справа № 361/3764/26
провадження № 1-кс/361/573/26
щодо застосування запобіжного заходу
01 квітня 2026 р. м. Бровари
Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Броварської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, подане слідчим слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026111130000537 від 30.03.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з клопотанням в провадженні СВ Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026111130000537 від 30.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
В клопотанні слідчий зазначає, що 29.03.2026, приблизно о 23 год. 20 хв. ОСОБА_5 перебував поблизу будинку за адресою: Київська область, Броварський район, село Літки, вулиця Музиченка, 35, помітив припаркований автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2108», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що на праві користування перебуває у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В цей час у нього раптово виник протиправний умисел, направлений на знищення загальнонебезпечним способом майна шляхом підпалу
29 березня 2026 року близько о 23 год. 20 хв., ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на знищення майна, шляхом підпалу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, знаючи, що автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2108», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований на ОСОБА_8 та перебуває у користуванні ОСОБА_7 , взяв до рук ганчірки, підійшов до вищевказаного автомобіля, поклав їх на переднє водійське сидіння та підпалив, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення.
У результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_5 , знищив загальнонебезпечним способом, шляхом підпалу автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2108», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_7 , чим завдав останньому майнової шкоди.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в умисному знищенні чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Окрім того, 29.03.2026, приблизно о 23 год. 50 хв. ОСОБА_5 перебував біля житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де у нього виник умисел направлений на знищення загальнонебезпечним способом, а саме шляхом підпалу, майна належного ОСОБА_9 майна, яке знаходиться у будинку за вищевказаною адресою.
Так, 29 березня 2026 року близько 23 години 50 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні лазні розташованої у будинку АДРЕСА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на знищення належного ОСОБА_9 майна загальнонебезпечним способом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, здійснив підпал ковдри, яка знаходилася в невстановленої досудовим розслідуванням частині лазні вказаного будинку, де перебувало майно ОСОБА_9 , після чого вийшов із приміщення будинку та покинув місце вчинення кримінального правопорушення.
У результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_5 , пошкоджено загальнонебезпечним способом, шляхом підпалу майно, а саме: меблі, стелю приміщення, які належать ОСОБА_9 та перебували у приміщенні лазні, розташованої у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , чим завдав останньому майнової шкоди.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними в кримінальному провадженні доказами: даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_9 , даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_7 , даними протоколу огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , даними протоколу допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 194 КК України від 30.03.2026., даними протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , повідомленням про підозру у вчиненні злочину ОСОБА_5 від 30.03.2026., даними протоколу затримання особи, змістом повідомлення про підозру, які долучені до клопотання.
Обґрунтовуючи доводи щодо необхідності застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених у п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Одночасно слідчий просить покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
В клопотанні слідчий вказує, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п. п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, оскільки є всі підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
На думку слідчого, зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_5 до вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, є достатньою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.
Неможливе і застосування до підозрюваного і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.
Ураховуючи відсутність законних та постійних джерел заробітку у підозрюваного, до нього неможливо застосувати запобіжний захід у вигляді застави.
Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків, на думку слідчого, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заявила клопотання про надання дозволу слідчого судді на перебування підозрюваного ОСОБА_5 під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу поза межами скляної кабіни поруч із захисником. В обґрунтування клопотання зазначив, що перебування підозрюваного у скляній кабіні суперечить ст.3 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практиці Європейського суду з прав людини.
Підозрюваний в судовому засіданні погодився з доводами свого захисника.
Прокурор не заперечував щодо вирішення даного клопотання.
З метою забезпечення оперативності судового провадження слідчим суддею задоволено клопотання про надання дозволу на перебування підозрюваного ОСОБА_5 під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту поза межами скляної кабіни шляхом постановлення ухвали, яка була занесена до журналу судового засідання.
В судовому засіданні прокурор клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у ньому, просив задовольнити.
Прокурор вказав, що сукупність отриманих органом досудового розслідування на цій стадії доказів, дає підстави вважати, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано.
На думку прокурора, сукупність наявних ризиків свідчить про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу є недоцільним і не зможе запобігти наявним ризикам.
Захисник ОСОБА_4 частково заперечувала проти задоволення клопотання, а саме просила обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, а саме з 21 год по 06 год, посилаючись на те, що ОСОБА_5 не судимий, свою вину визнає, для відшкодування потерпілим збитки має намір працевлаштуватися.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що підтримує позицію захисника, повідомив суд, що офіційно не працевлаштований, однак за адресою: АДРЕСА_1 забезпечений роботою, він має намір відшкодувати завдані збитки потерпілим, визнає свою вину.
За правилами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебуває кримінальне провадження №12026111130000537, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.03.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
30 березня 2026 року о 13 годині 12 хвилин Авраменко затримано в порядку ст. 208 КПК України.
30 березня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього копії з матеріалів кримінального провадження, заслухавши доводи прокурора, пояснення захисника, підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Беручи до уваги ранню стадію досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що згідно з клопотанням та доданими до нього матеріалами існує достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, і може бути причетний до його скоєння.
Слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання прокурором на підставі матеріалів кримінального провадження, які долучені до клопотання, зокрема, копій протоколів огляду, протоколів допиту свідків та потерпілих, доведено наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення і що до його вчинення може бути причетний ОСОБА_5 .
Досудове розслідування в кримінальному провадженні триває.
Сукупність наданих органом досудового розслідування доказів дає підстави слідчому судді зробити висновок про обґрунтованість повідомленої підозри.
Звертаючись до слідчого судді з клопотанням, сторона обвинувачення посилалась на наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та незаконно впливати на свідків чи потерпілих.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що прокурором доведений ризик, на який він посилається, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування, суду, враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину.
Доведеним є також ризик, що підозрюваний може впливати на потерпілих та свідків, оскільки йому відомо їх місце проживання.
Враховуючи встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, є недоцільним та не зможе запобігти ризикам, доведеним прокурором.
На стадії розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу докази слідчим суддею не підлягають оцінці на предмет належності та достатності для висновку про наявність в діях особи складу злочину поза розумним сумнів, що підлягає доведенню під час розгляду обвинувального акта по суті на стадії судового провадження у разі його скерування до суду.
З урахуванням викладеного, з метою досягнення мети застосування запобіжного заходу виконання процесуальних обов'язків та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання наявним ризикам, слідчий суддя обирає стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування до 29.05.2026 (включно).
Одночасно слідчий суддя покладає на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст.176 - 178,181, 194,196,197, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати цілодобово житло за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 29.05.2026 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатися з місця обрання підозрюваному домашнього арешту без дозволу слідчого, прокурора або суду.
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
- утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановити строк дії ухвали до 29.05.2026 (включно).
По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений та проголошений 02.04.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1