Справа № 296/4662/25
2/296/1066/26
"06" квітня 2026 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Адамович О.Й., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №492951-КС-001 про надання кредиту від 13.03.2024, що становить 42666,63 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 9947,47 грн; суми прострочених платежів по процентах - 32719,16 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 13.03.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №492951-КС-001 про надання кредиту від 13.03.2024, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Вказує, що відповідно до п.1 кредитного договору, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених кредитним договором та правилами про надання грошових коштів у кредит. Стверджує, що згідно з умовами кредитного договору, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою. Зазначає, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника НОМЕР_1 . Також, 10.05.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 492951-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписану у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов додаткової угоди Сторони домовились внести зміни в п. 2.7 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 28.02.2025 р.». Вказує, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором та станом на 23.04.2025 має заборгованість за договором №492951-КС-001 про надання кредиту в розмірі 42666,63 грн., яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту 9947,47 грн; суми прострочених платежів по процентах 32719,16 грн. Враховуючи вищевикладене просить задовольнити позов в повному обсязі.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, постановлено витребувати докази.
02.03.2026 від представника відповідача - адвоката Божок Р.М. до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому просить у задоволенні позову ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» відмовити в частині стягнення 40 686,98 грн; сягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 1819,55 грн; судові витрати покласти на позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам. Зазначає, що відповідачкою дійсно 13.03.2024 року було отримано кредит у розмірі 10000,00 грн. Вона не відмовлялася від своїх зобов'язань і намагалася сумлінно їх виконувати. На виконання умов договору ОСОБА_1 було сплачено суму в загальному розмірі 8424,81 грн. Всю суму відповідачка не змогла вчасно оплатити у зв'язку з об'єктивними фінансовими труднощами в умовах воєнного стану, а також через постійні вимагання з боку позивача сплатити необґрунтовано завищену суму боргу, яка росла щодня в геометричній прогресії. Звертає увагу, що 22.11.2023 року було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023 року. Даним Законом статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" було доповнено частиною 5 такого змісту: "Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 процент". Кредитний договір № 492951-КС-001 між ОСОБА_1 та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» укладено 13.03.2024 року, тобто після набрання чинності цими імперативними нормами закону. Відповідно, проценти за користування кредитом за законом не могли перевищувати 1% в день. Водночас позивач не привів умови свого кредитного договору у відповідність до Закону України "Про споживче кредитування" та заклав у договір ставку, що значно перевищує 1% (базова ставка згідно з паспортом кредиту становила понад 2,0% на день, знижена - 1,15% на день). Враховуючи надану суму кредиту (10000 грн), заборгованість за кредитним договором разом з нарахованими процентами та з урахуванням раніше проведених оплат відповідачки на виконання кредитного договору в сумі 8424,81 грн має становити в межах від 1819,55 грн. до 1939,62 грн., а не 42 666,63 грн, як нарахував позивач. А тому максимальний розмір процентної ставки в 1% в день в даному випадку застосувати неможливо, оскільки проценти в договорі позики вважаються неузгодженими між сторонами. До відзиву долучає контррозрахунок заборгованості (а.с.169-173).
18.03.2026 року від представника відповідача - адвоката Божок Р.М. до суду надійшли додаткові пояснення в який зазначає, що позивач нараховує «Стандартну ставку» у розмірі 2% на день (730% річних). Проте, згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (зі змінами згідно із Законом № 3498-IX, набули чинності 24.12.2023), максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсоток. Оскільки кредитний договір № 492951-КС-001 був укладений 13.03.2024, тобто вже після набуття чинності, будь-які нарахування понад 1% є нікчемними в силу Закону (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»). Оскільки договірна умова про розмір відсотків є нікчемною, плата за користування коштами має визначатися відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України - на рівні облікової ставки Національного банку України. Нарахування Позивачем будь-яких сум понад цей рівень за умови нікчемності договірних ставок є безпідставним збагаченням. Позивач ґрунтує вимоги на продовженні строку договору, проте в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази (ст. 77-80 ЦПК України), що відповідачка підписувала Додаткову угоду від 10.05.2024. Свобода договору (ст. 627 ЦК України) обмежена засадами справедливості та розумності (ст. 3 ЦК України). Встановлення відсотків, що в сотні разів перевищують вартість кредитних ресурсів у державі, є недобросовісною комерційною практикою. Згідно з розрахунком відповідача, законний розмір боргу з нарахуванням відсотків по кредиту становить 1 819,55 грн, оскільки Відповідачка вже сплатила Позивачу 8 424,81 грн (а.с.189-191).
20.03.2026 року від представника ТОВ «Бізнес позика» Виноградова Ю.Е. надійшли додаткові пояснення, в яких зазначає, що для визначення розміру загальних витрат за споживчим кредитом необхідно додати суму процентів за користування кредитом до суми комісії за надання кредиту. Загальні витрати за Кредитним договором становлять 16 040,00 грн, що випливає з наступного розрахунку: 14 540,00 грн (сума процентів за кредитним договором) + 1 500,00 грн (сума комісії за надання кредиту). Загальні витрати за Додатковою угодою № 1 становлять 28 980,32 грн, що випливає з наступного розрахунку: 28 980,32 грн (сума процентів за додатковою угодою) + 0,00 грн (сума несплаченої комісії за надання кредиту). Щодо денної процентної ставки за Кредитним договором. Загальні витрати за споживчим кредитом (ЗВСК) на дату укладення Договору складають 16040,00 грн та включають у себе проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту. Загальний розмір кредиту (ЗРК) становить 10000,00 грн. Строк кредитування (t) становить 169 днів. Відповідно до вищевикладеного, денна процентна ставка за Кредитним договором становить 0,95 процентів, що випливає з наступного розрахунку: 16 040,00/10 000,00)/169 днів 100%. Щодо денної процентної ставки за Додатковою угодою №1. Загальні витрати за споживчим кредитом (ЗВСК) на дату укладення Договору складають 28980,32 грн та включають у себе проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту. Загальний розмір кредиту (ЗРК) становить 9 947,47 грн (відповідно до п. 2 Додаткової угоди заборгованість Позичальника перед Кредитодавецем станом на 10.05. 2024 (дату укладення Додаткової угоди) за тілом кредиту становить 9947,47 грн). Строк кредитування (t) становить 295 днів (за Додатковою угодою). Відповідно до вищевикладеного, денна процентна ставка за Додатковою угодою становить 0,99 процентів, що випливає з наступного розрахунку: (28 980,32/9 947,47)/295 днів ? 100%. Відповідно до вищевикладеного, розмір денної процентної ставки на дату укладення Кредитного договору та Додаткової угоди, а також протягом їх строку дії, відповідає максимальному розміру денної процентної ставки 1 % відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» , а також відповідає відповідним перехідним періодам, які передбачені у п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» на дату укладення Кредитного договору та Додаткової угоди. Також звертає увагу, що не слід ототожнювати поняття «денна процентна ставка» в розумінні Закону України «Про споживче кредитування» та «процентну ставку в день», яка встановлена в кредитному договорі, укладеному між відповідачем та ТОВ «Бізнес Позика» (а.с.189-230).
Ухвалою від 06.04.2026 року поновлено процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву
Ухвалою від 06.04.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання про проведення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою від 06.04.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання про передачу справи за підсудністю до Богунського районного суду м. Житомира.
Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 березня 2024 року ОСОБА_1 (позичальник) уклала з ТОВ «Бізнес Позика» (кредитодавець) договір про надання кредиту №492951-КС-001 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію» на наступних умовах: кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісією за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених договором та Правилами надання споживчих кредитів (а.с.26-35).
Згідно умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит на наступних умовах: тип кредиту - кредит; строк кредиту - 24 тижні; стандартна процентна ставка за кредитом - в день 2,00000000, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом в день 1,15288411, фіксована; комісія за надання кредиту 1500,00 грн; загальний розмір наданого кредиту 10000,00 грн; строк дії договору - до 28.08.2024; орієнтована загальна вартість наданого кредиту 26040,00 грн; загальні витрати за кредитом 16040,00 грн, орієнтована реальна річна процентна ставка 9249,88 процентів; денна процентна ставка 0,95 процентів.
Вказаний договір про надання кредиту підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором UA-1785.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту від 13.03.2024, ОСОБА_1 проінформована про тип кредиту, валюту кредиту, суму, строк кредитування, орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту, порядок повернення кредиту (а.с.56-60).
Згідно із візуальною формою послідовності дій клієнта ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору про надання кредиту №492951-КС-001 від 13.03.2024 в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на сайті https://my.tpozyka.com, 13.03.2024 клієнт зайшов в особистий кабінет, ознайомився з паспортом споживчого кредиту та акцептував кредитний договір шляхом його підписання (а.с.77-79).
Відповідно до анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my. tpozyka.com) від 23.04.2025 ОСОБА_1 , зазначено адресу реєстрації та проживання, РНОКПП, дату та місце народження, а також інформацію стосовно бажаного кредиту, сума бажаного кредиту 10000,00 грн., дату отримання кредиту 13.03.2024, електронну адресу позичальника, номер телефону та номер банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів НОМЕР_1 (а.с.82).
Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 03.07.2025 банком було ініційовано детальну перевірку в ході якої повідомлено: на ім'я ОСОБА_1 було емітовано карту НОМЕР_1 (а.с.137).
Випискою по банківській карті ОСОБА_1 , а саме НОМЕР_1 за період з 13.03.2024 по 14.03.2024 підтверджено зарахування грошових коштів у сумі 10000,00 грн (а.с.137 зворот).
Також інформаційною довідкою ТОВ «ПрофітГід» підтверджено здійснення ТОВ «Бізнес Позика» переказу коштів на картку ОСОБА_1 , 13.03.2024 на суму 10000,00 грн на картку НОМЕР_1 , номер транзакції: 41032-82447-83913 (а.с.83).
10 травня 2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору №492951-КС-001 відповідно до якої відповідачка підтвердила наявність у неї заборгованості перед кредитодавцем станом на 10 травня 2024 року в розмірі 11782,35 грн, що включає: суму кредиту 9947,47 грн, проценти за користування кредитом 1834,88 грн. Також визначено строк на який надається кредит 51 тиждень та процентну ставку за кредитом, а саме з 10.05.2024 року до 05.07.2024 року (включно) діє пільгова ставка 0,8646631% в день, якщо Позичальник протягом вказаного періоду здійснює платежі по графіку платежів вчасно або з максимальною затримкою до трьох днів. У разі, якщо строк прострочення чергового платежу в вказаний вище період становитиме більше трьох днів, то з четвертого дня прострочення платежу і до 05.07.2024 року (включно) процентна ставка становитиме 1,15288411% в день; з 06.07.2024 року 1,15288411% в день., фіксована, а також узгоджено термін дії договору до 28 лютого 2025 року (а.с.61-63).
Згідно розрахунку заборгованості станом на 23 квітня 2025 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 42666,63 грн, що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту 9947,47 грн, суми прострочених платежів по процентах 32719,16 грн (а.с.70-75).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі танадати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20.
Встановлено, що 13 березня 2024 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Бізнес Позика» договір про надання кредиту №492951-КС-001 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію» на наступних умовах: кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісією за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів.
На підтвердження позовних вимог ТОВ «Бізнес Позика» надало суду копію зазначеного вище договору №492951-КС-001 про надання кредиту від 13.03.2024.
Відтак, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного договору про надання кредиту між відповідачем та ТОВ «Бізнес Позика».
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.
При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.
У справі, що переглядається встановлено, що відповідач уклала із ТОВ «Бізнес Позика» електронний договір шляхом обміну електронними повідомленнями, та підписав такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-1785), а тому вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
У пункті 3.2 договору №492951-КС-001 про надання кредиту від 13.03.2024 сторони домовились, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується за ставкою вказаною у п.2.4 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п.3.2.3 та додатку №1 до договору (п.3.2 договору).
У разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п.3.2.3 та додатку №1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховується відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п.2.4. договору (п.3.2.1 договору).
Сторони домовились у п.3.2.2 договору, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п.3.2.3. та додатку №1 до договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п.2.4. договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п.3.2.3. та додатку№1 до договору та до закінчення терміну дії договору.
В пункті 3.2.3 договору сторони на момент укладення договору встановили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка.
Згідно графіку платежів було погоджено, якщо позичальник сплачує заборгованість згідно графіка платежів (без порушень), то треба сплатити по Договору 26040,00 грн з яких по процентах - 14540,00 грн., оскільки з кожним платежем сума загального боргу на яку нараховується кожного дня проценти зменшується.
Відповідно до п. 3.2.4 Договору, у випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов'язань позичальника, в т.ч з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування кредитом нараховується на фактичний залишок суми кредиту.
За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Із розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем дотримано умови кредитного договору щодо строку кредитування та нараховано відсотки за користування кредитом у визначеному договором розмірі за кожен день в період з 13 березня 2024 року по 28 лютого 2025 року включно. Позивачем також враховано, що з 27 березня по 26 червня 2024 року ОСОБА_1 в рахунок погашення кредиту сплатила 8424,81 грн, з яких: за кредитом - 52,53 грн, по відсоткам - 6872,28 грн, по комісії - 1500,00 грн.
Суд звертає увагу на те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, а тому враховуючи встановлені вище обставини справи, прийнятий судом як належний і достовірний доказ.
У свою чергу ОСОБА_1 не спростувала розмір заборгованості за кредитним договором, що нарахована в межах строку дії кредитного договору, наявність якої підтверджується розрахунком, наданим позивачем та не надано контррозрахунок, який би піддавав сумніву розмір такої заборгованості.
Суд звертає увагу, що відповідачем не надано належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на її картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок їй не належить.
Таким чином, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним кредитним договором і взяті на себе зобов'язання відповідачем не виконано, у передбачені в договорі строки грошові кошти та нараховані відсотки не повернуто, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Твердження відповідача про те, що розмір заборгованості по відсоткам за кредитом має бути зменшений з урахуванням ЗУ «Про споживче кредитування» є помилковим з огляду на наступне.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
При цьому відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24.12.2023, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Відповідно до ЗУ «Про споживче кредитування» Розділ 4 Прикінцеві та перехідні положення, частина 17 «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.
Так відповідно до п. 2.4. кредитного договору стандартна процентна ставка в день становить 2,00000000%, фіксована. Знижена процентна ставка в день становить 1,15288411%, фіксована. Денна процентна ставка 0,95%.
Згідно додаткової угоди, процентна ставка за кредитом становить, а саме з 10.05.2024 року до 05.07.2024 року (включно) діє пільгова ставка 0,8646631% в день, якщо Позичальник протягом вказаного періоду здійснює платежі по графіку платежів вчасно або з максимальною затримкою до трьох днів. У разі, якщо строк прострочення чергового платежу в вказаний вище період становитиме більше трьох днів, то з четвертого дня прострочення платежу і до 05.07.2024 року (включно) процентна ставка становитиме 1,15288411% в день; з 06.07.2024 року 1,15288411% в день., фіксована.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування» денна процентна ставка це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1% (з визначенням розтермінування величини ставки протягом перехідного періоду після набрання законної сили цими положеннями).
Отже максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: -протягом перших 120 днів 2,5% (з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно), протягом наступних 120 днів 1,5% (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно) та з 21.08.2024 1%.
Таким чином денна процентна ставка визначається за формулою, встановленою ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», де: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/tх100%, де ДПС денна процентна ставка; ЗВСК загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК загальний розмір кредиту; t строк кредитування у днях.
Отже, у даному випадку денна процентна ставка за кредитним договором становить 0,95 процентів з розрахунку: (16040,00/10000,00)/169 днів х 100% = 0,95.
Денна процентна ставка за додатковою угодою становить 0,99 процентів з розрахунку: (28980,32/9947,47)/295 днів х 100% = 0,99.
У даному випадку суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за кредитом (які згідно ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» при розрахунку денної процентної ставки складають значення показника формули ЗВСК) включаються: - проценти по кредиту; - комісії; - інші витрати споживача.
Відтак, враховуючи встановлення в цій справі необхідності сплати позичальником комісії за умовами кредитного договору, відсотків по кредиту за пільговою ставкою 1,15288411 (0,8646631), які включаються до складу загальних витрат по кредиту, що мають визначальну вагу при обчисленні денної процентної ставки за формулою згідно ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», у даному випадку денна процентна ставка не перевищує визначені законодавством обмеження.
При цьому пільгова ставка 1,15288411 (0,8646631) за умовами ЗУ «Про споживче кредитування» Розділ 4 Прикінцеві та перехідні положення є меншою за максимальний розмір 1,5% з урахуванням обмежень, що діють з 23.04.2024 включно по 20.08.2024 включно та за максимальний розмір 1% з урахуванням обмежень, що діють з 21.08.2024.
Інші твердження відповідача суд не приймає до уваги, оскільки такі зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для відповідача.
Таким чином, встановивши, що відповідач не виконала в повному обсязі передбачених кредитним договором обов'язків по поверненню одержаних в якості кредиту грошових коштів та сплати процентів в межах строку користування кредитом, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь кредитора ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за кредитним договором в розмірі 42666,63 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 9947,47 грн, суми нарахованих відсотків 32719,16 грн.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст.259,263-265,268,272,273,280,352,354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" заборгованість за кредитним договором №492951-КС-001 від 13.03.2024, що становить 42666 (сорок дві тисячі шістсот шістдесят шість) грн 63 коп., що складається з 9947,47 грн - суми прострочених платежів по тілу кредиту та 32719,16 грн - суми нарахованих відсотків.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуючий суддя О. Й. Адамович