Справа № 296/4045/26
1-кс/296/1600/26
Іменем України
про арешт майна
06 квітня 2026 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Корольовського районного суду м. Житомира клопотання слідчого СВ Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 120260606400000313 від 01.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
03.04.2026 до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання слідчого СВ ЖРУП № 2 ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури Іриною ЖУРАВЕЛЬ, про арешт майна в кримінальному провадженні № 120260606400000313 від 01.04.2026, за ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що СВ ЖРУП №2 ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження №№ 120260606400000313 від 01.04.2026, за ч. 4 ст. 185 КК України за фактом, що 31.03.2026 близько 14 год. 48 хв. невідома особа перебуваючи в приміщенні магазину "ТРАШ" в умовах дії воєнного стану шляхом вільного доступу здійснила таємне викрадення майна, що належить ТОВ "ТРАШ", чим заподіяла збитку на суму 18 100 грн.
01.04.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адресою: м. Житомир, вул. Новий Бульвар,1, добровільно видав працівникам поліції:
-iPod touch 6-го покоління на 32 GB в корпусі чорного кольору із серійним номером «CCQVR2LLGGNL»;
-сканер моделі «Linea Pro 5.0» з серійним номером «NTH007524UN17» в корпусі чорного кольору;
про що складено відповідний протокол.
01.04.2026 постановою слідчого вищевказане майно, яке видав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 120260606400000313 від 01.04.2026, за ч. 4 ст. 185 КК України.
02.04.2026 слідчий за допомогою засобів поштового зв'язку подав до суду клопотання про накладення арешту на вищевказане майно на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою забезпечення збереження речового доказу.
Слідчий в судове засідання не з'явився надав заяву в якій просив проводити розгляд клопотання за його відсутності. Клопотання просив задовольнити з підстав зазначених у ньому.
Власник майна в судове засідання не з'явився про причини неявки не повідомив, був належним чином повідомлений про місце, час та дату судового засідання щляхом направлення телефонограми, що відповідає ст. 135 КПК України.
Неявка належно повідомлених осіб не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування судового засідання не здійснювалось відповідно до ст. 107 КПК України.
Слідчий суддя вивчивши клопотання та його додатки, прийшов наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Під час судового розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що СВ ЖРУП №2 ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 120260606400000313 від 01.04.2026, за ч. 4 ст. 185 КК України за фактом, що 31.03.2026 близько 14 год. 48 хв. невідома особа перебуваючи в приміщенні магазину "ТРАШ" в умовах дії воєнного стану шляхом вільного доступу здійснила таємне викрадення майна, що належить ТОВ "ТРАШ", чим заподіяла збитку на суму 18 100 грн.
31.03.2026 слідчим було оглянуто місце події - магазин "ТРАШ" про що складено відповідний протокол огляду місця події з таблицями.
01.04.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , добровільно видав працівникам поліції:
-iPod touch 6-го покоління на 32 GB в корпусі чорного кольору із серійним номером «CCQVR2LLGGNL»;
-сканер моделі «Linea Pro 5.0» з серійним номером «NTH007524UN17» в корпусі чорного кольору
про що свідчить його заява та протокол від 01.04.2026.
З пояснень наданих ОСОБА_5 01.04.20260 майно він викрав в магазині "ТРАШ" 31.03.2026
01.04.2026 постановою слідчого, вищевказане майно, яке видав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 120260606400000313 від 01.04.2026, за ч. 4 ст. 185 КК України.
02.04.2026 слідчий за допомогою засобів поштового зв'язку подав до суду клопотання про накладення арешту на вищевказане майно на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою забезпечення збереження речового доказу.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, слідчий суддя під час розгляду цього клопотання має встановити лише чи відповідає вилучене майно ознакам речового доказу. При цьому слідчий суддя не уповноважений надавати оцінку чи наявний склад кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України.
Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно вказане в клопотанні, оскільки воно відповідає критерію речового доказу у кримінальному провадженні № 120260606400000313 від 01.04.2026 за ч. 4 ст. 185 КК України.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт речового доказу, з метою його збереження слідчий суддя не вбачає, адже під час судового розгляду докази оцінюються безпосередньо судом.
Таким чином, вважаю за необхідне клопотання слідчого задовольнити в повному обсязі та накласти арешт на майно вказане слідчим в клопотанні.
При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 01.04.2026, в ході проведення огляду місця події за адресою м. Житомир, вул. Новий Бульвар,1, яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 120260606400000313 від 01.04.2026 за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме на :
-iPod touch 6-го покоління на 32 GB в корпусі чорного кольору із серійним номером «CCQVR2LLGGNL»;
-сканер моделі «Linea Pro 5.0» з серійним номером «NTH007524UN17» в корпусі чорного кольору.
заборонивши користування, відчуження та розпорядження щодо вказаного майна.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвалу оголошено 06.04.2026
Слідчий суддя ОСОБА_1