06 квітня 2026 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду в складі:
Головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового засідання: прокурора ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_6 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 21 січня 2026 року по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , проживаючого в цивільному шлюбі, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, з середньою освітою, раніше неодноразово судимого, востаннє 02.05.2024 року вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області за ст.185 ч.4 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 21 січня 2026 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України і йому призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 02.05.2024 року і остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 5 років 6 місяці позбавлення волі.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_7 визначено обчислювати з моменту його затримання, а саме з 16.09.2025 року.
Зараховано на підставі ч.5 ст.72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_7 період попереднього його ув'язнення з 16.09.2025 року по день набрання вироку законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
До набрання вироку законної сили залишено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
ЄУНСС 727/12610/25 НП 11кп/822/122/26 головуючий у1 інстанції ОСОБА_8
Скасовано арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівців від 25.09.2025 року.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно вироку суду 16.09.2025 року в умовах воєнного стану, який був введений в Україні з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» строком на 30 діб та продовжений до цього часу, приблизно о 17 год. 10 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 1, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, маючи на меті таємне викрадення чужого майна та незаконне збагачення, з підвального приміщення під'їзду №14, відкривши двері, викрав належний ОСОБА_9 велосипед марки «Кросер» помаранчевого кольору, на якому з місця вчинення злочину поїхав, а викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на суму 10333грн.
Таким чином ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
На цей вирок обвинувачений ОСОБА_7 самостійно та разом з адвокатом ОСОБА_6 подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати оскаржуваний вирок та ухвалити новий виправдуваний вирок.
На обґрунтування своїх вимог апелянти вказували, що обвинувачений ОСОБА_11 за 1000 грн придбав у ОСОБА_12 велосипед. Свідок ОСОБА_13 оговорив ОСОБА_11 . Зазначали, що з матеріалів провадження вбачається, що свідок ОСОБА_13 і обвинувачений зайшли в підвал будинку і там ОСОБА_13 вказав на велосипед, зазначивши, що то його велосипед та запропонував обвинуваченому купити у нього цей велосипед. Там же ОСОБА_11 , оглянувши даний велосипед, погодився його придбати і заплатив ОСОБА_13 за нього 1000 грн, після чого виніс його з підвалу будинку на поїхав на нього додому в с.Тисовець.
Вказували, що свідок ОСОБА_13 є раніше судимою особою, на даний час перебуває на іспитовому терміні, а тому оговорив ОСОБА_11 , щоб уникнути кримінальної відповідальності.
Обвинувачений в своїй скарзі також зазначав, що в справі наявний відеозапис, який є неповним, в справі відсутні документи про те, що велосипед належить потерпілому, при його затриманні не був присутній захисник, не було проведено зведення віч-на-віч зі свідком ОСОБА_13 , не було проведено слідчий експеримент з його участю. Ці та інші порушення порушили його права і позбавили його можливості довести його невинуватість в судовому засіданні. Вказував, що саме ОСОБА_13 першим заходив в підвальне приміщення будинку, яке видавав йому за своє. Ще зазначав, що саме ОСОБА_13 виніс йому велосипед з підвального приміщення до входу в підвал.
Заслухавши обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 , які просили задовольнити подані ними апеляційні скарги, посилаючись на обставини, що наведені в них, прокурора, який просив відмовити в задоволенні вимог апелянтів, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апелянтів, колегія суддів вважає, що апеляційні вимоги є необґрунтовані і в задоволенні скарг обвинуваченого та адвоката необхідно відмовити.
Винуватість ОСОБА_14 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, що наведені у вироку суду, повністю підтверджується дослідженими доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку.
Оскільки обвинувачений та захисник в своїх скаргах не оспорюють факт перебування ОСОБА_7 в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 , 16.09.2025 року о 17 год. 10 хв, а також те, що обвинувачений після виходу з підвалу будинку поїхав на велосипеді, який до цього у нього був відсутній і, що вказаний велосипед у нього було вилучено працівниками поліції, колегія суддів не наводить доказів на підтвердження цих обставин.
Що стосується тверджень апелянтів про те, що свідок ОСОБА_15 оговорив обвинуваченого і що, нібито, ОСОБА_13 продав ОСОБА_11 велосипед, який знаходився в підвальному приміщенні будинку по вул. Південно-Кільцева, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визнав ці обставини як обраний спосіб захисту обвинуваченим.
Так, з показань свідка ОСОБА_15 вбачається, що він знайомий з ОСОБА_7 . В один із днів восени 2025 року йому потрібно було справити природні потреби і він зайшов в підвал будинку. Слідом за ним в підвальне приміщення зайшов і ОСОБА_11 . В підвалі, який був відчинений, бачив велосипед. Справивши потреби, він вийшов з підвалу і пішов. Коли проходив біля магазину, бачив ОСОБА_11 на велосипеді. Коли повертався і проходив біля підвалу того будинку, на вулиці його затримали і він тоді повідомив, що, мабуть, велосипед вкрав ОСОБА_11 . Велосипед обвинуваченому він не продавав і оговорювати останнього у нього немає причин.
З протоколу проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_13 вбачається, що на місці події свідок показав та пояснив, що 16.09.2025 р. в вечірній час він зайшов в під'їзд будинку по АДРЕСА_3 справити природні потреби. Слідом за ним зайшов туди його знайомий ОСОБА_16 . В той час, коли він був там, його знайомий ОСОБА_16 ходив по підвальному приміщенню та дивився на велосипед помаранчевого кольору, який там був. Коли він вийшов з підвалу і пішов в напрямку магазину, його на велосипеді, який перед цим був в підвальному приміщенні, наздогнав його знайомий, який поїхав звідти, а він пішов по своїх справах (т.1 а.с.48-51).
З показань обвинуваченого вбачається, що 16.09.2025 р. він зустрівся з ОСОБА_13 і останній йому запропонував купити велосипед. Мабуть останній знав, що він бажає купити велосипед для дочки. Він погодився, вони разом зайшли в підвал будинку. Там ОСОБА_13 показав йому велосипед, він його оглянув, віддав ОСОБА_13 1000 грн та поїхав на велосипеді додому. Дорогою він наздогнав ОСОБА_13 і запитав в останнього чи все буде добре з велосипедом. Приїхавши додому, він показав велосипед своїй дочці. Після цього приїхали працівники поліції і забрали його разом з велосипедом.
Той факт, що свідок ОСОБА_13 і обвинувачений ОСОБА_11 вказали, що першим з підвального приміщення вийшов ОСОБА_13 , а ОСОБА_11 через деякий час наздогнав останнього, їдучи на велосипеді, який перед цим бачив свідок в підвальному приміщенні, свідчить про те, що крадіжка велосипеда була вчинена ОСОБА_11 у відсутності свідка ОСОБА_13 .
З протоколу огляду від 18.09.2025 р. вбачається, що на відеозаписі з камери зовнішнього відеоспостереження, що по АДРЕСА_3 16.09.2025 року о 16 год. 16 хв. 21 сек. з'явилася особа, яка рухається на велосипеді оранжевого кольору (а.с. 43-45).
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що 15-16 вересня вона з чоловіком прийшла додому і дізналась, що з підвалу їхнього будинку була вчинена крадіжка. Це було в обідній час. Коли приїхали працівники поліції і вона з ними спускалась в підвальне приміщення, решітка в підвал не була зачинена. Приблизно о 17 год. їй подзвонила сусідка і повідомила, що з підвалу зник велосипед. Тоді знову викликали працівників поліції і коли подивились на відео з камер спостереження, що на будинку, побачила, що в підвал заходило двоє хлопців. Коли переглядали відеозапис, біля неї проходив один з тих хлопців, що заходив в підвал. Вона побігла за ним і затримала його. Коли повернулась, то побачила, що обвинувачений ОСОБА_11 стоїть з працівниками поліції. Діти, які гуляли в дворі, сказали, що бачили, як ОСОБА_11 їхав на велосипеді.
Потерпілий ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що вартість викраденого у нього велосипеда становить 500 доларів США. Переглядаючи відеозапис з камер спостереження, він бачив, як один з чоловіків, які заходили в підвальне приміщення будинку, а саме обвинувачений ОСОБА_11 , перед тим як зайти, оглянувся. Під час затримання обвинувачений вибачався.
Наведені в цій ухвалі докази, а також інші докази, що наведені у вироку суду, повністю підтверджують вину ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Послідовні показання свідка ОСОБА_15 , а також його поведінка після того, як було вчинено крадіжку велосипеда, а саме що він проходив повз будинок, з підвалу якого за кілька годин перед цим було вчинено крадіжку, свідчить про правдивість показань останнього і суд першої інстанції правильно поклав показання цього свідка в основу вироку.
Сумнівів в правдивості показань цього свідка не вбачає і колегія суддів.
Той факт, що в матеріалах кримінального провадження відсутні документи, які б підтверджували право власності потерпілого ОСОБА_10 на викрадений у нього велосипед, ніяким чином не спростовує вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Заперечення обвинуваченим своєї вини і намагання перекласти провину за вчинений злочин на свідка ОСОБА_15 є обраний спосіб захисту обвинуваченим.
Оскаржуваний вирок є законним на обґрунтованим і підстав для його скасування немає.
На підставі наведеного та керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-
В задоволенні апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_18 відмовити, а вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 21 січня 2026 року в кримінальному провадженні №1202526202000169 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_7 , який перебуває під вартою, в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Копія. Згідно з оригіналом: суддя