Апеляційне провадження Доповідач- Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/5379/2026
м. Київ Справа № 757/55011/25-ц
02 квітня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
при секретарі - Можарівській М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська автомобільна корпорація» - Сенюти Ігоря Васильовича на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 27 листопада 2025 року, постановлену під головуванням судді Новака Р.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНСГРУП» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська автомобільна корпорація», третя особа: філія «УКРАВТО БЛІЦ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська автомобільна корпорація» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 та ТОВ «ЄВРОТРАНСГРУП» звернулась до Печерського районного суду м. Києваз позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська автомобільна корпорація», третя особа: філія «УКРАВТО БЛІЦ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська автомобільна корпорація» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Разом із позовною заявою позивачі подали до суду заяву про забезпечення позову.
В обґрунтування заявлених вимог зазначали, що за наслідками здійснення відповідачем ремонтних робіт автомобіля ТОВ «ЄВРОТРАНСГРУП» неналежним чином, відбулося загоряння автомобіля ТОВ «ЄВРОТРАНСГРУП» (марки «GEELY ATLAS PRO», 1.5 DCT_4WD, 2022 року випуску, VIN НОМЕР_1 , днз НОМЕР_2 ) та автомобіля ОСОБА_1 (марки «Nissan», модель X-Trail, 2023 року випуску, VIN НОМЕР_3 , д.н.з НОМЕР_4 ), і в подальшому - їх повне знищення. Водночас, не дивлячись на викладене, відповідач повністю ігнорує вимоги позивачів щодо відшкодування завданої позивачам матеріальної та моральної шкоди, та всіляко заперечує свою вину. Тобто, відповідач всіляко намагається уникнути відповідальності, що підтверджує недобросовісність останнього.
Вважають, що зазначене свідчить про існування реальної загрози невиконання майбутнього рішення суду по даній справі у випадку задоволення позовних вимог позивачів щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди із відповідача. Позивачі припускають, що наявне у відповідача майно, в тому числі, грошові кошти, що розміщені на його рахунках, може бути відчужене/переведене ним на користь третіх осіб з метою уникнення виконання судового рішення по даній справі.
З огляду на вище викладене просили суд вжити заходи забезпечення позову до набрання законної сили рішення по справі шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Українська автомобільна корпорація», розміщені на його банківських рахунках, в межах ціни позову (5963426,96 грн) та можливих судових витрат у розмірі 200000,00 грн, а саме:
-840 ДОЛАР США 334851 АТ "ПУМБ" НОМЕР_5
-840 ДОЛАР США 300335 АТ "Райффайзен Банк" НОМЕР_6
- 978 ЄВРО 300335 АТ "Райффайзен Банк" НОМЕР_7
- 980 УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ. 300335 АТ "Райффайзен Банк" НОМЕР_8
- 840 ДОЛАР США 300335 АТ "Райффайзен Банк" НОМЕР_9
- 980 УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 300335 АТ "Райффайзен Банк" НОМЕР_10
- 840 ДОЛАР США 300335 АТ "Райффайзен Банк" НОМЕР_11
- 978 ЄВРО 300335 АТ "Райффайзен Банк" НОМЕР_12
- 980 УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 899998 Казначейство України(ел. здм. подат.) НОМЕР_28
- 980 УКРАНСЬКА ГРИВНЯ 300614 АТ. "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" НОМЕР_13
- 980 УКРАНСЬКА ГРИВНЯ 322669 ФГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПО АТОЩАД М КИЇВ НОМЕР_14
- 978 ЄВРО 322669 ФГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПО АТОЩАД М.КИЇВ НОМЕР_14
- 840 ДОЛАР США 322669 ФГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПО АТОЩАД М.КИЇВ НОМЕР_14
- 980 УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 300614 АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" НОМЕР_15
- 978 ЄВРО 334851 АТ "ПУМБ" НОМЕР_16
- 980 УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 334851 АТ "ПУМБ" НОМЕР_17
- 978 ЄВРО 334851 AT "ПУМБ" НОМЕР_17
- 980 УКРАНСЬКА ГРИВНЯ 334851 AT "ПУМБ" НОМЕР_16
- 840 ДОЛАР США 334851 АТ "ПУМБ" НОМЕР_16
- 980 УКРАНСЬКА ГРИВНЯ 322001 АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК НОМЕР_29
- 980 УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 300584 АТ "СІТІБАНК" НОМЕР_18
- 840 ДОЛАР США 300584 АТ "СІТІБАНК НОМЕР_19
- 978 ЄВРО 300584 АТ "СІТІБАНК" НОМЕР_30
- 980 УКРАНСЬКА ГРИВНЯ 339500 АТ "ТАСКОМБАНК" НОМЕР_20
- 980 УКРАНСЬКА ГРИВНЯ: 339500 АТ "ТАСКОМБАНК" НОМЕР_21 26
- 756 ШВЕЙЦАРСЬКИЙ ФРАНК 334851 АТ "ПУМБ" НОМЕР_16
- 980 УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 334851 AT "ПУМБ" НОМЕР_22
- 840 ДОЛАР США 339500 АТ "ТАСКОМБАНК" НОМЕР_21
- 840 ДОЛАР США 334851 АТ "ПУМБ" НОМЕР_23
- 978 ЄВРО 339500 АТ "ТАСКОМБАНК"
НОМЕР_24 АТ "ТАСКОМБАНК" НОМЕР_20
- 980 УКРАНСЬКА ГРИВНЯ 300335 АТ "Райффайзси Банк" НОМЕР_25
- 978 EBPO 300335 - AT "Paldoarison San" НОМЕР_26 .
Ухвалою Печерськогорайонного суду м. Києва від 27 листопада 2025 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Верещагіної А.О. про забезпечення позову у справі 757/55011/25-ц за позовом ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНСГРУП» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська автомобільна корпорація», третя особа: філія «УКРАВТО БЛІЦ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська автомобільна корпорація» про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено.
Вжито заходи забезпечення позову до набрання законної сили рішення по справі за позовом ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНСГРУП» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська автомобільна корпорація», третя особа: філія «УКРАВТО БЛІЦ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська автомобільна корпорація» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Українська автомобільна корпорація», розміщені на його банківських рахунках, в межах ціни позову (5963426,96 грн) та можливих судових витрат у розмірі 200000,00 грн, а саме:
-840 ДОЛАР США 334851 АТ "ПУМБ" НОМЕР_5
-840 ДОЛАР США 300335 АТ "Райффайзен Банк" НОМЕР_6
- 978 ЄВРО 300335 АТ "Райффайзен Банк" НОМЕР_7
- 980 УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ. 300335 АТ "Райффайзен Банк" НОМЕР_8
- 840 ДОЛАР США 300335 АТ "Райффайзен Банк" НОМЕР_9
- 980 УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 300335 АТ "Райффайзен Банк" НОМЕР_10
- 840 ДОЛАР США 300335 АТ "Райффайзен Банк" НОМЕР_11
- 978 ЄВРО 300335 АТ "Райффайзен Банк" НОМЕР_12
- 980 УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 899998 Казначейство України(ел. здм. подат.) НОМЕР_28
- 980 УКРАНСЬКА ГРИВНЯ 300614 АТ. "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" НОМЕР_13
- 980 УКРАНСЬКА ГРИВНЯ 322669 ФГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПО АТОЩАД М КИЇВ НОМЕР_14
- 978 ЄВРО 322669 ФГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПО АТОЩАД М.КИЇВ НОМЕР_14
- 840 ДОЛАР США 322669 ФГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПО АТОЩАД М.КИЇВ НОМЕР_14
- 980 УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 300614 АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" НОМЕР_15
- 978 ЄВРО 334851 АТ "ПУМБ" НОМЕР_16
- 980 УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 334851 АТ "ПУМБ" НОМЕР_17
- 978 ЄВРО 334851 AT "ПУМБ" НОМЕР_17
- 980 УКРАНСЬКА ГРИВНЯ 334851 AT "ПУМБ" НОМЕР_16
- 840 ДОЛАР США 334851 АТ "ПУМБ" НОМЕР_16
- 980 УКРАНСЬКА ГРИВНЯ 322001 АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК НОМЕР_29
- 980 УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 300584 АТ "СІТІБАНК" НОМЕР_18
- 840 ДОЛАР США 300584 АТ "СІТІБАНК НОМЕР_19
- 978 ЄВРО 300584 АТ "СІТІБАНК" НОМЕР_30
- 980 УКРАНСЬКА ГРИВНЯ 339500 АТ "ТАСКОМБАНК" НОМЕР_20
- 980 УКРАНСЬКА ГРИВНЯ: 339500 АТ "ТАСКОМБАНК" НОМЕР_21 26
- 756 ШВЕЙЦАРСЬКИЙ ФРАНК 334851 АТ "ПУМБ" НОМЕР_16
- 980 УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ 334851 AT "ПУМБ" НОМЕР_22
- 840 ДОЛАР США 339500 АТ "ТАСКОМБАНК" НОМЕР_21
- 840 ДОЛАР США 334851 АТ "ПУМБ" НОМЕР_23
- 978 ЄВРО 339500 АТ "ТАСКОМБАНК" НОМЕР_21
978 EBPO 339500 АТ "ТАСКОМБАНК" НОМЕР_20
- 980 УКРАНСЬКА ГРИВНЯ 300335 АТ "Райффайзси Банк" НОМЕР_25
- 978 EBPO 300335 - AT "Paldoarison San" НОМЕР_26 .
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 05 грудня 2025 року представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська автомобільна корпорація» - Сенюта І.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Верещагіній А.О. у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не зазначив жодних аргументів щодо необхідності забезпечення позову, а зазначив лише загальну норму цивільного процесуального законодавства.
Вказує на те, що суд першої інстанції повністю проігнорував та не здійснив оцінку обґрунтованості доводів відповідача щодо відсутності необхідності вжиття відповідних заходів, оскільки фінансовий стан та розмір активів відповідача свідчать про можливість виконання рішення суду у разі його ухвалення
Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що позивачі з будь-якими вимогами до відповідача, в тому числі з вимогами щодо відшкодування завданої їм матеріальної та моральної шкоди, до подання позовної заяви до суду, не звертались, листування та інша комунікація з питань предмету спору між сторонами не проводилось.
Також, судом першої інстанції не враховано, що позивачі звернулись із заявою про забезпечення позову 03.11.2025, тобто майже через рік після того, як майно позивачів було знищене у листопаді 2024 року, і упродовж цього часу відповідач не вчиняв жодних дій щодо відчуження / переведення на користь третіх осіб майна / грошових коштів.
Звертає увагу на тещо, задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд наклав арешт на усі 33 банківських рахунків відповідача в межах ціни позову (5 963 426,96 грн.) та можливих судових витрат у розмірі 200 000,00 грн., що фактично призводить до арешту грошових коштів в загальному розмірі 203 393 089,68 грн. (6 163 426,96 грн. х 33 = 203 393 089,68 грн.)
В судове засідання з'явився представник відповідача ТОВ «Українська автомобільна корпорація» - Сенюта І.В. який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНСГРУП» адвокат Солдатов А.О. проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції посилався на те, що неприйняття заходів забезпечення позову, може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, тому заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
За змістом статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і набудь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися в суд, а також з інших підстав, визначених законом. За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Способи забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 150 ЦПК України, залежать від характеру спірних правовідносин, позовних вимог та інших обставин конкретного спору, що зумовлюють необхідність забезпечення виконання судового рішення. Перелік таких способів не є вичерпним.
До видів забезпечення позову законом віднесено, зокрема, накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України), а також заборону вчиняти певні дії (пункти 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України).
Під арештом майна слід розуміти заборону розпоряджатися цим майном, а в певних випадках - і користуватися ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов'язана з необхідністю збереження об'єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено: «конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майновим наслідкам заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 вказано: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів.
Цивільне процесуальне законодавство не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі № 522/1514/21.
Відповідно, позивач має право заявляти вимогу про забезпечення позову, обравши спосіб, який, на його думку, буде гарантувати виконання рішення суду, винесеного на його користь.
Колегією суддів апеляційного суду встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що предметом позову у цій справі є вимога майнового характеру про стягнення грошових коштів у розмірі 5 913 426,96грн.
В матеріалах справи відсутні докази того, що за відповідачем зареєстроване нерухоме майно, що в свою чергу свідчить про те що, у випадку задоволення позову, виконання судового рішення, з огляду на ціну позову, може бути утруднене, так як позивач буде не в змозі задовольнити свої вимоги за рахунок майна відповідача.
Тобто, позивач довів існування між сторонами спору, існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.
Враховуючи характер спірних правовідносин, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача безпосередньо пов'язаний з суб'єктивними правами позивача на предмет спору та спроможний забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся в суд.
У постановах Верховного Суду від 02 серпня 2019 року в справі № 915/538/19 та від 06 листопада 2018 року в справі № 923/560/17 викладена правова позиція, що накладення арешту на грошові кошти відповідачів слід обмежувати розміром ціни позову та можливих судових витрат; суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру загальної суми позовних вимог та можливих судових витрат.
З огляду на викладене, враховуючи предмет та підстави позову та, приймаючи до уваги, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми позову та спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав і може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про обґрунтованість поданої заяви про забезпечення позову.
Разом з тим, з метою недопущення блокування роботи Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська автомобільна корпорація», колегія суддів приходить до висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Українська автомобільна корпорація», які знаходяться на рахунках товариства у банківських установах, що будуть виявлені державною виконавчою службою або приватним виконавцем під час виконання ухвали (постанови) суду про забезпечення позову, у межах суми позову та майбутніх судових витрат, за виключенням сум, які підлягають сплаті як обов'язкові платежі, податки та збори, оплати заробітної плати.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська автомобільна корпорація» - Сенюти Ігоря Васильовича задовольнити частково.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 27 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Верещагіної Алли Олегівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНСГРУП» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська автомобільна корпорація», третя особа: філія «УКРАВТО БЛІЦ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська автомобільна корпорація» про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська автомобільна корпорація», які знаходятьсяна рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська автомобільна корпорація» у банківських установах, що будуть виявлені державною виконавчою службою або приватним виконавцем під час виконання ухвали (постанови) суду про забезпечення позову, у межах суми позову 5 913 426,96 грн. та можливих судових витрат у розмірі 200 000,00 грн., за виключенням сум, які підлягають сплаті як обов'язкові платежі, податки та збори, оплати заробітної плати.
Стягувач 1: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , НОМЕР_27 .
Стягувач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНСГРУП», 03680, и. Київ, пр-т Перемоги, буд. 49/2, код ЄДРПОУ 33748754
Боржник: товариство з обмеженою відповідальністю «Українська автомобільна корпорація», 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 15/2, код ЄДРПОУ 03121566.
Строк пред'явлення постанови про забезпечення позову, що є виконавчим документом, до виконання три роки.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена
в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 06 квітня 2026 року
Головуючий: Судді: