Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/8070/2026
03 квітня 2026 року місто Київ
справа №754/412/26
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Таргоній Д.О., Голуб С.А.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 26 січня 2026 року про направлення справи за підсудністю, постановлену під головуванням судді Скрипки О.І., повний текст ухвали складено 26 січня 2026 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування матеріальної шкоди,-
У січні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив:
розірвати договір купівлі-продажу навушників від 29 грудня 2025 року, укладений між ним та ФОП ОСОБА_2 ;
стягнути з ФОП ОСОБА_2 на його користь 25171,48 грн., з яких: 5171,48 грн. - відшкодування матеріальної шкоди; 20000 грн. - компенсація моральної шкоди.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 26 січня 2026 року справу передано на розгляд Білоцерківському міськрайонному суду Київської області за підсудністю для розгляду по суті.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до Деснянського районного суду міста Києва.
В обґрунтування вимог посилався на те, що суд першої інстанції не врахував, що договір купівлі-продажу навушників було виконано в Деснянському районі міста Києва за адресою відділення Нової Пошти № 399 ( АДРЕСА_1 ), в якому він отримав товар та сплатив за нього кошти, за цією ж адресою йому було спричинено і матеріальну шкоду за фактом сплати коштів за підроблений неоригінальний товар.
Вказував, що моральну шкоду він отримав вже вдома, за адресою: АДРЕСА_2 , коли дізнався що товар на відміну від обіцянки і запевнень відповідача є фальсифікованим, отже вважає, що справа підсудна саме Деснянському районному суду міста Києва.
Відзиву на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надійшло.
Частиною 2 ст.369 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу суду про передачу справи на розгляд іншому суду розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Передаючи дану справу на розгляд до Білоцерківському міськрайонному суду Київської області, суд першої інстанції виходи з того, що відповідачем у справі є ФОП ОСОБА_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що не відноситься до територіальної підсудності Деснянського районного суду міста Києва.
Судом зазначено, що ані позивач, ані відповідач не мають зареєстрованого у встановленому порядку місця проживання/знаходження на території Деснянського району міста Києва.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У статті 124 Конституції Українизакріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, яка є частиною національного законодавства, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Частиною першою статті 23 ЦПК Українивстановлено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити належність справ до його юрисдикції (предметної та суб'єктної) та підсудності (територіальної юрисдикції).
Територіальна юрисдикція визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноваження суду першої інстанції.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Стаття 28 ЦПК України містить перелік цивільних справ, в яких встановлена підсудність за вибором позивача. Тобто, останньому надається право вибору підсудності залежно від категорії справи або за наявності інших зазначених у законі умов.
Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох вказаних в законі судів.
Апеляційний суд звертає увагу на ту обставину, що альтернативна підсудність є пільговою, вона встановлена для невеликої категорії справ, які мають особливо важливе значення для громадян.
Згідно ч.5 ст.28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Відповідно до ч.16 ст.28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 30 цього Кодексу.
У постанові Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі №725/2910/19 (провадження №61-8546св20) зазначено, що тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох вказаних у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (ст.27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст.30 цього Кодексу.
Частиною8 ст.187 ЦПК України визначено, що суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Як вбачається з відповіді №2261086 від 22 січня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .
Згідно довідки переселенця ОСОБА_1 має фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 .
Відповідачем у справі є ФОП ОСОБА_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Наведене свідчить, що ані позивач, ані відповідач не мають зареєстрованого у встановленому порядку місця проживання/знаходження на території Деснянського району міста Києва.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказував на те, що договір було виконано в Деснянському районі міста Києва за адресою відділення «Нової Пошти» №399 (проспектЧервоної Калини 75/2, м. Київ), в якому він отримав товар та сплатив за нього кошти, за цією ж адресою йому було спричинено і матеріальну шкоду. Моральну шкоду він отримав вже вдома, за адресою: АДРЕСА_2 . Отже, на думку позивача, справа підсудна Деснянському районному суду містаКиєва.
Колегія суддів відхиляє вказані посилання позивача, оскільки відсутні належні докази того, що місцем заподіяння шкоди чи виконання договору є адреса, розташована у Деснянському районі міста Києва. Момент отримання позивачем поштового відправлення у поштовому відділенні не є моментом завдання такої шкоди для визначення підсудності, оскільки шкода вважається завданою у місці, де відбулася незаконна дія чи подія, що призвела до наслідків. Територіальна юрисдикція у спорах про відшкодування шкоди визначається місцем її заподіяння, а не місцем, де позивач фізично отримав товар.
В зв'язку з викладеним, підстави для пред'явлення даного позову саме до Деснянського районного суду міста Києва як по територіальній, так і по предметній підсудності - відсутні.
Встановивши, що відсутні підстави для застосування альтернативної підсудності та що місцем реєстрації відповідача ФОП ОСОБА_3 є: АДРЕСА_3 , суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для передачі справи на розгляд до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до ухвалення помилкового судового рішення, колегією суддів не установлено.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 26 січня 2026 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: