справа №754/465/26 Головуючий у І інстанції - Тарасенко Н.В.
апеляційне провадження №33/824/1943/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
30 березня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Приходько К.П., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Сіренка Максима Юрійовича, переглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Сіренка Максима Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 18 лютого 2026 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України,
який проживає за адресою:
АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на якого накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, -
установив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№559353 від 05 січня 2026 року, водій ОСОБА_1 03 грудня 2025 року о 08 год 29 хв, керував транспортним засобом «MAN L 2000», державний номерний знак НОМЕР_1 , по пр. Броварському у м. Києві в стані наркотичного сп'яніння.
Огляд на стан сп'яніння в установленому порядку проводився в КНП «Київська міська клінічна лікарня №10» .
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №559344 від 05 січня 2026 року, водій ОСОБА_1 03 грудня 2025 року о 08 год 29 хв, керуючи транспортним засобом «MAN L 2000», державний номерний знак НОМЕР_1 , по пр. Броварському у м. Києві, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив наїзд на транспортний засіб - автомобіль марки «Volkswagen Caravelle», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та подальший наїзд на пішохода ОСОБА_3 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
Водій ОСОБА_1 порушив п. 13.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 18 лютого 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, Сіренко М.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відповідно до матеріалів справи огляд водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проводився за допомогою експрес-тесту (медичних виробів для діагностики in vito «Швидкий тест на виявлення в сечі 18 видів наркотичних речовин), який по інструкції застосовується для попереднього виявлення наркотичної речовини у сечі.
Відповідно до п. 10 Порядку, п. 6 Інструкції та Інструкції по застосуванню попереднього експрес-тесту дані, отримані в результаті тестування, є лише попереднім якісним результатом.
Для отримання заключного результату необхідно використовувати більш специфічний альтернативний метод (п. 8 розділу ІІІ Інструкції).
Заключний діагноз повинен бути встановлений лікарем після оцінки всіх клінічних та лабораторних досліджень» (п. 14 Інструкції).
Лікарем закладу охорони здоров'я не було дотримано передбаченої законом процедури, оскільки лабораторні дослідження біологічного середовища на визначення наркотичної речовини, які є обов'язковим, не проводилось, відповідно до вимог Інструкції. А тому такий огляд є недійсним.
У зв'язку з цим висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 за обставин не проведення лабораторних досліджень, є недостатнім для підтвердження у водія стану наркотичного сп'яніння. А тому такий висновок не може бути покладений в обґрунтування доведеності вини водія ОСОБА_1 , як і не може слугувати підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні Сіренко М.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Разом з цим, уточнив та просив суд, постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 18 лютого 2026 року скасувати в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та провадження у справі у цій частині закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В іншій частині постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 18 лютого 2026 року залишити без змін.
В судове засідання представник Деснянської окружної прокуратури м. Києва не з'явився, подав клопотання про неможливість участі прокурора окружної прокуратури у розгляді даної справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а саме в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Положеннями ст. 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами ст. 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Також ст. 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Постанова судді суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду не достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов не правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, як за керування транспортними засобами, які перебувають у стані наркотичного сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог пунктів 2, 7 Розділу І. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС і МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №559353 від 05 січня 2026 року, 03 грудня 2025 року о 08 год 29 хв ОСОБА_1 в м. Києві по пр. Броварському, в порушення п. 2.9 а ПДР, керував транспортним засобом «MAN L 2000», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився у приміщенні КНП «Київська міська клінічна лікарня №10», про що долучено висновок лікаря-нарколога №006148 від 03 грудня 2025 року.
Згідно положень п. п. 7, 8 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року№452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (надалі Інструкція), проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
При цьому, відповідно до вимог п. 10 Порядку, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (в редакції ПКМУ №690 від 13 червня 2024 року) (надалі Порядок) огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.
Із відповіді КНП «КМКЛ №10» від 12 лютого 2026 року вбачається, що згідно з записом у Акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №006148 від 03 грудня 2025 року лабораторне дослідження біологічного середовища (сеча) ОСОБА_4 на визначення наркотичного засобу або лікарської речовини (морфін (опіати), марихуана (канабіноїди), кокаїн, амфетамін (фенілалкіламіни), метамфетамін (фенілалкіламіни), бензодіазепін, метадон, барбітурати, МДМА (екстазі), фенциклідін, бупренорфін, трамадол, кетамін, синтетична марихуана (К2), мефедрон НСІ, метилендіоксипіровалерон, меткатінон, альфа-піролідинопентіофенон (а-PVP) проведеноу відділі токсикологічних досліджень КНП «Київська міська клінічна лікарня №10» методом імунохроматографічного аналізу (ІХА) із застосуванням медичних виробів для діагностики in vitro «Швидкий тест на виявлення в сечі 18 видів наркотичних речовин»(виробник: Сайтест Діагностікс, Інк, Канада).
Відповідно до інструкції по експлуатації швидкі тести діагностики invitro, Швидкий тест на виявлення наркотичних речовин/алкоголю у форматі тест-касети для занурення aбo тест-касети для закапування, тут i надалі - Швидкий тест на виявлення наркотичних речовин/алкоголю - це швидкий імунохроматографічний тест для діагностики invitro. Він призначений для якісного визначення заборонених наркотиків та їх метаболітів у зразках сечі людини. Цей аналіз може бути використаний в пункті надання медичної допомоги.
Цей тест надає лише попередній аналітичний результат. Більш специфічний альтернативний хімічний метод повинен бути проведений для отримання заключного результату. Управління служби лікування наркотичної залежності і психічних розладів (SAMHSA) визначила метод газової хроматографії/мас-спектроскопії (ГХ/МС) переважним підтверджуючим методом.
Цей аналіз призначений для використання тільки зі зразком сечі людини. Позитивний результат тесту свідчить лише про наявність наркотичної речовини/метаболітів та не свідчить про інтоксикацію або її рівень. Є можливість, що технічна або процедурна помилка, чи інші речовини в певних продуктах харчування або лікарських засобах, впливали на тестування та призвели до помилкових результатів. Якщо наркотичну речовину/метаболіт було знайдено у зразку сечі, тест не вказує на частоту вживання наркотичних речовин, а також не розрізнює між зловживанням наркотичними речовинами або вживання певних продуктів харчування чи лікарських засобів.
Швидкий тест на виявлення наркотичних речовин - це якісний тест. Він виявляє наркотичну речовину та її метаболіти в зразку сечі людини при пороговій концентрації та вище. Концентрація наркотичної речовини та її метаболітів не може бути визначена цим тестом. Тест призначений для розрізнення негативного результату від можливого позитивного. Всі позитивні результати повинні бути підтверджені за допомогою альтернативного методу, бажано ГХ/МС.
Отже, в даному випадку, отримавши позитивний результат тесту ОСОБА_1 , не було проведено лабораторне дослідження з метою підтвердження наявності наркотичного засобу чи психотропної речовини, як того вимагає вищевказаний Порядок.
Пунктом 22 Інструкції передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Також, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним.
За таких обставин, висновок про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння, зроблений на підставі швидкого тесту та без проведення обов'язкового підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини шляхом лабораторного дослідження, є недійсним.
Такої ж позиції дотримується й Верховний Суд, який у постанові від 24 лютого 2020 року у справі №823/1022/16 вказав, що правильними є висновки судів попередніх інстанції про те, що результати медичного огляду для встановлення факту алкогольного/наркотичного сп'яніння, вважаються достовірними за умови, що вони були отримані під час медичного обстеження, поєднаного з лабораторними дослідженнями, результати яких зафіксовані в акті та висновку.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Стосовно складеного протоколу про адміністративне правопорушення, то сам по собі він не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
З наведеного вбачається, що належних та допустимих доказів, які б об'єктивно та поза межами розумного сумніву доводили факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи не містять, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, враховуючи порушення визначеного законом порядку огляду особи на стан наркотичного сп'яніння, що дає підстави вважати такий огляд недійсним, висновок суду першої інстанції про достатність доказів, які вказують на винуватість ОСОБА_1 є помилковим, а отже, з огляду на те, що у діях останнього не вбачається складу указаного адміністративного правопорушення, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Сіренка Максима Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 18 лютого 2026 року скасувати в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження у справі, в цій частині, закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В іншій частині постанову Деснянського районного суду м. Києва від 18 лютого 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду К.П. Приходько