Справа № 127/8569/26
Провадження №11-сс/801/287/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
01 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника - адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці матеріали апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17.03.2026 року, якою застосовано до підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кинашів, Тульчинського району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, -
Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , та застосовано до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 12 травня 2026 року (включно).
Покладено на ОСОБА_7 наступні обов'язки, а саме:
- прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою на визначений ними час;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Згідно клопотання слідчого відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020000000058 від 15.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 4 ст. 190, ч. 4 ст. 191 КК України.
В межах даного кримінального провадження 12.03.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Не погоджуючись із рішення слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17 березня 2026 року. Клопотання слідчого задовольнити частково. Застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , з забороною залишати житло у період часу з 22:00 години до 06:00 години наступної доби.
Вимоги апеляційної скарги захисника мотивовано тим, що суд першої інстанції не навів переконливих мотивів на підтвердження того, чому менш суворий вид домашнього арешту - нічний, не може у достатній мірі запобігти встановленим ризикам. Натомість обмежився загальними посиланнями на статтю 177 КПК України без конкретного аналізу особи підозрюваного та обставин справи.
ОСОБА_7 є батьком неповнолітньої дитини та фактично є годувальником сім'ї.
Цілодобовий домашній арешт унеможливлює ведення будь-якої трудової діяльності, а отже, позбавляє сім'ю підозрюваного єдиного джерела доходу, що безпосередньо шкодить матеріальному становищу неповнолітньої дитини та порушує її права, гарантовані ст. 51 Конституції України та Конвенцією ООН про права дитини.
На утриманні та під постійним доглядом ОСОБА_7 перебуває теща, яка має першу групу інвалідності та є повністю нерухомою - вона не здатна самостійно пересуватися та потребує щоденної сторонньої допомоги для виконання основних побутових потреб (гігієна, харчування, медичний догляд, пересування). Саме підозрюваний є основним, а за фактичних обставин - єдиним членом родини, який регулярно та систематично здійснює цей догляд.
Цілодобовий домашній арешт унеможливлює будь-яке пересування навіть у межах населеного пункту без дозволу органу досудового розслідування, фактично позбавляє тещу підозрюваного необхідного догляду, що становить пряму загрозу її здоров'ю та життю.
Суд першої інстанції не навів жодного конкретного аргументу, чому нічний домашній арешт є недостатнім заходом.
Щодо ризику переховування.
ОСОБА_7 є одруженим, проживає з дружиною та неповнолітньою дитиною, пов'язаний обов'язком щоденного догляду за тещею-інвалідом I групи. Наявність цих обставин об'єктивно унеможливлює втечу або тривале переховування. Суд не навів жодних конкретних фактів, які б вказували на реальний намір підозрюваного переховуватися.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків. Жодних конкретних фактів, що вказували б на спроби ОСОБА_7 , впливати на свідків або потерпілих, в матеріалах справи немає і до суду вони надані не були. Цей ризик є суто гіпотетичним.
Щодо ризику вчинення нового кримінального правопорушення. Зазначений висновок суду є хибним та не відповідає матеріалам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника ОСОБА_8 , підозрюваного ОСОБА_7 , які просили задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, зазначив, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, оглянувши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Згідно ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Домашній арешт як запобіжний захід полягає в обмеженні свободи пересування підозрюваного шляхом його ізоляції за місцем проживання.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020000000058 від 15.01.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Відповідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Посилання в апеляційній скарзі захисника про відсутність ризиків, передбачених ст. 177КПК України спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Слідчий суддя належним чином,в дотримання вимог ст.ст.177, 178 КПК України перевірив та ретельно дослідив наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та дійшов до вірного висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя оцінив в сукупності всі обставини, які мають значення для прийняття правильного рішення, врахував, що ОСОБА_7 має зареєстроване місце проживання, постійне місце проживання, одружений, раніше не судимий, на даний час йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, те, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що вказує на доцільність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. Жодних доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги ,які спростували би висновки слідчого судді, сторона захисту при апеляційному перегляді - не надала.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком слідчого судді, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для забезпечення належного виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігатиме спробам вчинення ризиків, передбачених ч.1ст. 177 КПК України.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що, хоча захисник заперечує існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у апеляційній скарзі ставить питання про доцільність застосування іншого запобіжного заходу, тобто погоджується з викладеним у клопотанні слідчого щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Суд апеляційної інстанції вважає, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, що слідчий суддя застосував відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід, який є спів мірним кримінальному правопорушенню, у вчиненні якого підозрюється останній.
На думку суду апеляційної інстанції запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України.
Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_7 та задоволення апеляційної скарги захисника .
Керуючись ст.ст.193, 194, 196, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17.03.2026 року, якою задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , та застосовано до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 12 травня 2026 року (включно), - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4