Справа № 138/708/26
Провадження №11-сс/801/300/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
31 березня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05.03.2026 року про арешт майна у кримінальному провадженні №42026022220000008 від 04.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України,
за участі учасників судового провадження:
захисника: ОСОБА_6
заявника: ОСОБА_7
Захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05.03.2026 року, просив ухвалу слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області, від 05.03.2026 року скасувати в частині накладення арешту на автомобіль марки Hyndai Santa FE державний номерний знак НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу, серії НОМЕР_3 , яке видане на ОСОБА_7 .
У цій частині постановити нову ухвалу, якою накласти арешт у вигляді заборони відчуження, автомобіля марки Hyndai Santa FE державний номерний знак НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_3 , яке видане на ОСОБА_7 .
Зобов'язати відповідальних осіб, негайно повернути ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , транспортний засіб марки Hyndai Santa FE державний номерний знак НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
У решті ухвалу слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області, від 05.03.2026 року в справі № 138/708/26 залишити без змін.
Ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05.03.2026 року накладено арешт на автомобіль марки Hyndai Santa FE державний номерний знак НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Redmi Note 11», IMEI: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , ICCID: НОМЕР_7 , із сім карткою: НОМЕР_8 , та імітаційні грошові кошти банкнотами по 100 доларів США в кількості 60 штук (6000 доларів США), які вилучено під час огляду місця події у ОСОБА_8 .
Вимоги апеляційної скарги захисника мотивовано тим, що ОСОБА_7 будь- якого статусу в рамках даного кримінального провадження не має, доказів причетності ОСОБА_7 до зазначеного кримінального правопорушення немає, також незазначено яким чином належне на праві приватної власності майно ОСОБА_7 , може бути необхідним для забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
На думку захисника потреби в застосуванні арешту як не було та і немає, арешт на автомобіль ОСОБА_7 накладено необґрунтовано, чим порушуються права законного власника майна.
Захисник звертає увагу на той факт, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі в порушення вимог п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності, завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для власника майна.
Заслухавши доповідача, думку захисника ОСОБА_9 , який просив задоволити апеляційну скаргу з підстав наведених у ній, заборонити відчуження, передати для користування, оскільки на утриманні ОСОБА_7 дитина-інвалід, заявника ОСОБА_7 , яка підтримала думку свого захисника, дослідивши матеріали судового провадження, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як вбачається з клопотання органу досудового розслідування громадянин України ОСОБА_10 за попередньою змовою з невстановленими особами з корисливих мотивів організовує незаконне переправлення військовозобов'язаних громадян через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, через річку Дністер у Республіку Молдова.
За даним фактом 04.02.2026 Могилів-Подільською окружною прокуратурою розпочато досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026022220000008 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Приймаючи рішення про накладення арешту на майно, слідчий суддя прийняв до уваги те, що 05.03.2026 на місці затримання ОСОБА_8 проведено огляд відкритого боксу для автомобілів, який розташований на території насосної станції Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг, яка знаходиться з лівого боку в напрямку села Михайлівка Могилів-Подільського району Вінницької області за межами села, на відстані 120 метрів від повороту з головної дороги до с. Михайлівка, де виявлено автомобіль марки Hyndai Santa FE номерний знак НОМЕР_1 , в якому виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Redmi Note 11», IMEI: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , ICCID: НОМЕР_7 , із сім карткою: НОМЕР_8 , який поміщено до спеціального пакету НПУ CRI 1050666, імітаційні грошові кошти банкнотами по 100 доларів США в кількості 60 штук (6000 доларів США), які поміщено до спеціального пакету НПУ CRI 1050660, в ході огляду місця події, крім вказаного вище майна проведено вилучення автомобіль марки Hyndai Santa FE номерний знак НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_3 , який поміщено до спеціального пакету НПУ CRI 1050674, обставини кримінального правопорушення, та те, що вказане майно згідно постанови від 05.03.2026 року визнано речовими доказами, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З урахуванням положень ст. ст.170-173 КПК України слідчий суддя умотивував рішення про арешт майна у кримінальному провадженні №42026022220000008 від 04.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до знищення такого майна.
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 про відсутність підстав для арешту на майно, не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з наданих матеріалів, арешт вказаного у клопотанні майна, необхідний для забезпечення збереження речових доказів, відповідно до положень п.1 ч.2 ст.170 КПК України.
Ті обставини, що ОСОБА_7 не має жодного статусу у даному кримінальному провадженні №42026022220000008 від 04.02.2026року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України не є перешкодою для вирішення питання про арешт майна у відповідності до ч. 4 ст. 170 КПК України .
На думку колегії суддів слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, суду не надано та колегією суддів не встановлено.
Рішення слідчого судді про задоволення клопотання слідчого щодо арешту майна, є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.
Доводи апеляційної скарги захиснка, що ступінь втручання у права та свободи ОСОБА_7 не є виправданим, колегія суддів вважає необгрунтованими.
Втручання у право власності є пропорційним задля досягнення мети кримінального провадження, а визначення обсягу необхідних слідчих дій є пріоритетом органу досудового розслідування, в проведення якого інші учасники кримінального провадження не мають права втручатись.
При постановленні ухвали слідчим суддею у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні органу досудового розслідування правові підстави для арешту майна, у зв'язку з чим слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання слідчого про арешт майна з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку.
При цьому слідим суддею було належним обгрунтовано висновок щодо обмеження права власності, його розумності та співрозмірності завданням кримінального провадження.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду та звертає увагу на те, що під час апеляційного розгляду ОСОБА_7 пояснила, що водійських прав у неї немає, автомобілем користувався її чоловік ОСОБА_8 , який 05.03.2026 року був затриманий у порядку ст. 208 КПК України у даному провадженні.
На переконання апеляційного суду, судом при ухваленні оскаржуваного рішення було враховано не лише вимоги щодо захисту фундаментальних прав власника майна та прав третіх осіб, а й «справедливий баланс» між інтересом суспільства та приватним інтересом, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини матеріали провадження свідчать, що застосування заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області року обґрунтована та належним чином мотивована і підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції,
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника.
Ухвалу слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05.03.2026 року про накладення арешту на майно залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3