16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01
Справа №730/464/26
Провадження № 3/730/142/2026
"06" квітня 2026 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі головуючої судді Данько О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою в АДРЕСА_1 та проживаючого в за адресою в АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст.173-2, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 27 березня 2026 року близько 19-00 год у за місцем свого проживання, перебуваючи у стані сп'яніння, вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_2 , а саме штовхав її та ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілої.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення: « ОСОБА_1 27 березня 2026 року за місцем свого проживання в нетверезому стані, вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_2 , а саме штовхав її та ображав нецензурною лайкою в присутності дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю неповнолітньої потерпілої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП».
ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак, у судове засідання не з'явився, про причини неприбуття не повідомив, заяви про відкладення слухання справи не подав.
Потерпіла та законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, на офіційну електронну адресу суду надіслала заяву в якій просить розглядати справу без її участі. Вказує, на теперішній час вони примирилися та просить справу закрити.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе провести розгляд адміністративної справи у межах наявних доказів за відсутності учасників справи, участь яких не є обов'язковою, що не є порушенням їх прав, передбачених ст.268, 269 КУпАП, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленого законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП у редакції Закону України №3733-IX від 22.05.2024, передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на подружжя.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.1 даного Закону особа, яка постраждала від домашнього насильства - це особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції даної статті дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення зауважень до змісту якого під час його складання він не висловлював;
- рапортом про реєстрацію заяви ЄО за № 1179 від 27.03.2026, згідно якого 27.03.2026 о 19-34 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що ОСОБА_2 повідомила, що чоловік у стані алкогольного сп'яніння, в будинку діти віком 13 та 5 років. Просить направити поліцію;
- письмовими поясненнями, записаними зі слів потерпілої ОСОБА_2 , де вона вказує, що 27.03.2026 вони з чоловіком повернулися з похоронної процесії і чоловік з невідомих причин почав її штовхати та ображати цензурною лайкою в присутності її дочки, після чого вона викликала поліцію.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Виходячи з положень ст.251 КУпАП вказані документи є належними та допустимими доказами у справі про адміністративне правопорушення.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, та з урахуванням особи притягуваного, обставин та характеру вчиненого правопорушення, відсутність пом'якшуючих та наявність обтяжуючої відповідальність обставини (вчинення правопорушення у стані сп'яніння), позиції потерпілої, яка просила закрити справу у зв'язку з примиренням, з метою виховного впливу та запобігання скоєння аналогічних правопорушень у майбутньому, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу у його мінімальному розмірі.
При цьому, закриття провадження у справі з підстав примирення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та потерпілої ст. 247 КУпАП не передбачене.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушеня передбаченого до ч.2 ст.173-2 КУпАП, тобто у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка була присутня під час його сварки з дружиною, внаслідок якого було завдано шкоди її психічному здоров'ю.
На підтвердження вказаних обставин, до протоколу додано:
- письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 ;
- рапорт про реєстрацію заяви ЄО за № 1179 від 27.03.2026;
- копію першої та другої сторінки військового квитка ОСОБА_1 ;
- рапорт про реєстрацію заяви в ЄО від 16.01.2026.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що вони є недостатніми доказами на підтвердження обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з такого.
У письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначає, що чоловік штовхав її та ображав цензурною лайкою в присутності її дочки. Однак, вона не повідомляла, що внаслідок таких його дій настала шкода для психічного здоров'я потерпілої ОСОБА_3 .
У рапорті про реєстрацію заяви ЄО за № 1179 від 27.03.2026 такі обставини не відображені.
При цьому, у неповнолітньої ОСОБА_3 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення не відбирались.
Рапорт про реєстрацію заяви в ЄО від 16.01.2026 не є належним доказом у справі, оскільки стосується іншої події.
У матеріалах справи відсутні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису,які б підтверджували обставини, зазначені у протоколі.
За відсутності вказаних доказів, протокол про адміністративне правопорушення не може бути достатніми та беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 вищевказаного правопорушення, оскільки, містить лише суб'єктивну оцінку уповноваженою на складання протоколу особою встановлених нею обставин, які мають бути підтверджені передбаченими ч.1 ст.251 КУпАП доказами, проте такі в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, суд вважає, що не доведено належними, допустимими та достатніми доказами, що дії ОСОБА_1 , описані у протоколі про адмінправопорушення, по відношенню до дружини, свідком яких була ОСОБА_3 завдали шкоди психічному здоров'ю останньої.
Водночас настання наслідків у вигляді шкоди психічному здоров'ю потерпілих є обов'язковим елементом складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП.
Таким чином, оцінюючи наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає недоведеними обставини наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3
ОСОБА_1 , потерпіла ОСОБА_3 та її законннний представник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, пояснень щодо обставин викладених у протоколі не надали.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, виходячи з принципів верховенства права та презумпції невинуватості, визначених ст.8, 62 Конституції України, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази того, що з огляду на «стандарт доведення вини поза розумним сумнівом» ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, а тому провадження по справі необхідно закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.7, 40-1, 173-2, 247, 251, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу в зазначений строк в порядку примусового виконання постанови про стягнененя штрафу за вчинення адміністративного правопорушення штраф стягується в подвійному розмірі - 680 (шістсот вісімдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.В. Данько