06 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 127/20812/25
провадження № 51-1221 ск 26
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргуподану від імені засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 11 грудня 2025 року щодо нього,
встановила:
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування ухвали Вінницького обласного суду від 13 червня 2000 року та постановлення нового рішення, яким замінити міру покарання на 25 років позбавлення волі, застосувавши до нього зворотну дію у часі більш м'якого закону Кримінального кодексу України, що був чинним і діяв до 22 лютого 2000 року та звільнити його від відбування покарання.
Засуджений ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на вказане судове рішення.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 11 грудня 2025 року відмовлено в задоволенні апеляційної скарги засудженого, а вищевказане рішення місцевого суду -залишено без змін.
На електронну адресу Верховного Суду від імені засудженого ОСОБА_4 надійшла касаційна скарга без цифрового підпису, у якій порушено питання про перегляд ухвали апеляційного суду у касаційному порядку.
Перевіривши доводи касаційної скарги та копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України касаційне оскарження судового рішення забезпечується у визначених законом випадках.
Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, зазначено в частинах 1, 2 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК). Це стосується вироків та ухвал про застосування або відмову в застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, судових рішень апеляційного суду, постановлених щодо зазначених судових рішень місцевого суду, а також ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвал апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім у випадках, передбачених КПК.
Питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за правилами розділу VIII КПК «Виконання судових рішень» і порядок їх вирішення врегульовано ст. 539 цього Кодексу, згідно з якою за наслідками розгляду відповідного клопотання (подання) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, установлених законом, суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку. Разом із тим, кримінальний процесуальний закон не передбачає касаційного порядку оскарження вказаних судових рішень.
Оскаржуване засудженим судове рішення постановлено відповідно до ст. 537 та ст. 539 КПК, тобто на стадії виконання вироку, у зв'язку з чим касаційне оскарження такого рішення кримінальним процесуальним законом не передбачене
Така позиція узгоджується з правовим висновком, що містяться у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 березня 2019 року (№ 756/9514/15-к).
Згідно з вимогами КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження в разі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою поданою від імені засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 11 грудня 2025 року щодо нього.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3