02 квітня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/1056/25
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши справу № 915/1056/25
за позовом Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; е-mail: kanc@energy.mk.ua; код ЄДРПОУ 23399393)
до Приватного підприємства "Фактор" (56002, Миколаївська область, Баштанський район, смт. Казанка, вул. Молодіжна, 1; e-mail: maxdex@ukr.net; код ЄДРПОУ 20898428)
про стягнення заборгованості в загальній сумі 275770,00 грн.
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, -
Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Фактор" про стягнення заборгованості в загальній сумі 275770,00 грн. з плати за доступ до об'єктів АТ "Миколаївобленерго" за період з липня 2024 року по травень 2025 року.
Так, позивач вказує, що 03 січня 2023 року між Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» (далі - позивач, власник мереж) та Приватним підприємством «Фактор» (далі - відповідач, замовник) укладено договір за № 01/01-23 з доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго», за умовами якого замовник замовляє та оплачує, а власник мереж надає право доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» для розміщення технічних засобів телекомунікацій (далі -доступ) відповідно до погодженої власником мереж проектної документації на доступ, розробленої згідно з технічними умовами з доступу (згідно ДКПП- 35.13). Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих для доступу (додаток № 1), є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2 р.1 договору).
За п. 2.1 р. 2 договору вартість доступу за цим договором з ПДВ (розмір шестимісячної оплати) становить 11,60 грн. на місяць користування згідно розрахунку розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» (додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього договору. Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» здійснюється відповідно до затвердженої Міністерством енергетики та вугільної промисловості Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики.
За п. 2.2 р. 2 договору плата за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики за поточний період здійснюється з дати укладення договору за поточний місяць. У подальшому плата за доступ здійснюється замовником до кінця поточного місяця на підставі рахунка, який надається власником мереж до 10 числа поточного місяця. Одночасно з рахунком замовнику надається акт виконаних робіт за поточний місяць. Оплата здійснюється замовником на поточний рахунок філії АТ «Миколаївобленерго» Казанківського району за наступними реквізитами: п/р НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» МФО 326610, ЄДРПОУ 25713051. Збільшення кількості опор, задіяних у сумісному підвісі і не врахованих в додатку № 1, здійснюється виключно після отримання замовником технічних умов на розробку проектної документації та її погодження з власником. У випадку зменшення кількості використаних опор проводиться коригування вартості послуг з обов'язковим укладанням додаткової угоди (п. 2.5, 2.6 договору).
Позивач вказує, що додатковою угодою № 1 від 30.11.2023 р. до договору з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, що належить АТ «Миколаївобленерго» № 01/01-23 від 03.01.2023 р. сторонами внесені зміни до пунктів 2.1, 2.2 договору та викладені додаток № 1 «Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго», наданих для доступу» та додаток № 2 «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» у новій редакції. Змінено кількість опор, до яких АТ «Миколаївобленерго» надає доступ.
Також позивач зазначає, що додатковою угодою № 2 від 02.01.2024 р. до договору з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, що належать АТ «Миколаївобленерго» № 01/01-23 від 03.01.2023 сторонами внесені зміни до пунктів 2.1, 2.2 договору та викладені додаток № 1 «Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих для доступу» та додаток № 2 «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» у новій редакції. Змінено кількість опор, до яких АТ «Миколаївобленерго» надає доступ.
Надалі, за ствердженнями позивача, додатковою угодою № 3 від 01.04.2024 р. до договору з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, що належать АТ «Миколаївобленерго» № 01/01-23 від 03.01.2023 сторонами внесені зміни до пункту 2.1 договору та викладені додаток № 1 «Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих для доступу» та додаток № 2 «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» у новій редакції. Змінено кількість опор, до яких АТ «Миколаївобленерго» надає доступ.
Позивач вказує, що додатковою угодою № 4 від 01.07.2024 до договору з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, що належать АТ «Миколаївобленерго» № 01/01-23 від 03.01.2023 сторонами внесені зміни до пунктів 2.1, 2.2, 3.4.14 та викладені у новій редакції додатки № 1 та № 2. Так, відповідно до п. 2.1 договору у новій редакції вартість доступу за цим договором з ПДВ (розмір щомісячної оплати) становить 25070,00 грн. на місяць користування згідно розрахунку розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» (додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього договору.
За п. 2.2 договору у новій редакції плата за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики за поточний період здійснюється з дати укладання договору за поточний місяць. У подальшому плата за доступ здійснюється до кінця поточного місяця на підставі рахунка, який надається власником мереж до 10 числа поточного місяця. Одночасно з рахунком замовнику надається акт приймання передачі наданих послуг (надання доступу) два примірники, по одному для кожної сторони за поточний місяць, що засвідчує факт надання доступу. Оплата здійснюється замовником на поточний рахунок Баштанського РЕМ за наступними реквізитами: п/р № НОМЕР_2 в ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, ЄДРПОУ 23399393. Замовник підписує та повертає власнику мереж один примірник акту приймання передачі наданих послуг (надання доступу) не пізніше 10 числа наступного місяця або надає мотивовану письмову відмову від його підписання. У разі неотримання у зазначений строк власником підписаного замовником акту приймання-передачі наданих послуг (надання доступу) або мотивованої письмової відмови від його підписання такий акт вважається підписаним замовником, а доступ такий, що наданий.».
Також позивач вказує, що згідно з п. 3.4.14 договору у новій редакції до 10 числа поточного місяця надати для підписання замовнику Акт приймання-передачі наданих послуг (доступу) у двох екземплярах. Викладені додаток № 1 «Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих для доступу» та додаток № 2 «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» в новій редакції. Інші положення договору залишені без змін.
Наразі позивач вказує, що на виконання умов укладеного між сторонами договору власник мереж надавав замовникові послуги з доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» на протязі липня 2024 р. - травня 2025 р. Проте замовник надані йому послуги не оплачував, внаслідок чого за ПП «Фактор» утворилась заборгованість на загальну суму 443 285,33 грн.
Зокрема, позивач зазначає, у липні 2024 р. позивачем відповідачу надано доступ до 3136 опор ПЛ (1878 +1258) на суму 25070,00 грн, що підтверджується актом № 15181 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.07.2024. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок на оплату № 14897 віл 17 липня 2024 р. на суму 25070,00 грн.
У серпні 2024 р. позивачем надано відповідачу доступ до 3136 опор ПЛ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 17321 від 30.08.2024. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок на оплату на суму 25070,00 грн.
У вересні 2024 р. позивачем надано відповідачу доступ до 3136 опор ПЛ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 19714 від 30.09.2024. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок на оплату на суму 25070,00 грн.
У жовтні 2024 р. позивачем надано відповідачу доступ до 3136 опор ПЛ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 22795 від 31.10.2024. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок на оплату на суму 25070,00 грн.
У листопаді 2024 р. позивачем надано відповідачу доступ до 3136 опор ПЛ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 24650 від 29.11.2024. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок на оплату на суму 25070,00 грн.
У грудні 2024 р. позивачем надано відповідачу доступ до 3136 опор ПЛ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 27155 від 31.12.2024. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок на оплату на суму 25070,00 грн.
У січні 2025 р. позивачем надано відповідачу доступ до 3136 опор ПЛ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 1332 від 31.01.2025. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок на оплату на суму 25070,00 грн.
У лютому 2025 р. позивачем надано відповідачу доступ до 3136 опор ПЛ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 3415 від 28.02.2025. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок на оплату на суму 25070,00 грн.
У березні 2025 р. позивачем надано відповідачу доступ до 3136 опор ПЛ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 5764 від 31.03.2025. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок на оплату на суму 25070,00 грн.
У квітні 2025 р. позивачем надано відповідачу доступ до 3136 опор ПЛ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 10028 від 30.04.2025. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок на оплату на суму 25070,00 грн.
У травні 2025 р. позивачем надано відповідачу доступ до 3136 опор ПЛ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 13070 від 31.05.2025. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок на оплату на суму 25070,00 грн.
Як вказує позивач, всього за період з липня 2024 р. по травень 2025 р. надано послуг на суму 275770,00 грн, яка на день подання позовної заяви лишається несплаченою.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.07.2025 р. вказану позовну заяву Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1056/25, розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження в порядку письмового провадження; встановлено сторонам процесуальні строки для сторін для подання заяв по суті справи.
11.08.2025 р. від представника відповідача - Масляного О.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 11578/25), в якому відповідач просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення позивачем п. 3 ст. 17, п. 1 та п. 2 ст.14 Закону «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж», розділу 4 «Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики» зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.01.2019 року та п.1, п.2 ст. 41 та та п.47 «Правил надання доступу до інфраструктури об'єкта електроенергетики» при проведенні нарахування спірної заборгованості.
Зокрема відповідач вказує, що аналогічні справи № 915/883/24 від 23.07.2024 року, № 915/882/24 від 23.07.2024 року та №915/873/24 від 22.07.2024 року за попередні періоди розрахунків розглядаються Господарським судом Миколаївської області і рішення по ним до моменту написання цього відзиву не прийнято. З липня 2024 року конфлікт, що виник в процесі виконання договорів сумісного підвісу обладнання відповідача з АТ «Миколаївобленерго» розглядався за участю судді, надавався додатковий час для проведення неодноразових зустрічей для вирішення цього питання на рівні генерального директора АТ «Миколаївобленерго» та дирекції ПП «Фактор». За цей час позивачу було направлено листи з запитами, на які він не відповідав. Було направлено офіційні листи з реальними кроками по відновленню взаємодії та вимог Закону.
Також відповідач вказує, що в порушення пункту 3 ст. 17 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» згідно якого періодична плата за доступ може встановлюватись виключно за наявності додаткових витрат власника інфраструктури об'єкта доступу на утримання елементів інфраструктури об'єкта доступу, пов'язаних з наданим доступом, але позивач не організував достовірний бухгалтерський облік даного напрямку витрат в підприємстві, що є прямим порушенням Закону, і не надав його, чим унеможливив проведення розрахунків.
До того ж відповідач зауважує, що в абз. 5 на арк. 2 позовної заяви позивачем вказано, що розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів позивача здійснюється відповідно до затвердженої Міністерством енергетики та вугільної промисловості Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, що не відповідає дійсності. Адже кількість стовпів, задіяних для доступу, продовжує встановлюватись на основі перерахунків, які виконуються з значними помилками і приводять до недостовірних розрахунків щомісячної оплати.
При цьому відповідач вказує, що згідно п. 1 та п. 2 ст. 14 Закону «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» всі обов'язки по укладанню договору та визначення плати за доступ покладаються на відповідача, тому останній запропонував не рахувати стовпи, а вносити їх кількість в розрахунки згідно затверджених Технічних умов, що є обов'язковим офіційним документом для підвісу обладнання. Аналогічні дії проводити згідно листа про відмову від використання опор. Відповідно кількість опор та кількість користувачів на опорі можливо встановлювати при налаштуванні простої комп'ютерної програми, яка забезпечить точність і достовірність обліку, адже в системі АТ «Миколаївобленерго» всім стовпам присвоєні індивідуальні номери і їх просто ідентифікувати. Відповідач вказує, що надає позивачу дані складеного акту перерахунку проведеного разом з представником відповідача 125 стовпів, якими користуються три користувача, але, як зазначає відповідач, ці дані без пояснень не відображаються в розрахункових документах, які надає в подальшому позивач.
За ствердженнями відповідача, позивач повідомив відповідача про встановлення перевіркою несанкціонованого підвісу обладнання підприємства відповідача, проведеної по ініціативі позивача, на яку не запрошували представника відповідача, але в акті фігурує представник конкурента інший користувач, що призводить до непорозумінь від втручання «людського» фактору.
Також, на думку відповідача, не відповідає вимогам методики і ігнорування позивачем врахування понижуючого коефіцієнта при нарахуванні періодичної плати в розмірі 10%, не вирішене питання обліку та сплати за користування ліхтарної лінії, що розміщується на тих же опорах електроживлення поряд з кабелем відповідача згідно аналогічної технічної документації. Крім того, відповідач вказує, що запропонований ним перерахунок періодичної плати за періоди, по яким заявлено даний позов у зв'язку з проведенням недостовірних розрахунків, не виконаний.
15.08.2025 р. від представника позивача - Дімової Ж.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла відповідь на відзив (вх. № 11802/25), згідно з якою позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.
Позивач вказує, що відповідач, взявши на себе зобов'язання за договорами про доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго», в подальшому відмовився їх виконувати, у зв'язку з чим Товариство звернулось до суду за захистом своїх прав. На думку позивача, перебування на розгляді справ за позовом АТ «Миколаївобленерго» до ПП «Фактор» про стягнення боргу не перешкоджає розгляду даної справи та не пов'язано з ними.
Так, позивач зазначає, що між ним та відповідачем укладено правочин, який на поточну дату є чинним. Умовами договору визначений порядок розрахунків між сторонами. Плата за послуги з доступу сформована відповідно до Методики. Кількість опор повітряних ліній сторонами узгоджена. За ствердженням позивача, відповідач з червня 2023 р. не сплачує за доступ до елементів об'єктів енергетики, внаслідок чого у нього перед позивачем обліковується дебіторська заборгованість, за стягненням якої позивач звернувся до суду. На думку позивача, інші доводи відповідача зводяться до власних міркувань щодо порядку обчислень плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів енергетики АТ «Миколаївобленерго».
01.09.2025 р. від представника відповідача - Масляного О.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 12505/25), згідно з якими відповідач не визнає розрахунки по нарахуванню періодичної плати шляхом відмови від підписання недостовірних на його думку розрахункових документів. Наразі відповідач просить суд в цілях підтвердження фактів, викладених у запереченнях, витребувати для вивчення, огляду та ознайомлення з доказами, що знаходяться в справах Господарського суді Миколаївської області №№ 915/883/24, 915/873/24 та 915/820/24 та у зв'язку з неодноразовими зверненнями до позивача та ненаданням необхідної інформації зобов'язати позивача надати бухгалтерські документи на підтвердження прямих витрат власника інфраструктури об'єкта доступу на утримання елементів інфраструктури об'єкта доступу, пов'язаних з наданим доступом, понесених відповідачем та розрахунок щомісячної плати за доступ для кожного замовника, визначений на кожну опору згідно п.11 Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики.
Також відповідач у зв'язку з приведеними в запереченнях доказами та, на його думку, значного ускладнення розгляду справи просить суд здійснити перехід з розгляду справи № 915/1056/25 у спрощеному провадженні до розгляду в порядку загального позовного провадження.
02.09.2025 р. від представника позивача - Дімової Ж.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява (вх. № 12547/25), в якій позивач надав свої заперечення проти задоволення клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та проти прийняття судом заперечень від 01.09.2025 р.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.09.2025 р. у справі № 915/1056/25 відмовлено у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Фактор" про перехід до розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, викладене в запереченнях на відповідь на відзив (вх. № 12505/25 від 01.09.2025 р.).
02.03.2026 р. від представника відповідача - Масляного О.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання (вх. №2711/26), в якому заявник просить суд об'єднати справи №№ 915/873/24, 915/882/24, 915/1056/25, 915/2193/25 (та інші аналогічні - за наявності) в одне провадження та вирішити питання про передачу об'єднаного провадження судді, який раніше за інших відкрив провадження у відповідній справі (ч. 8 ст. 173 ГПК України). Клопотання обґрунтовано тим, що зазначені справи: мають одних і тих самих сторін; стосуються однорідного предмета спору (стягнення плати/боргу за доступ/ використання інфраструктури/опор); ґрунтуються на тотожній правовій природі правовідносин, аналогічних доказах та доводах сторін; їх окремий розгляд призводить до дублювання доказів/позицій, ризику різних (суперечливих) висновків суду та зайвих процесуальних витрат, що суперечить завданню господарського судочинства.
05.03.2026 р. від представника позивача - Дімової Ж.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли заперечення проти об'єднання справ в одне провадження (вх. №2934/26), в яких позивач зазначає, що розгляд всіх вказаних вище справ по суті вже розпочато, що унеможливлює їх об'єднання в одне провадження з іншими справами, розгляд справи по суті яких також розпочато. Також позивач вказує, що у даному випадку справи, про об'єднання яких просить відповідач, виникли з різних договорів, укладених між позивачем та відповідачем, мають різний предмет (різні опори ПЛ) та періоди заборгованості. Відтак, на думку позивача, об'єднання справ в одне провадження після початку розгляду справ по суті прямо суперечить процесуальному закону та не сприяє процесуальній економії.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.03.2026 року у справі у справі № 915/1056/25 відмовлено в задоволенні клопотання Приватного підприємства "Фактор" про об'єднання позовних вимог (вх. №2711/26 від 02.03.2026 р.).
Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Щодо строку розгляду справи суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
При цьому, такий розумний строк визначений у статті 248 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Разом з цим, на підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та подальших Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», починаючи з 24.02.2022, на території України діє режим воєнного стану.
За змістом статей 10, 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
При цьому у Рекомендаціях, прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Разом з цим, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
При цьому, суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов'язків є суттєво ускладеною. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.
Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії».
За приписами статті 8 Конституції України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку «розумності строку» розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Окрім того, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» зазначив, що [..] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі «Штеґмюллер проти Авторії»).
У справі «Bellet v. France» Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що «при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом» (див. рішення у справі «Walchli v. France», заява №35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; «ТОВ «Фріда» проти України», заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).
Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашингдейн проти Великої Британії»).
При цьому суд зауважує, що в м. Миколаєві періодично оголошуються повітряні тривоги, під час яких судді та працівники апарату суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров'ю.
На підставі вищевикладеного, враховуючи наявність загрози у зв'язку зі збройною агресією збоку РФ, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, територіальне розташування міста Миколаєва відносно зони бойових дій, постійні повітряні тривоги, які впливають на виготовлення процесуальних документів, з метою всебічного, повного, об'єктивного розгляду справи, задля забезпечення сторонам конституційного права на судовий захист, приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, задля ефективної реалізації сторонами своїх процесуальних прав, необхідності забезпечення реалізації процесуальних прав та обов'язків учасників справи, їх належного та безпечного доступу до правосуддя, судом здійснено розгляд справи у розумний строк, наскільки це було можливим за вказаних умов, в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
03.01.2023 р. між Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» як власником мереж та Приватним підприємством «Фактор» як замовником було укладено договір № 01/01-23 з доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник замовляє та оплачує, а власник мереж надає право доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» для розміщення технічних засобів електронних комунікацій (далі - доступ) відповідно до наданої заяви замовника (код згідно ДКПП - 35.13).
Згідно з п. 1.2. договору перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих для доступу (Додаток № 1), є невід'ємною частиною цього договору.
За умовами п. 2.1. договору вартість доступу за цим договором з ПДВ (розмір щомісячної оплати) становить 11,60 грн. на місяць користування, згідно розрахунку розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» (додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього договору.
Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» здійснюється відповідно до затвердженої Міністерством енергетики та вугільної промисловості Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики.
Відповідно до п. 2.2. договору плата за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики за поточний період здійснюється з дати укладення договору за поточний місяць. У подальшому плата за доступ здійснюється замовником до кінця поточного місяця на підставі рахунка, який надається власником мереж до 10 числа поточного місяця. Одночасно з рахунком замовнику надається акт виконаних робіт за поточний місяць. Оплата здійснюється замовником на поточний рахунок філії АТ «Миколаївобленерго» Казанківського району за наступними реквізитами: п/р НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» МФО 326610, ЄДРПОУ 25713051.
Згідно п. 2.3. договору збільшення кількості опор, задіяних у сумісному підвісі і не врахованих у додатку № 1, здійснюється виключно після укладання сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору.
Відповідно до п. 2.4. договору у випадку зменшення кількості використаних опор проводиться коригування вартості послуг з обов'язковим укладанням додаткової угоди.
Згідно з п. 2.6. договору розмір щомісячної плати за доступ не може змінюватись протягом одного року з дня укладання цього договору.
Відповідно до п. 3.3.2. договору власник мереж має право, зокрема, на своєчасне отримання плати за доступ згідно з умовами договору.
Згідно з п. 3.3.9. договору власник мереж також має право змінювати ставку плати на підставах та у порядку, визначених Методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, затвердженою Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, та розмір щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго».
Згідно з п. 3.4.1. договору до обов'язків власника мереж належить, зокрема надавати замовнику право користування опорами ліній електропередач 0,4/10кВ для сумісного підвішування ВОЛЗ (ЛКТ) в порядку та у строки, визначені умовами цього договору.
Відповідно до п. 3.5.1. договору замовник має право, зокрема, вимагати від власника мереж неухильного виконання умов цього договору.
Згідно з п. 3.6.1. договору замовник зобов'язаний, зокрема, здійснювати оплату на умовах цього договору.
За умовами п. 5.1. договору всі суперечки і розбіжності, що виникають в процесі та з підстав виконання цього договору, вирішуються сторонами шляхом переговорів, а при недосягненні згоди внаслідок переговорів - у судовому порядку, визначеному чинним в Україні законодавством.
Згідно до п.п. 7.1. та 7.2. договору останній набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (у разі їх наявності) та діє протягом одного року. У випадку, якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії цього договору від будь-якої зі сторін не надійде письмової пропозиції про його розірвання, то договір вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах.
Відповідно до п. 9.1. договору зміни та доповнення до договору можуть бути внесені лише за згодою обох сторін шляхом підписання додаткових угод.
Додатком № 1 до договору є «Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих до доступу», зі змісту якого вбачається погодження сторонами загальної кількості елементів інфраструктури (опор) - 1160 шт.
Додатком № 2 до договору є «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго», зі змісту якого вбачається, що сторони дійшли згоди, що договірна ціна послуг за договором з ПДВ становить 11,60 грн. на місяць (із розрахунку 1160 опор, ціни з ПДВ 0,01 грн та суми з ПДВ за місяць 11,60 грн).
30.11.2023 р. між Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» (власник мереж) та Приватним підприємством «Фактор» (замовник) було укладено додаткову угоду № 1 від 30.11.2023 р. до договору з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, що належить АТ «Миколаївобленерго» № 01/01-23 від 03.01.2023 р., відповідно до якої сторони домовилися, зокрема про таке:
- пункт 2.1 договору викласти в такій редакції: « 2.1. Вартість доступу за цим договором з ПДВ (розмір щомісячної плати) становить 22475,00 грн на місяць користування, згідно розрахунку розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» (додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього договору»;
- пункт 2.2 договору викласти в такій редакції: « 2.2. Плата за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики за поточний період здійснюється з дати укладення договору за поточний місяць. У подальшому плата за доступ здійснюється замовником до кінця поточного місяця на підставі рахунка, який надається власником мереж до 10 числа поточного місяця. Одночасно з рахунком замовнику надається Акт виконаних робіт за поточний місяць. Оплата здійснюється замовником на поточний рахунок філії АТ «Миколаївобленерго» Казанківського району за наступними реквізитами: п/р НОМЕР_2 в ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, ЄДРПОУ 23399393»;
- викладено додаток № 1 «Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих для доступу» та додаток № 2 «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» у новій редакції.
Додатком № 1 до договору «Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих до доступу», передбачено погодження сторонами загальної кількості елементів інфраструктури (опор) - 2837 шт., зокрема кількість опор 1 замовника - 1658 шт., кількість опор 2 замовника - 1179 шт.
Додатком № 2 до договору «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго», передбачено, що сторони дійшли згоди, що договірна ціна послуг за договором з ПДВ становить 22475,00 грн на місяць (із розрахунку 1658 опор, що використовуються одним замовником, ціни з ПДВ 10,00 грн та суми з ПДВ за місяць 16580,00 грн, а також 1179 опор, що використовуються двома замовниками, ціни з ПДВ 5,00 грн та суми з ПДВ за місяць 5895,00 грн).
02.01.2024 р. між Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» (власник мереж) та Приватним підприємством «Фактор» (замовник) було укладено додаткову угоду № 2 від 02.01.2024 до договору з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, що належить АТ «Миколаївобленерго» № 01/01-23 від 03.01.2023 р., відповідно до умов якої сторони домовилися, зокрема про таке:
- пункт 2.1 договору викласти в такій редакції: « 2.1. Вартість доступу за цим договором з ПДВ (розмір щомісячної плати) становить 23685,00 грн на місяць користування, згідно розрахунку розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» (додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього договору»;
- пункт 2.2 договору викласти в такій редакції: « 2.2. Плата за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики за поточний період здійснюється з дати укладення договору за поточний місяць. У подальшому плата за доступ здійснюється замовником до кінця поточного місяця на підставі рахунка, який надається власником мереж до 10 числа поточного місяця. Одночасно з рахунком замовнику надається акт виконаних робіт за поточний місяць. Оплата здійснюється замовником на поточний рахунок АТ «Миколаївобленерго» за наступними реквізитами: п/р НОМЕР_2 в ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, ЄДРПОУ 23399393 з 19.10.2023»;
- викладено додаток № 1 «Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих для доступу» та додаток № 2 «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» у новій редакції.
Додатком № 1 до договору «Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих до доступу», передбачено погодження Сторонами загальної кількості елементів інфраструктури (опор) - 2958 шт., зокрема кількість опор 1 замовника - 1779 шт., кількість опор 2 замовника - 1179 шт.
Додатком № 2 до договору «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго», передбачено, що Сторони дійшли згоди, що договірна ціна послуг за Договором з ПДВ становить 23685,00 грн на місяць (із розрахунку 1779 опор, що використовуються одним замовником, ціни з ПДВ 10,00 грн та суми з ПДВ за місяць 17790,00 грн., а також 1179 опор, що використовуються двома замовниками, ціни з ПДВ 5,00 грн та суми з ПДВ за місяць 5895,00 грн).
01.04.2024 р. між Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» (власник мереж) та Приватним підприємством «Фактор» (замовник) було укладено додаткову угоду № 3 від 01.04.2024 до договору з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, що належить АТ «Миколаївобленерго» № 01/01-23 від 03.01.2023 р. сторони домовилися, зокрема про таке:
- пункт 2.1 договору викласти в такій редакції: « 2.1. Вартість доступу за цим Договором з ПДВ (розмір щомісячної плати) становить 26150,00 грн на місяць користування, згідно розрахунку розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» (додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього договору».
- викладено додаток № 1 «Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих для доступу» та додаток № 2 «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» у новій редакції.
Додатком № 1 до договору «Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих до доступу», передбачено погодження сторонами загальної кількості елементів інфраструктури (опор) - 3236 шт., зокрема кількість опор 1 замовника - 1994 шт., кількість опор 2 замовника - 1242 шт.
Додатком № 2 до договору «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго», передбачено, що сторони дійшли згоди, що договірна ціна послуг за договором з ПДВ становить 26150,00 грн. на місяць (із розрахунку 1994 опор, що використовуються одним замовником, ціни з ПДВ 10,00 грн. та суми з ПДВ за місяць 19940,00 грн, а також 1242 опор, що використовуються двома замовниками, ціни з ПДВ 5,00 грн та суми з ПДВ за місяць 6210,00 грн.).
01.07.2024 р. між Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» (власник мереж) та Приватним підприємством «Фактор» (замовник) було укладено додаткову угоду № 4 від 01.07.2024 до договору з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, що належать АТ «Миколаївобленерго» № 01/01-23 від 03.01.2023 р., відповідно до умов якої сторони домовилися, зокрема про таке:
- відповідно до п. 2.1 договору у новій редакції, «вартість доступу за цим договором з ПДВ (розмір щомісячної оплати) становить 25070,00 грн на місяць користування, згідно розрахунку розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» (додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього договору.
- відповідно до п. 2.2 договору у новій редакції, плата за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики за поточний період здійснюється з дати укладання договору за поточний місяць. У подальшому плата за доступ здійснюється до кінця поточного місяця на підставі рахунка, який надається власником мереж до 10 числа поточного місяця. Одночасно з рахунком замовнику надається Акт приймання передачі наданих послуг (надання доступу) два примірники, по одному для кожної сторони за поточний місяць, що засвідчує факт надання доступу. Оплата здійснюється замовником на поточний рахунок Баштанського РЕМ за наступними реквізитами: п/р № НОМЕР_2 в ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, ЄДРПОУ 23399393. Замовник підписує та повертає власнику мереж один примірник акту приймання передачі наданих послуг (надання доступу) не пізніше 10 числа наступного місяця або надає мотивовану письмову відмову від його підписання. У разі неотримання у зазначений строк власником підписаного замовником акту приймання-передачі наданих послуг (надання доступу) або мотивованої письмової відмови від його підписання такий акт вважається підписаним замовником, а доступ такий, що наданий».
- згідно з п.3.4.14 договору у новій редакції, до 10 числа поточного місяця надати для підписання замовнику Акт приймання-передачі наданих послуг (доступу) у двох екземплярах.
Викладені додаток № 1 «Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих для доступу» та додаток № 2 «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» в новій редакції.
Інші положення договору, які не порушені цією угодою, залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов'язання.
Ця угода є невід'ємною частиною договору та набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками ( у разі їх наявності).
Додатком № 1 до договору «Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих до доступу», передбачено погодження сторонами загальної кількості елементів інфраструктури (опор) - 3136 шт., зокрема кількість опор 1 замовника - 1878 шт., кількість опор 2 замовника - 1258 шт.
Додатком № 2 до договору «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго», передбачено, що сторони дійшли згоди, що договірна ціна послуг за договором з ПДВ становить 25070,00 грн. на місяць (із розрахунку 1878 опор, що використовуються одним замовником, ціни з ПДВ 10,00 грн. та суми з ПДВ за місяць 18780,00 грн, а також 1258 опор, що використовуються двома замовниками, ціни з ПДВ 5,00 грн та суми з ПДВ за місяць 6290,00 грн.).
Вказаний договір від 03.01.2023 р. з відповідними додатками та додаткові угоди від 30.11.2023, 02.01.2024, 01.04.2024 та від 01.07.2024 з відповідними додатками підписано та скріплено печатками обох сторін.
На виконання умов укладеного між сторонами договору та додаткових угод власник мереж надавав замовникові послуги з доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» протягом липня 2024 року - травня 2025 року, а саме:
- у липні 2024 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1878 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 18780,00 грн. та до 1258 опор за ціною 5 грн/од на суму 6290,00 грн., а всього на загальну суму 25070,00 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату № 14897 від 17.07.2024 р. на суму 25070,00 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 4178,33 грн., а також підписаного обома сторонами без будь-яких зауважень та заперечень акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 15181 від 31.07.2024 р. на суму 25070,00 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 4178,33 грн.;
- у серпні 2024 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1878 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 18780,00 грн. та до 1258 опор за ціною 5 грн/од на суму 6290,00 грн., а всього на загальну суму 25070,00 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату № 16425 від 05.08.2024 р. на суму 25070,00 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 4178,33 грн., а також підписаного обома сторонами без будь-яких зауважень та заперечень акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 17321 від 30.08.2024 р. на суму 25070,00 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 4178,33 грн.;
- у вересні 2024 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1878 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 18780,00 грн. та до 1258 опор за ціною 5 грн/од на суму 6290,00 грн., а всього на загальну суму 25070,00 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату № 19496 від 09.09.2024 р. на суму 25070,00 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 4178,33 грн., а також підписаного обома сторонами без будь-яких зауважень та заперечень акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 19714 від 30.09.2024 р. на суму 25070,00 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 4178,33 грн.;
- у жовтні 2024 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1878 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 18780,00 грн. та до 1258 опор за ціною 5 грн/од на суму 6290,00 грн., а всього на загальну суму 25070,00 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату № 24805 від 10.10.2024 р. на суму 25070,00 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 4178,33 грн., а також акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 22795 від 31.10.2024 р. на суму 25070,00 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 4178,33 грн., який підписаний лише виконавцем - АТ «Миколаївобленерго»;
- у листопаді 2024 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1878 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 18780,00 грн. та до 1258 опор за ціною 5 грн/од на суму 6290,00 грн., а всього на загальну суму 25070,00 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату № 25332 від 11.11.2024 р. на суму 25070,00 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 4178,33 грн., а також акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 24690 від 29.11.2024 р. на суму 25070,00 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 4178,33 грн., який підписаний лише виконавцем - АТ «Миколаївобленерго»;
- у грудні 2024 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1878 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 18780,00 грн. та до 1258 опор за ціною 5 грн/од на суму 6290,00 грн., а всього на загальну суму 25070,00 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату № 27775 від 02.12.2024 р. на суму 25070,00 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 4178,33 грн., а також акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 27155 від 31.12.2024 р. на суму 25070,00 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 4178,33 грн., який підписаний лише виконавцем - АТ «Миколаївобленерго»;
- у січні 2025 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1878 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 18780,00 грн. та до 1258 опор за ціною 5 грн/од на суму 6290,00 грн., а всього на загальну суму 25070,00 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату № 853 від 10.01.2025 р. на суму 25070,00 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 4178,33 грн., а також акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 1332 від 31.01.2025 р. на суму 25070,00 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 4178,33 грн., який підписаний лише виконавцем - АТ «Миколаївобленерго»;
- у лютому 2025 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1878 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 18780,00 грн. та до 1258 опор за ціною 5 грн/од на суму 6290,00 грн., а всього на загальну суму 25070,00 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату № 3554 від 06.02.2025 р. на суму 25070,00 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 4178,33 грн., а також акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 3415 від 28.02.2025 р. на суму 25070,00 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 4178,33 грн., який підписаний лише виконавцем - АТ «Миколаївобленерго»;
- у березні 2025 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1878 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 18780,00 грн. та до 1258 опор за ціною 5 грн/од на суму 6290,00 грн., а всього на загальну суму 25070,00 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату № 7342 від 07.03.2025 р. на суму 25070,00 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 4178,33 грн., а також акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 5764 від 31.03.2025 р. на суму 25070,00 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 4178,33 грн., який підписаний лише виконавцем - АТ «Миколаївобленерго»;
- у квітні 2025 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1878 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 18780,00 грн. та до 1258 опор за ціною 5 грн/од на суму 6290,00 грн., а всього на загальну суму 25070,00 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату № 10704 від 04.04.2025 р. на суму 25070,00 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 4178,33 грн., а також акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 10028 від 30.04.2025 р. на суму 25070,00 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 4178,33 грн., який підписаний лише виконавцем - АТ «Миколаївобленерго»;
- у травні 2025 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1878 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 18780,00 грн. та до 1258 опор за ціною 5 грн/од на суму 6290,00 грн., а всього на загальну суму 25070,00 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату № 14272 від 06.05.2025 р. на суму 25070,00 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 4178,33 грн., а також акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 13070 від 31.05.2025 р. на суму 25070,00 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 4178,33 грн., який підписаний лише виконавцем - АТ «Миколаївобленерго».
На підтвердження факту отримання відповідачем вказаних рахунків та актів приймання передачі послуг позивачем до позову додано копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.
Між тим, за ствердженнями позивача, відповідач надані йому послуги з доступу до опор не оплачував, внаслідок чого за Приватним підприємством «Фактор» утворилась заборгованість на загальну суму 275770,00 грн.
Зі змісту долученої позивачем до матеріалів справи довідки розрахунку дебіторської заборгованості (балансовий рахунок 361) по контрагенту ПП «Фактор» по Казанківській дільниці Баштанського РЕМ (договір 01/01 від 03.01.2023) за період з 01.07.2024 р. по 31.05.2025 р., вбачається, що заборгованість по договору 01/01 від 03.01.2023 р. станом на 31.05.2025 р. становить 275770,00 грн.
Як вказує позивач, несплата відповідачем на користь позивача плати за доступ з об'єктів електроенергетики є порушенням зобов'язання, яке виникло між сторонами на підставі укладеного договору. Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом про стягнення з відповідача боргу в сумі 275770,00 грн. за плати за доступ до об'єктів електроенергетики за період з липня 2024 р. по травень 2025 р.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Право користування майном у орендаря ґрунтується на договорі оренди. Це право триває весь час дії договору оренди, незважаючи ні на які обставини, у тому числі на зміну власника.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Закон України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" визначає правові, економічні та організаційні засади забезпечення доступу до інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі для розташування технічних засобів телекомунікацій з метою забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні, встановлює повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, визначає права та обов'язки осіб, які беруть участь у таких господарських відносинах.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 14 Закону власник інфраструктури об'єкта доступу має право визначати плату за доступ, що розраховується згідно з відповідною методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, затвердженою відповідним державним органом.
Договір з доступу має містити такі істотні умови як розмір плати за доступ, визначений згідно з відповідною методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу (п. 4 ч. 6 ст. 16 вказаного Закону).
Так, спірні правовідносини між сторонами у даній справі виникли на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору № 01/01-23 від 03.01.2023 з доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго».
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).
У відповідності до частини 1 статті 530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
За статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не спростовано факту надання йому доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» (перелік яких погоджувався сторонами у додатку № 1 до договору) у спірний період, то у відповідача наявний обов'язок щодо здійснення плати за такий доступ.
Так, умовами укладеного між позивачем та відповідачем договору № 01/01-23 від 03.01.2023 з доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго», вартість доступу за цим договором з ПДВ (розмір щомісячної оплати) становить 11,60 грн на місяць користування, згідно розрахунку розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» (додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього договору. Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» здійснюється відповідно до затвердженої Міністерством енергетики та вугільної промисловості Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики.
Також сторонами договору в п.п. 7.1., 7.2. узгоджено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (у разі їх наявності) та діє протягом одного року. У випадку, якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії цього договору від будь-якої зі сторін не надійде письмової пропозиції про його розірвання, то договір вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах.
Зі змісту додатку № 2 до договору «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» вбачається, що сторони дійшли згоди, що договірна ціна послуг за договором з ПДВ становить 11,60 грн на місяць (із розрахунку 1160 опор, ціни з ПДВ 0,01 грн та суми з ПДВ за місяць 11,60 грн).
У подальшому, як уже було наведено вище, між сторонами укладалися додаткові угоди № 1 від 30.11.2023, № 2 від 02.01.2024, № 3 від 01.04.2024, № 4 від 01.07.2024, якими вносилися зміни до договору в частині збільшення загальної кількості елементів інфраструктури (опор) та розміру щомісячної плати за доступ.
Так, зокрема додатковою угодою № 4 від 01.07.2024 сторони визначили, що вартість доступу за цим договором з ПДВ (розмір щомісячної оплати) становить 25070,00 грн. на місяць користування, згідно розрахунку розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» (додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього договору.
Також зі змісту додатку № 2 до договору «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» в редакції додаткової угоди № 4 від 01.07.2024 вбачається, що сторони дійшли згоди, що договірна ціна послуг за договором з ПДВ становить 25070,00 грн. на місяць (із розрахунку 1878 опор, що використовуються одним замовником, ціни з ПДВ 10,00 грн. та суми з ПДВ за місяць 18780,00 грн, а також 1258 опор, що використовуються двома замовниками, ціни з ПДВ 5,00 грн та суми з ПДВ за місяць 6290,00 грн.).
Станом на час розгляду справи укладені між сторонами додаткові угоди № 1 від 30.11.2023, № 2 від 02.01.2024, № 3 від 01.04.2024, № 4 від 01.07.2024 з доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» є чинними, не оспорені сторонами, а тому разом із договором є підставою для виникнення цивільних прав й обов'язків у позивача та відповідача, та підлягають виконанню сторонами.
Таким чином, щомісячна плата за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» за період з липня 2024 року по травень 2025 року мала здійснюватися у погодженому сторонами в додатковій угоді № 4 розмірі - 25070,00 грн. на місяць.
Відтак, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем за надані йому послуги доступу до об'єктів електроенергетики суд вважає цілком обґрунтованими доводи позивача про існування у відповідача заборгованості з плати за доступ до об'єктів електроенергетики за період з липня 2024 року по травень 2025 року в сумі 275770,00 грн.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК).
Допустимість доказів за ст. 77 ГПК України полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст.78 ГПК).
У ч. 3 ст.2 ГПК однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 ГПК.
Відповідно до частин 3,4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частинами 1,3 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок з доказування варто розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, суд зобов'язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц; п.9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі №904/2104/19).
Сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу) (постанова Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/5408/21).
Щодо доводів ПП «Фактор» про неправомірність нарахувань суд зазначає наступне.
Принцип свободи договору є важливим інструментом регулювання цивільних відносин, який надає сторонам можливість самостійно визначати свої права та обов'язки.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Окрім того, суд зауважує, що приписами ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.07.2015 у справі № 6-301цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15, постанові від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010).
В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо оскарження договору чи додаткових угод в цілому, або в будь-якій їх частині, а отже вони є обов'язковим до виконання.
З огляду на викладене, доводи відповідача щодо відсутності витрат позивача або неправильності формул у додаткових угодах не знайшли свого підтвердження. Додаткові угоди № 1, № 2, № 3 та № 4 були добровільно укладені відповідачем, що свідчить про його згоду з кількістю опор та вартістю послуг на майбутні періоди.
Таким чином, наразі спірний договір та додаткові угоди до нього є чинними, тому в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами, і зобов'язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Доводи ПП «Фактор» про необхідність перевірки реальних витрат власника інфраструктури відхиляються, оскільки сторони реалізували принцип свободи договору, зафіксувавши конкретну вартість послуг у додаткових угодах.
Суд зауважує, що при наданні оцінки всім доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Вирішуючи питання щодо доцільності надання правової оцінки іншим доводам сторін, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у цій справі як джерело права.
Наразі суд не вбачає необхідності надавати оцінку решті доводам відповідача, оскільки така оцінка не впливає на вказані вище висновки суду щодо існування у відповідача обов'язку щодо здійснення оплати за надані послуги з доступу до об'єктів електроенергетики у заявленому розмірі, як це передбачено умовами укладеного між сторонами договору.
За правилами пункту 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватися на засадах справедливості, добросовісності, розумності, що знаходить своє вираження в добросовісному виконанні своїх зобов'язань сторонами та униканні будь-яких форм зловживання своїми правами та/або становищем, а також запобіганні вчиненню дій, які порушують права іншої сторони та можуть мати негативні наслідки для третіх осіб.
Згідно ст. 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов'язку в натурі.
Разом з тим у постанові від 29.06.2021 у справі № 910/2842/20 Верховний Суд зазначив, що згідно з пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та абзацом 6 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі. Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання виконати умови договору лише в разі, якщо встановить, що у особи такий обов'язок наявний, але вона ухилилася від його виконання. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме прямого законодавчого обов'язку відповідача щодо виконання договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 р. по справі №910/16744/17 вказала, що такий спосіб захисту як примусове виконання обов'язку в натурі застосовується у зобов'язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов'язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його. Примусове виконання обов'язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов'язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості в заявленій сумі 275770,00 грн. з плати за доступ до об'єктів АТ «Миколаївобленерго» за період з липня 2024 року по травень 2025 року, що цілком відповідає такому способу захисту цивільних прав та інтересів позивача як примусове виконання обов'язку в натурі.
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги АТ «Миколаївобленерго» обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, тому підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; е-mail: kanc@energy.mk.ua; код ЄДРПОУ 23399393) до Приватного підприємства "Фактор" (56002, Миколаївська область, Баштанський район, смт. Казанка, вул. Молодіжна, 1; e-mail: maxdex@ukr.net; код ЄДРПОУ 20898428) про стягнення заборгованості в загальній сумі 275770,00 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Приватного підприємства "Фактор" (56002, Миколаївська область, Баштанський район, смт. Казанка, вул. Молодіжна, 1; e-mail: maxdex@ukr.net; код ЄДРПОУ 20898428) на користь Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; е-mail: kanc@energy.mk.ua; код ЄДРПОУ 23399393) плату за доступ до об'єктів АТ «Миколаївобленерго» за період з липня 2024 року по травень 2025 року у розмірі 275770/двісті сімдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят/грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 3312/три тисячі триста дванадцять/грн. 00 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Ільєва