02 квітня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/2193/25
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши справу № 915/2193/25
за позовом Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; е-mail: kanc@energy.mk.ua; код ЄДРПОУ 23399393)
до Приватного підприємства "Фактор" (56002, Миколаївська область, Баштанський район, смт. Казанка, вул. Молодіжна, 1; e-mail: maxdex@ukr.net; код ЄДРПОУ 20898428)
про стягнення заборгованості в загальній сумі 294292,48 грн.
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, -
Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Фактор" про стягнення заборгованості в загальній сумі 294292,48 грн. з плати за доступ до об'єктів АТ "Миколаївобленерго" за період з липня 2024 року по жовтень 2025 року за договором № 8 від 01.09.2023, посилаючись на наступне.
01 вересня 2023 року між Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» (далі - позивач, власник мереж) та Приватним підприємством «Фактор» (далі - відповідач, замовник) укладено договір за № 8 з доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» (далі - договір), за умовами якого замовник замовляє та оплачує, а власник мереж надає право доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» для розміщення технічних засобів телекомунікацій (далі доступ) відповідно до погодженої власником мереж проектної документації на доступ, розробленої згідно з технічними умовами з доступу (згідно ДКПП- 35.13).
Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих для доступу (додаток № 1), є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2 р.1 договору).
За п. 2.1 р. 2 договору вартість доступу за цим договором з ПДВ (розмір шестимісячної оплати) становить 3595,00 грн. на місяць користування, згідно розрахунку розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» (додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього договору. Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» здійснюється відповідно до затвердженої Міністерством енергетики та вугільної промисловості Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики.
За п.2.2 р.2 договору плата за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики за поточний період здійснюється з дати укладення договору за поточний місяць. У подальшому плата за доступ здійснюється замовником до кінця поточного місяця на підставі рахунка, який надається власником мереж до 10 числа поточного місяця. Одночасно з рахунком замовнику надається акт виконаних робіт за поточний місяць. Оплата здійснюється замовником на поточний рахунок філії АТ «Миколаївобленерго» Новобузького району за наступними реквізитами: п/р НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» МФО 326610, ЄДРПОУ 25383442. Збільшення кількості опор, задіяних у сумісному підвісі і не врахованих в додатку № 1, здійснюється виключно після отримання замовником технічних умов на розробку проектної документації та її погодження з власником. У випадку зменшення кількості використаних опор проводиться коригування вартості послуг з обов'язковим укладанням додаткової угоди (п. 2.5, 2.6 договору).
Позивач вказує, що додатковою угодою № 1 від 01.11.2023 р. до договору з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, що належить АТ «Миколаївобленерго» № 8 від 01.09.2023 р. сторонами внесені зміни до пунктів 2.1, 2.2 договору та викладені додаток № 1 «Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих для доступу» та додаток № 2 «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» у новій редакції. Змінено кількість опор, до яких АТ «Миколаївобленерго» надає доступ та ціну договору.
Також, як вказує позивач, додатковою угодою № 2 від 01.02.2024 р. до договору з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, що належать АТ «Миколаївобленерго» № 8 від 01.09.2023 сторонами внесені зміни до пунктів 2.1, 2.4 договору та викладені додаток № 1 «Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих для доступу» та додаток № 2 «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» у новій редакції. Змінено кількість опор, до яких АТ «Миколаївобленерго» надає доступ та ціну договору.
Позивач зазначає, що додатковою угодою № 3 від 01.05.2024 р. до договору з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, що належать АТ «Миколаївобленерго» № 8 від 01.09.2023 сторонами внесені зміни до пункту 2.1 та 2.4 договору та викладені додаток № 1 «Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих для доступу» та додаток № 2 «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» у новій редакції. Змінено кількість опор, до яких АТ «Миколаївобленерго» надає доступ та ціну договору.
Надалі, за ствердженнями позивача, додатковою угодою № 4 від 01.05.2024 до договору з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, що належать АТ «Миколаївобленерго» № 8 від 01.09.2023 сторонами внесені зміни до пунктів 2.1; 2.4 та викладені у новій редакції додатки № 1 та № 2. Інші положення договору залишені без змін. На виконання умов укладеного між сторонами договору власник мереж надавав замовникові послуги з доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» протягом липня 2024 р. - жовтня 2025 р., проте замовник надані йому послуги не оплачував, внаслідок чого за ПП «Фактор» утворилась заборгованість на загальну суму 294292,48 грн.
Зокрема, позивач вказує, що у липні 2024 р. позивачем відповідачу надано доступ до 1899 опор ПЛ (1785+98+16) на суму 18393,28 грн, що підтверджується актом про приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.07.2024. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок на оплату № 13677 від 02 липня 2024 р. на суму 18393,28 грн.
У серпні 2024 р. позивачем надано відповідачу доступ до 1899 опор ПЛ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.08.2024. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок № 16406 від 01.08.2024 на оплату на суму 18 393,28 грн.
У вересні 2024 р. позивачем надано відповідачу доступ до 1899 опор ПЛ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.09.2024. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок №19023 на оплату на суму 18 393,28 грн.
У жовтні 2024 р. позивачем надано відповідачу доступ до 1899 опор ПЛ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.10.2024. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок № 22010 на оплату на суму 18 393,28 грн.
У листопаді 2024 р. позивачем надано відповідачу доступ до 1899 опор ПЛ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.11.2024. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок № 24591 на оплату на суму 18393,28 грн.
У грудні 2024 р. позивачем надано відповідачу доступ до 1899 опор ПЛ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.12.2024. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок № 27302 на оплату на суму 18 393,28 грн.
У січні 2025 р. позивачем надано відповідачу доступ до 1899 опор ПЛ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.01.2025. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок № 226 на оплату на суму 18 393,28 грн.
У лютому 2025 р. позивачем надано відповідачу доступ до 1899 опор ПЛ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 28.02.2025. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок №2892 на оплату на суму 18 393,28 грн.
У березні 2025 р. позивачем надано відповідачу доступ до 1899 опор ПЛ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.03.2025. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок №6880 на оплату на суму 18 393,28 грн.
У квітні 2025 р. позивачем надано відповідачу доступ до 1899 опор ПЛ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.04.2025. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок №10265 на оплату на суму 18 393,28 грн.
У травні 2025 р. позивачем надано відповідачу доступ до 1899 опор ПЛ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.05.2025. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок № 14068 на оплату на суму 18 393,28 грн.
У червні 2025 р. позивачем надано відповідачу доступ до 1899 опор ПЛ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.06.2025. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок № 21366 на оплату на суму 18 393,28 грн.
У липні 2025 р. позивачем надано відповідачу доступ до 1899 опор ПЛ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.07.2025. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок № 23501 на оплату на суму 18 393,28 грн.
У серпні 2025 р. позивачем надано відповідачу доступ до 1899 опор ПЛ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.08.2025. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок № 26841 на оплату на суму 18 393,28 грн.
У вересні 2025 р. позивачем надано відповідачу доступ до 1899 опор ПЛ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.09.2025. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок № 29724 на оплату на суму 18 393,28 грн.
У жовтні 2025 р. позивачем надано відповідачу доступ до 1899 опор ПЛ, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.10.2025. На оплату наданих послуг відповідачу надано рахунок № 32670 на оплату на суму 18 393,28 грн.
Як зазначає позивач, акти та рахунки за вказаний вище період надсилались працівником Товариства Лякою Михайлом Володимировичем на адресу ПП «Фактор», отримувач поштових відправлень - К. Масляний.
Наразі позивач вказує, що на день подачі позовної заяви заборгованість відповідача лишається несплаченою.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.01.2026 р. вказану позовну заяву Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" прийнято до розгляду та відкрити провадження у справі № 915/2193/25 за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
23.01.2026 від представника відповідача - Масляного О.В. до господарського суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. №1337/26 від 26.01.2026), в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Наразі у відзиві відповідач не заперечує факт існування договору та обов'язок оплачувати належно нараховану плату за доступ до інфраструктури; не погоджується із порядком і розміром нарахувань, здійснених АТ «Миколаївобленерго», оскільки вважає, що такі нарахування не відповідають Методиці розрахунку плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики (постанова КМУ № 853 від 18.07.2018 р. із змінами); не враховують кількість користувачів на кожній опорі та необхідність розподілу витрат між ними; не враховують понижувальний коефіцієнт для сільської місцевості (10%); здійснювались багато років поспіль взагалі без розрахунків за формулою «відсоток від мінімальної заробітної плати» (0,3%), що не передбачено чинною Методикою як самодостатній спосіб розрахунку.
Відповідач зазначає, що між АТ «Миколаївобленерго» та ПП «Фактор» укладено договір № 8 від « 01» вересня 2023 року про доступ до елементів інфраструктури (опор ПЛ 0,4- 10 кВ). Договір та законодавство передбачають, що позивач як власник інфраструктури зобов'язаний згідно з п. 2 ст. 41 Правил надання доступу визначати плату за доступ відповідно до Методики визначення плати за доступ, тоді як відповідач згідно п. 5 ст. 45 Правил надання доступу зобов'язаний своєчасно вносити плату за доступ при умові її достовірного нарахування і відповідно до п. 3 ст.17 Закону України про доступ тільки привести достовірний облік опор, до яких здійснено сумісний підвіс; визначати кількість користувачів на кожній опорі; розраховувати плату відповідно до затвердженої Методики включно з понижувальними коефіцієнтами та спеціальними правилами на період воєнного стану; надавати замовнику розшифровку розрахунків (яка опора, скільки користувачів, яка ставка).
За ствердженнями відповідача, починаючи з 2024 року, ПП «Фактор» систематично виявляло, що акти виконаних робіт і рахунки формуються за принципом відсотка від мінімальної заробітної плати, а не за фактичними витратами та Методикою; на одній опорі можуть бути кілька провайдерів (2- 3), але нарахування здійснюється нібито одному користувачу, без поділу плати між іншими; не застосовується понижувальний коефіцієнт для сільської місцевості, тому ПП «Фактор» не підписувало спірні акти виконаних робіт та направляло на адресу позивача численні листи з вимогами провести повну інвентаризацію опор та користувачів, зробити перерахунок плати з моменту укладення договору згідно з Методикою, надати детальні розрахункові таблиці (опора - кількість користувачів - ставка - застосовані коефіцієнти); провести акт звірки взаєморозрахунків.
На думку відповідача, позивач систематично відмовляється проводити повний перерахунок, посилаючись лише на те, що раніше були підписані акти, та продовжує виставляти нові акти і рахунки, нарощуючи «борг», не усуваючи старих помилок.
Таким чином, відповідач у відзиві на позов вважає позов передчасним і необґрунтованим та просить:
- поновити строк на подання відзиву на позовну заяву АТ «Миколаївобленерго» у справі № 915/2193/25 та прийняти цей відзив до розгляду;
- визнати, що позивач не довів належним чином: правильність застосованої методики розрахунку плати за доступ; відповідність нарахованих сум вимогам законодавства; наявність у ПП «Фактор» заборгованості у розмірі, заявленому в позові;
- відмовити в задоволенні позову АТ «Миколаївобленерго» в повному обсязі як необґрунтованого та недоведеного;
- витребувати у позивача документи (бухгалтерські документи підтвердження понесення додаткових витрат власника на утримання елементів інфраструктури об'єкта доступу, пов'язаних з наданим доступом з початку дії договору; підтверджуючі документи на основі яких позивач встановлював кількість користувачів на опорі та час з якого в нього виникло таке право; документи підтверджуючі використання в розрахунках плати за доступ понижуючого коефіцієнта 0.9 за роботу в сільській місцевості; розрахунок або підтверджуючий документи встановлення плати за одну опору, що застосовувались при розрахунках плати за доступ з початку дії договору).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.01.2026 у справі № 915/2193/25 задоволено клопотання відповідача Приватного підприємства «Фактор» про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву (вх. № 15719/25 від 26.01.2026 р.); поновлено відповідачу - Приватному підприємству «Фактор» процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву.
29.01.2026 р. від представника позивача - Дімової Ж.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла відповідь на відзив (вх. № 1337/26), згідно з якою позивач наполягає на задоволенні позовних вимог. Так, позивач вказує, що відповідач, взявши на себе зобов'язання за договорами про доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго», в подальшому відмовився їх виконувати, у зв'язку з чим Товариство звернулось до суду за захистом своїх прав. Також позивач зауважує, що між ним та відповідачем укладено правочин, який на поточну дату є чинним. Умовами договору визначений порядок розрахунків між сторонами. Плата за послуги з доступу сформована відповідно до Методики. Кількість опор повітряних ліній сторонами узгоджена. За ствердженням позивача, відповідач не сплачує за доступ до елементів об'єктів енергетики, внаслідок чого у нього перед позивачем обліковується дебіторська заборгованість, за стягненням якої позивач звернувся до суду. У даному випадку позивач зазначає, що послуга вже надана, відповідно існує пряма заборона на зміну ціни наданої позивачем послуги, закріплена у Цивільному кодексі України.
Крім того, позивач вказує, що спір щодо ціни договору є переддоговірним, що випливає зі змісту ст.632 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 16 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» (ціна є істотною умовою договору надання послуг з доступу), у зв'язку з чим не може вирішуватись в межах розгляду судом справи про стягнення з відповідача оплати за надані послуги.
Позивач вважає, що позиція відповідача збудована на його особистій упевненості про безпідставність нарахованих йому платежів та свавільному тлумаченні норм законодавства. Також товариство заперечує проти витребування документів, оскільки означені документи не стосуються предмета спору (ціна узгоджена у договорі, зміна ціни після виконання договору не допускається), отже вважає, що листування з питання формування плати виходить за межі даного спору. Наразі позивач звертає увагу суду на те, що за документом з найменуванням «мирова угода», поданим відповідачем до суду, останній пропонує (цитата) позивачу всі нарахування станом на 31.12.2024 року привести до нульового сальдо та встановити, що підприємства не мають взаємних претензій.
Як зазначає позивач, відповідач послугами позивача (доступом до елементів інфраструктури) користується (що не заперечує), проте сплачувати їх не має наміру. На переконання позивача те, що пропонує відповідач, є не «мировою угодою» (компромісом для сторін), а односторонньою відмовою від зобов'язань, взятих на себе за договором, що є порушенням принципу добросовісності господарювання, закріпленого у ст.3 Цивільного кодексу України.
02.02.2026 від представника відповідача - Масляного О.В. до господарського суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №1451/26 від 02.02.2026), в яких відповідач наголошує, що предметом даної справи є вимога про стягнення коштів, а тому суд зобов'язаний перевірити наявність правової підстави, законність та обґрунтованість нарахування заявленої суми, у тому числі з огляду на імперативні норми законодавства про доступ і Методики визначення плати. На думку відповідача, сам факт виставлення рахунків або посилання на умови договору не звільняє позивача від обов'язку довести розмір і склад плати належними та допустимими доказами, а також підтвердити застосування механізму визначення плати відповідно до чинного нормативного регулювання (зокрема Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» та Методики, затвердженої наказом Міненерговугілля України від 10.12.2018 №622). Додатково відповідач зазначає, що неодноразово звертався до позивача із вимогою надати обґрунтований розрахунок та вихідні дані (зокрема лист №179 від 05.10.2025), проте належних підтверджень у відповідь не отримав, що унеможливлює визнання нарахувань правильними та перевіряємими.
Також відповідач вважає безпідставними посилання позивача на пункти 13- 14 Методики як на «спеціальні» норми, оскільки позивач не доводить, що плата за заявлений період визначена саме за правилами Методики з урахуванням змін, внесених у період воєнного стану (зокрема фіксованого розміру плати за доступ до опори, якщо такі положення підлягають застосуванню до відповідних територій і періодів). За відсутності деталізованого розрахунку за кожним місяцем, переліку опор/місць розміщення, вихідних параметрів та нормативного обґрунтування застосованих ставок, відповідач вважає вимоги позивача недоведеними.
За ствердженнями відповідача, Закон і Методика передбачають, що склад і розмір плати за доступ формується на підставі витрат власника інфраструктури, пов'язаних із забезпеченням доступу, і підлягає підтвердженню первинними документами та відповідач не заперечує фіксованої ставки нарахування оплати за доступ, встановлений на період воєнних дій, але і в даному випадку її нарахування можливе тільки при підтвердженні додаткових витрат понесених позивачем. Також вказує, що у випадку застосування понижуючого коефіцієнта 0.9 при розрахунках за роботу в селі, що встановлено Законом про доступ позивач ігнорує її, взагалі не надаючи пояснень.
Водночас відповідач вважає, що позивач, подаючи позов, не надав достатніх доказів: складу та реальності додаткових витрат; причинного зв'язку та періоду їх понесення; правильності застосування формул, коефіцієнтів та вихідних даних. Натомість відповідач має підтвердження, що на частині опор у смт. Казанка здійснюється сумісний підвіс кабельних ліній кількома операторами (зокрема ПП «Фактор», ФОП «Гармаш», АТ «Укртелеком»), що за Методикою має значення для коректності визначення плати та розподілу витрат між замовниками, які використовують одні й ті самі елементи інфраструктури. Але даний фактор нарахувань має значний вплив на кінцеву цифру розрахунків.
Щодо клопотання про витребування доказів судом відповідач вказує, що необхідні документи перебувають у володінні позивача, і без них неможливо перевірити законність та правильність суми позову, що обумовило заявлення вказаного клопотання.
02.02.2026 від представника відповідача - Масляного О.В. до господарського суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання про витребування доказів (вх. №1453/26), яке обґрунтовано тим, що у межах розгляду справи №915/2193/25 за позовом АТ «Миколаївобленерго» до ПП «Фактор» про стягнення грошових коштів є необхідність у витребувані у позивача (та/або у третіх осіб, якщо суд визнає за необхідне) доказів, які перебувають у володінні позивача і є необхідними для встановлення обставин справи та перевірки правильності заявленої суми, а саме наступних документів:
- договір(и) доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, на який посилається позивач, з усіма додатками, специфікаціями, схемами розміщення, актами, а також усіма додатковими угодами/змінами/протоколами розбіжностей, які стосуються періоду та умов оплати, заявлених у позові;
- деталізований розрахунок заявленої до стягнення суми за кожний місяць/період із зазначенням: (а) кількості опор/місць розміщення; (б) адрес/ліній/ ідентифікаторів опор; (в) застосованих ставок, формул і коефіцієнтів; (г) вихідних даних (у т.ч. мінімальної зарплати, показників Методики); (ґ) посилань на конкретні норми, за якими визначено плату;
- перелік опор (або місць розміщення) із зазначенням місця знаходження, інвентарних/технічних номерів (за наявності), ліній/ділянок, на яких нібито розміщені мережі відповідача, за спірний період; акти обстежень, схеми, фотофіксація/відомості, які підтверджують факт і обсяг розміщення саме мереж відповідача;
- документи, що підтверджують «додаткові витрати» позивача, які включені (або мали бути включені) до плати за доступ: кошториси, калькуляції, акти виконаних робіт, наряди, табелі, накази, договори підряду, бухгалтерські довідки/проводки, первинні документи, що підтверджують понесення та розмір відповідних витрат у заявленому періоді;
- інформацію/документи щодо інших замовників (операторів/провайдерів), які використовують ті самі опори/елементи інфраструктури у відповідних локаціях і періодах: перелік операторів, наявні договори/акти/відомості про сумісний підвіс (без розкриття комерційної таємниці понад необхідне), або принаймні підтвердження факту та кількості користувачів для коректного розподілу витрат за Методикою підтверджених даними завірених АТ "Миколаївобленерго"; робочих проектів будівництва ВОЛЗ на опорах повітряних ліній зв'язку власності АТ "Миколаївобленерго";
- пояснення і документи, що підтверджують, який режим/ставки Методики застосовувалися у період дії воєнного стану (з урахуванням змін до Методики), а також нормативне обґрунтування незастосування (якщо таке мало місце) положень щодо фіксованого розміру плати за доступ до опори у відповідні періоди.
Відповідач у клопотанні вказує, що вказані документи можуть підтвердити (спростувати) такі обставини: реальний обсяг і місця розміщення мереж відповідача на елементах інфраструктури позивача за спірний період; законність, обґрунтованість і правильність розрахунку плати за доступ відповідно до Закону України №1834-VIII та Методики (наказ Міненерговугілля України від 10.12.2018 №622, зі змінами); наявність/відсутність та розмір «додаткових витрат» позивача, які можуть включатися до плати за доступ; наявність кількох користувачів (операторів/провайдерів) на тих самих опорах, що впливає на розподіл витрат/плати за Методикою; правомірність застосованих ставок/коефіцієнтів у період дії воєнного стану та відповідність нарахувань актуальній редакції Методики.
Також відповідач зазначає, що він неодноразово звертався до позивача за наданням вищевказаних доказів, але відповіді на вимоги та запити не отримував. Витребувані документи знаходяться у володінні позивача (як власника/балансоутримувача інфраструктури та сторони договору), а частина відомостей (щодо інших користувачів опор, внутрішніх калькуляцій, первинних витрат) є інформацією, доступ до якої відповідач об'єктивно не може отримати без сприяння суду. Без зазначених доказів відповідач позбавлений можливості належно заперечити проти розміру позовних вимог, а суд - перевірити законність і правильність заявленої до стягнення суми.
За ствердженнями відповідача, він звертався до позивача із письмовими запитами/листами щодо надання розрахунків і вихідних даних та приведення взаємовідносин у відповідність до Методики (зокрема лист №179 від 05.10.2025, а також інші листи ), однак запитувані документи/обґрунтування у повному обсязі надані не були або не надані взагалі.
12.02.2026 від представника позивача - Дімової Ж.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли заперечення проти витребування доказів (вх. № 1958/26), в яких позивач заперечує проти задоволення даного клопотання з тих підстав, що відзив на позовну заяву було подано відповідачем 23.01.2026, у якому містилось клопотання про витребування доказів, проте подане відповідачем 30.01.2026 клопотання має інший перелік документів, про витребування яких клопоче відповідач. Отже, вважає, що клопотання про витребування доказів, подане до суду 30.01.2026, подано з пропуском процесуального строку та без обґрунтування неможливості його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього, у зв'язку з чим відповідно до ст. 81 ГПК України має бути залишено без задоволення.
Щодо суті заявленого клопотання позивач у запереченнях вказує, що між сторонами вже укладено договір з доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» від 01.09.2023, відповідно до якого сторонами узгоджено перелік використовуємих опор ПЛ; розмір плати за користування однією опорою та вартість (ціну договору). У зв'язку з цим позивач вважає безпідставним та необґрунтованим витребування договорів з доступу (без конкретизації, який саме договір має намір витребувати відповідач і що саме цей договір підтверджує). Також позивач необґрунтованим вважає витребування деталізованого розрахунку заявленої до стягнення суми за кожен місяць із зазначенням місця розміщення опори, ставок, формул, коефіцієнтів, оскільки така інформація вже міститься у поданому до суду договорі від 01.09.2023 № 8 (додатки, узгоджені сторонами). Перелік опор, що використовує відповідач, їх номери також узгоджені сторонами у договорі від 01.09.2023 № 8, у зв'язку з чим витребувана інформація є безпідставною та необґрунтованою. Документи, що підтверджують додаткові витрати, кошториси, калькуляції, акти виконаних робіт, наряди тощо - необхідні для визначення первісної ціни договору. У даному випадку, позивач зауважує, що ціна сформована за сталими ставками - 10 грн/ елемент на територіях, не включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією та 1 коп/1 елемент на територіях, включених до такого переліку. Тож, ціна договору сторонами узгоджена.
Крім того, позивач звертає увагу на те, що за ч. 6 ст. 16 Закону України «Про доступ до об'єктів транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» ціна договору є однією з істотних умов договору. За ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 2 ст. 638 ЦК України). За ч. 2, 3 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
На думку позивача, відповідач має намір ухилитись від виконання взятого на себе зобов'язання та змінити узгоджену сторонами ціну договору, що не допускається після виконання договору (послуга вже надана, що не заперечується відповідачем).
Відтак, позивач просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів як необґрунтованого та поданого з пропуском встановленого строку без обґрунтування причин неможливості його подання у строк, визначений ч. ч. 2, 3 ст. 80 ГПК України.
02.03.2026 р. від представника відповідача - Масляного О.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання (вх. №2710/26), в якому заявник просить суд об'єднати справи №№ 915/873/24, 915/882/24, 915/1056/25, 915/2193/25 (та інші аналогічні - за наявності) в одне провадження та вирішити питання про передачу об'єднаного провадження судді, який раніше за інших відкрив провадження у відповідній справі (ч. 8 ст. 173 ГПК України). Клопотання обґрунтовано тим, що зазначені справи: мають одних і тих самих сторін; стосуються однорідного предмета спору (стягнення плати/боргу за доступ/ використання інфраструктури/опор); ґрунтуються на тотожній правовій природі правовідносин, аналогічних доказах та доводах сторін; їх окремий розгляд призводить до дублювання доказів/позицій, ризику різних (суперечливих) висновків суду та зайвих процесуальних витрат, що суперечить завданню господарського судочинства.
05.03.2026 р. від представника позивача - Дімової Ж.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли заперечення проти об'єднання справ в одне провадження (вх. №2933/26), в яких позивач зазначає, що розгляд всіх вказаних вище справ по суті вже розпочато, що унеможливлює їх об'єднання в одне провадження з іншими справами, розгляд справи по суті яких також розпочато. Також позивач вказує, що у даному випадку справи, про об'єднання яких просить відповідач, виникли з різних договорів, укладених між позивачем та відповідачем, мають різний предмет (різні опори ПЛ) та періоди заборгованості. Відтак, на думку позивача, об'єднання справ в одне провадження після початку розгляду справ по суті прямо суперечить процесуальному закону та не сприяє процесуальній економії.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.03.2026 року у справі у справі № 915/2193/25 відмовлено в задоволенні клопотання Приватного підприємства "Фактор" про об'єднання позовних вимог (вх. №2710/26 від 02.03.2026 р.).
Щодо клопотання відповідача про витребування доказів у справі (вх. №1453/26 від 02.02.2026) суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3, 4 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Так, клопотання про витребування доказів відповідач мав заявити разом із відзивом, однак таке клопотання відповідачем подано 02.02.2026 з пропуском встановленого вказаними вище положеннями ГПК України строку. Наразі суд не встановив обґрунтованість причин неможливості заявлення відповідачем такого клопотання у встановлений строк, у зв'язку з чим вказане клопотання відповідача про витребування доказів у справі (вх. №1453/26 від 02.02.2026) судом залишено без задоволення. Поряд з цим суд зауважує, що відповідачем не доведено неможливість отримання відповідних доказів самостійної, оскільки додана до клопотання копія листа щодо звернення до позивача в порядку ЗУ «Про звернення громадян» не містить вимоги про надання будь-яких документів.
Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Щодо строку розгляду справи суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
При цьому, такий розумний строк визначений у статті 248 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Разом з цим, на підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та подальших Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», починаючи з 24.02.2022, на території України діє режим воєнного стану.
За змістом статей 10, 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
При цьому у Рекомендаціях, прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Разом з цим, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
При цьому, суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов'язків є суттєво ускладеною. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.
Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії».
За приписами статті 8 Конституції України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку «розумності строку» розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Окрім того, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» зазначив, що [..] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі «Штеґмюллер проти Авторії»).
У справі «Bellet v. France» Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що «при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом» (див. рішення у справі «Walchli v. France», заява №35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; «ТОВ «Фріда» проти України», заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).
Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашингдейн проти Великої Британії»).
При цьому суд зауважує, що в м. Миколаєві періодично оголошуються повітряні тривоги, під час яких судді та працівники апарату суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров'ю.
На підставі вищевикладеного, враховуючи наявність загрози у зв'язку зі збройною агресією збоку РФ, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, територіальне розташування міста Миколаєва відносно зони бойових дій, постійні повітряні тривоги, які впливають на виготовлення процесуальних документів, з метою всебічного, повного, об'єктивного розгляду справи, задля забезпечення сторонам конституційного права на судовий захист, приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, задля ефективної реалізації сторонами своїх процесуальних прав, необхідності забезпечення реалізації процесуальних прав та обов'язків учасників справи, їх належного та безпечного доступу до правосуддя, судом здійснено розгляд справи у розумний строк, наскільки це було можливим за вказаних умов, в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
01.09.2023 р. між Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» як власником мереж та Приватним підприємством «Фактор» як замовником було укладено договір № 8 з доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник замовляє та оплачує, а власник мереж надає право доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» для розміщення технічних засобів електронних комунікацій (далі - доступ) відповідно до наданої заяви замовника (код згідно ДКПП - 35.13).
Згідно з п. 1.2. договору перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих для доступу (додаток № 1), є невід'ємною частиною цього договору.
За умовами п. 2.1. договору вартість доступу за цим договором з ПДВ (розмір щомісячної оплати) становить 3595,00 грн. на місяць користування, згідно розрахунку розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» (додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього договору.
Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» здійснюється відповідно до затвердженої Міністерством енергетики та вугільної промисловості Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики.
Відповідно до п. 2.2. договору плата за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики за поточний період здійснюється з дати укладення договору за поточний місяць. У подальшому плата за доступ здійснюється замовником до кінця поточного місяця на підставі рахунка, який надається власником мереж до 10 числа поточного місяця. Одночасно з рахунком замовнику надається акт виконаних робіт за поточний місяць. Оплата здійснюється замовником на поточний рахунок філії АТ «Миколаївобленерго» Казанківського району за наступними реквізитами: п/р НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк» МФО 326610, ЄДРПОУ 25383442.
Згідно з п. 2.3. договору збільшення кількості опор, задіяних у сумісному підвісі і не врахованих у додатку № 1, здійснюється виключно після укладання сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору.
Відповідно до п. 2.4. договору у випадку зменшення кількості використаних опор проводиться коригування вартості послуг з обов'язковим укладанням додаткової угоди.
Згідно з п. 2.6. договору розмір щомісячної плати за доступ не може змінюватись протягом одного року з дня укладання цього договору.
Відповідно до п. 3.3.2. договору власник мереж має право, зокрема, на своєчасне отримання плати за доступ згідно з умовами договору.
Згідно з п. 3.3.9. договору власник мереж також має право змінювати ставку плати на підставах та у порядку, визначених Методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, затвердженою Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, та розмір щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго».
Згідно з п. 3.4.1. договору до обов'язків власника мереж належить, зокрема надавати замовнику право користування опорами ліній електропередач 0,4/10кВ для сумісного підвішування ВОЛЗ (ЛКТ) в порядку та у строки, визначені умовами цього договору.
Відповідно до п. 3.5.1. договору замовник має право, зокрема вимагати від власника мереж неухильного виконання умов цього договору.
Згідно з п. 3.6.1. договору замовник зобов'язаний, зокрема, здійснювати оплату на умовах цього договору.
За умовами п. 5.1. договору всі суперечки і розбіжності, що виникають в процесі та з підстав виконання цього договору, вирішуються сторонами шляхом переговорів, а при недосягненні згоди внаслідок переговорів - у судовому порядку, визначеному чинним в Україні законодавством.
Згідно до п.п. 7.1. та 7.2. договору останній набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (у разі їх наявності) та діє протягом одного року. У випадку, якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії цього договору від будь-якої зі сторін не надійде письмової пропозиції про його розірвання, то договір вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах.
Відповідно до п. 9.1. договору зміни та доповнення до договору можуть бути внесені лише за згодою обох сторін шляхом підписання додаткових угод.
Додатком № 1 до договору є «Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих до доступу», зі змісту якого вбачається погодження сторонами загальної кількості елементів інфраструктури (опор) - 365 шт.
Додатком № 2 до Договору є «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго», зі змісту якого вбачається, що сторони дійшли згоди, що договірна ціна послуг за договором з ПДВ становить 3595,00 грн на місяць (із розрахунку 354 опор, ціни з ПДВ 10,00 грн. (вартість доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» з одним замовником) на суму з ПДВ 3540,00 грн., та із розрахунку 11 опор, ціни з ПДВ 5,00 грн. (вартість доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» з двома замовниками) на суму 55,00 грн.).
01.11.2023 р. між Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» як власником мереж та Приватним підприємством «Фактор» як замовником було укладено додаткову угоду № 1 від 01.11.2023 р. до договору з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, що належить АТ «Миколаївобленерго» № 8 від 01.09.2023 р., відповідно до якої сторони домовилися, зокрема про таке:
- пункт 2.1 договору викласти в такій редакції: « 2.1. Вартість доступу за цим договором з ПДВ (розмір щомісячної плати) становить 5345,00 грн на місяць користування, згідно розрахунку розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» (додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього договору»;
- пункт 2.2 договору викласти в такій редакції: « 2.2. Оплата здійснюється замовником на поточний рахунок філії АТ «Миколаївобленерго» Новобузького району за наступними реквізитами:п/р № НОМЕР_3 в ПАТ АБ «Укргазбанк» ,ЄДРПОУ 23399393»;
- викласти додаток № 1 «Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих для доступу» та додаток № 2 «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» у новій редакції.
Додатком № 1 до договору «Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих до доступу», передбачено погодження сторонами загальної кількості елементів інфраструктури (опор) - 540 шт., зокрема кількість опор 1 замовника - 529 шт., кількість опор 2 замовника - 11 шт.
Додатком № 2 до договору «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго», передбачено, що сторони дійшли згоди, що договірна ціна послуг за договором з ПДВ становить 5345,00 грн на місяць (із розрахунку 529 опор, ціни з ПДВ 10,00 грн. (вартість доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» з одним замовником) на суму з ПДВ 5290,00 грн., та із розрахунку 11 опор, ціни з ПДВ 5,00 грн. (вартість доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» з двома замовниками) на суму 55,00 грн.
01.02.2024 р. між Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» як власником мереж та Приватним підприємством «Фактор» як замовником було укладено додаткову угоду № 2 від 01.02.2024 до договору з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, що належить АТ «Миколаївобленерго» № 8 від 01.09.2023 р., відповідно до умов якої сторони домовилися, зокрема про таке:
- пункт 2.1 договору викласти в такій редакції: « 2.1. Вартість доступу за цим договором з ПДВ (розмір щомісячної плати) становить 17825,00 грн на місяць користування, згідно розрахунку розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» (додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього договору»;
- пункт 2.4 договору викласти в такій редакції: « 2.4. Плата за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики за поточний період здійснюється з дати укладення договору за поточний місяць. У подальшому плата за доступ здійснюється замовником до кінця поточного місяця на підставі рахунка, який надається власником мереж до 10 числа поточного місяця. Одночасно з рахунком замовнику надається Акт виконаних робіт за поточний місяць. Оплата здійснюється замовником на поточний рахунок Баштанського РЕМ АТ «Миколаївобленерго» АТ «Миколаївобленерго» за наступними реквізитами: п/р НОМЕР_3 в ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, ЄДРПОУ 23399393 з 19.10.2023»;
- викласти додаток № 1 «Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих для доступу» та додаток № 2 «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» у новій редакції.
Додатком № 1 до договору «Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих до доступу», передбачено погодження сторонами загальної кількості елементів інфраструктури (опор) - 1835 шт., зокрема кількість опор 1 замовника - 1730 шт., кількість опор 2 замовника - 105 шт.
Додатком № 2 до договору «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго», передбачено, що Сторони дійшли згоди, що договірна ціна послуг за договором з ПДВ становить 17825,00 грн на місяць (із розрахунку 1730 опор, що використовуються одним замовником, ціни з ПДВ 10,00 грн та суми з ПДВ за місяць 17300,00 грн, а також 105 опор, що використовуються двома замовниками, ціни з ПДВ 5,00 грн та суми з ПДВ за місяць 525,00 грн).
01.05.2024 р. між Акціонерним товариством «Миколаївобленерго», як власником мереж, та Приватним підприємством «Фактор», як замовником, було укладено додаткову угоду № 3 від 01.05.2024 до договору з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, що належить АТ «Миколаївобленерго» № 8 від 01.09.2023 р. сторони домовилися, зокрема про таке:
- пункт 2.1 договору викласти в такій редакції: « 2.1. Вартість доступу за цим Договором з ПДВ (розмір щомісячної плати) становить 19120,00 грн на місяць користування, згідно розрахунку розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» (додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього договору».
- пункт 2.4 договору викласти в такій редакції: « 2.4. Плата за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики за поточний період здійснюється з дати укладення договору за поточний місяць. У подальшому плата за доступ здійснюється замовником до кінця поточного місяця на підставі рахунка, який надається власником мереж до 10 числа поточного місяця. Одночасно з рахунком замовнику надається Акт виконаних робіт за поточний місяць. Оплата здійснюється замовником на поточний рахунок Баштанського РЕМ АТ «Миколаївобленерго» за наступними реквізитами: п/р НОМЕР_3 в ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, ЄДРПОУ 23399393 з 19.10.2023»;
- викласти додаток № 1 «Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих для доступу» та додаток № 2 «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» у новій редакції.
Додатком № 1 до договору «Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих до доступу», передбачено погодження сторонами загальної кількості елементів інфраструктури (опор) - 1968 шт., зокрема кількість опор 1 замовника - 1856 шт., кількість опор 2 замовника - 112 шт.
Додатком № 2 до договору «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго», передбачено, що сторони дійшли згоди, що договірна ціна послуг за договором з ПДВ становить 19120,00 грн. на місяць (із розрахунку 1856 опор, що використовуються одним замовником, ціни з ПДВ 10,00 грн. та суми з ПДВ за місяць 18560,00 грн., а також 112 опор, що використовуються двома замовниками, ціни з ПДВ 5,00 грн та суми з ПДВ за місяць 560,00 грн.).
01.05.2024 р. між Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» як власником мереж та Приватним підприємством «Фактор» як замовником було укладено додаткову угоду № 4 до договору з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, що належать АТ «Миколаївобленерго» № 8 від 01.09.2023 р., відповідно до умов якої:
- сторонами викладено п. 2.1 договору у новій редакції, згідно з якою вартість доступу за цим договором з ПДВ (розмір щомісячної оплати) становить 18383,29 грн. на місяць користування, згідно розрахунку розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» (додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього договору;
- сторонами викладено п. 2.4 договору у новій редакції, згідно з якою плата за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики за поточний період здійснюється з дати укладання договору за поточний місяць. У подальшому плата за доступ здійснюється до кінця поточного місяця на підставі рахунка, який надається власником мереж до 10 числа поточного місяця. Одночасно з рахунком замовнику надається акт виконаних робіт за поточний місяць. Оплата здійснюється замовником на поточний рахунок Баштанського РЕМ за наступними реквізитами: п/р № НОМЕР_3 в ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, ЄДРПОУ 23399393 з 19.10.2023.
- сторонами викладено додаток № 1 «Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих для доступу» та додаток № 2 «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» у новій редакції.
Інші положення договору, які не порушені цією угодою, залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов'язання.
Вказана угода є невід'ємною частиною договору та набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками ( у разі їх наявності) та діє з 01.05.2024.
Додатком № 1 до договору «Перелік елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» наданих до доступу», передбачено погодження сторонами загальної кількості елементів інфраструктури (опор) - 1899 шт., зокрема кількість опор 1 замовника - 1785 шт., кількість опор 2 замовника - 98 шт., кількість опор 3 замовника - 16.
Додатком № 2 до договору «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго», передбачено, що сторони дійшли згоди, що договірна ціна послуг за договором з ПДВ становить 18383,29 грн. на місяць (із розрахунку 1785 опор, що використовуються одним замовником, ціни з ПДВ 10,00 грн. та суми з ПДВ за місяць 17850,00 грн, 98 опор, що використовуються двома замовниками, ціни з ПДВ 5,00 грн та суми з ПДВ за місяць 490,00 грн., а також 13 опор, що використовуються з трьома замовниками, ціни з ПДВ 3,33 грн та суми з ПДВ за місяць 43,29 грн.).
Вказаний договір № 8 від 01.09.2023 р. з відповідними додатками та додаткові угоди № 1, 2, 3, 4 від 01.11.2023 р., 01.02.2024 р., 01.05.2024 р. та від 01.05.2024 р. з відповідними додатками підписано та скріплено печатками обох сторін.
На виконання умов укладеного між сторонами договору та додаткових угод власник мереж надавав замовникові послуги з доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» протягом липня 2024 року - жовтня 2025 року, а саме:
- у липні 2024 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1785 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 17850,00 грн., до 98 опор за ціною 5 грн/од на суму 490,00 грн., а також 16 опор, що використовуються з трьома замовниками, ціни з ПДВ 3,33 грн та суми з ПДВ за місяць 53,28 грн., а всього на загальну суму 18393,28 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату № 13677 від 02.07.2024 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 3065,55 грн., а також підписаного в односторонньому порядку з боку Баштанського РЕМ АТ «Миколаївобленерго» акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.07.2024 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ;
- у серпні 2024 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1785 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 17850,00 грн., до 98 опор за ціною 5 грн/од на суму 490,00 грн., а також 16 опор, що використовуються з трьома замовниками, ціни з ПДВ 3,33 грн та суми з ПДВ за місяць 53,28 грн., а всього на загальну суму 18393,28 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату №16406 від 01.08.2024 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 3065,55 грн., а також підписаного в односторонньому порядку з боку Баштанського РЕМ АТ «Миколаївобленерго» акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.08.2024 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ;
- у вересні 2024 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1785 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 17850,00 грн., до 98 опор за ціною 5 грн/од на суму 490,00 грн., а також 16 опор, що використовуються з трьома замовниками, ціни з ПДВ 3,33 грн та суми з ПДВ за місяць 53,28 грн., а всього на загальну суму 18393,28 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату №19023 від 02.09.2024 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 3065,55 грн., а також підписаного в односторонньому порядку з боку Баштанського РЕМ АТ «Миколаївобленерго» акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.09.2024 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ;
- у жовтні 2024 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1785 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 17850,00 грн., до 98 опор за ціною 5 грн/од на суму 490,00 грн., а також 16 опор, що використовуються з трьома замовниками, ціни з ПДВ 3,33 грн та суми з ПДВ за місяць 53,28 грн., а всього на загальну суму 18393,28 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату №22010 від 01.10.2024 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 3065,55 грн., а також підписаного в односторонньому порядку з боку Баштанського РЕМ АТ «Миколаївобленерго» акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.10.2024 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ;
- у листопаді 2024 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1785 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 17850,00 грн., до 98 опор за ціною 5 грн/од на суму 490,00 грн., а також 16 опор, що використовуються з трьома замовниками, ціни з ПДВ 3,33 грн та суми з ПДВ за місяць 53,28 грн., а всього на загальну суму 18393,28 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату №24591 від 01.11.2024 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 3065,55 грн., а також підписаного в односторонньому порядку з боку Баштанського РЕМ АТ «Миколаївобленерго» акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.11.2024 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ;
- у грудні 2024 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1785 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 17850,00 грн., до 98 опор за ціною 5 грн/од на суму 490,00 грн., а також 16 опор, що використовуються з трьома замовниками, ціни з ПДВ 3,33 грн та суми з ПДВ за місяць 53,28 грн., а всього на загальну суму 18393,28 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату №27302 від 02.12.2024 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 3065,55 грн., а також підписаного в односторонньому порядку з боку Баштанського РЕМ АТ «Миколаївобленерго» акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.12.2024 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ;
- у січні 2025 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1785 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 17850,00 грн., до 98 опор за ціною 5 грн/од на суму 490,00 грн., а також 16 опор, що використовуються з трьома замовниками, ціни з ПДВ 3,33 грн та суми з ПДВ за місяць 53,28 грн., а всього на загальну суму 18393,28 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату №226 від 02.01.2025 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 3065,55 грн., а також підписаного в односторонньому порядку з боку Баштанського РЕМ АТ «Миколаївобленерго» акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.01.2025 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ;
- у лютому 2025 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1785 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 17850,00 грн., до 98 опор за ціною 5 грн/од на суму 490,00 грн., а також 16 опор, що використовуються з трьома замовниками, ціни з ПДВ 3,33 грн та суми з ПДВ за місяць 53,28 грн., а всього на загальну суму 18393,28 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату №2892 від 03.02.2025 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 3065,55 грн., а також підписаного в односторонньому порядку з боку Баштанського РЕМ АТ «Миколаївобленерго» акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 28.02.2025 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ;
- у березні 2025 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1785 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 17850,00 грн., до 98 опор за ціною 5 грн/од на суму 490,00 грн., а також 16 опор, що використовуються з трьома замовниками, ціни з ПДВ 3,33 грн та суми з ПДВ за місяць 53,28 грн., а всього на загальну суму 18393,28 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату №6880 від 03.03.2025 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 3065,55 грн., а також підписаного в односторонньому порядку з боку Баштанського РЕМ АТ «Миколаївобленерго» акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.03.2025 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ;
- у квітні 2025 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1785 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 17850,00 грн., до 98 опор за ціною 5 грн/од на суму 490,00 грн., а також 16 опор, що використовуються з трьома замовниками, ціни з ПДВ 3,33 грн та суми з ПДВ за місяць 53,28 грн., а всього на загальну суму 18393,28 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату №10265 від 01.04.2025 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 3065,55 грн., а також підписаного в односторонньому порядку з боку Баштанського РЕМ АТ «Миколаївобленерго» акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.04.2025 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ;
- у травні 2025 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1785 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 17850,00 грн., до 98 опор за ціною 5 грн/од на суму 490,00 грн., а також 16 опор, що використовуються з трьома замовниками, ціни з ПДВ 3,33 грн та суми з ПДВ за місяць 53,28 грн.,а всього на загальну суму 18393,28 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату №14068 від 01.05.2025 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 3065,55 грн., а також підписаного в односторонньому порядку з боку Баштанського РЕМ АТ «Миколаївобленерго» акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.05.2025 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ;
- у червні 2025 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1785 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 17850,00 грн., до 98 опор за ціною 5 грн/од на суму 490,00 грн., а також 16 опор, що використовуються з трьома замовниками, ціни з ПДВ 3,33 грн та суми з ПДВ за місяць 53,28 грн., а всього на загальну суму 18393,28 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату №21366 від 02.06.2025 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 3065,55 грн., а також підписаного в односторонньому порядку з боку Баштанського РЕМ АТ «Миколаївобленерго» акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.06.2025 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ;
- у липні 2025 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1785 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 17850,00 грн., до 98 опор за ціною 5 грн/од на суму 490,00 грн., а також 16 опор, що використовуються з трьома замовниками, ціни з ПДВ 3,33 грн та суми з ПДВ за місяць 53,28 грн., а всього на загальну суму 18393,28 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату №23501 від 01.07.2025 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 3065,55 грн., а також підписаного в односторонньому порядку з боку Баштанського РЕМ АТ «Миколаївобленерго» акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.07.2025 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ;
- у серпні 2025 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1785 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 17850,00 грн., до 98 опор за ціною 5 грн/од на суму 490,00 грн., а також 16 опор, що використовуються з трьома замовниками, ціни з ПДВ 3,33 грн та суми з ПДВ за місяць 53,28 грн., а всього на загальну суму 18393,28 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату №26841 від 01.08.2025 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 3065,55 грн., а також підписаного в односторонньому порядку з боку Баштанського РЕМ АТ «Миколаївобленерго» акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.08.2025 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ;
- у вересні 2025 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1785 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 17850,00 грн., до 98 опор за ціною 5 грн/од на суму 490,00 грн., а також 16 опор, що використовуються з трьома замовниками, ціни з ПДВ 3,33 грн та суми з ПДВ за місяць 53,28 грн., а всього на загальну суму 18393,28 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату №29724 від 01.09.2025 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 3065,55 грн., а також підписаного в односторонньому порядку з боку Баштанського РЕМ АТ «Миколаївобленерго» акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.09.2025 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ;
- у жовтні 2025 року Приватному підприємству «Фактор» надано послуг з доступу до 1785 опор за ціною 10,00 грн/од на суму 17850,00 грн., до 98 опор за ціною 5 грн/од на суму 490,00 грн., а також 16 опор, що використовуються з трьома замовниками, ціни з ПДВ 3,33 грн та суми з ПДВ за місяць 53,28 грн., а всього на загальну суму 18393,28 грн. На підтвердження наведених обставин позивачем надано до матеріалів справи копії рахунку на оплату №32670 від 01.10.2025 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 3065,55 грн., а також підписаного в односторонньому порядку з боку Баштанського РЕМ АТ «Миколаївобленерго» акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.10.2025 р. на суму 18393,28 грн. з ПДВ.
На підтвердження факту отримання відповідачем вказаних рахунків та актів приймання передачі послуг позивачем до позову додано копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.
Між тим, за ствердженнями позивача, відповідач надані йому послуги з доступу до опор не оплачував, внаслідок чого за Приватним підприємством «Фактор» утворилась заборгованість на загальну суму 294292,48 грн.
Зі змісту долученої позивачем до матеріалів справи бухгалтерської довідки по несплаченим рахункам згідно додатку № 4 від 01.05.2024 р. по договору № 8 від 01.09.2023 р. по сумісному підвісу ПП «Фактор» за період з липня 2024 року по жовтень 2025 року вбачається, що заборгованість відповідача станом на жовтень 2025 р. становить 294292,48 грн.
Як вказує позивач, несплата відповідачем на користь позивача плати за доступ з об'єктів електроенергетики є порушенням зобов'язання, яке виникло між сторонами на підставі укладеного договору. Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом про стягнення з відповідача боргу в сумі 294292,48 грн. як плати за доступ до об'єктів електроенергетики за період з липня 2024 року по жовтень 2025 року.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Право користування майном у орендаря ґрунтується на договорі оренди. Це право триває весь час дії договору оренди, незважаючи ні на які обставини, у тому числі на зміну власника.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Закон України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" визначає правові, економічні та організаційні засади забезпечення доступу до інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі для розташування технічних засобів телекомунікацій з метою забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні, встановлює повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, визначає права та обов'язки осіб, які беруть участь у таких господарських відносинах.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 14 Закону власник інфраструктури об'єкта доступу має право визначати плату за доступ, що розраховується згідно з відповідною методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, затвердженою відповідним державним органом.
Договір з доступу має містити такі істотні умови як розмір плати за доступ, визначений згідно з відповідною методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу (п. 4 ч. 6 ст. 16 вказаного Закону).
Так, спірні правовідносини між сторонами у даній справі виникли на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору № 8 від 01.09.2023 з доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго».
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).
У відповідності до частини 1 статті 530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
За статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не спростовано факту надання йому доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» (перелік яких погоджувався сторонами у додатку № 1 до договору) у спірний період, то у відповідача наявний обов'язок щодо здійснення плати за такий доступ.
Разом із тим, здійснивши перевірку розрахунку визначеної позивачем плати за доступ до об'єктів електроенергетики за період з липня 2024 року по жовтень 2025 року, суд встановив, що позивачем неправильно визначено розмір плати за доступ до об'єктів електроенергетики за вказаний період.
Так, умовами укладеного між позивачем та відповідачем договору № 8 від 01.09.2023 з доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго», вартість доступу за цим договором з ПДВ (розмір щомісячної оплати) становить 3595,00 грн. на місяць користування, згідно розрахунку розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» (додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього договору. Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» здійснюється відповідно до затвердженої Міністерством енергетики та вугільної промисловості Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики.
Також сторонами договору в п.п. 7.1., 7.2. договору узгоджено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (у разі їх наявності) та діє протягом одного року. У випадку, якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії цього договору від будь-якої зі сторін не надійде письмової пропозиції про його розірвання, то договір вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах.
Крім того, зі змісту додатку № 2 до договору «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго», вбачається, що сторони дійшли згоди, що договірна ціна послуг за договором з ПДВ становить 3595,00 грн на місяць (із розрахунку 354 опор, ціни з ПДВ 10,00 грн. (вартість доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» з одним замовником) на суму з ПДВ 3540,00 грн., та із розрахунку 11 опор, ціни з ПДВ 5,00 грн. (вартість доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» з двома замовниками) на суму 55,00 грн.).
У подальшому, як уже було наведено вище, між сторонами укладалися додаткові угоди № 1 від 01.11.2023 р., № 2 від 01.02.2024 р., № 3 від 01.05.2024 р. та № 4 від 01.05.2024 р., якими вносилися зміни до договору в частині збільшення загальної кількості елементів інфраструктури (опор) та розміру щомісячної плати за доступ.
Так, зокрема додатковою угодою № 4 від 01.05.2024 сторони визначили, що вартість доступу за цим договором з ПДВ (розмір щомісячної оплати) становить 18383,29 грн. на місяць користування, згідно розрахунку розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» (додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього договору. Ця угода є невід'ємною частиною договору та набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками (у разі їх наявності) та діє з 01.05.2024.
Крім того, додатком № 2 до договору «Розрахунок розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго», передбачено, що сторони дійшли згоди, що договірна ціна послуг за договором з ПДВ становить 18383,29 грн. на місяць (із розрахунку 1785 опор, що використовуються одним замовником, ціни з ПДВ 10,00 грн. та суми з ПДВ за місяць 17850,00 грн, 98 опор, що використовуються двома замовниками, ціни з ПДВ 5,00 грн та суми з ПДВ за місяць 490,00 грн., а також 13 опор, що використовуються з трьома замовниками, ціни з ПДВ 3,33 грн. та суми з ПДВ за місяць 43,29 грн.).
Матеріали справи свідчать, що відповідний договір та, зокрема додаткова угода № 4 від 01.05.2024, були підписані та скріплені печатками обох сторін без будь-яких зауважень та заперечень, а отже, як позивач, так і відповідач вільно погодилися на викладені у таких угодах умови.
Станом на час розгляду справи укладені між сторонами договір № 8 від 01.09.2023 р. та додаткові угоди № 1 від 01.11.2023 р., № 2 від 01.02.2024 р., № 3 від 01.05.2024 р. та № 4 від 01.05.2024 р. з доступу до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» є чинними, ніким не оскаржені, а, отже породжують цивільні права й обов'язки між позивачем та відповідачем і мають виконуватися останніми.
Отже, умовами договору від 01.09.2023 р., з урахуванням додаткової угоди № 4 від 01.05.2024, сторони погодили фіксований розмір щомісячної плати за доступ у сумі 18383,29 грн. на місяць (із розрахунку 1785 опор, що використовуються одним замовником, ціни з ПДВ 10,00 грн. та суми з ПДВ за місяць 17850,00 грн, 98 опор, що використовуються двома замовниками, ціни з ПДВ 5,00 грн та суми з ПДВ за місяць 490,00 грн., а також 13 опор, що використовуються з трьома замовниками, ціни з ПДВ 3,33 грн та суми з ПДВ за місяць 43,29 грн.), що прямо випливає зі змісту додатку № 2 до додаткової угоди.
Водночас, попри наявність відповідних умов у договорі від 01.09.2023 р., з урахуванням додаткової угоди № 4 від 01.05.2024, позивачем за період з липня 2024 року по жовтень 2025 року здійснено нарахування плати за доступ до об'єктів електроенергетики у розмірі 18393,28 грн на місяць замість погодженої сторонами 18383,29 грн.
Така зміна розміру щомісячної плати за доступ, здійснена позивачем в односторонньому порядку, суперечить умовам укладеного між сторонами договору від 01.09.2023 р. з урахуванням додаткової угоди № 4 від 01.05.2024.
Судом враховано умови п. 2.6 договору про те, що розмір щомісячної плати за доступ не може змінюватись протягом одного року з дня укладання цього договору.
При цьому у спірний період кількість використаних опор не змінювалася, доказів протилежного матеріали справи не містять, а відтак відсутні підстави для коригування плати у порядку п.п. 2.3-2.4 договору.
При цьому навіть у разі настання таких обставин договором передбачено укладення додаткової угоди, яка сторонами не укладалася.
За таких обставин, суд вважає, що у позивача відсутні правові підстави для застосування п. 3.3.9 договору та зміни ставки і розміру щомісячної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго».
Таким чином, щомісячна плата за доступ до елементів інфраструктури об'єктів АТ «Миколаївобленерго» за період з липня 2024 року по жовтень 2025 року мала справлятися у погодженому сторонами у додатковій угоді № 4 від 01.05.2024 розмірі - 18383,29 грн. на місяць, зокрема:
- за липень 2024 року - 18383,29 грн.;
- за серпень 2024 року - 18383,29 грн.;
- за вересень 2024 року - 18383,29 грн.;
- за жовтень 2024 року - 18383,29 грн.;
- за листопад 2024 року - 18383,29 грн.;
- за грудень 2024 року - 18383,29 грн.;
- за січень 2025 року - 18383,29 грн.;
- за лютий 2025 року - 18383,29 грн.;
- за березень 2025 року - 18383,29 грн.;
- за квітень 2025 року - 18383,29 грн.;
- за травень 2025 року - 18383,29 грн.;
- за червень 2025 року - 18383,29 грн.;
- за липень 2025 року - 18383,29 грн.;
- за серпень 2025 року - 18383,29 грн.;
- за вересень 2025 року - 18383,29 грн.;
- за жовтень 2025 року - 18383,29 грн., всього разом 294132,64 грн.
Відтак, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем за надані йому послуги доступу до об'єктів електроенергетики суд вважає цілком обґрунтованими доводи позивача про існування у відповідача заборгованості з плати за доступ до об'єктів електроенергетики за період з липня 2024 року по жовтень 2025 року в сумі 294132,64 грн., виходячи зі встановленого судом розміру плати у спірний період.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК).
Допустимість доказів за ст. 77 ГПК України полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст.78 ГПК).
У ч. 3 ст.2 ГПК однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 ГПК.
Відповідно до частин 3,4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частинами 1,3 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок з доказування варто розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, суд зобов'язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц; п.9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі №904/2104/19).
Сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу) (постанова Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/5408/21).
Щодо доводів ПП «Фактор» про неправомірність нарахувань суд зазначає наступне.
Суд також наголошує, що принцип свободи договору є важливим інструментом регулювання цивільних відносин, який надає сторонам можливість самостійно визначати свої права та обов'язки.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Окрім того, суд зауважує, що приписами ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.07.2015 у справі № 6-301цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15, постанові від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010).
В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо оскарження договору чи додаткових угод в цілому, або в будь-якій їх частині, а отже вони є обов'язковим до виконання.
З огляду на викладене, доводи відповідача щодо відсутності витрат позивача або неправильності формул у додаткових угодах не знайшли свого підтвердження. Додаткові угоди № 1, № 2, № 3 та № 4 були добровільно підписані відповідачем, що свідчить про його згоду з кількістю опор та вартістю послуг на майбутні періоди.
Таким чином, наразі спірний договір та додаткові угоди до нього є чинними, тому в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами, і зобов'язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Доводи ПП «Фактор» про необхідність перевірки реальних витрат власника інфраструктури відхиляються, оскільки сторони реалізували принцип свободи договору, зафіксувавши конкретну вартість послуг у додаткових угодах.
Суд зауважує, що при наданні оцінки всім доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Вирішуючи питання щодо доцільності надання правової оцінки іншим доводам сторін, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у цій справі як джерело права.
Наразі суд не вбачає необхідності надавати оцінку решті доводам відповідача, оскільки така оцінка не впливає на вказані вище висновки суду щодо існування у відповідача обов'язку щодо здійснення оплати за надані послуги з доступу до об'єктів електроенергетики у заявленому розмірі, як це передбачено умовами укладеного між сторонами договору.
За правилами пункту 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватися на засадах справедливості, добросовісності, розумності, що знаходить своє вираження в добросовісному виконанні своїх зобов'язань сторонами та униканні будь-яких форм зловживання своїми правами та/або становищем, а також запобіганні вчиненню дій, які порушують права іншої сторони та можуть мати негативні наслідки для третіх осіб.
Згідно ст. 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов'язку в натурі.
Разом з тим у постанові від 29.06.2021 у справі № 910/2842/20 Верховний Суд зазначив, що згідно з пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та абзацом 6 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі. Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання виконати умови договору лише в разі, якщо встановить, що у особи такий обов'язок наявний, але вона ухилилася від його виконання. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме прямого законодавчого обов'язку відповідача щодо виконання договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 р. по справі №910/16744/17 вказала, що такий спосіб захисту як примусове виконання обов'язку в натурі застосовується у зобов'язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов'язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його. Примусове виконання обов'язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов'язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 294132,64 грн. з плати за доступ до об'єктів АТ «Миколаївобленерго» за період з липня 2024 року по жовтень 2025 року, що цілком відповідає такому способу захисту цивільних прав та інтересів позивача як примусове виконання обов'язку в натурі.
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги АТ «Миколаївобленерго» обґрунтовані частково та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, тому підлягають частковому задоволенню.
У зв'язку з тим, що рішення відбулось частково на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; е-mail: kanc@energy.mk.ua; код ЄДРПОУ 23399393) до Приватного підприємства "Фактор" (56002, Миколаївська область, Баштанський район, смт. Казанка, вул. Молодіжна, 1; e-mail: maxdex@ukr.net; код ЄДРПОУ 20898428) про стягнення заборгованості в загальній сумі 294292,48 грн. задовольнити частково.
2. СТЯГНУТИ з Приватного підприємства "Фактор" (56002, Миколаївська область, Баштанський район, смт. Казанка, вул. Молодіжна, 1; e-mail: maxdex@ukr.net; код ЄДРПОУ 20898428) на користь Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; е-mail: kanc@energy.mk.ua; код ЄДРПОУ 23399393) плату за доступ до об'єктів АТ «Миколаївобленерго» за період з липня 2024 року по жовтень 2025 року у розмірі 294132/двісті дев'яносто чотири тисячі сто тридцять дві/грн. 64 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 3529/три тисячі п'ятсот двадцять дев'ять/грн. 59 коп.
3. В задоволенні решти позовних вимог Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Ільєва