вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
26 березня 2026 рокуСправа № 912/3066/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНЦІЯ ПРИДНІПРОВСЬКА" (село Куцеволівка, Олександрійський р-н, Кіровоградська обл., 28122)
до відповідача: Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (вул. Центральна, будинок 11 смт Онуфріївка, Олександрійський р-н, Кіровоградська обл., 28100)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (вул. Центральна, 6, м. Дніпро, 49000)
про визнання незаконним та скасування рішення,
секретар судового засідання - Коваленко Т.А.;
представники сторін:
від позивача - участі не брали;
від відповідача - участі не брали;
від третьої особи - Павловська С.С., самопредставництво, виписка з ЄДР,
у судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНЦІЯ ПРИДНІПРОВСЬКА" (далі - ТОВ "СТАНЦІЯ ПРИДНІПРОВСЬКА" до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання незаконним та скасування рішення, з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "СТАНЦІЯ ПРИДНІПРОВСЬКА" зазначило, що Рішення Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області № 5503 від 23.09.2025 вважає незаконним та таким що підлягає скасуванню в судовому порядку.
Ухвалою суду від 10.12.2025 залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення виявлених при поданні позовної заяви недоліків.
У межах встановленого судом строку позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що до суду 11.12.2025 надано відповідні докази.
Ухвалою від 16.12.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 15.01.2026.
13.01.2026 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях подано пояснення по справі.
13.01.2026 Онуфріївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області подано відзив на позовну заяву.
15.01.2026 оголошено перерву в підготовчому засіданні.
23.01.2026 ТОВ "СТАНЦІЯ ПРИДНІПРОВСЬКА" подано відповідь на відзив.
26.01.2026 Онуфріївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області подано заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою від 10.02.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду, закрито підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 05.03.2026.
05.03.2026 оголошено перерву у судовому засіданні до 26.03.2026.
26.03.2026 ТОВ "СТАНЦІЯ ПРИДНІПРОВСЬКА" подано заяву підтримання позовних вимог у повному обсязі.
У судовому засіданні 26.03.2026 представники позивача та відповідача не брали участі, про дату, час та місце проведення засідання повідомлені належним чином, відповідач про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу в судовому засіданні 26.03.2026 за відсутності представників позивача та відповідача.
У судовому засіданні 26.03.2026 досліджено докази у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.
Рішенням Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області № 5503 від 23.09.2025 оголошено про проведення електронних торгів з набуття права оренди на земельну ділянку комунальної власності кадастровий номер 3624687700:02:000:7529 цільове призначення - для рибогосподарських потреб, загальною площею 903,4068 га, з них земельна ділянка під ставками - 812.2068 га, під деревною та чагарниковою рослинністю (прибережна захисна смуга) - 15,1 га, під гідротехнічними спорудами - 76,1 га, розташованої на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (а.с. 20-20 з об.).
Як убачається з рішення Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області № 5503 від 23.09.2025 на земельній ділянці, яка передається в оренду, розташовано гідротехнічна споруда.
Відповідно до інформації про об'єкт оренди договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 23-34/21 від 18.08.2021, гідротехнічна споруда лиману товарно-рибницького господарства (с. Успенка) є предметом зазначеного договору оренди державного майна та передана в оренду ТОВ "Станція Придніпровська" (а.с. 5-15).
Позивач зазначає, що згідно з висновком судового експерта Шлапак Світлани Леонідівни № 10/3-22 від 19.10.2022 зазначена гідротехнічна споруда є об'єктом нерухомого майна (а.с. 16-19). При цьому, земельна ділянка з кадастровим номером 3624687700:02:000:7529, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, який перебуває в державній власності, не може передаватись в оренду на конкурентних засадах. Відповідачу було достовірно відомо про те, що на земельній ділянці є нерухоме майно, яке йому не належить, і що це майно перебуває в оренді у ТОВ "Станція Придніпровська". Відповідна гідротехнічна споруда перебуває у державній власності.
На підставі викладеного позивач вважає, що відповідне рішення відповідача порушує не лише права третьої особи та права ТОВ "Станція Придніпровська", а тому просить визнати незаконним та скасувати рішення Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області № 5503 від 23.09.2025.
У відзиві на позовну заяву Онуфріївська селищна рада зазначає таке. У постанові від 23.01.2025 у справі № 912/242/24 Верховний Суд констатував, що ТОВ "Станція Придніпровська" не надало доказів наявності у нього у власності об'єктів нерухомого майна на цій ділянці. Щодо наданого до матеріалів справи висновку експерта відповідач зазначив, що за своєю суттю висновок є лише технічним документом, а право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації, а не на підставі технічних звітів чи висновків експертів.
У відповіді на відзив ТОВ "Станція Придніпровська" зазначило таке.
Відсутність реєстрації майна в Державному реєстрі речових прав не є свідченням того, що майно не є нерухомим майном, а є лише свідченням того, що державою не здійснене офіційне визнання і підтвердження державою факту набуття, зміни або припинення за певною особою речових прав на це майно.
Відповідно до договору оренди державного майна від 18.08.2021, власником та орендодавцем зазначеного майна виступає держава в особі Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях. Належність відповідного майна до державної форми власності підвереджується поясненнями третьої особи. Договір оренди державного майна № 23-34/21 від 18.08.2021 є чинним, недійсним в судовому порядку визнаний не був, діє з 18.08.2021 по 17.08.2026.
Позивач зазначає, що орендар, як власник речового права має право на захист цього права на такому ж рівні та в такому ж обсязі, як і власник майна.
У поясненнях по справі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях просить суд задовольнити позов повністю та зазначає таке.
18.08.2021 між Регіональним відділенням та ТОВ відповідальністю "Станція Придніпровська" укладено договір оренди №23-34/21, нерухомого майно або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності: гідротехнічні споруди: лиману товарно- рибницького господарства (с. Успенка), нагульного ставу №1, нагульного ставу №2, нагульного ставу №3, нагульного ставу №4, нагульного ставу №5, нагульного ставу №6 (с. Куцеволівка) риборозплідника, розташовані за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський (Онуфріївський) район, село Успенка та Куцеволівка, балансоутримувачем якого є Державне підприємство "Укрриба". Строк договору 5 років з дня набрання чинності цим договором, а саме 18.08.2021 по 17.08.2026.
Наказом Державного агентства меліорації та рибного господарства №388 від 13.09.2023 передано з балансу Державного підприємства "Укрриба" на баланс Державного підприємства "АйФіш" державне майно згідно з переліком. 10.10.2023 складено акт про заміну сторони у договорі оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №23-34/21 від 18.08.2021.
Третя особа зазначає, що відповідно до висновку судового експерта Шлапак С. Л., за результатами проведеними будівельно-технічної експертизи №10/3-22 від 19.10.2022, зазначено що гідротехнічна споруда огороджувальна дамба лиману товарно-рибницького господарства в с. Успенка являється об'єктом нерухомого майна. При цьому не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За приписами ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження із здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (ст. 328 ЦК України).
Гідротехнічна споруда є складовою частиною штучного поверхневого водного об'єкта (ставка).
Згідно зі ст. 4 Водного кодексу України (далі - ВК України) до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
Аналогічні положення знайшли своє відображання у ст. 58 ЗК України, згідно з якою до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів; штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.
Згідно зі ст. 10 ВК України до відання сільських рад у галузі регулювання водних відносин на їх території серед іншого належить здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів, встановлення правил загального користування водними об'єктами в порядку, визначеному ст. 47 цього Кодексу та ін.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Пунктом 24 Прикінцеві та перехідні положення ЗК України передбачено, зокрема, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад; земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки; інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
Відтак, Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області є уповноваженим органом місцевого самоврядування на розпорядження спірною земельною ділянкою з розташованим на ній водним об'єктом, а також уповноваженим суб'єктом владних повноважень на виконання завдань із захисту інтересів Онуфріївської територіальної громади, у тому числі щодо раціонального використання земель і водних об'єктів комунальної власності.
Частиною 1 ст. 93 ЗК України, яка кореспондується з ст.1 Закону України "Про оренду землі", визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України "Про оренду землі").
Частиною 1 ВК України встановлено, зокрема, що водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал (крім каналу на зрошувальних і осушувальних системах), а також водоносний горизонт); озеро - природна западина суші, заповнена прісними або солоними водами; водосховище - штучна водойма місткістю більше 1 млн. кубічних метрів, збудована для створення запасу води та регулювання її стоку; водосховище комплексного призначення - водосховище, яке відповідно до паспорта використовується для двох і більше цілей (крім рекреаційних); рибництво - штучне розведення і відтворення риби та інших водних живих ресурсів.
Згідно з ч. 4 ст. 59 ЗК України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і внутрішнього водного транспорту в порядку, встановленому законом.
Частиною 1 ст. 134 ЗК України передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
Частиною 2 ст. 134 ЗК України передбачено, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності, зокрема у разі використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів.
У відповідності до ст. 51 Водного кодексу України у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.
Водні об'єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об'єктом поширюється на такий водний об'єкт.
Водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.
Дотримання встановленого порядку відведення у власність земель державної або комунальної власності становить особливий суспільний інтерес, оскільки відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. У зв'язку з цим, важливим є суворе дотримання порядку відведення землі у власність фізичним або юридичним особам, а також забезпечення конкурентного способу розпорядження таким суспільним активом як земля, зокрема шляхом її продажу на торгах. Такий підхід забезпечує раціональне використання землі, а також реалізацію принципу рівності перед законом та запобігання всім формам дискримінації (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18.01.2023 у справі № 580/1300/22).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 17 вересня 2024 року по справі № 910/2358/21, дійшов висновку, що зі змісту положень частин 1, 2 статті 134 ЗК України вбачається, що частиною 2 цієї статті передбачено перелік виняткових випадків, коли не застосовується загальне правило щодо обов'язковості проведення земельних торгів із метою продажу чи передачі в користування земельних ділянок державної чи комунальної власності, зокрема в разі, коли земельна ділянка передається користувачу для потреб, передбачених спеціальними дозволами (абзац 3 частини 2 статті 134 ЗК України), тобто для настання такого виняткового випадку необхідно, щоб саме майбутній землекористувач мав спеціальний дозвіл з певним видом водокористування, а земельна ділянка має передаватися такому користувачу саме для потреб, визначених у спеціальному дозволі, який (дозвіл) вже має такий майбутній користувач.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про аквакультуру" гідротехнічними спорудами для цілей аквакультури - є об'єкти нерухомого майна державної власності, що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами, а також для запобігання шкідливій дії вод та розташовані на водних об'єктах, наданих у користування на умовах оренди для цілей аквакультури.
Отже, гідротехнічні споруди для цілей аквакультури за визначенням набувають свої ознаки у разі розташування на водному об'єкті, наданому у користування на умовах оренди для цілей аквакультури, тому передаються в оренду виключно без проведення аукціону орендарям земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом відповідно до ст. 141 Закону України "Про аквакультуру".
Зазначена стаття визначає, що саме орендарям земельної ділянки передаються без аукціону в комплексі з водним об'єктом та гідротехнічною спорудою.
Позивач, посилаючись на ч. 2 ст. 134 ЗК України, зазначає, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 ЗК України земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених ст. 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до п. 19-21 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Частина 2 ст. 134 ЗК України встановлює винятки із загального правила, встановленого ч. 1 ст. 134 ЗК України, визначаючи, коли продаж або надання земельної ділянки в кори стування повинні проводитися не на аукціоні. Розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі, крім випадків відмови власника розташованого на земельній ділянці нерухомого майна від її викупу або укладення договору оренди. Об'єктами нерухомого майна відповідно до ст. 181 ЦК України є такі об'єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення. При цьому право власності на такі об'єкти має бути зареєстрованим на підставі ст. 182 ЦК України.
Отже, ст 134 ЗК України передбачає чітко визначені умови для передачі земельної ділянки без проведення торгів, однією з яких є наявність права власності на об'єктне рухомості.
Згідно з п. 1 ст. 391 ЗК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Однак, ТОВ "Станція Придніпровська" не надано доказів на підтвердження перебування у власності об'єкта нерухомого майна (гідротехнічної споруди) розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 3624687700:02:000:7529. При цьому, позивач є орендарем зазначеного майна, тоді як власником є держава в особі ФДМУ.
Згідно зі ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції.
При цьому позивачем не надано доказів наявності повноважень представляти інтереси власника майна (держави) у спорах щодо визначення правового режиму цих споруд, або порядку розпорядження земельною ділянкою під ними. Отже, право на оскарження рішення селищної ради має бути безпосередньо пов'язане з порушенням власних прав позивача, а не прав третіх осіб (держави), які ним не оскаржуються.
Право оренди майна, яке належить позивачу, є самостійним видом речового права, проте воно не входить до переліку підстав, що дають привілей на отримання землі поза конкурентними засадами. Таким чином, посилання позивача на наявність речового права є недостатнім для визнання рішення селищнї ради незаконним у розумінні норм ЗК України.
Тому ТОВ "Станція Придніпровська" не могло мати відповідних законних очікувань щодо оренди спірної земельної ділянки без проведення конкурсу, а прийняте рішення про проведення торгів є реалізацією повноважень власника землі щодо ефективного розпорядження комунальною власністю. При цьому позивач не надав належних обґрунтувань того, яким саме чином виставлення ділянки на аукціон перешкоджає реалізації його права оренди самих гідротехнічних споруд.
З огляду на зазначене, позовні вимоги ТОВ "Станція Придніпровська" задоволенню не підлягають.
На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати позивачу, відповідачу та третій особі через систему "Електронний суд".
Повний текст рішення складено - 06.04.2026.
Суддя М.С. Глушков