ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
18 березня 2026 року м. Рівне Справа № 902/841/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Маціщук А.В. , суддя Тимошенко О.М.
секретар судового засідання Кравчук О.В.
за участю представників сторін:
АТ "ПУМБ": Терещук Ю.О. (в режимі відеоконференції)
ОСОБА_1 : Оверковський К.В. (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк"
на ухвалу Господарського суду Вінницької області (грошові вимоги АТ "ПУМБ" від 04.12.2025
на ухвалу Господарського суду Вінницької області (попереднє засідання) від 04.12.2025
у справі № 902/841/25
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
У провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/841/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , керуючий реструктуризацією Томашук Микола Савелійович.
Господарський суд Вінницької області ухвалою від 04.12.2025, серед іншого задоволив заяву АТ "Перший Український Міжнародний Банк" № 44.2.2.455 від 29.08.2025 (вх. № 01-36/1047/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/841/25, частково.
Визнав грошові вимоги Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" в розмірі 44 454,27 грн (друга черга задоволення); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/841/25.
В решті заявлених кредиторських вимог відмовив /т. 3 а.с. 96-104/.
Господарський суд Вінницької області ухвалою від 04.12.2025 (попереднє засідання), серед іншого:
1. Встановив перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів у справі № 902/841/25, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) Томашуком М.С. до реєстру вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 , зокрема,
- Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" у розмірі 44 454,27 грн (друга черга задоволення); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/841/25.
2. Визначив розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 , а саме:
- Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" в розмірі 82 865,97 грн витрат на правничу допомогу у справі № 902/841/25 /т. 3 а.с. 105-113/.
Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", не погоджуючись з постановленими ухвалами, звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить:
2. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 04.12.2025, що прийнята за результатами розгляду вимог кредитора Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" та підсумкову ухвалу від 04.12.2025 у частині вимог Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" у справі № 902/802/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 - скасувати.
3. Ухвалити нове рішення у частині вимог кредитора Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" про визнання грошових вимог Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до фізичної особи ОСОБА_1 у повному обсязі із відповідним розподілом черговості вимог.
4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги /т. 3 а.с. 122-126/.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає:
- ухвалою Господарського суду Вінницької області від 29.07.2025 відкрито провадження у справі № 902/841/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Томашука М.С., призначено попереднє засідання у справі;
- 29.08.2025 до суду від АТ "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - АТ "ПУМБ") надійшла заява № 44.2.2.455 від 29.08.2025 (вх. № 01-36/1047/25) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 127 320,24 грн у справі № 902/841/25;
- 01.10.2025 до Господарського суду Вінницької області від представника боржника надійшов відзив б/н від 30.09.2025 на заяву з кредиторськими вимогами АТ "ПУМБ" у справі № 902/841/25;
- 13.10.2025 до Господарського суду Вінницької області від арбітражного керуючого Томашука М.С. надійшло повідомлення б/н від 13.10.2025 про результати розгляду вимог кредитора - АТ "ПУМБ" у справі № 902/841/25;
- 26.11.2025 до суду від АТ "ПУМБ" надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 26.11.2025;
- арбітражний керуючий та представник боржника заявлені вимоги визнали частково з підстав, наведених у відзиві на кредиторську заяву та повідомленні про результати розгляду кредиторських вимог АТ "ПУМБ";
- враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, боржник мав можливість не вступати у кредитні відносини із кредитором, якщо дійсно вважав встановлення комісії за обслуговування кредитної заборгованості неправомірним, натомість боржник погодив зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень;
- право банку встановлювати щомісячну комісію за обслуговування споживчого кредиту передбачено статтями 2, 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ст. 1, ч. 2 ст. 8, ст. 9 ЗУ "Про споживче кредитування";
- боржник виконував умови кредитних договорів та сплачував комісію, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по особовому рахунку. Жодних заперечень проти укладених кредитних договорів боржник не висловлював;
- підписавши кредитний договір, боржник засвідчив, що погодився на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені кредитним договором. Боржник не відмовився від кредитного договору та не повернув отриманий кредит;
- погодження умов кредитного договору, отримання кредиту та часткове виконання кредитного договору позбавляє позичальника права в подальшому стверджувати про нікчемність його умов, особливо після спливу майже п'яти років з моменту його укладання;
- також судом першої інстанції не враховано актуальні висновки Верховного Суду у аналогічних правовідносинах, де стороною є кредитор у справі АТ "ПУМБ" та на які спирався кредитор у своїх поясненнях (висновок Верховного Суду у справі № 758/7781/23 від 28.05.2025, у справі № 910/2578/24 від 01.07.2025);
- у заяві на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (скорочено ДКБО) вказано, що клієнт підписанням цієї заяви підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом ДКБО), розміщений на сайті ПАТ "ПУМБ" pumb.ua, в повному обсязі з урахуванням умов наданих усіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх), погоджується з тим, що може обрати будь-які передбачені ДКБО послуги в тому, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладенням договору страхування, підписання заяви підтримує свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах;
- на підставі вказаної заяви кредитор надав боржнику кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок;
- судом першої інстанції не взято до уваги додаткові пояснення кредитора в частині заяви № 2001336741901 від 18.06.2019, на яку встановлений кредитний ліміт у сумі 30 000 грн, а саме: Порядок встановлення кредитного ліміту без зарахування коштів на відкритий поточний рахунок в національній валюті врегульовано договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у редакції від 06.04.2018 (копія наявна у матеріалах справи), чинній на дату підписання заяви (надалі - ДКБО);
- АТ "ПУМБ", діючи на підставі ст. 641 та 644 Цивільного кодексу України, звертається з цією Публічною пропозицією надання послуг фізичним особам у передбаченому порядку та на обумовлених умовах, із застосуванням встановлених ПАТ "ПУМБ" тарифів, які оприлюднені на сайті банку та/або розміщені у доступних для клієнтів місцях надання банком послуг;
- акцептування цієї публічної пропозиції (приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб) здійснюється фізичними особами у місцях надання банком послуг на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України шляхом оформлення заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб за умови подання документів і відомостей, необхідних для з'ясування особи, суті діяльності та фінансового стану. Приєднання фізичних осіб до договору відбувається в цілому, клієнт не може запропонувати банку свої умови договору.
- розділом 4 ДКБО врегульовано порядок встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок клієнта;
- умови кредитування за овердрафтом, а саме: розміри кредитних лімітів, процентні ставки за користування кредитними коштами за овердрафтом і комісії по овердрафту, а також орієнтовний графік платежів, обчислення загальної вартості та реальної річної процентної ставки за користування овердрафтом, виходячи з орієнтовної суми використання клієнтом кредитного ліміту, визначені в умовах надання та обслуговування "Автоматичного овердрафту з фіксованою сумою" та "Автоматичного овердрафту" (додаток № 2 до договору), якщо сторони не домовились про інші розміри кредитного ліміту, процентної ставки за користування кредитними коштами і комісії по овердрафту шляхом визначення їх розміру у відповідній заяві на приєднання до договору (п. 4.1.2 ДКБО);
- форма кредитування: встановлення на картковий рахунок кредитного ліміту, в рамках якого надається овердрафт (додаток 2);
- відповідно до п. 4.1.5, при визначенні розміру кредитного ліміту згідно "Умов надання та обслуговування "Автоматичного овердрафту з фіксованою сумою" та "Автоматичного овердрафту" (додаток № 2 до цього договору), банк керується внутрішніми нормативними документами банку та чинним законодавством України;
- клієнту може бути встановлено лише один ліміт овердрафту на умовах надання "Автоматичного овердрафту" або "Автоматичного овердрафту з фіксованою сумою" на розсуд банку. Розмір кредитного ліміту, встановлений банком, повідомляється клієнту шляхом надсилання йому SMS - повідомлення на номер мобільного телефону клієнта. У разі незгоди клієнта із встановленим банком розміром кредитного ліміту, клієнт протягом 30 (тридцяти) календарних днів повинен звернутися у відділення банку, в якому була оформлена заява на приєднання до договору та особисто подати відповідну письмову заяву. У випадку, якщо клієнт протягом вказаного строку не заявив про свою незгоду з розміром встановленого банком кредитного ліміту та/або здійснив першу платіжну операцію та скористався кредитним лімітом після отримання вказаного SMS-повідомлення банку, згода клієнта з умовами надання овердрафту вважається підтвердженою;
- оскільки заявлені АТ "ПУМБ" грошові вимоги, підтверджені належними й допустимими доказами, банк вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити та визнати заявлені грошові вимоги банку у повному обсязі;
Враховуючи вищевикладене, скаржник вважає, що оскаржувані ухвали в частині відмови Акціонерному товариству "Перший український міжнародний банк" у визнанні вимог на суму 82 865,97 грн є такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права та з неповним з'ясуванням усіх обставин у справі, відповідно підлягають до скасування.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 19.12.2025, для розгляду справи № 902/841/25 визначено колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Маціщук А.В., Тимошенко О.М.
Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 19.12.2025 витребував у Господарського суду Вінницької області матеріали оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області (грошові вимоги АТ "ПУМБ") від 04.12.2025 та ухвали Господарського суду Вінницької області (попереднє засідання) від 04.12.2025 у справі № 902/841/25.
05.01.2026 до суду надійшли матеріали справи № 902/841/25.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.01.2026, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на ухвалу Господарського суду Вінницької області (грошові вимоги АТ "ПУМБ" від 04.12.2025 та на ухвалу Господарського суду Вінницької області (попереднє засідання) від 04.12.2025 у справі № 902/841/25 - залишено без руху.
Зобов'язано АТ "Перший Український Міжнародний Банк" усунути встановлені недоліки апеляційної скарги та подати до суду: докази сплати 7 267,20 грн судового збору за подання апеляційної скарги; уточнити вимоги апеляційної скарги.
13.01.2026 (вх.№ 367/26) до суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію № 000540380/00000000765 від 09.01.2026 про сплату 7 267,20 грн судового збору та уточнення вимог апеляційної скарги, а саме: "Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 04.12.2025, що прийнята за результатами розгляду вимог кредитора Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" та підсумкову ухвалу від 04.12.2025 у частині вимог Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" у справі № 902/841/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 - скасувати".
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на ухвалу Господарського суду Вінницької області (грошові вимоги АТ "ПУМБ" від 04.12.2025 та на ухвалу Господарського суду Вінницької області (попереднє засідання) від 04.12.2025 у справі № 902/841/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.02.2026 о 14:30 /т. 3 а.с. 143/.
Ухвалою суду від 11.02.2026 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Оверковського К.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції /т. 3 а.с. 157/.
Ухвалою суду від 16.02.2026 розгляд справи відкладено на "16" березня 2026 р. о 14:10 год., зобов'язано Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" надати письмові пояснення щодо підстав відображення у кредитній історії ОСОБА_1 статусу кредитів від 27.02.2019 № 1001256193501, 18.06.2019 № 2001336741901 та 13.02.2020 № 1001550250901, як "списаний"/т. 3 а.с. 160/.
10.03.2026 (вх. № 1180/26) від ОСОБА_3 надійшли додаткові пояснення, в яких просить взяти їх до уваги та врахувати при перегляді оскаржуваних ухвал /т. 3 а.с. 164-165/.
Ухвалою суду від 11.03.2026 задоволено клопотання (вх. № 1180/26) представника Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /т. 3 а.с. 170/.
Судове засідання 16.03.2026 не відбулося у зв'язку з технічною несправністю підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що унеможливило проведення судового засідання в режимі відеоконференції, про що складено відповідний акт від 16.03.2026, у зв'язку з чим ухвалою суду від 16.03.2026 розгляд справи відкладено на "18" березня 2026 р. о 09:30 год.
В судове засідання 18.03.2026 з'явились представники кредитора та боржника, арбітражний керуючий не забезпечив участь повноважного представника, про час та дату судового засідання арбітражний керуючий повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник ПАТ "ПУМБ" в судовому засіданні 18.03.2026 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, представник боржника надав заперечення щодо апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представників кредитора та боржника, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/841/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 29.07.2025 (з врахуванням ухвали від 26.09.2025 про виправлення описки) відкрито провадження у справі № 902/841/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/841/25 арбітражного керуючого Томашука М.С., призначено попереднє засідання у справі на 20.10.2025 /т. 2 а.с.76-82, 250/.
01.08.2025 оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність /т. 2 а.с. 84/.
29.08.2025 до Господарського суду Вінницької області від АТ "Перший Український Міжнародний Банк" надійшла заява № 44.2.2.455 від 29.08.2025 (вх. № 01-36/1047/25) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 127 320,24 грн у справі № 902/841/25 /т. 2 а.с.114-117/.
Заява про визнання грошових вимог до боржника мотивована тим, що між АТ "ПУМБ" та боржником підписано заяву № 1001550250901 від 13.02.2020 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, на підставі якої боржнику видано споживчий кредит у сумі 41 000 грн на загальні споживчі цілі, строком на 36 місяців, зі сплатою комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3,99 % та процентів за користування кредитом у розмірі 0,01 % річних, що складає реальну процентну ставку 99,4105 процентів річних /т. 2 а.с. 138/.
Видача кредиту підтверджується платіжною інструкцією від 13.02.2020 /т. 2 а.с. 139/.
Станом на 28.07.2025 заборгованість боржника за кредитним договором склала 51 885,39 гривень, з яких: 28 149,23 грн - заборгованість за кредитом (тіло); 15,61 грн - заборгованість за процентами; 23 720,55 грн - заборгованість за комісією /т. 2 а.с. 140-141/.
18.06.2019 між АТ "ПУМБ" та боржником укладено кредитний договір шляхом підписання заяви № 2001336741901 від 18.06.2019 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якої боржнику відкритий поточний рахунок в національній валюті та встановлений кредитний ліміт у сумі 30 000 грн, зі сплатою процентної ставки у розмірі 47,88 % річних /т. 2 а.с. 164 на звороті/.
Відповідно до п. 4.3.6.4. п.4.3. ч.4 р. ІІ договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб кредитний ліміт було збільшено до 30 000 грн.
Станом на 28.07.2025 заборгованість боржника за кредитним договором від 18.06.2019 склала 47 966,45 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту 29 989,29 грн; заборгованість за процентами - 17 977,16 грн.
27.02.2019 між АТ "ПУМБ" та боржником підписано заяву № 1001256193501 від 27.02.2019 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якої боржнику видано споживчий кредит у розмірі 40 000 грн на загальні споживчі цілі, строком на 24 місяці, зі сплатою комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3,99 % та процентів за користування кредитом у розмірі 0,01 % річних, що складає реальну процентну ставку 107,7291 процентів річних.
Видача кредиту підтверджується платіжною інструкцією від 27.02.2019.
Станом на 28.07.2025 заборгованість боржника за кредитним договором від 27.02.2019 склала 27 468,40 грн, з яких: 16 282,83 грн - заборгованість за кредитом (тіло); 6,60 грн - заборгованість за процентами; 11 178,97 грн - заборгованість за комісією.
Загальний розмір грошових вимог за зазначеними кредитними договорами станом на 28.07.2025 становить 127 320,24 грн, з яких: 51 885,39 грн - за договором № 1001550250901 від 13.02.2020, 47 966,45 грн - за договором № 2001336741901 від 18.06.2019, 27 468,40 грн - за договором № 1001256193501 від 27.02.2019.
Посилаючись на наведені обставини, заявник просив визнати грошові вимоги АТ "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 у розмірі 127 320,24 грн - кредитна заборгованість та 4 844,80 грн - судовий збір; внести відповідні грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів.
01.10.2025 до Господарського суду Вінницької області від представника боржника надійшов відзив б/н від 30.09.2025 на заяву з кредиторськими вимогами АТ "ПУМБ" у справі № 902/841/25, в якому боржник зазначає про часткове визнання заявлених вимог, з огляду на наступне.
Загальний розмір грошових вимог за кредитними договорами станом на 28.07.2025 становить 127 320,24 грн, а саме: 51 885,39 грн. - за договором № 1001550250901 від 13.02.2020; 47 966,45 грн. - за договором № 2001336741901 від 18.06.2019; 27 468,40 грн. - за договором № 1001256193501 від 27.02.2019.
По заяві № 1001550250901 від 13.02.2020 станом на 28.07.2025 заборгованість боржника за кредитним договором становить 51885,39 грн, з яких: 28 149,23 грн - заборгованість за кредитом (тіло); 15,61 грн - заборгованість за процентами; 23 720,55 грн - заборгованість за комісією.
По заяві № 1001256193501 від 27.02.2019 станом на 28.07.2025 заборгованість боржника за кредитним договором становить 27 468,40 грн, з яких: 16 282,83 грн - заборгованість за кредитом (тіло); 6,6 грн - заборгованість за процентами; 11 178,97 грн - заборгованість за комісією.
Боржник вважає нарахування 34 899,52 грн (23 720,55 + 11 178,97) комісії за обслуговування кредитної заборгованості незаконними, виходячи з наступного.
Відповідно до наданих заяв № 1001550250901 від 13.02.2020 та № 1001256193501 від 27.02.2019 вбачається, що п. 4 кредитного Договору - "передбачається комісія за обслуговування кредитної заборгованості" в розмірі 3,99 %.
Як вбачається кредитором встановлено щомісячну плату за послуги банку, в тому числі і які за законом повинні надаватись безоплатно, тому положення кредитного договору, щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Зокрема, в кредитному договорі (заявах № 1001550250901 від 13.02.2020 та № 1001256139501 від 27.02.2019) не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, також АТ"ПУМБ" не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні цих кредитних договорів.
З посиланням на положення ЗУ "Про споживче кредитування", ЗУ "Про захист прав споживачів" та судову практику боржник зазначає, що умови кредитного договору, якими встановлено щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості без визначення конкретного переліку послуг, є нікчемними, оскільки суперечать ЗУ "Про споживче кредитування", а тому в цій частині кредиторські вимоги не підлягають до задоволення.
Також кредитор зазначає, що "... ДКБО відповідно до ст. 6 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" та ч. 2 ст. 29 ЗУ "Про платіжні послуги" є публічною частиною договору, до якої приєднався боржник, підписавши Заяву про приєднання до ДКБО, яка є індивідуальною частиною договору".
Проте позичальник не ознайомлювався і не підписував ніяких ДКБО або Умов кредитування.
До заяви кредитора не додано взагалі Умов кредитування (ДКБО) як документу чи додатку.
З посиланням на судову практику боржник зазначає, що за відсутності доказу підписання відповідних Умов (ДКБО) не може бути достатньої підстави для покладення на позичальника обов'язків, які передбачені цими документами, в тому числі нарахування процентів та інших платежів.
Отже відсутні підстави вважати, що позичальник підписав та погодив ДКБО (Умови кредитування), тобто інші умови кредитного договору ніж ті, які безпосередньо викладені в паперовому варіанті Заяві (заява № 1001550250901 від 13.02.2020 та № 1001256193501 від 27.02.2019).
Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми.
Щодо кредиту по договору № 2001336741901 від 18.06.2019 боржник зазначає, що в підтвердження даного кредиту кредитором надано лише власний розрахунок заборгованості, проте доказів щодо отримання кредитних коштів по даному кредиту не надано.
Однак сам розрахунок заборгованості не може вважатися доказом видачі коштів та існування заборгованості.
Крім того за даними ТОВ "УБКІ" (витяг з кредитної історії) по цьому договору відсутня заборгованість та відсутні дані, що по ньому видавалися кошти.
Отже боржник визнає такі вимоги кредитора АТ "Перший Український Міжнародний Банк":
за договором № 1001550250901 від 13.02.2020: 28 149,23 грн - заборгованість за кредитом (тіло); 15,61 грн - заборгованість за процентами;
за договором № 1001256193501 від 27.02.2019: 16 282,83 грн - заборгованість за кредитом (тіло); 6,60 грн - заборгованість за процентами.
Всього: 44 454,27 грн.
В решті вимоги кредитора не визнаються та заперечуються. /т. 2 а.с. 251-255/.
13.10.2025 до Господарського суду Вінницької області від арбітражного керуючого Томашука М.С. надійшло повідомлення б/н від 13.10.2025 про результати розгляду вимог кредитора - АТ "ПУМБ" у справі № 902/841/25, в якому арбітражний керуючий повідомив суд та кредитора, що погоджується з позицією боржника в межах наданого ним відзиву щодо часткового заперечення заявлених кредитором грошових вимог із наведених у відзиві підстав /т. 2 а.с. 257/.
26.11.2026 (вх. № 01-34/12747/25) від представника боржника надійшли додаткові пояснення у справі № 902/841/25, в яких просить врахувати актуальні висновки Верховного Суду у аналогічних правовідносинах, де стороною є кредитор у справі - АТ "ПУМБ" (постанова від 28.05.2025 у справі № 758/7781/23, постанова від 01.07.2025 у справі № 910/2578/24) /т. 3 а.с. 53-54/.
Господарський суд Вінницької області ухвалою від 04.12.2025 за результатами розгляду заяви АТ "ПУМБ" № 44.2.2.455 від 29.08.2025 (вх. № 01-36/1047/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/841/25, визнав грошові вимоги АТ "ПУМБ" до ОСОБА_1 в розмірі 44 454,27 грн (друга черга задоволення); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) /т. 3 а.с. 96-104/
Ухвала суду першої інстанції мотивована відсутністю правових підстав для визнання вимог АТ "ПУМБ" до ОСОБА_1 щодо заборгованості по комісії у загальному розмірі 34 899,52 грн за кредитними договорами № 1001256193501 від 27.02.2019 та № 1001550250901 від 13.02.2020.
В частині відмови у визнанні заборгованості за кредитним договором № 2001336741901 від 18.06.2019 у загальному розмірі 47 966,45 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту 29 989,29 грн; заборгованість за процентами - 17 977,16 грн, ухвала суду першої інстанції мотивована відсутністю первинних документів на підтвердження надання боржнику грошових коштів за кредитним договором № 2001336741901 від 18.06.2019, відповідно до наданих кредитором виписок, без відповідного зазначення номера рахунку згідно з кредитним договором, без відображення встановленого кредитного ліміту та руху коштів по рахунку саме за таким кредитним договором, у зв'язку з чим не можливо перевірити правильність здійсненого заявником розрахунку пред'явлених до визнання вимог в частині заборгованості за сумою кредиту та відсотками.
04.12.2025 Господарським судом Вінницької області за результатами попереднього засідання постановлено ухвалу якою, серед іншого, суд:
1. Встановив перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів у справі № 902/841/25, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) Томашуком М.С. до реєстру вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 , зокрема,
- Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" у розмірі 44 454,27 грн (друга черга задоволення); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/841/25.
2. Визначив розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 , а саме:
- Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" в розмірі 82 865,97 грн витрат на правничу допомогу у справі № 902/841/25 /т. 3 а.с. 105-113/.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що наявних у справі доказів достатньо для встановлення переліку та розміру визнаних судом вимог кредиторів, які підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 у справі № 902/841/25 /т. 3 а.с. 112-113/.
Відповідно до ст. 269 ГПК України, переглядаючи в апеляційному порядку судові рішення, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Враховуючи вищевикладене, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу Господарського суду Вінницької області від 04.12.2025 у справі № 902/841/25 лише в частині відмови у визнанні вимог АТ "ПУМБ" до ОСОБА_1 щодо заборгованості по комісії в загальному розмірі 34 899,52 грн за кредитними договорами № 1001256193501 від 27.02.2019 та № 1001550250901 від 13.02.2020, в частині відмови у визнанні вимог за кредитним договором № 2001336741901 від 18.06.2019 в загальному розмірі 47 966,45 грн, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 04.12.2025 постановлену за результатами попереднього засідання, суд апеляційної інстанції переглядає лише в частині вимог АТ "ПУМБ".
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваних ухвал норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, 01.08.2025 оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до матеріалів справи заява АТ "Перший Український Міжнародний Банк" № 44.2.2.455 від 29.08.2025 (вх. № 01-36/1047/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/841/25, надійшла до суду 29.08.2025 (сформована в системі "Електронний суд" 29.08.2025), тобто у межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі № 902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Судом встановлено, що між АТ "ПУМБ" (банк) та ОСОБА_1 (клієнт) підписано заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за змістом яких клієнт підписанням цієї заяви беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом - ДКБО), яка розмішена на сайті АТ "ПУМБ": pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї Заяви підтверджує свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах, а саме:
-27.02.2019 - № 1001256193501, відповідно до якої банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 40 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № TR.33920570.35897.8810 від 27.02.2019 та випискою по рахунку, на загальні споживчі цілі, строком на 24 місяці, комісія за обслуговування кредитної заборгованості - у розмірі 3,99 %; проценти за користування кредитом - у розмірі 0,01 % річних, що складає реальну процентну ставку 107,7291 процентів річних.
Станом на 28.07.2025 заборгованість за кредитним договором від 27.02.2019 становить 27 468,40 грн, з яких 16 282,83 грн заборгованість за кредитом (тіло), 6,60 грн - відсотки за кредитним договором в розмірі за період з 27.02.2019 по 28.07.2025; 11 178,97 грн - комісія за період з 27.03.2019 по 28.09.2021 /т. 2 а.с. 127 на звороті/.
-13.02.2020 - № 1001550250901, відповідно до якої банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 41 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № TR. 40947110.32515.8810 від 13.02.2020, на загальні споживчі цілі, строком на 36 місяців, комісія за обслуговування кредитної заборгованості - у розмірі 3,99 %; проценти за користування кредитом - у розмірі 0,01 % річних, що складає реальну процентну ставку 99,4105 процентів річних.
Станом на 28.07.2025 заборгованість за кредитним договором від 13.02.2020 становить 51 885,39 грн, з яких 28 149,23 грн заборгованість за кредитом (тіло), 15,61 грн - відсотки за кредитним договором в розмірі за період з 13.02.2020 по 28.07.2025; 23 720,55 грн - комісія за період з 13.02.2020 по 28.09.2021 /т. 2 а.с. 139/.
При цьому у наведених договорах зазначена реальна процентна ставка, яка включає в себе комісійну винагороду. Боржник був обізнаний з усіма складовими платежами за договорами кредитування від 27.02.2019 та від 13.02.2020 та погодився з ними, поставивши свій підпис. Вказані договори не містять будь-яких прихованих платежів.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання грошових вимог за кредитними договорами № 1001256193501 від 27.02.2019 та № 1001550250901 від 13.02.2020 заборгованість перед кредитором зі сплати тіла кредиту та відсотків у загальному розмірі 44 454,27 грн, в тому числі:
- за договором № 1001550250901 від 13.02.2020: 28 149,23 грн - заборгованість за кредитом (тіло) та 15,61 грн - заборгованість за процентами;
- за договором № 1001256193501 від 27.02.2019: 16 282,83 грн - заборгованість за кредитом (тіло); 6,60 грн - заборгованість за процентами.
Щодо грошових вимог в частині заборгованості за комісією за кредитними договорами № 1001256193501 від 27.02.2019 та № 1001550250901 від 13.02.2020 у розмірі 11 178,97 грн та 23 720,55 грн відповідно, що разом становить 34 899,52 грн.
Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину.
При цьому Верховний Суд у постанові від 19.07.2022 у справі № 904/4790/21 констатував, що під час розгляду грошових вимог кредиторів в порядку статей 45-47 КУзПБ господарський суд, за загальним правилом, має виходити з презумпції правомірності і, відповідно, дійсності правочину, на підставі якого виникли грошові вимоги кредитора.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком (у цьому випадку АТ "ПУМБ"), тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
(позиція Верховного Суду викладена у постанові від 01.07.2025 у справі № 910/2578/24).
Судом встановлено, що у заявах на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1001256193501 від 27.02.2019 та № 1001550250901 від 13.02.2020, укладених з боржником, вказана реальна процентна ставка, а також виділено загальні витрати за споживчим кредитом (грн), тобто загальна сума усіх витрат, які включають комісію за обслуговування кредитної заборгованості.
У договорах зазначена реальна процентна ставка, яка включає в себе комісійну винагороду, як у процентному, так і грошовому вираженні, як за весь період кредитування, так і у загальному місячному платежі (за розрахунковий період).
Реальна процентна ставка має розумний розмір, який відповідає фактичному рівню вартості кредитів на фінансовому ринку.
Будь-яких прихованих платежів кредитні договори не містять та судом не встановлено.
Встановлена у договорах, укладених з боржником, комісія за обслуговування кредитної заборгованості не передбачає надання позичальнику будь-якої інформації.
Крім того кредитний договір № 1001550250901 від 13.02.2020, яким передбачено сплату комісії, укладено з боржником після внесення відповідних змін до Закону України "Про споживче кредитування", згідно з якими було передбачено правомірність встановлення комісії у загальних витратах за споживчим кредитом.
Так згідно з п. 8 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг" від 20.09.2019 № 122-IX, який набрав чинності 19.01.2020, до Закону України "Про споживче кредитування» були внесені зміни, а саме пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" викладено в новій редакції: "4) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб".
Законом України "Про споживче кредитування" визначено поняття реальної річної процентної ставки у договорі споживчого кредиту. Так згідно з п. 8 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону реальна річна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту.
Стаття 8 Закону України "Про споживче кредитування" регламентує визначення реальної річної процентної ставки у договорі споживчого кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", «реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо)».
Враховуючи викладене та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 , підписавши заяву на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, прийняв пропозицію банку на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, що свідчить про дотримання форми договору, визначеної законом.
Разом з тим ОСОБА_1 у період з 18.03.2019 по 28.07.2020 здійснював часткове погашення кредиту № 1001256193501 від 27.02.2019 та у період з 13.02.2020 по 28.07.2020 здійснював часткове погашення кредиту № 1001550250901 від 13.02.2020, в тому числі погашення комісії /т. 2 а.с. 121-126, 134-137/.
Колегія суддів вважає помилковим посилання боржника на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, оскільки цей висновок стосується незаконності комісійної винагороди за надання інформації позичальнику про умови кредитної заборгованості. Натомість договорами № 1001256193501 від 27.02.2019 та № 1001550250901 від 13.02.2020 сплату комісійної винагороди за надання будь-якої інформації не передбачено.
Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість кредиторських вимог та визнання заявлених кредитором АТ «ПУМБ» вимог за комісією за кредитними договорами № 1001256193501 від 27.02.2019 та № 1001550250901 від 13.02.2020 у розмірі 11 178,97 грн та 23 720,55 грн відповідно.
Отже розмір грошових вимог становить:
- за кредитним договором № 1001256193501 від 27.02.2019 - 27 468,40 грн, з яких 16 282,83 грн - заборгованість за кредитом (тіло); 6,60 грн - заборгованість за процентами, 11 178,97 грн - заборгованість за комісією,
- за кредитним договором № 1001550250901 від 13.02.2020 - 51 885,39 грн, з яких 28 149,23 грн - заборгованість за кредитом (тіло) та 15,61 грн - заборгованість за процентами, 23 720,55 грн - заборгованість за комісією.
Щодо грошових вимог АТ "Перший Український Міжнародний Банк" за кредитним договором № 2001336741901 від 18.06.2019 у розмірі 47 966,45 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту 29 989,29 грн; заборгованість за процентами - 17 977,16 грн.
Судом встановлено, що 18.06.2019 між АТ "Перший Український Міжнародний Банк" (банк) та ОСОБА_1 (клієнт) укладено кредитний договір шляхом підписання заяви № 2001336741901 від 18.06.2019 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб /т. 2 а.с. 164 на звороті/.
Клієнт просить відкрити на його ім'я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку.
№ кредитної картки миттєвого випуску (не персоніфікованої) НОМЕР_2 Тип персоніфікованої Кредитної картки:
Клієнт просить банк встановити на його поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією заявою, кредитний ліміт у сумі 30 000,00 грн.
Розрахунковий день 30 число місяця. Платіжна дата 30 число місяця. Строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування Кредитним лімітом, розмір Мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюються відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки. Підписанням заяви підтверджує, що ним отримана у непошкодженому стані платіжна картка і ПІН, а також що з правилами користування платіжною карткою ознайомлений(а) та зобов'язуюсь їх дотримуватись. Реальна річна процентна ставка складає 47,88 %.
Згідно з паспортом споживчого кредиту від 18.06.2019 АТ «ПУМБ» встановив на поточний рахунок ОСОБА_1 кредитний ліміт у сумі 30 000,00 грн, строк кредитування 12 місяців, зі спливом якого строк продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін; порядок повернення кредиту здійснюється щомісячно.
Вказаний паспорт підписаний ОСОБА_1 , що не заперечується останнім /т. 2 а.с. 165/.
Кредитор АТ «ПУМБ» зазначає про наявність заборгованості боржника станом на 28.07.2025 за вказаним договором у розмірі 47 966,45 грн, з яких: 29 989,29 грн заборгованість за сумою кредиту; 17 977,16 грн заборгованість за процентами за період з 30.06.2019 по 30.08.2021.
При цьому на підтвердження надання боржнику та використання останнім кредитних коштів за договором № 2001336741901 від 18.06.2019 кредитором надано виписку по рахунку та розрахунок заборгованості /т. 2 а.с. 149-162/.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Верховним Судом у постанові від 17.12.2021 у справі № 278/2177/15-ц зазначено, що згідно з положеннями ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Отже, виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути доказами заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором".
З урахуванням наведеного, доказами, що підтверджують заборгованість за кредитом, може слугувати виписка з особового рахунку, на підставі якої складено розрахунок заборгованості з помісячним відображенням внесених платежів та виникненням боргових зобов'язань.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Суд зауважує, що в матеріалах справи містяться наступні виписки:
- по рахунку боржника № НОМЕР_1 (який фігурує у заяві № 2001336741901 від 18.06.2019) за період з 22.06.2019 по 30.08.2021, без відображення руху коштів по такому рахунку /т. 2 а.с. 142-147/;
- по рахунку боржника № НОМЕР_3 за період з 30.06.2019 по 30.08.2021, без відображення руху коштів по такому рахунку /т. 2 а.с. 148/;
- виписка за період з 18.06.2019 по 28.07.2025, без відображення номера рахунку, однак із зазначенням відображення руху коштів /т. 2 а.с. 149-155/;
- роздруківка відображення здійснених операцій без зазначення періоду та номера рахунку, по якому такі операції були здійснені /т. 2 а.с. 156-162/.
Разом з тим матеріалами справи підтверджується, що 18.06.2019 боржником підписано заяву № 2001336741901 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО). Підписання такої заяви, згідно зі статтями 633, 634 ЦК України, свідчить про укладення між сторонами договору приєднання. Умовами вказаної заяви передбачено відкриття поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту.
Надана банком виписка по особовому рахунку № НОМЕР_1 містить повні дані про власника рахунку ( ОСОБА_1 ), що дає змогу однозначно ідентифікувати приналежність цього рахунку саме боржнику.
Виписка відображає операції про використання ОСОБА_1 платіжної картки, а саме поповнення мобільного зв'язку, зняття готівки, розрахунки в торговельних мережах.
Одночасно із виписки по особовому рахунку вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово здійснювалося поповнення карткового рахунку та погашення заборгованості по процентам за договором № 2001336741901 від 18.06.2019.
Тобто боржник протягом тривалого часу користувався коштами, що є фактичним підтвердженням користування кредитним лімітом та здійснював часткове погашення заборгованості за договором № 2001336741901 від 18.06.2019.
Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, згідно з якою виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості за кредитним договором. Виписка з особового рахунку є документом, який підтверджує рух коштів по рахунку клієнта, а її дані є підставою для визначення розміру заборгованості.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, згідно з яким виписка по рахунку є належним та достатнім доказом підтвердження факту видачі кредиту та його розміру, якщо вона містить відомості про здійснені операції та ідентифікує клієнта.
Відповідно до п. 4.3.6.4 ч. 4 р. ІІ ДКБО, сторони погодили право банку встановлювати та змінювати кредитний ліміт в межах максимальної суми. Факт використання боржником коштів понад початковий ліміт свідчить про прийняття ним умов щодо його збільшення.
Нарахування банком відсотків у розмірі 47,88 % річних відповідає умовам підписаної боржником заяви від 18.06.2019 та паспорту споживчого кредиту від 18.06.2019.
При цьому розрахунок заборгованості (30 000 грн - тіло кредиту, 17 977,16 грн - відсотки) корелюється з даними банківської виписки та не був спростований боржником шляхом надання контррозрахунку або надання доказів, що боржником кошти з цього рахунку не використовувалися.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що надані банком виписки по рахунку ОСОБА_1 у сукупності з іншими зібраними у справі доказами підтверджують обставини видачі кредиту № 2001336741901 від 18.06.2019 та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у розрахунку та не спростовано боржником.
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на засаду своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо представлені докази є більш вірогідними, ніж докази, надані іншою стороною.
Оскільки боржник не заперечував сам факт отримання платіжної картки та не надавав доказів повернення у повному обсязі коштів або відсутності кредитних операцій за цим договором, надані банком докази (заява на приєднання та виписка по особовому рахунку № НОМЕР_1 ) є достатніми та вірогідними доказами для підтвердження заборгованості у розмірі 47 966,45 грн.
Щодо твердження боржника, викладеного у відзиві на заяву з кредиторськими вимогами АТ "ПУМБ", про те, що за договором від 18.06.2019 відсутня заборгованість за даними ТОВ «УБКІ» (витяг з кредитної історії).
Так згідно зі звітом Українського бюро кредитних історій станом на 20.12.2024 за ОСОБА_1 щодо кредитів, наданих Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" на підставі договорів від 27.02.2019, 18.06.2019 та 13.02.2020, у кредитній історії за кредитними договорами від 27.02.2019, 18.06.2019 та 13.02.2020, тобто у тому числі і за кредитним договором № 2001336741901 від 18.06.2019, відображено статус зобов'язання - "списаний", станом на вересень 2021 року зазначено про виконання платежів, сума заборгованості - 0,00 грн, прострочення відсутнє, донор інформації - Перший Український Міжнародний Банк /т. 1, а.с. 163 на звороті/.
Списання безнадійної заборгованості унормовано Положенням про визначення критеріїв для списання знецінених фінансових активів банків України за рахунок оціночних резервів під очікувані кредитні збитки (надалі - Положення), затвердженим постановою Правління Національного банку України від 13.04.2020 № 49.
Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 6 вказаного Положення банк визначає відсутність обґрунтованих очікувань щодо відновлення фінансового активу, якщо за таким активом резерв під очікувані кредитні збитки (далі - резерв) сформовано відповідно до вимог МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" у повній сумі його валової балансової вартості та є один або кілька з таких критеріїв: 1) прострочення погашення суми боргу або його частини (основної суми боргу та/або нарахованих доходів) за фінансовим активом становить понад 36 місяців.
Кредитор АТ "ПУМБ" у додаткових поясненнях від 10.03.2026 стверджує, оскільки заборгованість ОСОБА_1 за кредитними договорами становила більше 36 місяців, Правлінням АТ «ПУМБ» ухвалено рішення про списання вказаної заборгованості за рахунок резерву.
Відповідно до п. 9 Положення банк безпосередньо зменшує валову балансову вартість фінансового активу за рахунок резерву, якщо немає обґрунтованих очікувань щодо відновлення фінансового активу в цілому або його частини згідно з вимогами пунктів 6, 7 цього Положення.
Списання є подією припинення визнання фінансового активу в бухгалтерському обліку. Банк припиняє визнання знеціненого фінансового активу в балансі, якщо списання здійснено за рахунок оціночного резерву. Списання відповідно до вимог цього Положення не є прощенням (анулюванням) боргу.
Банк відповідно до внутрішніх процедур може продовжувати заходи щодо врегулювання заборгованості з метою відшкодування списаної за рахунок резерву заборгованості за фінансовим активом.
Разом з тим колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22.07.2020 (справа № 522/13021/16-ц): «Верховний Суд виходить з того, що за змістом нормативних документів, на підставі яких приймалось рішення банку про визнання кредитної заборгованості позивача безнадійною та списання її за рахунок резерву, таке списання не припиняє зобов'язань боржника перед кредитором і не є підставою для визнання договору про відступлення права вимоги за кредитними зобов'язаннями недійсним, адже боргові зобов'язання позичальника не припинилися».
Аналогічний висновок містяться у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 (справа № 2-21/06): «Відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості».
Таких же висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 04.09.2019 у справі № 466/3581/15-ц, від 10.04.2019 у справі № 718/175/17; від 20.12.2018 у справі № 523/4385/15-ц; від 07.06.2018 у справі № 2-6234/10.
За наведеного заборгованість за кредитними договорами, укладеними між АТ "ПУМБ" та ОСОБА_1 , у тому числі за кредитним договором № 2001336741901 від 18.06.2019, існує і банк здійснює заходи щодо її погашення шляхом пред'явлення грошових вимог до боржника у межах процедури неплатоспроможності.
З огляду на викладене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність правових підстав для визнання вимог АТ "ПУМБ" до ОСОБА_1 щодо заборгованості за кредитним договором № 2001336741901 від 18.06.2019 у загальному розмірі 47 966,45 грн, з яких: 29 989,29 грн заборгованість за сумою кредиту; 17 977,16 грн заборгованість за процентами, у зв'язку з чим заява АТ "ПУМБ" про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/841/25 в цій частині підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що заява АТ "Перший Український Міжнародний Банк" № 44.2.2.455 від 29.08.2025 (вх. № 01-36/1047/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/841/25 та визнання заявлених вимог в розмірі 127 320,24 грн підлягає задоволенню в повному обсязі з мотивів наведених вище.
Господарський суд Вінницької області в ухвалі від 04.12.2025 дійшов висновку про необґрунтованість грошових вимог АТ "ПУМБ" у загальній сумі 82 865,97 грн, зокрема, судом відхилено вимоги щодо стягнення комісії за кредитними договорами № 1001256193501 та № 1001550250901 у розмірі 34 899,52 грн, а також заборгованості за договором № 2001336741901 у сумі 47 966,45 грн.
На підставі вказаного висновку судом першої інстанції ухвалою від 04.12.2025, постановленою за результатами попереднього засідання, сформовано розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів у справі № 902/841/25 із відповідним обмеженням обсягу вимог АТ "ПУМБ", у зв'язку з чим при встановленні переліку та розміру визнаних судом вимог кредиторів у справі № 902/841/25, що підлягають внесенню арбітражним керуючим Томашуком М.С. до реєстру вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 визнав грошові вимоги АТ "ПУМБ" лише частково, відмовивши у включенні до нього 82 865,97 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на зазначене вище апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", ухвалу Господарського суду Вінницької області (грошові вимоги АТ "ПУМБ") від 04.12.2025 у справі № 902/841/25 необхідно змінити в частині розміру визнаних грошових вимог Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", ухвалу Господарського суду Вінницької області (попереднє засідання) від 04.12.2025 у справі № 902/841/25 змінити в частині розміру визнаних грошових вимог кредитора Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (пункт 1 резолютивної частини) та скасувати щодо не визнаних судом вимог кредитора Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (пункт 2 резолютивної частини).
Згідно з ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Отже на ОСОБА_1 покладається судовий збір за подання Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" апеляційної скарги, з огляду на її задоволення, у розмірі 7 267,20 грн.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" - задоволити частково.
Ухвалу Господарського суду Вінницької області (грошові вимоги АТ "ПУМБ") від 04.12.2025 у справі № 902/841/25 змінити в частині розміру визнаних грошових вимог Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", виклавши резолютивну частину у такій редакції:
« 1. Задоволити заяву АТ "Перший Український Міжнародний Банк" № 44.2.2.455 від 29.08.2025 (вх. № 01-36/1047/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/841/25.
2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 14282829) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) в розмірі 127 320,24 грн (друга черга задоволення); 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/841/25.
3. Арбітражному керуючому Томашуку М.С. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі № 902/841/25».
Ухвалу Господарського суду Вінницької області (попереднє засідання) від 04.12.2025 у справі № 902/841/25 змінити в частині розміру визнаних грошових вимог кредитора Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (пункт 1 резолютивної частини) та скасувати щодо не визнаних судом вимог кредитора Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (пункт 2 резолютивної частини).
Викласти абзац третій пункту 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Вінницької області (попереднє засідання) від 04.12.2025 у такій редакції:
«- Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 14282829) в розмірі 127 320,24 грн (друга черга задоволення); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/841/25».
Покласти на ОСОБА_1 7 267,20 грн витрат Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Справу № 902/841/25 повернути до Господарського суду Вінницької області.
Повну постанову складено "30" березня 2026 р.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Тимошенко О.М.