Справа № 641/9465/25
Провадження № 2/643/4150/26
про залишення позову без руху
06.04.2026 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Новіченко Н.В., розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1
до Харківської міської ради
про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем
на день відкриття спадщини та визнання права власності в порядку
спадкування за законом,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради (далі - відповідач), в якому просить суд:
- встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 на день відкриття спадщини;
- визнати за позивачем в порядку спадкування за законом право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Ухвалою від 16.03.2026 Салтівський районний суд міста Харкова позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху, встановив позивачу спосіб усунення недоліків, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру в сумі 14 179,20 грн.
24.03.2026 представником позивача подано клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
26.03.2026 представником позивача подано клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору у розмірі 14 179,20 грн, або відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі у зв'язку із скрутним майновим станом позивача, оскільки позивач страждає на хронічне онкологічне захворювання (рак легень 4 стадія) та є пенсіонером. При цьому, представник позивача зазначає, що єдиним джерелом існування ОСОБА_1 є його пенсія.
Розглянувши клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору суд зазначає наступне.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1)розмір судового збору перевищує 5відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Разом із тим, суд зауважує, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний майновий стан заявника для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника, у даному випадку - на позивача.
Суд зауважує, що для звільнення від сплати судового збору позивач має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для його звільнення від сплати судового збору за подання позову.
Оцінюючи надані представником позивача докази, суд зазначає, що поданий скріншот із мобільного додатку не є належним та достатнім доказом у розумінні процесуального закону, оскільки не містить усіх необхідних реквізитів офіційного документа та не дає можливості достовірно встановити розмір регулярного доходу позивача.
Крім того, надані копії медичних довідок самі по собі не свідчать про майновий стан позивача, не містять відомостей про фактичні витрати на лікування та не підтверджують неможливість сплати судового збору у визначеному розмірі.
Інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про скрутний майновий стан позивача, зокрема довідок про доходи, відомостей з органів Пенсійного фонду України, інформації щодо наявного майна чи витрат тощо, до суду не подано.
За таких обставин суд дійшов висновку, що надані докази не є достатніми для висновку про наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення його сплати, у зв'язку з чим заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
Таким чином, позивачу слід усунути недоліки позовної заяви та подати до суду докази сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру в сумі 14 179,20 грн.
Вказані недоліки позивачем усунуті не були.
З огляду на вищевикладене та з метою забезпечення позивачу доступу до правосуддя суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення вказаних вище недоліків.
Керуючись ст. ст. 185, 260, 261 ЦПК, суд
1.Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати залишити без задоволення.
2.Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, надавши строк 10 днів з дня вручення копії даної ухвали, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру в сумі 14 179,20 грн.
3.Роз'яснити позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК).
4. Відповідно до ст. 261 ЦПК дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.В. Новіченко