Справа № 643/6459/26
Провадження № 2/643/5365/26
про залишення позову без руху
06.04.2026 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Новіченко Н.В., розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про зміну способу стягнення та розміру аліментів,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) в якому просить суд змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі судового наказу Московського районного суду м. Харкова від 22.10.2024 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно починаючи з 16.10.2024 і до досягнення повноліття на тверду грошову суму у розмірі 1 700,00 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Реалізація особою права на звернення до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку) захисту порушених прав, яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог ЦПК щодо форми, змісту позовної заяви, документів, які додаються до неї.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені ст. ст. 175, 177 ЦПК.
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами ч. 1 ст. 185 ЦПК законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного ЦПК.
У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення ст. 185 ЦПК, враховуючи наступне.
Частиною 4 ст. 177 ЦПК встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України «Про судовий збір»).
Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
В силу приписів ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» унормовано, що прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 328,00 грн.
За звернення до суду з позовною вимогою немайнового характеру позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
Так, в обґрунтування звільнення від сплати судового збору позивач посилається на п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено коло осіб, які звільняються від сплати судового збору, серед яких, позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Таким чином, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» пільги щодо сплати судового збору не розповсюджуються на осіб у справах про зменшення розміру аліментів, в яких вони є позивачами.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вінницького апеляційного суду від 04.02.2026 у справі № 132/3033/25,
Позивач ОСОБА_1 , звернувшись до суду з указаним позовом, просить змінити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі судового наказу Московського районного суду м. Харкова від 22.10.2024 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно починаючи з 16.10.2024 і до досягнення повноліття на тверду грошову суму у розмірі 1 700,00 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. При цьому позивач у позові посилається на те, що його матеріальний стан змінився та станом на сьогодні він не взмозі сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.
Тобто фактично позивач просить зменшити розмір аліментів, який був встановлений на підставі судового наказу Московського районного суду м. Харкова від 22.10.2024.
Таким чином, наведене положення Закону не звільняє позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви із вимогою про зміну способу стягнення та розміру аліментів, оскільки фактично за вказаною норму Закону від сплати судового збору звільняються стягувачі аліментів, а не боржники, тому позивач має сплатити судовий збір за звернення до суду із вказаним позовом.
Зважаючи на викладене, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, що визначені п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, позивачу слід усунути вказаний недолік шляхом подання до суду документів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 1 331,20 грн.
За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст. ст. 177, 185, 260, 261 ЦПК суд
1.Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2.Встановити позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3.Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 1 331,20 грн.
4. Роз'яснити позивачу, якщо він не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК).
5. Відповідно до ст. 261 ЦПК дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Новіченко