Справа №519/2806/25
Провадження № 2/519/184/26
03.04.2026 м. Південне
Південний міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді Лемця С.П.,
за участі секретаря судового засідання Волкової Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги позивач аргументує тим, що 08.02.2021 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №752626992 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до умов договору, кредитодавець надав відповідачу (позичальнику) кредит у сумі 17750,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користуванням кредитом, відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
Первісний кредитор свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит.
28.11.2018 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали договір факторингу № 28/1118-01.
05.08.2020 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу № 05/0820-01.
04.06.2025 ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №752626992.
У ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором №752626992 від 08.02.2021 перейшло до позивача, що свідчить про отримання права грошової вимоги до відповідача.
Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № 752626992 від 08.02.2021, становить 16847,60 грн, яка складається із:
- 9609,54 грн - заборгованість по тілу кредиту;
- 7238,06 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Позивач зазначає, що на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.
Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 26.12.2026 відкрито провадження у справі за вищевказаною позовною заявою, ухвалено розгляд справи здійснити у порядку спрощеного провадженням з повідомленням (викликом) сторін.
17.03.2026 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнає, просить відмовити в повному обсязі.
18.03.2026 представником позивача надано відповідь на відзив.
Позивач в судове засідання не з'явився, згідно позову просить справу розглядати за його відсутності, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову заперечує.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного.
Як вбачається з матеріалів справи 08.02.2021 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №752626992, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатору (файл 3: кредитний договір е.а.с.4).
За умовами п. 1.1 кредитного договору товариство надає клієнту кредит в розмірі Кредитного ліміту на суму 17750,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредитна лінія було надана строком до 126 днів зі сплатою 237,25 % річних від суми кредиту в розрахунку 0,65 % в день, тип відсоткової ставки фіксована.
На умовах викладених в п. 1.6. Договору, до відносин між Сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 (чотириста сімдесят чотири цілих п'ять десятих) відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним (далі - «Базова процентна ставка») (п. 1.5. Договору).
За умови застосування до відносин між Сторонами умов нарахування процентів за Базовоют процентною ставкою:
- загальні витрати за Кредитом складають - 18007 грн 64 коп.;
- орієнтовна загальна вартість Кредиту складає - 35757 грн 64 коп. (п. 1.6.1. Договору).
Згідно п. 4.1 Кредитного договору, невід'ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.
28.01.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався (файл 12: ДФ 1 е.а.с.1).
Відповідно до Реєстру право вимоги № 146 від 10.08.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором №752626992 від 08.02.2021.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 23.06.2025 заборгованість за кредитним договором №845241137 від 26.11.2024 складає 16847,60 грн:
- 9609,54 грн - заборгованість по тілу кредиту;
- 7238,06 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01(файл 15: ДФ 2 е.а.с.1).
04.06.2025 між ТОВ «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача з кредитним договором (файл 18: ДФ 3 е.а.с.1).
Відповідно до Реєстру боржників б/н від 04.06.2025 до Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025, ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 16847,60 грн, з яких:
- заборгованість по кредиту - 9609,54 грн;
- заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 7238,06 грн (файл 19: Витяг з реєстру боржників до ДФ 3 е.а.с. 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов'язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).
Як визначено статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Таким чином, наведені норми закону та надані представником позивача копії договорів факторингу, додаткових угод та реєстрів права вимоги, є належними, допустимими та достатніми доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
На підставі наявних у матеріалах справи доказів суд вважає доведеним факт укладання ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 кредитного договору в електронній формі та виконання кредитором своїх обов'язків за цим договором, а саме надання грошових коштів позичальнику у розмірі та на умовах, установлених договором.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Юніт Капітал» як новий кредитор, до якого перейшли права вимоги за укладеним ОСОБА_1 кредитним договором від 08.02.2021, просило про стягнення з позичальника суми неповернутої заборгованості станом на 24.12.2025 в розмірі 16847,60 грн, з яких тіло кредиту - 9609,54 грн та проценти за користування кредитом - 7238,06 грн.
Наявні в матеріалах справи договори факторингу із витягами з реєстрів прав вимог підтверджують належне набуття позивачем права вимоги за укладеним з відповідачем кредитним договором і сумнівів щодо цього не викликають.
При цьому, суд враховує, що укладення кредитного договору та отримання кредиту в розмірі 17750 не заперечується ОСОБА_1 .
Разом з цим, суд оцінює критично доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, з огляду на наступне.
Так, факт повного повернення тіла кредиту, спростовується розрахунком заборгованості первісного кредитора, в якому враховані суми погашення кредитної заборгованості. Відповідач доказів (контррозрахунок, тощо) на підтвердження або спростування позовних вимог позивача в цій частині не надав, а тому відзив ґрунтується на припущеннях та зводиться до незгоди з доказами позивача та їх оцінки.
У п. 15 ч. 3 ст. 14 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка була чинною на час укладення кредитного договору, зазначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Відповідно до військового квитка ОСОБА_1 мобілізований 01.03.2022, при цьому, нарахування відсотків здійснювалось з 08.02.2021 по 12.07.2021 року, тобто до призову Відповідача на військову службу. Даний факт підтверджується розрахунком заборгованості, а тому підстави для не нарахування процентів відсутні.
Також судом не встановлено нарахування відсотків поза межами строку дії кредитного договору, оскільки кредит надавався строком на 126 днів та додатковими угодами від 23.02.2021 та 04.05.2021 сторони продовжили його строк ще на 28 днів, відповідно строк дії договору склав 154 дня і саме за 154 дня позивачем нараховано відсотки.
Щодо строків позовної давності суд зазначає наступне.
Позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За правилами ч. 1 ст. 261 ЦК України за загальними правилами перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Початок перебігу позовної давності з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
При цьому, відповідно до п. 12 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені cт.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) 12.03.2020 року на території України був встановлений карантин, дію якого неодноразово продовжено. Дію карантину скасовано 01.07.2023 року.
Також, відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-ІХ. Воєнний стан було неодноразово продовжено та діє на даний час. Перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Отже, звертаючись з позовом до суду 11.12.2025, позивач не порушив строки позовної давності, а тому вказані доводи відповідача також є безпідставними.
Таким чином, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, позивач надав належні та допустимі докази наявності між позивачем та первісним кредитором договірних відносин з кредитування, наявність договорів факторингу та перехід права вимоги за договором фінансового кредиту на підставі договору факторингу до позивача, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.
Покликання відповідача на те, що він має пільги щодо сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не є обґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993№ 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У ст. 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №490/8128/17 (провадження №К/9901/166/18, К/9901/30220/18)».
Аналіз положень пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» в сукупності з частиною 2 статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» свідчить, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору лише у справах, пов'язаних із реалізацією їхніх прав, пільг та соціальних гарантій, визначених законодавством у зв'язку з набуттям такого статусу.
У даній справі ОСОБА_1 є відповідачем у спорі про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заявлені вимоги позивача не стосуються реалізації пільг, доплат або інших соціальних гарантій, передбачених для учасників бойових дій. Відтак, спір не пов'язаний із порушенням прав скаржника як учасника бойових дій і не стосується його соціального захисту.
З огляду на наведене, відсутні правові підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно приписів п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Сторона позивача в позовній заяві зазначає, що попередня сума судових витрат, які поніс позивач у зв'язку з пред'явленням даного позову, складає 7000 грн - витрат на правничу допомогу.
В матеріалах справи наявний договір про надання правничої допомоги від 05.06.2025, укладений між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал». Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025, вартість витрат на надання професійної правничої допомоги за позовом до ОСОБА_1 складає 7000,00 грн, у тому числі вивчення матеріалі справи (2 години) - 1000 грн, складання позовної заяви (2 години) - 5000 грн, підготовка адвокатського запиту (1 година) - 500 грн, підготовка та подача клопотань (1 година) - 500 грн.
Враховуючи заперечення відповідача, оцінивши подані представником позивача докази на підтвердження понесених позивачем витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, враховуючи те, що справа є малозначною та розглянута у спрощеному позовному провадженні, розмір витрат складає 41,54 відсотків ціни позову та є неспівмірним до предмету позову, обсяг позовної заяви, суд дійшов висновку про відшкодуванні понесених ТОВ «Юніт Капітал» витрат на професійну правничу допомогу частково в сумі 3500 гривень.
За таких обставин, суд доходить висновку про задоволення позову ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 752626992 від 08.02.2021 у розмірі 16847,60 грн., судовий збір 2422,40 грн та витрат на надання професійної правничої допомоги в розмірі 3500 грн.
У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 3, 12, 81, 141, 259, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 752626992 від 08.02.2021 у розмірі 16847 (шістнадцять тисяч вісімсот сорок сім) грн 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ", місце знаходження за адресою: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, оф. 333, код ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення суду складено 03.04.2026.
Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ