Справа №519/799/23
Провадження № 2/519/340/26
03.04.2026 м. Південне
Південний міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді Лемця С.П.,
за участю секретаря судового засідання Волкової Н.О.,
представника позивача - адвоката Фещенко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою комунального підприємства теплових мереж «Южтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення.
Заочним рішенням Південного міського суду Одеської області 08.09.2023 позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь комунального підприємства теплових мереж «Южтеплокомуненерго» заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення в розмірі 15408,69 грн та стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь комунального підприємства теплових мереж «Южтеплокомуненерго» судовий збір в розмірі 2684 грн та витрати на отримання інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33 грн.
Відповідно до Закону України №4273-ІХ від 26.02.2025 змінено найменування Южного міського суду Одеської області на Південний міський суд Одеської області.
25.12.2025 до Південного міського суду Одеської області надійшла заява від ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 10.02.2026 скасовано заочне рішення Южного міського суду Одеської області від 08.09.2023 по цивільній справі №519/799/23 за позовом комунального підприємства теплових мереж «Южтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення, та призначено справу до розгляду порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив стягнути заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки відповідачами не заперечується право володіння вказаною квартирою, вони в ній проживали та споживали комунальні послуги.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного.
Як вбачається з матеріалів справи комунальне підприємство теплових мереж «Южтеплокомуненерго» створене на підставі рішення Южненської міської ради від 14.01.2002 для забезпечення населення, підприємств, установ та організацій м. Південне (Южне) Одеської області послугами з централізованого опалення та гарячої води. З моменту створення позивач надає житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води згідно з діючими тарифами для населення, що встановлюються рішеннями органу місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Рішенням виконавчого комітету Южненської міської ради за №1140 від 01.03.2018 «Про встановлення двоставкових тарифів на послуги з централізованого опалення, що надаються населенню КП ТМ «ЮТКЕ» встановлено двоставковий тариф населенню на послуги з централізованого опалення. 27.12.2018 двоставковий тариф населенню на послуги з централізованого опалення було скориговано Рішенням виконавчого комітету Южненської міської ради за №1635 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Южненської міської ради за №1140 від 01.03.2018 «Про встановлення двоставкових тарифів на послуги з централізованого опалення, що надаються населенню КП ТМ «ЮТКЕ» щодо коригування тарифів».
З 01 квітня 2018 року умовно-постійна частина тарифу на послуги з централізованого опалення - становила 42056,66 грн./Гкал/год. за місяць. З 12 січня 2019 року вона склала 55670,12 грн./Гкал/год. за місяць.
Відповідно до відповіді Відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Південнівськї (Южненської) міської ради Одеського району Одеської області на запит суду щодо встановлення місця реєстрації відповідачів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.34-35).
Відповідач ОСОБА_1 є співвласником зазначеної квартири відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №350325764 від 13.10.2023.
Як зазначає позивач відповідачі послуги з централізованого опалення отримують у повному обсязі, але не сплачують своєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 15408,69 грн за період з квітня 2020 року по 07 листопада 2021 року, що підтверджується актами про надання житлово-комунальної послуги з централізованого опалення, розрахунком нарахування та сплати вартості житлово-комунальної послуги з централізованого опалення. При цьому, відповідно до довідки цей борг складається із: 15334,77 грн (сума заборгованості, яка утворилась по 31.10.2021) та 73,92 грн (ПТН з 01.11.2021 по 07.11.2021)
Відповідно до ч.2 ст.509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог статей 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Положеннями ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони(замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно із ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статей 67, 68 Житлового кодексу України (чинних на момент виникнення спірних правовідносин), плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Згідно із п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово- комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений статтею 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.9, ч.1 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 №2633-IV (з наступними змінами та доповненнями) споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Згідно із ч.1 ст.12, ч.1, 5 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Визначення правил та умов надання послуг з теплопостачання, методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення відноситься до державного регулювання та не є повноваженням органів місцевого самоврядування, повноваження яких у сфері теплопостачання закріплено ст.13 Закону України «Про теплопостачання».
Пунктами 31, 32 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, передбачено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії. Плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869.
Відповідно до п.5 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, двоставковий тариф на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води - грошовий вираз двох окремих частин тарифу (умовно-змінної та умовно-постійної); умовно-постійна частина двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії - абонентська плата за одиницю теплового навантаження об'єктів теплоспоживання на опалення (1 Гкал/год.) як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, крім тих, що віднесені до умовно-змінних витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії, є постійними і не змінюються прямо (майже прямо) пропорційно зміні обсягу теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії.
Згідно із пунктами 47, 49 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води ліцензіатам, що одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, можуть в установленому порядку встановлюватися двоставкові тарифи на теплову енергію для всіх категорій споживачів. При цьому окремо визначаються умовно-змінна та умовно-постійна частини такого тарифу. Під час формування двоставкових тарифів на теплову енергію визначаються планована повна собівартість, витрати на відшкодування втрат і планований прибуток від ліцензованої діяльності відповідно до вимог цього Порядку та здійснюється їх розподіл на умовно-змінну та умовно-постійну частини.
Тобто, встановлення тарифу за послуги з централізованого опалення, як істотна умова договору, не є сферою договірного регулювання.
Органом місцевого самоврядування запроваджений двоставковий тариф, в структурі якого, крім, плати за одиницю споживання теплової енергії (Гкал) для надання послуг з централізованого опалення, передбачено плату за одиницю приєднаного навантаження з централізованого опалення у місяць упродовж року (умовно-змінна та умовно-постійна складові). Вказані тарифи встановлені уповноваженим органом, доведені до відома споживачів у встановленому порядку, є діючими, а відтак не можуть бути змінені за угодою сторін. У зв'язку із введенням в дію двоставкового тарифу змінилась лише його структура (введена постійна та змінна його частини), а не складові тарифу. При цьому, зміна тарифу не є підставою для внесення змін до договору, а тому дії позивача щодо нарахування плати за житлово-комунальні послуги за двоставковим тарифом є правомірними.
Нормативно-правовими документами не передбачений обов'язок виконавця комунальної послуги здійснювати особисте інформування споживача про тарифи, розмір оплати за спожиту теплову енергію та щодо наявної заборгованості.
КП ТМ «ЮТКЕ» належним чином проінформувало споживачів про намір зміни тарифів на теплову енергію та послуги з централізованого опалення шляхом розміщення інформації на офіційному сайті Южненської міської ради, та після спливу вказаного законом строку, рішення були опубліковані в місцевій газеті «Новини Южного».
Отже, питання зміни тарифів на теплову енергію та послуги з централізованого опалення, а також порядок інформування про це споживачів регулюється чинним законодавством, яке не зобов'язує Теплопостачальну організацію при зміні тарифів укладати додаткові угоди та вносити зміни у Договори.
Разом з цим, судом встановлено, що квартира відповідачів обладнана квартирним (розподільним) лічильником та з квітня 2020 року по жовтень 2021 року включно відповідачі не споживали теплову енергію. За вказаний період відповідачем нараховано за опалювання 1,39 грн (0,001000 Гкал.), що також фактично свідчить про відсутність споживання.
Таким чином, враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність у споживачів теплової енергії обов'язку оплачувати вартість використаної теплової енергії, ціна якої визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання. При цьому, підставою для нарахування споживачу плати за спожиту енергію у будь-якому випадку має бути факт надання теплопостачальною організацією відповідної послуги споживачу.
Обов'язок споживачів сплачувати умовно-постійну частину тарифу у разі відсутності факту надання послуг теплопостачання, не передбачений положеннями чинного законодавства, в тому числі, Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та умовами договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Окрім того, суд вважає, що зміна порядку формування тарифу на теплову енергію, а також право позивача встановлювати двоставкові тарифи на теплову енергію не створює для споживача, якому відповідна послуга протягом певного періоду не надається, оплачувати ту або іншу частину тарифу.
Враховуючи, що позивачем не надані докази на підтвердження надання послуг теплопостачання відповідачам за період з квітня 2020 року по жовтень 2021 року включно, суд вважає безпідставними вимоги про стягнення заборгованості за ПТН , тобто умовно-постійну частину тарифу за цей період, у розмірі 7784,65 грн. Таким чином, розмір заборгованості складає 7624,04 (15408,69 - 7784,65) грн.
Схожих правових висновків дійшов Одеський апеляційний суд по справах 519/759/23 у постанові від 10.05.2024, № 519/1230/20 у постанові від 11.04.2023.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення. Суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.
Крім того, за частиною першою статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої статті 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачі частково погашали заборгованість, зокрема у червні 2020 р. та лютому 2021 р., таким чином строк позовної давності переривався.
Також Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався, остання Постанова № 383 була прийнята Кабінетом Міністрів України 25 квітня 2023, якою продовжено на всій території України карантин до 30 червня 2023 року.
Верховний Суд у Постанові від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21 вказав на те, що у пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року №540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача сум, які визначені як заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з квітня 2020 року по 07 листопада 2021 у розмірі 7624,04 грн.
Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.
За таких обставин, суд вважає, що позов представника КП ТМ «Южтеплокомуненерго» до до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення необхідно задовольнити частково, стягнувши з відповідачів на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення у розмірі 7624,04 грн, судовий збір в розмірі 1327,77 (2684 х 49,47%) грн., а також витрати на отримання інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 16,32 (33 х 49,47%) грн.
Відповідно до ст. 244 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
Керуючись статтями 3, 12, 81, 141, 244, 259, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов комунального підприємства теплових мереж «Южтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення, задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь комунального підприємства теплових мереж «Южтеплокомуненерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення в розмірі 7624 (сім тисяч шістсот двадцять чотири) грн 04 коп.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь комунального підприємства теплових мереж «Южтеплокомуненерго» судовий збір в розмірі 1327 (одна тисяча триста двадцять сім) грн 77 коп. та витрати на отримання інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 16 (шістнадцять) грн 32 коп.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач комунальне підприємство теплових мереж «Южтеплокомуненерго», місце знаходження за адресою: Одеська область, м. Південне, вул. Старомиколаївське шосе, 8, НОМЕР_1 в Одеське обласне управління AT «Ощадбанк», МФО 328845, ЄДРПОУ 26134519.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП та паспортні дані суду невідомо, місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП та паспортні дані суду невідомо, місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Дата та час проголошення рішення 03.04.2026 о 16.00 год.
Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ