24 березня 2026 року
м. Черкаси
Справа № 925/137/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Солодощів ЛТД"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м'ясокомбінат"
про стягнення 1463646,03 грн.
Представники учасників справи:
Позивач - Кошик М.Й., адвокат;
Відповідач - не з'явився.
Секретар судового засідання Сидоренко О.А.
Суддя Гладун А.І.
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.
1.1. 02.02.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія Солодощів ЛТД" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м'ясокомбінат".
1.2. Змістом позову є майнова вимога стягнути з відповідача на користь позивача 1453453,99 грн боргу за поставлений товар за договором поставки №22/01-01-25 від 21.01.2025, 7285,13 грн 3% річних; 2906,90 грн інфляційних втрат.
1.3. У позові позивач просив при прийнятті рішення суду на підставі частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України зазначити про нарахування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення 3% річних, починаючи з 02.02.2026 до моменту виконання рішення суду на суму боргу, що становить 1453453,99 грн за формулою: сума * кількість днів прострочення / календарну кількість днів у році *3 /100. А також позивач просив стягнути вказану суму нарахованих відсотків з ТОВ "Черкаський м'ясокомбінат" на користь ТОВ"Імперія Солодощів ЛТД".
1.4. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що належно виконав свої зобов'язання за договором та поставив відповідачу товар. Відповідач неналежно виконав зобов'язання за договором зі сплати за поставлений товар у розмірі 1453453,99 грн. За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував та просив стягнути відповідача 7285,13 грн 3% річних; 2906,90 грн інфляційних втрат за період з 29.11.2025 по 02.02.2026.
1.5. 02.02.2025 позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просив суд накласти арешт на все рухоме, нерухоме майно та грошові кошти, як в національній валюті (гривні), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських та/або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову, електронні кошти, що містяться на електронних гаманцях, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу в межах ціни позову у розмірі 1463646,03 грн. (а.с. 81-83 том 1)
1.6. 03.02.2026 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Суд ухвалив справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 10:30 04.03.2026.
1.7. 03.02.2026 відповідач подав до суду відзив на заяву про забезпечення позову, в якому просив відмовити у задоволенні заяви та вказав, що позивач не надав доказів на підтвердження реальних, існуючих обставин складності або неможливості виконання рішення суду відповідачем у разі задоволення позовних вимог та ухилення відповідача від виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. (а.с. 98-100 том 1)
1.8. 05.02.2026 відповідач подав до суду додаткові пояснення, у яких повідомив, що зацікавлений вирішити спір мирним шляхом та готовий на поступки для досягнення компромісу. (а.с. 180-181 том 1)
1.9. 06.02.2026 суд ухвалив у заяві позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Солодощів ЛТД" про забезпечення позову відмовити.
1.10. 16.02.2026 відповідач подав до суду відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову повністю. (а.с. 196-198 том 1)
1.11. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказав, що позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на факт поставки, який підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними. Відповідач заперечив проти факту поставки товару та ствердив, що до позовної заяви позивач не надав документів на підтвердження права підпису видаткових накладних іншою особою відмінною від директора відповідача Іванченка Олексія Леонідовича. Отже, додані до позову на підтвердження факту відвантаження та реалізації товару видаткові накладні не підписані уповноваженою на те особою і не підтверджують факту поставки товару.
1.12. 20.02.2026 позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів відповідача та ствердив, що при прийманні товару представник відповідача (приймальник) поставив свій підпис та скріпив його печаткою товариства. Позивач розцінює це як участь сторони у господарській операції за даними накладними, а відтак і у виконанні умов договору поставки щодо приймання товару. На думку позивача, відповідач не заперечує факту поставки товару, лише зазначає про неналежне оформлення видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, оскільки такі не підписані уповноваженими особами відповідача, а тому не можуть бути доказами. (а.с. 213-216 том 1)
1.13. На противагу твердженням відповідача позивач вказав, що у справі є акт звірки взаєморозрахунків від 31.12.2025, який підписаний директором товариства Іванченком О.Л.
1.14. 03.03.2026 відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи. (а.с. 1-2 том 2)
1.15. В обґрунтування клопотання відповідач ствердив, що з метою погашення заборгованості перед позивачем відповідачу необхідний достатній час для завершення претензійної роботи та отримання коштів від ДП Міністерства оборони України "Агенція оборонних замовлень", у підтвердження чого подав претензію від 26.02.2026 та державний контракт (договір) про закупівлю від 05.06.2025 з доданими до нього додатками. (а.с. 4-5, 6-71 том 2)
1.16. 04.03.2026 у підготовчому засіданні взяв участь представник позивача адвокат Кошик М.Й. Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився.
1.17. 04.03.2026 суд ухвалив у клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи відмовити та розглянути справу без участі представника відповідача. Зміст ухвали суд виклав у протоколі судового засідання від 04.03.2026.
1.18. Представник позивача адвокат Кошик М.Й. у підготовчому засіданні ствердив, що сторони не мають наміру укласти мирову угоду, підтримав позов повністю.
1.19. 04.03.2026 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті о 10:00 24.03.2026.
1.20. 11.03.2026 позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просив суд накласти арешт на все рухоме, нерухоме майно та грошові кошти, як в національній валюті (гривні), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських та/або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову, електронні кошти, що містяться на електронних гаманцях, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу в межах ціни позову у розмірі 1463646,03 грн. (а.с. 81-84 том 2)
1.21. 16.03.2026 суд ухвалив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Солодощів ЛТД" про забезпечення позову задовольнити. Наклав арешт на все рухоме, нерухоме майно та грошові кошти, як в національній валюті (гривні), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських та/або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову, електронні кошти, що містяться на електронних гаманцях, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу в межах ціни позову у розмірі 1463646,03 грн.
1.22. 16.03.2026 відповідач подав до суду клопотання про долучення доказів про часткову сплату боргу у розмірі 200000,00 грн на підставі платіжної інструкції №1161 від 16.03.2026. (а.с. 115, 117 том 2)
1.23. 17.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаський м'ясокомбінат" звернулося до суду із клопотанням, у якому просило скасувати заходи забезпечення позову, вжитті судом в ухвалі суду від 16.03.2026. (а.с. 120-121 том 2)
1.24. 17.03.2026 позивач подав до суду заперечення на клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову. (а.с. 140-141 том 2)
1.25. 18.03.2026 суд ухвалив клопотання ТОВ "Черкаський м'ясокомбінат" про скасування заходів забезпечення позову призначити до розгляду у судовому засіданні о 10:00 24.03.2026 з повідомленням (викликом) учасників справи.
1.26. 23.03.2026 відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. (а.с. 150-151 том 2)
1.27. В обґрунтування клопотання відповідач ствердив про необхідність явки 24.03.2026 директора товариства до ТЦК для уточнення військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії.
1.28. 24.03.2026 у судовому засіданні взяв участь представник позивача адвокат Кошик М.Й. Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
1.29. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.30. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
1.31. Учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.
1.32. Явку учасників судового провадження в судове засідання суд обов'язковою не визнавав.
1.33. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
1.34. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
1.35. Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" ("AlimentariaSanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
1.36. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
1.37. Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов'язковою, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представника відповідача.
1.38. 24.03.2026 суд розпочав розгляд справи по суті.
1.39. Представник позивача адвокат Кошик М.Й. у судовому засіданні повідомив, що 16.03.2026 та 20.03.2026 відповідач сплати позивачу 400000,00 грн, у зв'язку з чим просив прийняти відмову позивача від вимоги про стягнення 400000,00 грн боргу, у решті просив позов задовольнити повністю.
1.40. 24.03.2026 суд ухвалив провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення 400000,00 грн боргу закрити. Зміст та мотиви суд виклав в ухвалі суд від 24.03.2026.
1.41. 24.03.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
1.40. Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, 24.03.2026 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/137/26.
Вислухавши пояснення представника учасника справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
2.1. Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення боргу з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат.
2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує виникнення між сторонами зобов'язальних правовідносин на підставі договору поставки; неналежне виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару.
2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
2.4. Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору поставки; неналежне виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару; строк виконання грошового зобов'язання; розмір невиконаного грошового зобов'язання; період прострочення виконання зобов'язання, підстави та порядок для нарахування 3% річних та інфляційних втрат; порушення суб'єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.
3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
3.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
3.1.1. 21.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія Солодощів ЛТД" (постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м'ясокомбінат" (покупець) уклали договір поставки №22/01-2025. (а.с. 13-53 том 1)
3.1.2. 21.01.2025 сторони склали Протокол узгодження розбіжностей до договору поставки №22/01-2025 від 21.01.2025 та погодили редакцію пунктів договору. (а.с. 54-60 том1)
Відповідно до умов договору сторони домовилися:
п. 1.1 - постачальник зобов'язується поставити покупцю продукти, найменування, перелік, характеристики, обсяг, ціна яких визначені в специфікації (додаток №1), а покупець - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором;
п. 1.2 - отримувачами товару за договором є Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаський М'ясокомбінат" (код ЄДРПОУ 44785285);
п. 3.1 - розрахунки за цим договором між постачальником і покупцем здійснюються у строк 21 (двадцять один) календарний день з моменту отримання товару покупцем, підписання видаткових накладних та виставлення постачальником рахунку;
п. 3.2.1 - датою виникнення податкових зобов'язань у Постачальника є дата першої події (поставка товару або попередня оплата);
п. 4.1 - постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару за цим договором у строк та у кількості та в розрізі асортименту відповідно до специфікації, що визначені покупцем у замовленні на поставку (далі за текстом заявка на поставку товару);
п. 4.3 - протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин після направлення заявки на поставку товару на електронну адресу постачальника, постачальник підтверджує покупцю факт отримання заявки. Підтвердження заявки на поставку товару надається тими ж засобами, якими така заявка була надіслана покупцем;
п. 4.8 - право власності на товар переходить від постачальника до покупця після прийняття покупцем товару та підписання видаткових накладних;
п. 5.1 - поставка товару здійснюється постачальником у відповідній кількості, асортименті, з енергетичною цінністю, у терміни і до місць постачання, визначених покупцем у заявці на поставку, згідно з пакуванням та сезонністю (відповідно до додатків 5.1 та 5.2 до договору);
п. 5.10 - після здійснення перевірки товару та у разі відсутності зауважень покупця до товару постачальник та покупець підписують видаткову накладну;
п. 5.11 - при виявленні невідповідності фактично поставленого товару або його частини щодо кількості, терміну постачання та/або виявлення невідповідного товару (неякісного/небезпечного) або фальсифікованого товару (у тому числі з недотриманням вимог щодо калорійності) або обґрунтованої підозри щодо якості та безпечності товару покупцем складається акт про порушення договірних.
Акт про порушення договірних зобов'язань із зазначеними виявленими порушеннями та належними доказами факту наявності порушень складається у трьох примірниках: один примірник залишається у покупця, другий примірник протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин надсилається постачальнику засобами електронної пошти, у порядку, визначеному цим договором. Упродовж 24 (двадцяти чотирьох) годин постачальник повинен підтвердити або спростувати факти порушень. У разі ненадання обґрунтованих доказів спростування порушення, порушення вказані в акті про порушення, вважаються підтвердженими постачальником;
п. 7.1 - у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань, що виникають з цього договору, сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України.
3.1.3. На виконання договору позивач у період з 07.11.2025 по 19.11.2025 передав у власність відповідача товар на загальну суму 1453453,99 грн на підставі видаткових накладних: №1048 від 07.11.2025 вартістю 162326,24 грн, №1049 від 07.11.2025 вартістю 542487,84 грн, №1083 від 19.11.2025 вартістю 399201,23 грн, №1082 від 19.11.2025 вартістю 107196,34 грн (а.с. 61, 63, 65, 67, том 1) та товарно-транспортних накладних: №Р1048 від 07.11.2025, №Р1049 від 07.11.2025, №Р1083 від 19.11.2025, №Р1082 від 19.11.2025. (а.с. 61 на звороті-62, 63 на звороті-64, 65 на звороті-66, 67 на звороті-68 том 1)
3.1.4. На підтвердження факту поставки товару позивач склав та зареєстрував податкові накладні №31 від 07.11.2025, №32 від 07.11.2025, №69 від 19.12.2025, №70 від 19.11.2025 (а.с. 72-79 том 1).
3.1.5. 20.11.2025 позивач (замовник) та ФОП Михайлевич Марія Никифорівна (перевізник) склали та підписали акти виконаних послуг №23/7815 та здачі-прийняття робіт (надання послуг) №110, згідно з якими перевізник доставив відповідачу товар за товарно-транспортними накладними від 07.11.2025 та 19.11.2025. (с. 69-70 том 1)
3.1.6. Позивач та відповідач склали, підписали та скріпили своїми печатками акт звірки взаєморозрахунків за договором поставки 22/01-01-25 від 21.01.2025, згідно з яким станом на 31.12.2025 розмір заборгованість відповідача перед позивачем становить 1453453,98 грн. (а.с. 71 том 1)
3.1.7. За розрахунком позивача заборгованість відповідача становить 1453453,98 грн за поставлений товар. (а.с. 12 том 1)
3.1.8. За розрахунком позивача розмір інфляційних втрат становить 2906,90 грн за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.12.2025 до 31.01.2026, розмір 3% річних становить 7285,14 грн за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 29.11.2025 по 02.02.2026. (а.с. 12)
3.2. Відповідач доказів на спростування доводів позивача подав докази, дослідивши які, суд встановив:
3.2.1. 05.06.2025 відповідач (постачальник) та ДП Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" (замовник) уклали державний контракт (договір) про закупівлю №152/06-25-ХП, згідно з яким постачальник зобов'язався поставити продукти харчування для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2025 рік, а замовник - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених договором. (а.с. 6-71 том 2)
3.2.2. У специфікації від 05.06.2025 до державного контракту (договору) про закупівлю №152/06-25-ХП від 05.06.2025 сторони визначили обсяг закупівлі товару вартістю 431052000,00 грн. (а.с. 24-25 том 2)
3.2.3. 26.02.2026 відповідач надіслав ДП Міністерства оборони України "Агенція Оборонних закупівель" (правонаступнику ДП Міністерства оборони України "Державний оператор тилу") претензію №26/02-26, у якій вимагав негайно виконати зобов'язання за договором №199/12-25-ХП від 25.12.2025 та сплатити заборгованість у розмірі 65847149,02 грн. (а.с. 4-5 том 2)
3.2.4. 16.03.2026 відповідач сплатив позивачу 200000,00 грн, у підтвердження чого подав платіжну інструкцію №1161від 16.03.2026. (а.с. 117 том 2)
3.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
3.4. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
3.5. На підставі поданих сторонами доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані сторонами докази суд визнає належними.
3.6. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
3.7. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, а відповідач заперечує проти позову, сторони подали письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані сторонами отримані з порушенням закону. Докази подані сторонами суд визнає допустимими.
3.8. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
3.9. Подані сторонами докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані сторонами, суд визнає достовірними.
3.10. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
3.11. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
3.12. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
4.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
4.3. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частина 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).
4.4. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.5. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4.6. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:
4.6.1. між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання на підставі договору поставки від 21.01.2025 №22/01-2025 та ;
4.6.2. позивач зобов'язання з поставки товару виконав повністю та поставив відповідачу товар вартістю 1453453,98 грн;
4.6.3. відповідач не виконав зобов'язання з оплати за поставлений товар;
4.6.4. під час розгляду справи 16.03.2026 та 20.03.2026 відповідач сплатив позивачу 400000,00 грн;
4.6.5. розмір невиконаного грошового зобов'язання становить 1053453,98 грн;
4.6.6. строк виконання зобов'язання відповідачем закінчився 28.11.2025;
4.6.7. прострочення виконання грошового зобов'язання розпочалося 29.11.2025.
5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
5.1. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
5.2. Зобов'язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.
5.3. Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
5.4. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
5.5. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
5.6. Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
5.7. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару, а продавець зобов'язаний передати у власність покупця оплачений товар.
5.8. Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
5.9. Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
5.10. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
5.11. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).
5.12. Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
5.13. Відповідно до частини 1 статті 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.14. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
5.15. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
5.16. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625 ЦК України), викладені в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.
5.17. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
5.18. Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
6. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
6.1. Передумовою спору є виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору поставки.
6.2. Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару.
6.3. Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє майнове право та отримати плату за поставлений товар з урахування 3% річних та інфляційних втрат.
6.4. Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов'язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.
6.5. За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
6.6. У період з 07.11.2025 по 19.11.2025 передав у власність відповідача товар на загальну суму 1453453,98 грн на підставі видаткових накладних: №1048 від 07.11.2025 вартістю 162326,24 грн, №1049 від 07.11.2025 вартістю 542487,84 грн, №1083 від 19.11.2025 вартістю 399201,23 грн, №1082 від 19.11.2025 вартістю 107196,34 грн.
6.7. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця після прийняття покупцем товару та підписання видаткових накладних (пункт 4.8 договору).
6.8. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
6.9. Відповідно до пункту пункт 3.1 договору розрахунки за цим договором між постачальником і покупцем здійснюються у строк 21 (двадцять один) календарний день з моменту отримання товару покупцем, підписання видаткових накладних та виставлення постачальником рахунку.
6.10. Сторони склали, підписали та скріпили своїми печатками акт звірки взаєморозрахунків за договором поставки 22/01-01-25 від 21.01.2025, згідно з яким станом на 31.12.2025 розмір заборгованість відповідача перед позивачем становить 1453453,98 грн.
6.11. Під час розгляду справи відповідач виконав зобов'язання з оплати за товар частково у розмірі 400000,00 грн.
6.12. Твердження відповідача, що позивач не надав документів на підтвердження права підпису видаткових накладних іншою особою відмінною від директора відповідача Іванченка Олексія Леонідовича, та, що додані до позову на підтвердження факту відвантаження та реалізації товару видаткові накладні не підписані уповноваженою на те особою і не підтверджують факту поставки товару, суд відхиляє з огляду на таке.
6.13. Суд встановив, що видаткові накладні та товарно-транспортних накладні підписані представником відповідача та скріплені печаткою відповідача.
6.14. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 20.12.2018 у справі 910/19702/17 дійшов висновку, що відсутність реквізитів довіреності (на підставі якої діяли уповноважені особи відповідача при прийнятті товару) в накладній також не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки, їх відсутність за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію.
6.15. Позивач додав до матеріалів справи податкові накладні, зареєстровані у встановленому порядку, які підтверджують факт того, що господарська операція відбулася, та спростовують заперечення відповідача про те, що товар він не отримував.
6.16. Отже, суд дійшов висновку, що позивач здійснював поставку товару відповідачу, а останній прийняв товар та здійснив оплату частково під час розгляду справи.
6.17. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
6.18. Розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідачем зі сплати за поставлений товар позивачу становить 1053453,98 грн.
6.19. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
6.20. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
6.21. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
6.22. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
6.23. Невиконання відповідачем свого обов'язку зі сплати за поставлений товар порушує право позивача на належне виконання зобов'язаною стороною свого обов'язку у зобов'язанні та отримання плати за поставлений товар.
6.24. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є присудження до примусового виконання обов'язку в натурі.
6.25. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 1053453,98 грн боргу за поставлений товар суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
6.26. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
6.27. Грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
6.28. Грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
6.29. За розрахунком позивача розмір інфляційних втрат становить 2906,90 грн за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.12.2025 до 31.01.2026, розмір 3% річних становить 7285,14 грн за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 29.11.2025 по 02.02.2026. (а.с. 12)
6.30. Перевіривши розрахунки позивача інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про їх відповідність періоду нарахування та сумі боргу, а методика нарахування відповідає висновку щодо застосування статті 625 ЦК України, наведеному у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.
6.31. Прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати за поставлений товар порушує право позивача на належне виконання зобов'язання іншою стороною та надає право вимагати стягнення суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
6.32. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 2906,90 грн інфляційних втрат за період з 01.12.2025 до 31.01.2026 та 7285,14 грн 3% річних за період з 29.11.2025 до 02.02.2026 суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
6.33. У позові позивач просив при прийнятті рішення суду на підставі частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України зазначити про нарахування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення 3% річних, починаючи з 02.02.2026 до моменту виконання рішення суду на суму боргу, що становить 1053453,99 грн за формулою: сума * кількість днів прострочення / календарну кількість днів у році *3 /100. А також стягнути вказану суму нарахованих відсотків з ТОВ "ЧЕРКАСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" на користь "Імперія Солодощів ЛТД".
6.34. Відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
6.35. Керуючись частиною 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку зазначити у рішенні суду органу (особі), який(а) здійснюватиме примусове виконання рішення суду нараховувати Товариству з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" на суму основного боргу в розмірі 1053453,99 грн на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України проценти за формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ - сума основного боргу, простроченого боржником за наказом, виданим на виконання цього рішення; 3 - розмір процентів; КДП - кількість днів прострочення сплати суми основного боргу за період з 02.02.2026 і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу; КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти) і стягнути нараховану суму процентів з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" (ідентифікаційний код 44785285, адреса місцезнаходження: 18034, м. Черкаси, вул. Олексія Панченка, 15, кв. 512) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Солодощів ЛТД" (ідентифікаційний код 38851632, адреса місцезнаходження: 03180, м. Київ, шосе Берестейське, 8А, оф. 407).
7. Розподіл судових витрат.
7.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
7.2. За подання позовної заяви позивач сплатив 22499,47 грн судового збору на підставі платіжної інструкції від 02.02.2026 №13542073. (а.с. 9)
7.3. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
7.4. Оскільки позов суд задовольнив повністю судовий збір, сплачений позивачем за подання, позову суд покладає на відповідача у розмірі 22499,47 грн.
Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Солодощів ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" (ідентифікаційний код 44785285, адреса місцезнаходження: 18034, м. Черкаси, вул. Олексія Панченка, 15, кв. 512) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Солодощів ЛТД" (ідентифікаційний код 38851632, адреса місцезнаходження: 03180, м. Київ, шосе Берестейське, 8А, оф. 407) 1053453,99 грн (один мільйон п'ятдесят три тисячі чотириста п'ятдесят три гривнi 99 копійки) боргу; 7285,13 грн (сім тисяч двісті вісімдесят п'ять гривень 13 копійок) 3% річних; 2906,90 грн (дві тисячі дев'ятсот шість гривень 90 копійок) інфляційних втрат, 22499,47 грн (двадцять дві тисячі чотириста дев'яносто дев'ять гривень 47 копійок) витрат зі сплати судового збору.
Органу (особі), який(а) здійснюватиме примусове виконання рішення суду нараховувати Товариству з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" на суму основного боргу в розмірі 1053453,99 грн на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України проценти за формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ - сума основного боргу, простроченого боржником за наказом, виданим на виконання цього рішення; 3 - розмір процентів; КДП - кількість днів прострочення сплати суми основного боргу за період з 02.02.2026 і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу; КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти) і стягнути нараховану суму процентів з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" (ідентифікаційний код 44785285, адреса місцезнаходження: 18034, м. Черкаси, вул. Олексія Панченка, 15, кв. 512) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Солодощів ЛТД" (ідентифікаційний код 38851632, адреса місцезнаходження: 03180, м. Київ, шосе Берестейське, 8А, оф. 407).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення суду складене 03.04.2026.
Суддя А.І. Гладун