Справа № 991/2247/26
Провадження 1-кс/991/2262/26
30 березня 2026 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42022100000000478 від 14.09.2022 ,
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна (далі - Клопотання) у кримінальному провадженні № 42022100000000478 від 14.09.2022 (далі - Кримінальне провадження), в якому захисник просить:
- скасувати арешт, накладений ухвалою Київського апеляційного суду від 26.04.2023 у справі № 752/16213/22, на майно, яке належить ОСОБА_5 , а саме:
1) мобільний телефон IPhone 12 (без серійного номеру) (далі - Мобільний телефон);
2) планшет Model A2377 Serial: HRWCXVNNXP (далі - Планшет);
3) грошові кошти у сумі 31 210 дол США, 13 075 Євро та 69 300 грн (далі - Грошові кошти);
4) Macbook Apple срібного кольору №DT9X6QT57G (далі - Ноутбук).
Клопотання мотивовано тим, що в межах кримінального провадження 01.03.2023 слідчими Національної поліції України (далі - НПУ) на підставі ухвал слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва проведено обшуки за місцями проживання ОСОБА_5 , під час яких вилучено, зокрема, Мобільний телефон, Планшет, Ноутбук та Грошові кошти. У подальшому ухвалою Київського апеляційного суду від 26.04.2023 у справі № 752/16213/22 на зазначене майно накладено арешт. Захисник у Клопотанні зазначає, що арешт на вилучене майно накладено необґрунтовано, оскільки воно не відповідає критеріям речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України. Згідно доводів Клопотання, обшуки, за результатами яких вилучено вказане майно, проведено незаконно, оскільки під час розгляду клопотань про надання дозволу на проведення обшуку судові засідання не фіксувалися технічними засобами, попри присутність у таких засіданнях прокурора та захисника, що підтверджується журналами судових засідань. За таких обставин, на думку сторони захисту, з огляду на те, що положеннями КПК України передбачено обов'язкову повну технічну фіксацію судового засідання під час розгляду клопотання про надання дозволу на обшук чи іншого володіння особи, недотримання такої вимоги свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, у зв'язку з чим вилучені у ОСОБА_5 під час проведення обшуків речі та документи є недопустимими доказами. Разом з тим, захисник посилається на доктрину «плодів отруйного дерева», так як зазначені у Клопотанні носії інформації є недопустимими доказами на підставі п. 4 ч. 3 ст. 87 КПК України, то будь-які відомості, отримані внаслідок огляду вказаних пристроїв, також є недопустимими доказами.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав. Додатково зазначив, що детективом не надано жодного доказу того, що станом на день розгляду Клопотання призначено експертизу, об'єктом дослідження якої є технічні пристрої, зазначені у Клопотанні. Крім того, під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування Кримінального провадження стороні захисту стало відомо, що стороною обвинувачення призначалось декілька експертних досліджень з метою подолання системи логічного захисту до вказаних пристроїв, однак такий захист подолати не вдалося. Також захисник зазначив, що наразі у Кримінальному провадженні завершується стадія ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, після чого ймовірним є перехід до стадії судового провадження, що у подальшому унеможливить подання та використання стороною обвинувачення нових доказів, зокрема відомостей, отриманих з вилучених у ОСОБА_5 носіїв інформації у разі подолання системи логічного захисту.
Уповноважена особа Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду Клопотання, до суду не прибула, причини неявки невідомі.
У судовому засіданні детектив Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_4 , який діє на підставі доручення прокурора САП ОСОБА_6 , у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні Клопотання, оскільки арешт накладено обґрунтовано. Пояснив, що зі змісту ухвал слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва, якими надано дозвіл на проведення обшуків у ОСОБА_5 , вбачається, що фіксування кримінального провадження технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям у судові засідання всіх осіб, які беруть участь у справі (слідчого), на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України. Щодо відповідності вилучених носіїв інформації критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, зазначив, що у сторони обвинувачення наявні достатні підстави вважати, що на вилучених у ОСОБА_5 пристроях зафіксовані обставини, які мають значення для Кримінального провадження, з огляду на таке: 1) під час проведення обшуку у ОСОБА_5 , серед іншого, було вилучено ноутбук «SONY», який не був захищений системою логічного захисту. Під час огляду вказаного ноутбука виявлено відомості, що мають значення для Кримінального провадження; 2) на переконання детектива, ОСОБА_5 міг використовувати Ноутбук та Планшет під час вчинення інкримінованих йому дій, оскільки такі носії інформації є більш зручні для використання під час опрацювання великих обсягів інформації та відповідно друку; 3) матеріалами Кримінального провадження підтверджено факт наявності спілкування за допомогою мобільних телефонів ОСОБА_7 з ОСОБА_5 з приводу обставин, що є предметом досудового розслідування Кримінального провадження. Додатково зазначив, що технічні носії виробництва компанії «Apple» суто з технічних причин можуть мати один iCloud, тобто обліковий запис користувача для доступу до даних, та можуть містити синхронну інформацію, яка зберігається у хмарному сховищі, доступ до якої здійснюється через ці носії інформації. На переконання детектива, на вилучених у ОСОБА_5 носіях інформації встановлені одні й ті самі застосунки для листування, однак ОСОБА_5 не надав органу досудового розслідування доступу до цих носіїв, що унеможливлює їх належне дослідження під час досудового розслідування. Стороною обвинувачення вживались заходи для подолання системи логічного захисту, яка міститься на вилучених носіях інформації (проводився огляд за участі спеціаліста, неодноразово призначались судові експертизи), однак на даний час неможливо дослідити їх вміст у зв'язку з відсутністю паролю доступу.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 174 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду клопотання про скасування арешту майна, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя дійшов до висновку, що відсутність прокурора не перешкоджає розгляду Клопотання, та вважає можливим провести його розгляд за відсутності прокурора.
Дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Під час судового розгляду Клопотання встановлено, що 01.03.2023 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 21.02.2023 у справі № 752/16213/22, провадження № 1-кс/752/1462/23 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході проведення якого вилучено Мобільний телефон та Планшет.
Також 01.03.2023 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 21.02.2023 у справі № 752/16213/22, провадження № 1-кс/752/1467/23 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , у ході проведення якого вилучено Ноутбук та грошові кошти, саме: купюри номіналом 100 (сто) доларів США - 614 (шістсот чотирнадцять) штук; купюри номіналом 50 (п'ятдесят) доларів США - 11 (одинадцять) штук; купюри номіналом 20 (двадцять) доларів США - 13 (тринадцять) штук; купюри номіналом 10 (десять) доларів США - 20 (двадцять) штук; купюри номіналом 5 (п'ять) доларів США - 2 (дві) штук; купюри номіналом 500 (п'ятсот ) Євро - 1 (одна) штук; купюри номіналом 200 (двісті) Євро - 10 (десять) штук; купюри номіналом 100 (сто) Євро - 187 (сто вісімдесят сім) штук; купюри номіналом 50 (п'ятдесят) Євро - 56 (п'ятдесят шість) штук; купюри номіналом 20 (двадцять) Євро - 57 (п'ятдесят сім ) штук; купюри номіналом 10 (десять) Євро -100 (сто) штук; купюри номіналом 1000 (тисяча) Гривень -100 (сто) штук; купюри номіналом 200 (двісті) Гривень -193 (сто) штук; всього 62 420 доларів США, 26 150 Євро та 138 600 гривень.
Постановою слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 від 01.03.2026, серед іншого, вилучені у ОСОБА_5 . Ноутбук, Планшет, Мобільний телефон та вищезазначені грошові кошти визнано речовими доказами у Кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15.03.2023 було частково задоволено клопотання прокурора та з метою забезпечення збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації накладено арешт на грошові кошти в розмірі 62 420 доларів США, 26 150 Євро та 138 600 грн, вилучені за місцем проживання ОСОБА_5 . В іншій частині клопотання відмовлено.
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 26.04.2023 у справі №752/16213/22, провадження № 11-сс/824/2476/2023, скасовано ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15.03.2023 та постановлено нову ухвалу, якою клопотання прокурора про арешт майна задоволено та накладено арешт, серед іншого, на Мобільний телефон, Ноутбук, Планшет та вищезазначені грошові кошти (далі - Ухвала). Зі змісту Ухвали вбачається, що арешт на вилучені у ОСОБА_5 носії інформації та грошові кошти був накладений з метою збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації.
Постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_9 від 22.09.2023 Кримінальне провадження віднесене до підслідності детективів НАБУ та їм доручено здійснювати подальше досудове розслідування у цьому Кримінальному провадженні.
Станом на день розгляду Клопотання досудове розслідування у Кримінальному провадженні здійснюється детективами НАБУ, а процесуальне керівництво - прокурорами САП.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.01.2026 у справі № 991/11132/25 скасовано арешт з частини коштів, які були вилучені за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 та на які накладено арешт Ухвалою, а саме 31 210 дол США, 13 075 Євро та 69 300 грн.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ч. 3 ст. 26 КПК України).
За ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, при зверненні власника/володільця майна або його представника до суду у порядку ст. 174 КПК України із клопотанням про скасування арешту такого майна, тягар доказування перед слідчим суддею обставин, на які посилаються вказані особи, покладається саме на них.
У Клопотанні захисник, як на підставу для скасування арешту майна, посилається на необґрунтованість накладення арешту з огляду на таке 1) судові засідання з розгляду клопотань про обшук мали обов'язково фіксуватись технічними засобами, оскільки згідно з журналами судових засідань під час розгляду цих клопотань були присутні захисник та прокурор; 2) докази, вилучені під час проведення обшуків у ОСОБА_5 , є недопустимими, оскільки вони були отримані під час виконання ухвал про дозвіл на обшук житла, які постановлені слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання ( п. 4 ч. 3 ст. 87 КПК України), 3) оскільки зазначені у Клопотанні носії інформації є недопустимими доказами, то будь-які відомості, отримані внаслідок огляду вказаних пристроїв, також є недопустимими доказами (доктрина «плодів отруєного дерева»).
У судовому засіданні захисник зазначив, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення як арешт майна (носіїв інформації) відпала потреба, оскільки у Кримінальному провадженні завершується виконання вимог ст. 290 КПК України, надалі ймовірним є перехід до стадії судового провадження, а стороною обвинувачення досі не подолано систему логічного захисту доступу до зазначених у Клопотанні носіїв інформації.
Щодо доводів захисника з приводу необґрунтованості накладення арешту.
На підтвердження своєї позиції захисником долучено до Клопотання такі докази:
- журнали судового засідання по справі № 752/16213/22, провадження № 1-кс/752/1462/23 та по справі № 752/16213/22, провадження № 1-кс/752/1467/23, згідно яких при розгляді клопотань слідчого про проведення обшуку фіксування судових засідань не здійснювалось, слідчий подав клопотання про слухання справ за його відсутності. При цьому, як вбачається зі змісту журналів, при розгляді клопотання були присутні прокурор та захисник;
- ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 21.02.2023 по справі № 752/16213/22, провадження № 1-кс/752/1462/23 та по справі № 752/16213/22, провадження № 1-кс/752/1467/23, постановлені за результатами розгляду клопотань слідчого про проведення обшуків у Кримінальному провадженні, відповідно до яких слідчий у судове засідання не з'явився, подав заяву, у якій просив розглядати клопотання за його відсутності, підтримав вимоги клопотання, просив його задовольнити. У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Доктрина «плодів отруйного дерева» (Fruit of the Poisonous Tree), на яку посилається захисник, зводиться до того, що, якщо доказове «дерево» є отруйним, то те ж саме стосується і його «плода». Тобто, якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж.
Статтею 89 КПК України визначено порядок визнання доказів недопустимими.
Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
Процесуальний закон не визначає чіткого переліку підстав для визнання доказу очевидно недопустимим, і клопотання про очевидну недопустимість може бути заявлено з будь-яких підстав порушення порядку отримання доказів, у тому числі у зв'язку з істотним порушенням прав і свобод людини. В свою чергу єдиним критерієм, яким суд повинен керуватися при визнанні чи невизнанні доказу недопустимим на стадії судового розгляду, є критерій очевидності недопустимості, який полягає у відсутності сумніву в тому, що було порушено КПК України, і таке порушення може бути встановлено судом відразу під час огляду доказу та не потребує проведення додаткових дій, зокрема дослідження всіх доказів.
Матеріалами Клопотання підтверджено, що носії інформації, зазначені у Клопотанні, вилучені у ОСОБА_5 під час проведення обшуків, дозвіл на проведення яких надано ухвалами слідчого судді. Таким чином, слідчим суддею було здійснено судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів ОСОБА_5 у Кримінальному провадженні.
За такого наразі відсутні підстави вважати, що зазначене у Клопотанні майно є очевидно недопустимими доказами, оскільки вони потребують оцінки у сукупності з іншими доказами та положеннями процесуального закону, які необхідно застосувати, у даному випадку, не при розгляді Клопотання слідчим суддею на стадії досудового розслідування, а судом під час судового розгляду.
Слідчий суддя бере до уваги доводи сторони захисту з приводу відсутності повної технічної фіксації судових засідань з розгляду клопотань про обшук, однак вказані доводи фактично стосуються питання законності накладення арешту на майно.
Водночас, при розгляді вказаного Клопотання слідчий суддя не надає оцінку законності накладення арешту на майно, оскільки правомірність накладеного арешту є предметом перевірки шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу про накладення арешту.
При цьому, Ухвалою апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції при розгляді клопотання про арешт майна та, з урахуванням наданих сторонами доказів та заслуханих доводів, накладено арешт на майно, вилучене 01.03.2023 під час проведення обшуків, у тому числі у ОСОБА_5 . Крім того, відповідно до доводів Ухвали, якою на майно ОСОБА_5 накладено арешт, колегією суддів при вирішенні питання про арешт надано оцінку та встановлені всі обставини, з якими КПК України пов'язує можливість накладення арешту.
Разом з тим, якщо сторона захисту не згодна з висновками колегії суддів, які містяться у відповідному рішенні, яким накладено арешт на майно ОСОБА_5 , то заперечення проти такої ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді (ч. 3 ст. 309 КПК України).
Крім того, у разі направлення обвинувального акта стосовно ОСОБА_5 до суду положеннями ч. 3 ст. 89 КПК України надано право, у тому числі стороні захисту, під час судового розгляду, за наявності підстав, подавати клопотання про визнання доказів недопустимими.
Слідчий суддя також зазначає, що відображення секретарем судового засідання у журналах судового засідання присутності захисника та прокурора під час розгляду клопотань про обшук не спростовує того, що згідно ухвал слідчого судді про обшук фіксування судових засідань за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Таким чином, КПК України при розгляді клопотання про скасування арешту майна встановлює вичерпний перелік обставин, які підлягають перевірці слідчим суддею, а саме: обґрунтованість накладення арешту та наявність/відсутність подальшої потреби у його застосуванні. Водночас питання законності накладення арешту, а також надання оцінки допустимості/ недопустимості доказів у кримінальному провадженні не входять до повноважень слідчого судді під час розгляду такого Клопотання. За таких обставин, вищезазначені доводи сторони захисту не є підставою для задоволення Клопотання.
Щодо наявності/відсутності підстав для подальшого накладення арешту на майно.
У судовому засіданні детектив НАБУ ОСОБА_4 зазначив, що доступ до зазначених у Клопотанні носіїв інформації захищений системою логічного захисту, доступ до якої не надано ОСОБА_5 , а у сторони обвинувачення наявні достатні підстави вважати, що на вказаних пристроях можуть міститись відомості, що мають значення для Кримінального провадження.
Постановами детективів НАБУ у 2024 році неодноразово призначались судові комп'ютерно-технічні експертизи, об'єктами дослідження яких є Мобільний телефон, Планшет, Ноутбук. Детективами на вирішення експертам були постановлені питання, зокрема щодо наявності на носіях інформації системи логічного захисту доступу до інформації, що зберігається на вбудованому носії пам'яті, а також з приводу можливості скопіювати таку інформацію.
Згідно висновків експертів на зазначених у Клопотанні носіях інформації наявна система логічного захисту доступу, у зв'язку з чим не вдалося за можливе провести дослідження цих пристроїв.
Як вбачається з протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 15.01.2023 стосовно іншого підозрюваного у Кримінальному провадженні ОСОБА_10 , який користується номером телефону НОМЕР_1 , останній має чат з контактом « ОСОБА_11 », номер мобільного телефону якого НОМЕР_2 .
Також згідно протоколу огляду від 13.03.2023, де зафіксовано відомості, отримані в ході огляду мобільного телефону ОСОБА_10 , який користується номером телефону НОМЕР_1 , виявлено діалог останнього з контактом « ОСОБА_11 », номер телефону НОМЕР_2 .
Зі змісту листування між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , яке міститься на мобільному телефоні останнього, вбачається, що вказані особи спілкувались з приводу обставин, що є предметом досудового розслідування у Кримінальному провадженні, зокрема з приводу обставин купівлі та подальшої поставки вугілля.
Разом з тим, положеннями ч. 1 ст. 332 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Таким чином, сторона обвинувачення не позбавлена можливості на стадії судового провадження заявити клопотання про проведення експертизи, об'єктом дослідження якої стане Мобільний телефон.
При цьому, згідно ч. 11 ст. 290 КПК України сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.
Після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання (ч. 2 ст. 317 КПК України).
Таким чином, сторона захисту не позбавлена можливості, у разі призначення та проведення відповідної експертизи, ознайомитись з матеріалами, наданими за результатами її проведення.
З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги, що 1) вказаний Мобільний телефон є речовим доказом у Кримінальному провадженні, у якому станом на день розгляду Клопотання виконуються вимоги ст. 290 КПК України; 2) детективом доведено, що вилучений у ОСОБА_5 . Мобільний телефон може бути використаний як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час Кримінального провадження, 3) доступними для сторони обвинувачення методами подолати систему логічного захисту доступу до вказаного пристрою не видається можливим; 4) інформацію з вилученого Мобільного телефону стороною обвинувачення не оглянуто та не скопійовано; 5) повернення Мобільного телефону власнику без копіювання його вмісту не відповідає можливим інтересам Кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що у подальшому арешті Мобільного телефону не відпала потреба.
Доводи детектива з приводу того, що накладення арешту на всі пристрої, зазначені у Клопотанні, надасть можливість запобігти видаленню/зміні інформації, яка зберігається на хмарному сервісі від компанії «Apple» - iCloud, який автоматично зберігає та синхронізує файли між усіма пристроями конкретної особи, слідчий суддя не бере до уваги, оскільки згідно інформації, яка міститься у відкритому доступі у мережі Інтернет на офіційному сайті служби підтримки компанії «Apple», iCloud можна користуватися на будь-яких пристроях, увійшовши на сайт iCloud.com за допомогою веббраузерів.
Доводи детектива про те, що на іншому носії інформації, вилученому у ОСОБА_5 , який не був захищений системою логічного захисту - ноутбуці «SONY», віднайдено інформацію, що має значення для Кримінального провадження, а відтак і на Ноутбуці та Планшеті можуть міститися такі відомості, слідчий суддя відхиляє, оскільки подібні твердження є лише припущенням сторони обвинувачення, які не підтверджені жодними доказами.
З урахуванням вищевикладеного, 1) беручи до уваги наявність достатніх підстав вважати, що інформація на всіх зазначених у Клопотанні носіях інформації ОСОБА_5 могла бути синхронізована між собою через iCloud (на що також звертав увагу детектив у судовому засіданні), а також 2) з огляду на те, що стороною обвинувачення не доведено можливість наявності на Ноутбуці та Планшеті інших відомостей, відмінних від тих, що містяться на Мобільному телефоні та можуть мати значення для Кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку, що для досягнення мети Кримінального провадження є достатнім застосування арешту до Мобільного телефону. За таких обставин у подальшому застосуванні арешту щодо Ноутбука та Планшета відпала потреба.
Таким чином, Клопотання підлягає задоволенню частково.
Керуючись ч. 3 ст. 26, статтями 174, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 26.04.2023 у справі № 752/16213/22, на майно, вилучене під час проведення обшуків 01.03.2023 за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме:
1) планшет Model A2377 Serial: HRWCXVNNXP, вилучений за місцем розміщення земельної ділянки з кадастровим номером 3221884000:33:016:6411 (житловий будинок АДРЕСА_1 );
2) Macbook Apple срібного кольору №DT9X6QT57G, вилучений за адресою: АДРЕСА_2 .
В задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_12