Справа № 761/8225/26
Провадження № 1-кс/761/6164/2026
06 березня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № 12025100000001155, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 вересня 2025 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, -
06 березня 2026 року старший слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні № 12025100000001155, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 вересня 2025 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025100000001155, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 вересня 2025 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
04 березня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України, про що складено відповідний протокол, та 05 березня 2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
При цьому, слідчий звертає увагу суду на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема на те, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити нові кримінальні правопорушення.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання та просила його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання слідчого та застосування до його підзахисного найбільш суворого запобіжного заходу, посилаючись на відсутність та недоведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому, просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки такий обмежувальний захід зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Дослідивши клопотання слідчого та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання, виходячи з наступного.
У судовому засіданні було встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025100000001155, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 вересня 2025 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
04 березня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України, про що складено відповідний протокол, та 05 березня 2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК України приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання про застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілгар Маммадов проти Азербайджану» (заява № 35432/07) «обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу, що визначення обсягу того, що є обґрунтованим, залежить від всіх обставин справи, але факти, які викликають підозру, не обов'язково повинні бути того ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування засудження або навіть пред'явлення обвинувачення (рішення у справі «Мерабішвілі проти Грузії»).
Поняття «обґрунтованість» також означає поріг, який повинна подолати підозра, щоб переконати об'єктивного спостерігача в тому, що факти, які є предметом обвинувачення, ймовірно, мали місце (рішення у справі «Кавала проти Туреччини»).
Так, на переконання слідчого судді, на день розгляду клопотання ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими слідчим до клопотання.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_5 , знаючи, що за кримінальне правопорушення, вчинення якого йому інкримінується, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, може вчинити спробу переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, також оскільки не проведено увесь комплекс слідчих (розшукових) дій, ОСОБА_5 може знищити або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити нові кримінальні правопорушення (пункти 1, 2 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
При цьому, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я підозрюваного, його майновий стан, відсутність офіційного працевлаштування та стабільного джерела прибутку (доходу), неодружений, відсутність утриманців, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, а також інші обставини, що характеризують його особу та спосіб життя.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, який має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, вчинений за попередньою змовою між собою, а також наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Щодо існування передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України ризику, на наявність якого у клопотанні посилається слідчий, а саме: незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що в цій частині клопотання є недоведеним, у тому числі й прокурором.
Враховуючи викладене, дані про особу підозрюваного, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та не знаходить достатніх підстав для застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, оскільки вважає, що він не дасть можливості в повній мірі запобігти ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Водночас, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
З урахуванням фактичних обставин справи, даних, які характеризують особу підозрюваного, вимог кримінального процесуального законодавства України та практики Європейського суду з прав людини, а також з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави при постановленні ухвали про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
У свою чергу, згідно з частиною 3 та 5 ст. 115 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання ОСОБА_5 під вартою тривалістю 60 (шістдесят) днів у межах строку досудового розслідування, який слід обчислювати з моменту фактичного затримання підозрюваного, тобто до 02 травня 2026 року включно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 115, 131-132, 176-178, 182-184, 186, 193-194, 196-197, 309-310, 376, 392-393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12025100000001155, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 вересня 2025 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити в межах строку досудового розслідування тривалістю 60 (шістдесят) днів, тобто до 02 травня 2026 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 .
На ухвалу слідчого судді прокурором, підозрюваним, його захисником може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який знаходиться під вартою, - у той же строк з моменту вручення йому копії цієї ухвали.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення та набирає законної сили на наступний день після закінчення строку, наданого на подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1