Справа № 761/26860/24
Провадження № 2/761/1124/2026
19 лютого 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Левицької Т.В.
при секретарях: Герасько Д.М., Голуб О.А., Котляренко К.І., Олійника Б.М., Поповій В.О.
за участю
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Варицького Є.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про розірвання Попереднього договору купівлі-продажу квартири, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним позовом до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», в якому просить суд:
розірвати Попередній договір купівлі-продажу квартири від 08 вересня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 , запис № 19940825-03364, орган, що видав: 8034, дата видачі: 18.10.2021 року) та Приватним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Київміськбуд» (код ЄДРПОУ: 23527052), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Крпеян Лусіне Рафаелівною та зареєстрований за № 1314;
стягнути з Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (код ЄДРПОУ: 23527052) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 , запис № 19940825-03364, орган, що видав: 8034, дата видачі: 18.10.2021 року) грошові кошти в сумі 1 959 000,00 гривень (один мільйон дев'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч гривень 00 копійок), сплачених на виконання Попереднього договору купівлі-продажу квартири від 08 вересня 2021 року;
стягнути з Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (код ЄДРПОУ: 23527052) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 , запис № 19940825-03364, орган, що видав: 8034, дата видачі: 18.10.2021 року) грошові кошти в сумі 11 754,00 гривень (одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят чотири гривні 00 копійок) інфляційних втрат за Попереднім договором купівлі-продажу квартири від 08 вересня 2021 року;
стягнути з Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (код ЄДРПОУ: 23527052) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 , запис № 19940825-03364, орган, що видав: 8034, дата видачі: 18.10.2021 року) грошові кошти в сумі 9 152,70 гривень (дев'ять тисяч сто п'ятдесят дві гривні сімдесят копійок) - 3% річних за Попереднім договором купівлі-продажу квартири від 08 вересня 2021 року;
стягнути з Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (код ЄДРПОУ: 23527052) на користь ОСОБА_1 (( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 , запис № 19940825-03364, орган, що видав: 8034, дата видачі: 18.10.2021 року) моральну шкоду в сумі 200 000,00 гривень (двісті тисяч гривень 00 копійок);
стягнути з Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (код ЄДРПОУ: 23527052) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 , запис № 19940825-03364, орган, що видав: 8034, дата видачі: 18.10.2021 року) судовий збір в сумі 15 140,00 гривень (п'ятнадцять тисяч сто сорок гривень 00 копійок);
стягнути з Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (код ЄДРПОУ: 23527052) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 , запис № 19940825-03364, орган, що видав: 8034, дата видачі: 18.10.2021 року) витрати на правничу допомогу в сумі 66 750,00 гривень (шістдесят шість тисяч сімсот п'ятдесят гривень 00 копійок).
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08 вересня 2021 року між нею та ПрАТ «ХК «Київміськбуд» було укладено Попередній договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Крпеян Л.Р.
Як зазначає позивач, попередній договір стосується отримання в майбутньому у власність позивача квартири АДРЕСА_1 , про що між сторонами повинен був бути укладений відповідний договір купівлі-продажу.
Протягом строку дії Попереднього договору позивачем належним чином виконувалися взяті на себе зобов'язання. Зокрема, станом на дату подачі позовної заяви та на виконання умов Попереднього договору, ОСОБА_1 було сплачено на користь ПрАТ «ХК «Київміськбуд» грошові кошти в сумі 1 959 000, 00 грн. (один мільйон дев'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч гривень 00 копійок).
Як стверджує позивач, в ході виконання Попереднього договору позивачу стало зрозуміло, що ПрАТ «ХК «Київміськбуд» не виконуватиме свої зобов'язання в строк, про який їй було повідомлено. Дату отримання ОСОБА_1 квартири було відкладено ПрАТ «ХК «Київміськбуд» на невизначений строк.
Як зазначає позивач, будівництво ЖК «Кирилівський гай» не було завершено відповідачем до кінця четвертого кварталу 2023 року, як і не завершено станом на дату подачі позовної заяви. Остання протягом тривалого часу намагалась вирішити спір в позасудовому порядку.
З урахуванням наведеного, позивач вимушена була звернутись до суду за захистом свого порушеного права шляхом розірвання в судовому порядку Попереднього договору, стягнення з відповідача грошових коштів та моральної шкоди.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про розірвання Попереднього договору купівлі-продажу квартири, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди - залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, кий не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
12.09.2024 року позивачем до суду направлено заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.09.2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання.
До суду 08.10.2024 року від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову.
Як зауважує представник відповідача, між ОСОБА_1 та ПрАТ «ХК «Київміськбуд» 08 вересня 2021 року було укладено Попередній договір купівлі-продажу квартири № 358 в Об'єкті : "Будівництво комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями, об'єктами соціальної інфраструктури та паркінгами на АДРЕСА_1. Коригування".
Проте, представник відповідача зазначає, що умовами Попереднього договору купівлі-продажу квартири не передбачено право позивача на односторонню відмову від договору. Він вважає, що позивач фактично в односторонньому порядку, з урахуванням можливості звернення до суду, вирішила розірвати договір, що свідчить, на його думку, про пряме порушення умов договору.
Як вказує представник відповідача, у разі розірвання договору, позивачу можуть бути повернуті внесені за умовами Попереднього договору кошти, але виключно за вирахуванням штрафу в розмірі 5% від суми внесеної за цим Договором. Також він зазначає, що позивач не надав доказів, що з 13.05.2024 (початок нарахування індексу інфляції і 3 % річних) Компанія порушила грошове зобов'язання і з цієї дати наступив обов'язок у Компанії повернути кошти позивачу.
Також представник відповідача вважає, що вимога позивача щодо компенсації моральної шкоди є безпідставною, оскільки ні Договором, ні законом таке відшкодування не передбачено. Крім того, він зазначає, що витрати на правничу допомогу є завищеними.
15.10.2024 року позивачем подано відповідь на відзив, в якій остання просить задовольнити позовні вимоги, зазначивши, що право на одностороннє розірвання договору за ініціативи позивача передбачено п.п. 4.8., 6.9. Договору, а підставою для вказаного позову стало те, що відповідачем умисно здійснюються перешкоди для реалізації позивачем такого права. Відповідачем жодних дій, спрямованих на розірвання спірного договору в позасудовому порядку, не вчиняється.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 серпня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено вказану цивільну справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили позов задовольнити з підстав, наведених у ньому.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши думку сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Частинами 1, 2 п. 1 ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тощо. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як вбачається з матеріалів справи, 08 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «ХК «Київміськбуд» було укладено Попередній договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Крпеян Л.Р.
Відповідно до п. 1.1. Попереднього договору, сторони зобов'язуються в майбутньому в строк та на умовах, визначених цим Договором, укласти договір купівлі-продажу (Основний Договір) квартири № 358 за будівельною адресою: житловий будинок № 2 IV черга будівництва в об'єкті: Будівництво комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями, об'єктами соціальної інфраструктури та з паркінгами на АДРЕСА_1, у Шевченківському районі м. Києва, Коригування.
Відповідно до п. 1.4. Попереднього договору, майбутній покупець зобов'язаний сплатити майбутньому продавцю вартість майна, зазначену у п. 2.2 цього Договору, в наступному порядку.
Відповідно до пп. 1.4.1 Попереднього договору, перший платіж у розмірі 1 623 416 гри 42 коп. (один мільйон шістсот двадцять три тисячі чотириста шістнадцять гривень 42 копійки), що складає 50% вартості майна, та відповідає 55,13 кв. м загальної проектної площі, протягом 4 (чотирьох) банківських днів після підписання цього Договору.
Відповідно до підп. 1.4.2 Попереднього договору, наступні платежі майбутній покупець здійснює за наведеним графіком, виходячи з проектної площі майна в перерахунку на 1 кв.м. за поточною базовою вартістю 1 кв.м. загальної площі майна, яка буде встановлена згідно з рішенням Правління ПрАТ «ХК «Київміськбуд», із урахуванням коефіцієнтів, встановлених п. 1.3 цього договору, про що майбутній покупець дізнається самостійно на день внесення ним оплати.
Останній платіж згідно з графіком має бути сплачений до 14.10.2023 року, що відповідає запланованому терміну завершення будівництва.
Відповідно до п. 1.5. Попереднього договору, кінцеві розрахунки між Сторонами здійснюються після обмірів суб'єктом господарювання, що проводить технічну інвентаризацію за отримання майбутнім продавцем технічного паспорту на майно, відповідно до фактичної площі майна, виходячи з вартості 1 кв. м, яка діяла на момент здійснення майбутнім покупцем останнього поточного платежу за цим договором.
Відповідно до п. 2.2. Попереднього договору, на дату підписання цього договору вартість майна складає 3 246 538, 37 гри (три мільйони двісті сорок шість тисяч п'ятсот тридцять вісім гривень 37 копійок), без ПДВ, виходячи з вартості 1 кв.м. - 29 447,06 гри (двадцять дев'ять тисяч чотириста сорок сім гривень 06 копійок), без ПДВ (відповідно до ст. 197.1.14 Податкового кодексу України), згідно з протоколом засідання Правління ПрАТ «ХК «Київміськбуд» від 23.07.2020 року, протоколом/1 засідання Правління ПрАТ «ХК «Київміськбуд» від 26.01.2021 року, Протоколом № 27 засідання комісії по визначенню вартості житла, інших об'єктів нерухомості ПрАТ «ХК «Київміськбуд» від 22.07.2020 року, Протоколом № 4 засідання комісії по визначенню вартості житла, інших об'єктів нерухомості ПрАТ «ХК «Київміськбуд» від 26.01.2021 року.
Станом на дату подачі позовної заяви та на виконання умов Попереднього договору, ОСОБА_1 було сплачено на користь ПрАТ «ХК «Київміськбуд» грошові кошти в загальній сумі 1 959 000, 00 грн. (один мільйон дев'ятсот п'ятдесят дев 'ять тисяч гривень 00 копійок), що підтверджується банківськими квитанціями № ПН90867 від 13.09.2021 року в сумі 1 624 000,00 гривень, № 7Х32-71К1-95АТ-4Р80 від 11.10.2021 року в сумі 67 000,00 гривень, № СЕН2-В30К-ТВВТ-3Х7Р від 08.11.2021 року в сумі 67 000,00 гривень, № 6ХВ8-6Н3Н-В409-6Х39 від 09.12.2021 року в сумі 67 000,00 гривень, № 485К-2МВ6-МТР8-АЕС5 від 04.01.2022 року в сумі 67 000,00 гривень, № МВ04-К53Р-2ТВ5-2Е9Т від 29.01.2022 року в сумі 67 000,00 гривень, тобто, позивач виконувала сплату суми відповідно до погоджених строків, що відображені у Попередньому договорі купівлі-продажу квартири.
Крім того, позивачем в день укладення Попереднього договору, також між нею та відповідачем було укладено ще два договори щодо того ж об'єкта будівництва, однак щодо іншого нерухомого майна в ньому, а саме: щодо придбання майнових прав на два машиномісця № НОМЕР_3 та НОМЕР_4 в цьому ж будинку по АДРЕСА_4 (договір купівлі-продажу майнових прав № 26056/РН-Г від 08.09.2021 року та договір купівлі-продажу майнових прав № 26057/РН-Г від 08.09.2021 року). Пунктами 6.1. зазначених договорів було визначено, що терміном прийняття Об'єкта будівництва в експлуатацію є листопад 2023 року.
Протягом строку дії Попереднього договору позивачем належним чином виконувалися взяті на себе зобов'язання.
При цьому, будівництво нерухомого майна до 30.11.2023, як і на день розгляду справи не завершено, об'єкт в експлуатацію не введено, таким чином, відповідач не дотримується взятих на себе зобов'язань щодо строків будівництва, тим самим порушуючи умови договору купівлі-продажу майнових прав. Вказані обставини підтверджені відомостями, що містяться на Веб-сторінці ПрАТ «ХК «Київміськбуд», що була досліджена в судовому засіданні.
Саме на Веб-сторінці ПрАТ «ХК «Київміськбуд» розміщено відомості про те, що датою здачі будинку по АДРЕСА_4 в експлуатацію є 30.11.2023 року.
30.04.2024 року позивач звернулася до відповідача з листом з вимогою про розірвання Попереднього договору і повернення їй сплачених грошових коштів.
До цього листа позивачем було також додано проект Договору про розірвання Попереднього договору купівлі-продажу квартири від 08 вересня 2021 року.
Згідно тексту листа, позивач повідомила про відмову від Попереднього договору, що передбачено п. 4.8 Попереднього договору.
Відповідно до п. 4.8. Попереднього договору, до прийняття Об'єкта будівництва в експлуатацію майбутній покупець має право відмовитися від Договору шляхом його розірвання, про що сторонами укладається відповідний Договір про розірвання.
Крім, цього позивачем було звернуто увагу ПрАТ «ХК «Київміськбуд» про необхідність погодження умов розірвання договору, визначення дати та часу для підписання Договору про розірвання Попереднього договору і його нотаріального посвідчення.
Вказаний лист було отримано ПрАТ «ХК «Київміськбуд» 02.05.2024 року вхідний № 291/0/3-24. Натомість, ПрАТ «ХК «Київміськбуд» не надало відповіді ні в строк, вказаний в листі, ні після спливу 30-денного строку.
04 червня 2024 року представником позивача - адвокатом Масехою Б.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , було направлено на адресу ПрАТ «ХК «Київміськбуд» адвокатський запит щодо порушених в листі ОСОБА_1 питань.
Листом за вих. № 1547/0/2-24 від 13.06.2024 року у відповідь на вищезазначений адвокатський запит, відповідачем було повідомлено про те, що враховуючи положення статуту Компанії, прийняття рішення Компанією про укладення правочинів належить до компетенції виконавчого органу - Правління. Зазначено, що на даний час Правлінням Компанії рішення щодо розірвання Попереднього договору купівлі-продажу квартири від 08 вересня 2021 року, не прийнято.
В подальшому, зі спливом більше двох місяців з моменту направлення ОСОБА_1 листа про розірвання Попереднього договору, представники ПрАТ «ХК «Київміськбуд» з позивачем не зв'язувалися, не висловлювали своїх пропозицій щодо запропонованого проекту договору про розірвання.
Під час допиту в судовому засіданні позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якості свідка, суду показала, що 08 вересня 2021 року між нею та ПрАТ «ХК «Київміськбуд» було укладено Попередній договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Крпеян Л.Р. Попередній договір стосується отримання нею в майбутньому у власність квартири АДРЕСА_1 ). Про вказане між сторонами повинен був бути укладений відповідний договір купівлі-продажу. Вона очікувала, що Об'єкт будівництва буде завершений до кінця листопада 2023, оскільки в день укладення Попереднього договору (08 вересня 2021 року), між нею та Відповідачем було укладено ще два договори щодо того ж Об'єкта будівництва, однак щодо іншого нерухомого майна в ньому, а саме двох машиномісць: договір купівлі-продажу майнових прав № 26056/РН-Г від 08.09.2021 року та договір купівлі-продажу майнових прав № 26057/РН-Г від 08.09.2021 року.
Позивач зазначила, що станом на дату подачі позовної заяви та на виконання умов Попереднього договору, нею було сплачено на користь ПрАТ «ХК «Київміськбуд» грошові кошти в сумі 1 959 000, 00 грн. (один мільйон дев'ятсот п'ятдесят дев 'ять тисяч гривень 00 копійок). В ході виконання Попереднього договору їй стало зрозуміло, що ПрАТ «ХК «Київміськбуд» не виконуватиме свої зобов'язання в строк, який було їй повідомлено раніше. Більш того, дату отримання нею квартири було відкладено ПрАТ «ХК «Київміськбуд» на невизначений строк. Зокрема, 28 березня 2023 року на офіційному веб-сайті ПрАТ «ХК «Київміськбуд» було оприлюднено оголошення, з якого вбачалось, що відповідачем вже тривалий час зупинено діяльність (більше року) з будівництва на більшості об'єктах в м. Києві (в тому числі ЖК «Кирилівський гай). Будівництво ЖК «Кирилівський гай» не було завершено відповідачем до кінця четвертого кварталу 2023 року, як і не завершено станом на дату подачі позовної заяви. При цьому, з джерел, що наявні у відкритому доступі в мережі Інтернет, термін завершення будівництва відкладено до грудня 2025 року. ПрАТ«ХК«Київміськбуд» публічно не коментує ситуацію щодо будівництва на цьому об'єкті. Фактично будівництво вказаного об'єкту не здійснюється з 2022 року. Грошові кошти, які вона вклала в будівництво вказаної квартири, належать їй та її чоловікові.
Фактично в неї виникла реальна та об'єктивна загроза залишитися як без коштів, так і без майна.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Вимогами ст. 549 ЦК України передбачено обов'язок боржника в разі порушення зобов'язання передати кредиторові грошову суму штрафу у вигляді процентної ставки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно зі ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Згідно зі ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з вимогами статті 651ІІК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Порушення є істотним, якщо тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати у реальних збитках і (або) упущеної вигоди; її розмір, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу повноважень суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору.
У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-75цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19 (провадження № 61-11407св20).
Статтею 653 ЦК України передбачено правові наслідки розірвання договору. Так, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Відповідно до статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до частин другої, третьої, четвертої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняються з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
У постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 727/898/19 зазначено, що односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що відповідач ПрАТ «ХК «Київміськбуд» порушив свої зобов'язання, визначені Попереднім договором купівлі-продажу квартири, який був укладений 08 вересня 2021 року. Об'єкт будівництва не завершений, між сторонами договір купівлі-продажу не укладений.
При цьому ПрАТ «ХК «Київміськбуд» не повідомляв ОСОБА_1 про причини порушення зобов'язання, про прийняті заходи для виконання умов договору, про строки виконання зобов'язання. Будівельні роботи належним чином не відновились і не ведуться відповідачем, що вказує на неможливість на даний час передбачити реальні строки завершення будівництва та укладення в подальшому Основного договору.
Відповідно до п. 4.8. Попереднього договору, до прийняття Об'єкта будівництва в експлуатацію майбутній покупець має право відмовитися від Договору шляхом його розірвання, про що сторонами укладається відповідний Договір про розірвання. За таких умов, цей Договір вважається розірваним в повному обсязі з моменту підписання відповідного Договору про розірвання. В такому випадку майбутній продавець повертає майбутньому покупцю на банківський рахунок, що зазначений майбутнім покупцем у Договорі про розірвання, кошти протягом 60 банківських днів з дня підписання Договору про розірвання, за вирахуванням штрафу в розмірі 5% від суми, внесеної за цим Договором.
Таким чином, пунктом 4.8. Попереднього договору позивачу надано право у будь-який момент відмовитись від виконання Попереднього договору, проте позивач не змогла реалізувати своє право. Договір про розірвання Попереднього договору не був підписаний ПрАТ «ХК «Київміськбуд». При цьому відповідач уникав від виконання свого обов'язку підписати вказаний договір. Як наслідок, позивач не змогла скористатися своїм правом на одностороннє розірвання договору.
Позивач направляла 30.04.2024 року на адресу відповідача лист з вимогою про розірвання Попереднього договору і повернення їй сплачених грошових коштів, та проект Договору про розірвання Попереднього договору купівлі-продажу квартири.
Натомість відповідачем лише на адвокатський запит листом було повідомлено про те, що прийняття рішення Компанією про укладення правочинів належить до компетенції виконавчого органу - Правління. На даний час Правлінням Компанії рішення щодо розірвання Попереднього договору купівлі-продажу квартири від 08 вересня 2021 року, не прийнято.
В подальшому позивач була вимушена звернутись до суду за захистом свого порушеного права.
Враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених умовами договору, для розірвання Попереднього договору купівлі-продажу квартири від 08.09.2021 року та стягнення в повному обсязі з відповідача на користь позивача грошових коштів, сплачених останньою на виконання Попереднього договору купівлі-продажу квартири від 08 вересня 2021 року в сумі 1 959 000,00 гривень (один мільйон дев'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч гривень 00 копійок).
При цьому, з урахуванням наведеного, підстави для вирахування з позивача штрафу в розмірі 5% від суми, внесеної за Попереднім договором, відсутні.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 11 754,00 гривень - інфляційних втрат за Попереднім договором купівлі-продажу квартири від 08 вересня 2021 року та грошових коштів в сумі 9 152,70 гривень (дев'ять тисяч сто п'ятдесят дві гривні сімдесят копійок) - 3% річних, суд прийшов до висновку, про задоволення вказаних позовних вимог.
Відповідно до вимог ч.ч. 1-2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, всупереч п. 4.8. Попереднього договору відповідачем не був підписаний договір про розірвання Попереднього договору, при цьому відповідач уникав виконання свого обов'язку підписати вказаний договір, що не дало можливості позивачу скористатися своїм правом на одностороннє розірвання договору. Відповідач не повернув позивачу сплачених останньою грошових коштів в сумі 1 959 000,00 гривень.
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому, згідно з розрахунком заборгованості, який перевірено судом, відповідач згідно з вимогами ст. 625 ЦК Українимає сплатити позивачу за травень 2024 року інфляційні втрати в сумі 11 754,00 гривень та 3% річних за період з 13 травня 2024 року по 09 липня 2024 року в сумі 9 152,70 гривень.
Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 200 000,00 гривень, то суд вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до п.п. 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової шкоди» з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 24 від 31.03.95 із подальшими змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 25.05.2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», передбачено, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з Постановою Пленуму ВСУ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013р. № 4, суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Факт заподіяння позивачеві моральних страждань підтверджується наданими позивачем доказами. Внаслідок порушення прав позивача у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за Попереднім договором купівлі-продажу квартири, позивачу було завдано моральної шкоди. Вказана моральна шкода полягає у душевних стражданнях позивача, внаслідок неотриманого нею житла, неповернення останній сплачених нею грошових коштів за Попереднім договором купівлі-продажу квартири, пошуком тимчасового житла та в подальшому звернення останньої з позовом до суду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 200 000,00 гривень підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду ( ч. 3 ст.133 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до вимог ч.ч. 2-7 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати фізичних осіб, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.
На підтвердження вимог про стягнення судових витрат, понесених позивачем у зв'язку з розглядом справи, суду було надано: копії договору про надання правової допомоги № 25/04/2024 від 25 квітня 2024 року, додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової допомоги № 25/04/2024 від 25.04.2024 року, акту виконаних робіт № 1 (наданих послуг) від 24.07.2024 року з детальним описом робіт (послуг), наданих адвокатом.
Таким чином, враховуючи складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних послуг, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціну позову та значення справи для сторони, суд приходить до висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із зазначеним, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 66 750,00 гривень, підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 15 140,00 гривень (квитанція № 35ХР-А8ЕА-НЕ7А-Н3Х6 від 24.07.2024 року).
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 352, 354, 355 ЦПК України; суд, -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 , запис № 19940825-03364, орган, що видав: 8034, дата видачі: 18.10.2021 року, місце проживання: АДРЕСА_5 ) до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (код ЄДРПОУ: 23527052, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4/6) про розірвання Попереднього договору купівлі-продажу квартири, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди - задовольнити в повному обсязі.
Розірвати Попередній договір купівлі-продажу квартири від 08 вересня 2021 року, що укладений між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 , запис № 19940825-03364, орган, що видав: 8034, дата видачі: 18.10.2021 року) та Приватним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Київміськбуд» (код ЄДРПОУ: 23527052), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Крпеян Лусіне Рафаелівною та зареєстрований за № 1314.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (код ЄДРПОУ: 23527052) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 , запис № 19940825-03364, орган, що видав: 8034, дата видачі: 18.10.2021 року) грошові кошти в сумі 1 959 000,00 гривень (один мільйон дев'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч гривень 00 копійок), сплачених на виконання Попереднього договору купівлі-продажу квартири від 08 вересня 2021 року.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (код ЄДРПОУ: 23527052) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 , запис № 19940825-03364, орган, що видав: 8034, дата видачі: 18.10.2021 року) грошові кошти в сумі 11 754,00 гривень (одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят чотири гривні 00 копійок) інфляційних втрат за Попереднім договором купівлі-продажу квартири від 08 вересня 2021 року.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (код ЄДРПОУ: 23527052) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 , запис № 19940825-03364, орган, що видав: 8034, дата видачі: 18.10.2021 року) грошові кошти в сумі 9 152,70 гривень (дев'ять тисяч сто п'ятдесят дві гривні сімдесят копійок) - 3% річних за Попереднім договором купівлі-продажу квартири від 08 вересня 2021 року.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (код ЄДРПОУ: 23527052) на користь ОСОБА_1 (( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 , запис № 19940825-03364, орган, що видав: 8034, дата видачі: 18.10.2021 року) моральну шкоду в сумі 200 000,00 гривень (двісті тисяч гривень 00 копійок).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (код ЄДРПОУ: 23527052) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 , запис № 19940825-03364, орган, що видав: 8034, дата видачі: 18.10.2021 року) судовий збір в сумі 15 140,00 гривень (п'ятнадцять тисяч сто сорок гривень 00 копійок).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (код ЄДРПОУ: 23527052) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 , запис № 19940825-03364, орган, що видав: 8034, дата видачі: 18.10.2021 року) витрати на правничу допомогу в сумі 66 750,00 гривень (шістдесят шість тисяч сімсот п'ятдесят гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційні скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законні сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційної провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідкам апеляційного перегляду.
Суддя: