Справа № 761/5655/26
Провадження № 1-кс/761/4676/2026
06 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання прокурора першого відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100000000764 від 13.06.2025 за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ст. 255;ч.4 ст. 28, ч. 3 ст. 307;ч.4 ст. 28 , ч.2 ст. 317;ч. 2 ст. 311 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ст. 255;ч.4 ст. 28, ч. 3 ст. 307;ч.4 ст. 28, ч.2 ст. 317 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255;ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307;ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 317;ч. 2 ст. 307;ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307;ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307;ч. 3 ст. 307 КК України,
в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора першого відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100000000764 від 13.06.2025 за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ст. 255;ч.4 ст. 28, ч. 3 ст. 307;ч.4 ст. 28 , ч.2 ст. 317;ч. 2 ст. 311 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ст. 255;ч.4 ст. 28, ч. 3 ст. 307;ч.4 ст. 28, ч.2 ст. 317 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255;ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307;ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 317;ч. 2 ст. 307;ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307;ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307;ч. 3 ст. 307 КК України, яке було вилучено 14.02.2026 в ході проведення обшуку транспортного засобу марки та моделі «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , а саме на: транспортний засіб марки та моделі «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та на праві власності належить ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку із відповідністю вказаного майна критеріям речових доказів.
У судове засідання прокурор та представники власників майна не з'явився, , що відповідно до положень ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Від представника власника майна надійшли письмові заперечення, у яких останній просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора, з огляду на відсутність у клопотанні даних на підтвердження користування автомобілем ОСОБА_8 , а також з огляду на порушення встановленого законом строку для зіернення прокурора з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, вважає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, клопотання про арешт майна щодо змісту відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Доводи сторони захисту щодо порушення прокурором строків звернення з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна до суду не знайшли свого підтвердження та спростовуються даними трекінгу поштового відправлення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно положення частини 2 цієї статті при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як убачається з витягу з ЄРДР кримінальне провадження №12025100000000764 від 13.06.2025, здійснюється за підозрою підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ст. 255; ч.4 ст. 28, ч. 3 ст. 307; ч.4 ст. 28 , ч.2 ст. 317; ч. 2 ст. 311 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ст. 255; ч.4 ст. 28, ч. 3 ст. 307; ч.4 ст. 28, ч.2 ст. 317 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 317; ч. 2 ст. 307; ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307; ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307; ч. 3 ст. 307 КК України.
14.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва проведено обшук транспортного засобу марки та моделі «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , в ході якого було виявлено та вилучено: транспортний засіб марки та моделі «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та на праві власності належить ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому, вказане майно слідчим визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, про що слідчим винесено відповідну постанову від 14.02.2026.
Однак, на переконання слідчого судді, у клопотанні належним чином не доведено той факт, що зазначений автомобіль відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та має значення речового доказу для даного кримінального провадження.
Матеріали клопотання не містять будь-яких даних, які б документально підтверджували той факт, що вказане тимчасово вилучене майно є доказом кримінального правопорушення, за фактом якого здійснюється досудове розслідування, зокрема, використовувалось для полегшення вчинення інкримінованого правопорушення.
Також, не наведено належних обґрунтувань, для доведення яких саме обставин, що підлягають доказуванню в межах даного кримінального провадження, відповідно до вимог ст.91 КПК України, вказаний автомобіль може бути використаний.
Отже, прокурором не доведено мету накладення арешту на це майно, саме з метою збереження речових доказів, у зв'язку із чим клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 170 -173 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно вилучене 14.02.2026 в ході проведення обшуку транспортного засобу марки та моделі «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя