Ухвала від 05.03.2026 по справі 757/52791/25-к

печерський районний суд міста києва

757/52791/25-к

1-кс-10134/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 від 16.10.2025 про повну відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 12025100100001078 від 20.03.2025 та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 від 16.10.2025 про повну відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 12025100100001078 від 20.03.2025 та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування доводів скарги особа, яка подала скаргу, посилається на те, що у кримінальному провадженні № 12025100100001078 від 20.03.2025 захисник підозрюваного ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 звернувся до Печерської окружної прокуратури міста Києва з клопотанням від 14.10.2025 про тимчасовий доступ до речей і документів. Проте, 16.10.2025 прокурор Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 відмовив у задоволенні вказаного клопотання, про що виніс постанову, яку скаржник вважає необґрунтованою, протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

У судове засідання особа, яка подала скаргу, не з'явився, про місце і час розгляду провадження повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомлено.

У судове засідання прокурор, процесуальне рішення якого являється предметом оскарження, не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином, заяви, клопотання або письмові заперечення до суду не надходили, про причини неявки суду не повідомлено.

Згідно з частиною четвертою статті 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 306 КПК України передбачено, що відсутність дізнавача, слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до положень статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутності осіб, які не з'явилися, на підставі наданих доказів.

Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.

Згідно з положеннями статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.

Частиною другою статті 22 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення процесуальних дій здійснюється шляхом подання слідчому, дізнавачу, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Частиною першою статті 220 КПК України встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

На стадії досудового розслідування особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником можуть бути оскарженні рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, що встановлено пунктом 7 частини першої статті 303 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що Печерською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12025100100001078, відомості щодо якого 20.03.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч, 3 ст. 209, ч. 4 ст. 189 КК України.

Здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено СВ Печерського УП ГУНП в м. Києві.

14.10.2025 захисник підозрюваного ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 звернувся до прокурора з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 12025100100001078 від 20.03.2025.

Постановою від 16.10.2025 прокурор Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 у задоволенні вказаного клопотання відмовив.

Зі змісту постанови убачається, що в обґрунтування відмови в задоволенні клопотання прокурор зазначив, що в межах даного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України наступних осіб, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 212 КК України, а також ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, яким в подальшому обрано запобіжні заходи, зокрема, у виді тримання під вартою. Наразі слідчими Печорського УП ГУНП у м. Києві в даному кримінальному провадженні проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення всіх обставин вчинення вказаних кримінальних правопорушень, пошуку можливих свідків та повного кола осіб, котрі можуть бути причетні до зазначених злочинів. Розглянувши клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 та додатки до нього, котре подане в межах вказаного кримінального провадження, вважаю, що на даний час відсутні правові підстави для його повного задоволення, оскільки на даний час слідчими Печерського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування та вживаються усі заходи спрямовані на встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень підозрюваними особами.

За встановлених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, які викладені в постанові та вважає, що вона винесена з урахуванням принципу законності кримінального провадження, встановленого частиною другою статті 9 КПК України, що передбачає повне та всебічне дослідження обставин кримінального провадження, з дотриманням вимог частини п'ятої статті 110 КПК України, так як постанова містить зміст обставин, які є підставами для її прийняття, мотиви прийняття, їх обґрунтування, а вимоги сторони захисту не містять обґрунтованих підстав для вчинення вказаних ними у клопотанні дій.

Крім того, положеннями статей 36, 40, 40-1 КПК України визначено, що прокурор, слідчий, дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Тобто прокурор не зобов'язаний в обов'язковому порядку задовольнити клопотання.

Згідно з частиною другою статті 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Як зазначено в Узагальненні ВССУ від 12.01.2017 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», згідно з частиною п'ятою статті 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється. Таким чином, при розгляді скарг на відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій слідчим суддям необхідно співвідносити вимоги статті 220 КПК України з іншими процесуальними вимогами щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження, зокрема встановленими статтею 40 КПК України. Саме тому необхідно брати до уваги те, що процесуальне законодавство не передбачає обов'язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.

Відтак, слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на її розгляд сторонами кримінального провадження, перевіривши надані докази в обґрунтування цих питань, з урахуванням вищенаведеного дійшов висновку, що в силу принципу змагальності сторін, заявником не надано належних та допустимих доказів та в судовому засіданні не встановлено таких, які б давали підстави слідчому судді дійти висновку, що вимоги скарги базуються на об'єктивних фактах і правових підставах, які б слугували підставою для скасування постанови про відмову у задоволенні клопотання, а відтак в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 7, 9, 22, 26, 36, 220, 223, 303, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 від 16.10.2025 про повну відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 12025100100001078 від 20.03.2025 та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
135429083
Наступний документ
135429088
Інформація про рішення:
№ рішення: 135429086
№ справи: 757/52791/25-к
Дата рішення: 05.03.2026
Дата публікації: 09.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (05.03.2026)
Дата надходження: 23.10.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
13.11.2025 09:30 Печерський районний суд міста Києва
16.12.2025 15:10 Печерський районний суд міста Києва
09.01.2026 14:30 Печерський районний суд міста Києва
05.03.2026 11:45 Печерський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЄРМІЧОВА ВІТА ВАЛЕНТИНІВНА
суддя-доповідач:
ЄРМІЧОВА ВІТА ВАЛЕНТИНІВНА