Справа № 758/4318/26
про залишення позовної заяви без руху
02 квітня 2026 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Ковбасюк О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання договору, стягнення збитків, неустойки та моральної шкоди,-
Позивач звернувся із вказаним позовом до Подільського районного суду міста Києва.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.
За загальним правилом територіальної юрисдикції (підсудності), встановленим статтею 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Частиною п'ятою статті 28 ЦПК України визначено правило альтернативної підсудності, за яким позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, звертаючись до Подільського районного суду міста Києва з даним позовом, позивачка посилається на ч. 5 ст. 28 ЦПК України.
При цьому, у позовній заяві місцем проживання сторін зазначено:
- позивача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 ;
- відповідача-1 ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 ;
- відповідача-2 ОСОБА_3 - АДРЕСА_3 .
Однак з інформації, отриманої судом за результатами перевірки реєстрації місця проживання сторін на виконання вимог ч.ч. 6,8 ст. 187 ЦПК України, встановлено наступне:
- позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ;
- відповідач-1 ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ;
- відповідач-2 ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 .
Отже, судом встановлено відсутність відомостей щодо реєстрації у Подільському районі міста Києва як обох відповідачів, так і позивача.
Таким чином, є незрозумілим, на якій підставі позивач звернулася із даним позовом до Подільського районного суду міста Києва.
Вирішуючи питання підсудності даної справи Подільському районного суду міста Києва, судом також враховується, що згідно з ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Разом з цим, аналіз змісту положень статей ЦПК України, які регулюють правила територіальної підсудності, зокрема статей 27 та 28, свідчить про те, що при визначенні підсудності має враховуватися саме зареєстроване у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування особи.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 24.06.2024 у справі №554/7669/21, у якій, зокрема, зазначено, що в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення. З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, надасть суду належні докази, що стосуються предмету спору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання договору, стягнення збитків, неустойки та моральної шкоди.
Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків відповідно до мотивувальної частини ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяО. О. Ковбасюк