Справа № 755/4713/26
про залишення позовної заяви без руху
"02" квітня 2026 р. м.Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат - Шумейко Я.В., до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
31.03.2026 року визначено суддю, якій передано позовну заяву для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
02.04.2026, згідно ч. 7 ст. 187 ЦПК України, отримана інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено у розмірі 3 328 гривень.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем до позовної заяви додано квитанцію №1562-9249-7051-5160 від 16.01.2026 на суму 1 331,20 грн.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Головним спеціалістом Василенко, діловодом Рожковою та провідним спеціалістом Арістарховою Дніпровського районного суду м.Києва 31.03.2026 року складений акт про відсутність зарахування сплаченого судового збору по справі №755/4713/26, згідно даних автоматизованої системи документообігу суду «Д-3».
Перевіряючи зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України встановлено, що квитанцію №1562-9249-7051-5160 від 16.01.2026 на суму 1 331,20 грн поєднано зі справою № 755/2149/26.
З відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень та КП "Д-3" встановлено, що ОСОБА_1 вже зверталася до Дніпровського районного суду м. Києва із позовною заявою про розірвання шлюбу (справа № 755/2149/26) та ухвалою суду вказану позовну заяву повернуто позивачу з підстав, передбачених ч. 3 ст. 185 ЦПК України. Сплачений судовий збір позивачу повернуто не було.
За ч. 9 ст. 185 ЦПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
Відтак позивачу слід сплатити судовий збір та надати до суду докази сплати судового збору.
При цьому заявник вправі звернутися до суду із заявою в рамках справи № 755/2149/26 про повернення сплаченого судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати їй строк для усунення недоліків поданої позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - залишити без руху.
Встановити позивачу триденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків поданої позовної заяви.
У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя