Справа №:755/23899/25
Провадження №: 2-а/755/41/26
"02" квітня 2026 р. місто Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Т.В. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в м.Києві, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконними дії працівників поліції щодо затримання громадянина та доставлення його до ТЦК, визнати незаконними дії працівників ТЦК та зобов'язати вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва, як місцевого адміністративного суду, з позовом до Головного управління Національної поліції в м.Києві, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконними дії працівників поліції щодо затримання громадянина та доставлення його до ТЦК, визнати незаконними дії працівників ТЦК та зобов'язати вчинити певні дії.
08 грудня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддя адміністративний позов ОСОБА_1 передано у провадження головуючому судді Дніпровського районного суду міста Києва Яровенко Н.О.
06 березня 2026 року керівником апарату Дніпровського районного суду міста Києва О.С. Корович винесено розпорядження №554 «Щодо проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ».
31 березня 2026 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддя вказану цивільну справу передано у провадження головуючому судді Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Т.В.
Вивчивши матеріали поданого до суду адміністративного позову та долучені до нього докази на предмет дослідження вимог адміністративного судочинства, суддя доходить наступних висновків.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд. Систему судоустрою складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) Верховний Суд. Для розгляду окремих категорій справ відповідно до цього Закону в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди.
При пред'явленні позову позивачу необхідно визначити, до якого суду звернутися. Це питання вирішує інститут підсудності адміністративних справ.
Підсудність - це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між адміністративними судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення справ, які належать до адміністративної юрисдикції.
На відміну від адміністративної юрисдикції, яка розмежовує компетенцію між державними органами щодо вирішення адміністративних справ, підсудність розмежовує компетенцію у тій самій сфері (щодо вирішення адміністративних справ), але між різними судами. Тому підсудністю називають ще коло адміністративних справ, вирішення яких віднесено до компетенції певного адміністративного суду.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в загальному суді, до підсудності якого вона віднесена. Отже, можна зробити висновок, що правила підсудності у своїй сукупності складають алгоритм визначення компетентного суду для розгляду і вирішення конкретної адміністративної справи.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Статтею 25 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Виходячи зі змісту позовної заяви, позивач ОСОБА_1 зазначив задеклароване місце проживання за адресою: с.Савчинське, Фрунзівського району Одеської області, та фактичне місце проживання - АДРЕСА_1 .
Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному вебсайті Головного управління Національної поліції в м.Києві, адреса місцезнаходження - місто Київ, вулиця Володимирська, 15, що територіально відносяться до Шевченківського району міста Києва.
Разом з тим місце знаходження другого відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , - АДРЕСА_2 , що територіально відносяться до Деснянського району міста Києва.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в м.Києві, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконними дії працівників поліції щодо затримання громадянина та доставлення його до ТЦК, визнати незаконними дії працівників ТЦК та зобов'язати вчинити певні дії, не підсудний Дніпровському районному суду міста Києва, оскільки місце проживання позивач та місцезнаходження відповідачів територіально не розташоване у межах Дніпровського району міста Києва, тому наявні підстави передати справу для подальшого розгляду до Деснянського районного суду міста Києва за місцем знаходженням одного із відповідачів.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 5, 19, 20, 25, 29, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в м.Києві, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконними дії працівників поліції щодо затримання громадянина та доставлення його до ТЦК, визнати незаконними дії працівників ТЦК та зобов'язати вчинити певні дії, передати за підсудністю до Деснянського районного суду міста Києва для подальшого розгляду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою сторінки http://dn.ki.court.gov.ua.
Суддя: