№ 755/20910/25
1-кс/755/1273/26
"31" березня 2026 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений строк у кримінальному провадженні № 12025105040000940 від 30.09.2025 року,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений строк у кримінальному провадженні № 12025105040000940 від 30.09.2025 року, яка мотивована тим, що 10.03.2026 року слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва було постановлено ухвалу, якою зобов'язано орган дізнання: внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 355 КК України (щодо дій ДТЕК/Київські енергетичні послуги); розглянути клопотання ОСОБА_3 за вих. № 036 та № 037 про витребування доказів у ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» та ТОВ «Київські енергетичні послуги». Вказане судове рішення було офіційно доведено до відома начальника відділу дізнання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , однак, станом на 19.03.2026 року, ухвала суду залишається невиконаною, клопотання № 036 та № 037 не розглянуті, відповіді у встановлений ст. 220 КПК України (3-денний) строк не отримано. Зокрема, 11.03.2026 року (на наступний день після винесення ухвали суду) вказані посадові особи, діючи у змові з представниками ТЦК та поліції, здійснили незаконне затримання та викрадення ОСОБА_3 і це може бути розцінено як залякування потерпілого ОСОБА_3 та помсту за його активну позицію. Умисне невиконання судового рішення є кримінальним правопорушенням (ст. 382 КК України) і подальше перебування матеріалів справи у провадженні осіб, які є фігурантами заяви ОСОБА_3 про викрадення, є недопустимим через прямий конфлікт інтересів. У зв'язку з чим, ОСОБА_3 просить: визнати протиправною бездіяльність посадових осіб відділу дізнання Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві щодо невиконання ухвали слідчого судді від 10.03.2026 року; зобов'язати прокурора, який здійснює нагляд, негайно змінити орган досудового розслідування (визначити інший підрозділ) для виконання ухвали від 10.03.2026 року, оскільки дізнавачі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 дискредитували себе вчиненням тяжких злочинів проти позивача; зобов'язати новий орган розслідування невідкладно розглянути клопотання № 036 та № 037 і надати ОСОБА_3 обґрунтовану відповідь; постановити окрему ухвалу та направити її до ДБР для притягнення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до відповідальності за ст. 382 КК України (невиконання рішення суду).
У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав та зазначив, що ухвала слідчого судді не виконується, його клопотання не розглядаються, а тому, прохав задовольнити скаргу з наведених у ній підстав. Зокрема, серед іншого, зазначив, що 11.03.2026 року його матір ОСОБА_7 було викликано на допит до Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві та вони з нею прибули до управління поліції, де остання надала пояснення, а він надав копію ухвали від 10.03.2026 року та вийшов з кабінету, де до нього підійшли двоє працівників поліції та попросили пред'явити документи, все це він знімав на телефон, після чого, його доставили на поверх, де знаходиться ТЦК та СП, хоча, він знятий з військового обліку ще в 2007 році, де в нього зникли документи та було пошкоджено його мобільний телефон, у зв'язку з чим, він звернувся із заявою до ДБР, прокуратури та Департаменту зовнішньої безпеки, а також викликав поліцію. Вважає, що орган досудового розслідування бездіє та не виконує ухвалу слідчого судді, чим грубо порушуються його права.
Особи, бездіяльність яких оскаржується, у судове засідання не з'явилися, хоча матеріали провадження за скаргою містять дані про виклик уповноважених осіб у судове засідання, однак, їх неявка, відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, не перешкоджає розгляду даних скарг.
Вивчивши доводи скарги, заслухавши думку ОСОБА_3 , слідчий суддя встановив наступне.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення в порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною першою статті 303 КПК України визначено перелік рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 1640/0/4-12 від 09 грудня 2012 року «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» оскаржити до слідчого судді бездіяльність слідчого, що полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк можливо лише за наявності зв'язку між обов'язком слідчого вчинити визначені КПК України дії та строком, у межах якого зазначена особа зобов'язана їх вчинити.
Тому, наведена вище норма дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Як встановлено у судовому засіданні, ухвалою слідчого суддею Дніпровського районного суду м. Києва від 10.03.2026 року було задоволено скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_7 та зобов'язано уповноважену (их) особу (іб) Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025105040000940 від 30.09.2025 року: вчинити дії, передбачені ст. 220 КПК України (клопотання задовольнити або відмовити в його задоволенні шляхом постановлення умотивованої постанови) за клопотаннями ОСОБА_3 та ОСОБА_7 № 036/Т.Є./2026 та № 037/Т.Є./2026, у строки, визначені ст. 220 КПК України, прийнявши процесуальне рішення, про прийняття якого повідомити осіб, які заявили клопотання та вчинити дію, передбачену ст. 214 КПК України (після подання заяви/повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань) за заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_7 від 10.03.2026 року, яку подано в судове засідання (копія якої надсилається із зазначенням ч. 2 ст. 355 КК України) та з урахуванням доводів, що були викладені у заяві ОСОБА_3 та ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 28.08.2025, прийняту 01.09.2025 з відміткою М-36999/1450863 від 01.09.2025, копія якої надсилається.
Однак, як зазначає у своїй скарзі ОСОБА_3 , ухвала слідчого судді від 10.03.2026 року виконана не була.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотань повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин надсилається їй.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення, тобто, з часу прийняття такої заяви і виникає обов'язок внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відповідно до матеріалів скарги, на виконання ухвали слідчого судді від 10.03.2026 року, уповноваженими особами Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві не вчинено дій, передбачених ст. 220 КПК України та не виконано вимоги ст. 214 КПК України за заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .
Таким чином, все вищенаведене вказує на не дотримання уповноваженими особами Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві вимог кримінального процесуального закону, а тому, доводи ОСОБА_3 є законними та обґрунтованими, і скарга в цій частині підлягає задоволенню.
Що стосується інших питань, зазначених у скарзі ОСОБА_3 , то слідчий суддя зазначає, що на досудовому розслідуванні предметом оскарження можуть бути лише такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які зазначені у ч. 1 ст. 303 КПК України.
Зазначений перелік є вичерпним і широкому тлумаченню не підлягає. Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Межі втручання слідчого судді у діяльність прокурора, слідчого, дізнавача обмежуються ч. 1 ст. 303 КПК України. Слідчий суддя позбавлений можливості втручання у діяльність прокурора, слідчого та дізнавача, крім випадків, визначених КПК України.
Отже, інші вимоги скаржника, не підлягають розгляду слідчим суддею, оскільки вирішення таких питань відноситься до дискреційних повноважень прорурора, слідчого, дізнавача під час розгляду клопотання, поданого у порядку статті 220 КПК України.
Тобто, КПК України не передбачає повноважень слідчого судді зобов'язати прокурора, слідчого, дізнавача, прийняти конкретне рішення за результатами розгляду клопотання скаржника, оскільки вимогами ст. ст. 36, 40, 40-1 КПК України передбачено, що прокурор, слідчий, дізнавач здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Слідчий суддя зазначає, що саме до повноважень прокурора, слідчого, дізнавача у кримінальному провадженні належить розгляд клопотань про виконання будь-яких процесуальних дій у кримінальному провадженні, з огляду на положення статті 220 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220, 303-307, 369-372, 376, 534 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену (их) особу (іб) Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025105040000940 від 30.09.2025 року, виконати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 10.03.2026 року, постановлену за скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , з урахуванням всіх доводів, викладених у мотивувальній частині даної ухвали.
В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя