Справа № 755/1624/26
Провадження №: 3/755/928/26
"30" березня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко Віра Богданівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
встановила:
12 грудня 2025 року о 22 год 23 хв ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Jeep Cherokee » д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Євгена Сверстюка, 17, при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, під час виконання розвороту у непризначеному для цього місці, частково перетнувши дорожню горизонтальну розмітку 1.3 подвійну суцільну лінію, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим саме створивши небезпеку для руху, що в подальшому призвело до зіткнення з автомобілем «Nissan leaf» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, водій ОСОБА_1 та пасажир з автомобіля «Nissan leaf» д.н.з. НОМЕР_2 були травмовані. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 10.1, 34 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 у судові засідання не з'явився, повідомлений належним чином.
Адвокат Чорний М.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , зазначив, що у матеріалах справи відсутні належні дані, які дозволяють встановити механізм дорожньо-транспортної пригоди та причинний зв'язок між діями учасників дорожнього руху, разом з тим, просив закрити провадження у справі у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення і водночас просив суд не встановлювати у процесуальному рішенні факт вини ОСОБА_1 . Також просив долучити характеристику з місця роботи ОСОБА_1 , а саме ТОВ «Файєр поінт».
Представник Грушко В.І., діючий в інтересах іншого учасника ОСОБА_2 , у судовому засіданні зазначив, що попри висловлювання адвоката Чорного М.В., матеріали адміністративної справи все ж містять в собі необхідні дані, які дозволяють встановити обставини дорожньо-транспортної пригоди та причинний зв'язок між діями учасників дорожнього руху. Зокрема, у матеріалах справи наявні відеозаписи з моменту ДТП, у яких вбачається, що саме дії Осадчого Є.В. призвели до виникнення даного ДТП.
Суддя, заслухавши представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, представника іншого учасника, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Не зважаючи на заперечення адвоката Чорного М.В., вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 20.01.2026 серії ЕПР1 № 570886 зі змісту якого вбачається порушення водієм пунктів 10.1, 34 Правил дорожнього руху; витягом з АРМОР; скріншотом з сайту МТСБУ щодо перевірки чинності полісу внутрішнього страхування, яким встановлено діючий поліс № 231959673; відеозаписом з камер спостережень з моментом ДТП, матеріалами перевірки по факту ДТП, які зареєстровані до ІКС ІПНП № 91346, 91362, 91372 від 13.12.2025 та іншими матеріалами адміністративної справи в сукупності.
Як роз'яснено в п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 20.01.2026 серії ЕПР1 № 570886 у діях ОСОБА_1 вбачається порушення пунктів 10.1, 34 Правил дорожнього руху.
Згідно з п. 10.1 Правил дорожнього руху, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Подвійна суцільна лінія (розмітка 1.3) - це дорожня розмітка, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах з чотирма і більше смугами. Перетинати її заборонено, крім окремих випадків, як-от об'їзд перешкоди або виїзд з дворів.
З відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_2 рухався своєю смугою руху з дотриманням вимог Правил дорожнього руху України. Попереду в тому ж напрямку рухався транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , який, не переконавшись у безпечності маневру та всупереч вимогам ПДР, розпочав виконання розвороту, перетинаючи подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки.
Водій ОСОБА_2 об'єктивно не мав можливості завчасно передбачити та уникнути даного ДТП, оскільки саме дії ОСОБА_1 пов'язані з виїздом на смугу зустрічного руху у забороненому місці та створенням небезпеки для інших учасників дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.4 Правил дорожнього руху, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відтак, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, суддя вважає, що саме водій ОСОБА_1 допустив порушення пунктів 10.1, 34 Правил дорожнього руху та його дії є причинно наслідковими з ДТП.
Згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
З моменту вчинення ОСОБА_1 правопорушення до дня розгляду справи суддею минуло більше трьох місяців.
При цьому, попри клопотання адвоката Чорного М.В., суддя зазначає, що правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
Так, з положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак, така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа № 686/4557/18) підтверджує цю правову позицію, згідно з якою «закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення».
З точки зору матеріального підходу, нереабілітуючими визнаються обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.
Водночас, ст. 284 КУпАП не містить обмежень при винесенні постанови про закриття справи встановити вину особи та навести про це в мотивувальній частині постанови.
Таким чином, із врахуванням того, що для закриття провадження у справі у зв'язку зі спливом строків для накладення адміністративного стягнення, необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення (винної дії чи бездіяльності), а також, що повноваження суду на з'ясування обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, передбачені ст. 280 КУпАП, суд приходить до висновку, що є достатні правові підстави для встановлення вини особи при закритті провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, відтак, за відсутності будь-яких істотних суперечностей суддя вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доведеною повністю.
Враховуючи, що строк накладення адміністративного стягнення закінчився, провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 38, 124, 247, 283-285 КУпАП, суддя
постановила:
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням на день розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: Віра Левко