ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/26749/25
провадження № 2/753/2105/26
"02" квітня 2026 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,
розглянувши у підготовчому провадженні клопотання, подані сторонами у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, Орган опіки і піклування - Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної державної адміністрації,
Ухвалою від 02.01.2026 суд прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною. Відмовив у відкритті провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини. Залучив до участі у справі як орган опіки і піклування для подання висновку на виконання своїх повноважень Службу у справах дітей та сім'ї Дарницької районної державної адміністрації. Зобов'язав подати письмовий висновок щодо розв'язання спору - до наступного судового засідання. Призначив підготовче засідання на 23 лютого 2026 року о 13 год 50 хв.
23.02.2026 до Суду надійшли заперечення на відповідь на відзив разом з доданими доказами. Суд приймає їх та долучаєдо матеріалів справи.
30.03.2026 до Суду надійшов письмовий висновок щодо розв'язання спору від Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної державної адміністрації як органу опіки і піклування. Суд приймає висновок та долучає його до матеріалів справи.
23.02.2026 представник відповідачки адвокат Шапошнікова Т.Г подала клопотання заслухати думку дитини шляхом опитування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
24.02.2026 представник позивача адвокат Мачульний О.І. подав клопотання про призначення судової психологічної експертизи у цій справі. Обгрунтовує це тим, що сторонами висловлюються взаємовиключні твердження, зокрема щодо: наявності або відсутності у дитини психоемоційного страху перед батьком; ступеня сформованості психологічного зв'язку дитини з кожним із батьків; самостійності позиції дитини щодо спілкування з батьком; можливого психологічного впливу або тиску з боку одного з батьків; відповідності пропонованого способу участі у вихованні найкращим інтересам дитини. Оцінка зазначених обставин потребує застосування спеціальних знань у галузі дитячої та сімейної психології. Водночас саме психологічний стан дитини, її здатність вільно формувати та висловлювати власну позицію, характер її емоційних зав'язків із батьками є ключовими для правильного вирішення спору відповідно до принципу пріоритету найкращих інтересів дитини.
Вивчивши доводи сторін щодо призначення експертизи та щодо безпосереднього з'ясування думки дитини, суд дійшов наступних висновків.
Предметом справи №753/26749/25 є визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з неповнолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначене безпосередньо стосується організації життя дитини, місця її проживання, розподілу часу між батьками, можливості планувати навчання, позашкільну діяльність, відпочинок та спілкування з друзями.
Станом на момент розгляду справи дитині виповнилося 15 років. З огляду на вік, рівень розвитку та життєвий досвід, Суд вважає, що дитина може самостійно, усвідомлено та вільно висловити свою думку з питань, які стосуються безпосередньо організації її власного життя.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 ЦПК України під час розгляду справи, крім прав та обов'язків, визначених ст. 43 цього Кодексу, малолітня або неповнолітня особа має також такі процесуальні права: безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки.
За ч. 3 ст. 45 ЦПК України суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою під час будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватися, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
Про необхідність заслуховування думки дітей, які досягли певного віку, та її врахування зазначено, зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі Документ сформований в системі «Електронний суд» 23.02.2026 3 «Савіни проти України» (заява 39948/06).
У параграфі 59 цього рішення вказано, що суд також зауважує, що на жодному етапі провадження у справі судді не заслуховували дітей. Проте, при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.
Результат аналізу наведених вище норм права, практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, насамперед повинні бути враховані інтереси дитини, виходячи з об'єктивних обставин спору.
Дитині надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду.
Думка дитина має бути заслухана обов'язково (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 214/1048/15-ц, у постанові від 18 липня 2018 року у справі №206/3044/16).
Також, у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 241/47/19 зауважено, що з досягненням віку десяти років у дитини з'являється право не лише бути вислуханою і почутою, а й брати активну участь у вирішенні своєї долі. Аналогічна правова позиція також викладена у постанові КЦС ВС від 25 липня 2019 року у справі № 761/15172/17-ц; постанові КЦС ВС від 18 грудня 2018 року у справі № 610/2531/17; постанові КЦС ВС від 23 травня 2018 року у справі № 761/15172/17-ц. Одними з основних прав дитини є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.
Відповідно до вимог ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Представник позивача адвокат Мачульний О.І. у клопотанні про призначення судової психологічної експертизи обгрунтовує клопотання таким чином: для належного обґрунтування забезпечення найкращих інтересів дитини та найліпших психологічних умов її проживання з одним із батьків є призначення у справі за клопотанням сторони судової психологічної експертизи. Просить Суд проведення експертизи доручити експертам ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (вул. Кирилівська, 103-А, м. Київ, 04080; Email: ndips@ukr.net; тел.: +38 097 132 10 86), що є державною спеціалізованою установою судово-психіатричних та судово-психологічних експертиз Міністерства охорони здоров'я України.
Суд, уважно вивчивши обгрунтування клопотання, відмовляє у його задоволенні у звязку з його необгрунтованістю, оскільки Сукд розглядає справу з іншим предметом, а також враховуючи те, що відповідно до відомостей на офіційному сайті, експертами ДУ Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України проводиться лише такий вид експертизи - Судово-психологічна експертиза в справах про визначення місця проживання дитини. В той час як предметом справи №753/26749/25 є визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з неповнолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проведення експертами ДУ Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України експертиз у справах про визначення способу участі одного батьків у вихованні та спілкуванні з неповнолітньою дитиною у переліку Судово-психологічних експертиз відсутнє.
Отже, враховуючи вік дитини (15 років), її думка має бути обов'язково заслухана судом, що може бути реалізовано шляхом проведення бесіди (опитування) дитини в судовому засіданні з розгляду справи по суті.
Клопотання представника відповідачки про відкладення підготовчого засідання Суд залишає без задоволення, у зв'язку з його необґрунтованістю, зважаючи на заперечення сторони позивача проти відкладення та враховуючи необхідність дотримання розумного строку розгляду справи.
Оскільки сторона позивача подала заяву про проведення підготовчого судового засідання за їх відсутності, а відповідач та її представник не з'явилися у підготовче судове засідання без поважних причин, суд провів засідання без участі сторін.
Враховуючи, що сторони подали всі заяви по суті, суд закриває підготовче провадження у справі та переходить до стадії судового розгляду по суті.
Керуючись нормами ст. 12, 81, 103, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідачки про відкладення підготовчого засідання.
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про призначення у справі судово -психологічної експертизи.
Закрити підготовче провадження у справі та перейти до стадії судового розгляду по суті.
Визначити наступний порядок з'ясування фактичних обставин справи та перевірки їх доказами: заслухати пояснення сторін, опитати неповнолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дослідити письмові докази.
Для проведення опитування неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - зобов'язати з'явитися в судове засідання представника Органу опіки і піклування - Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної державної адміністрації.
Судове засідання з розгляду справи по суті призначити на 28 травня 2026 року о 15.30 год.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В.М. Маркєлова