31 березня 2026 року справа № 580/11192/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправними дій та рішень, скасування наказу,
30.03.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшла заява представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення (далі - заява) щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30000,00 грн.
Оскільки судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, на підставі ч.3 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішив розгляд заяви здійснювати у письмовому провадженні.
Перевіривши заяву та оцінивши доводи, суд дійшов висновку відмовити у її задоволенні, з огляду на таке.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Наведене свідчить, що в цій частині статті закріплене право адміністративного суду ухвалити додаткове судове рішення за наявності підстав, передбачених у законі.
Суд зазначає, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 у справі №580/11192/25 позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо анулювання ОСОБА_1 з 22.08.2025 відстрочки від призову на військову службу у зв'язку із бронюванням.
Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.09.2025 №2189 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В мотивувальній частині рішення суд зазначив, що представник позивача у позовній заяві повідомив про намір подати докази понесених судових витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення. Отже, у разі подання позивачем доказів понесених судових витрат на правничу допомогу, це питання буде вирішене у порядку, встановленому КАС України.
Вирішуючи питання розподілу згідно з вимогами ст.139 КАС України судових витрат на професійну правничу допомогу, суд врахував таке.
Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Договором від 24.09.2025 №24/09/25 підтверджується залучення позивачем для вирішення його спору судом професійної правничої допомоги АБ «Прокопенко та партнери».
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч.6-7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд врахував відсутність від відповідача клопотань в порядку вказаних ч.ч.6-7 ст.134 КАС України.
Згідно з абз.1 ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд встановив, що в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач подав суду:
копію договору про надання правничої допомоги від 24.09.2025 №24/09/25;
копію додаткової угоди №1 до вказаного договору;
копію акту наданих послуг правничої допомоги від 26.03.2026 на суму 30000,00 грн.
При цьому, на підтвердження оплати наданих послуг суду не надано жодних доказів.
Суд врахував висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 відповідно до яких склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі “Меріт проти України», в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними, а їх розмір обґрунтованим.
Оскільки позивачем у сукупності не надано належних та допустимих доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, зокрема не надано доказів оплати таких витрат, відсутні підстави для їх стягнення на користь позивача.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-142, 252, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
1. Ухвалити додаткове рішення у справі №580/11192/25.
Відмовити повністю у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Прокопенка П.С. від 28.03.2026 (вх. від 30.03.2026 №16661/26) про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30000,00 гривень.
2. Копію цього рішення направити учасникам справи.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ