справа № 753/7572/26
провадження № 1-кс/753/1006/26
"01" квітня 2026 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м.Києва ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м.Києва ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 ,про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення застави, до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Конотоп Сумської обл., українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 09.05.2022 року Дніпровським районним судом м.Києва за п.3 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146 КК України до 12 років позбавлення волі, за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100020000766 від 11.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, -
Слідчий СВ Дарницького УП ГУ НП у м.Києві за погодженням із прокурором Дарницької окружної прокуратури м.Києва звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення застави, до ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, посилаючись на існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування підозрюваним від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 10 років, й, усвідомлюючи реальність можливого покарання, яке передбачене за вчинення інкримінованого йому злочину, може умисно переховуватись від суду з метою уникнення покарання; окрім того, може незаконно впливати на потерпілих, свідків з метою зміни ними показів про обставини злочину та створення перешкоди у встановленні усіх обставин скоєного кримінального правопорушення та дотримання вимог ст.23 КПК України в судовому засіданні. Потерпілий, свідки, підозрюваний надають покази, які у своїй сукупності підтверджують вину підозрюваного у вчинені злочину, тому з метою уникнення відповідальності, або її пом'якшення з боку підозрюваного може здійснюватися незаконний вплив на них; також може вчинити інше кримінальне правопорушення, а саме він раніше судимий 09.05.2022 року Дніпровським районним судом м. Києва за п.3 ч.2 ст.115 КК України до 12 років позбавлення волі.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що у провадженні СВ Дарницького УП ГУ НП у м.Києві перебуває кримінальне провадження № 12026100020000766 від 11.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, й 31.03.2026 року йому повідомлено про підозру.
З огляду на особу підозрюваного, злочин, який ним вчинений, наявність вказаних ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий за погодженням із прокурором просить обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою до такого підозрюваного строком на 60 діб, без права на внесення застави.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право на застосування найбільш суворого заходу, посилаючись на ризики, визначені п.п.1, 3, 5 ст. 177 КПК України,адже підозрюваний 09.05.2022 рокузасуджений вироком суду за кримінальне правопорушення за п.3 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146 КК України до 12 років позбавлення волі, а тому може вчинити інше кримінальне правопорушення, також оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 10 років, усвідомлюючи реальність можливого покарання, яке передбачене за вчинення інкримінованого йому злочину, може умисно переховуватись від суду з метою уникнення покарання; окрім того, може незаконно впливати на потерпілих, свідків з метою зміни ними показів про обставини злочину та створення перешкоди у встановленні усіх обставин скоєного кримінального правопорушення.
Ризики, зазначені у клопотанні за п.п.1, 3, 5 ст. 177 КПК України, не обґрунтовані, як у змісті, так й прокурором в судовому засіданні, який вказав, що прокурором підтримується клопотання у тій редакції, яка подана слідчому судді. Й слідчий суддя при розгляді клопотання, погодженого прокурором, має враховувати зміст такого клопотання, а тому, на його думку, необхідності прокурору обґрунтовувати погоджене ним клопотання в судовому засіданні, немає.
Захисник судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, вказав, що ризики слідчим, погоджені прокурором, у клопотанні не обґрунтовані вцілому, лише перераховані, а саме за п.п.1, 3, 5 ст. 177 КПК України, прямих доказів про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, за подіями 11.03.2026 року о 6.30 год., саме ОСОБА_4 , на даному етапі досудового розслідування орган досудового розсідування не має, експертизи щодо встановлення прямих доказів його причетності як не проведені, так й не призначені що їх проведення, ОСОБА_4 вцілому заперечує щодо вчинення ним злочину, вказує, що має тому докази, й просив обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт. Звернув увагу, що ОСОБА_4 має добросовісну поведінку під час досудового розслідування, затриманий у порядку ст.208 КПК України не був, отримав у цей день три повістки слідчого, прибув до суду для обрання щодо нього запобіжного заходу самостійно без примусу й контролю, дій, які свідчили б про те, що він вживає заходів до переховування, не вчиняв.
Підозрюваний підтримав доводи та аргументи свого захисника, просив у задоволенні клопотання відмовити, не визнаючи протиправності свого діяння (злочину) за подіями 11.03.2026 року о 6.30 год. Вказав, що має добросовісну поведедінку під час виришенні клопотання про обрання запобіжного заходу. Зазначив, що матиме й надалі належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування, вважаючи, що підстав для застосуваного найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою, немає, достатнім є запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання: він прибуватиме до слідчого на слідчі дії тощо.
Вивчивши клопотання слідчого та матеріали, додані до нього, з'ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання слідчого, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч.2 ст.194 КПК України, думку підозрюванго, проаналізувавши надані стороною обвинувачення доказів підозри, у їх сукупності, з наданим до клопотання обґрунтуванням, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, й 31.03.2026 року йому повідомлено про підозру.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні таким підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами прийняття заяви про кримінальне правопорушення чи іншу подію від 11.03.2026 року, протоколами допиту потерпілих від 11.03.2026 року, протоколами допиту свідків від 11.03.2026 року, протоколом огляду місць подій від 11.03.2026 року, протоколом перегляду відеозапису, рапортом проведеним ВКК за протоколом перегляду відеозапису, протоколом обшуку від 31.03.2026 року, протоколом допиту підозрюваного 31.03.2026 року, у їх сукупності на даному етапі досудового розслідування.
Прямих доказів на даному етапі досудового розслідування причетності ОСОБА_4 до вказаного злочину за подіями 11.03.2026 року матеріали клопотання не містять, й таке не спростовується прокурором.
Водночас, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Тобто, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Описана у клопотанні слідчого фабула злочину у сукупності з наданими матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, у діях ОСОБА_4 .
Підозра ОСОБА_4 ґрунтується на відомостях, що може об'єктивно пов'язувати такого підозрюваного із обумовленим кримінальним правопорушенням, зокрема, таке вбачається із протоколу перегляду відеозапису від 24.03.2026 року.
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування до нього заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих слідчим до клопотання матеріалів.
Встановлено, що ОСОБА_4 не було затримано в порядку ст.208 КПК України, й 31.03.2026 року йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
В порядку ст.177 КПК України слідчим обгрунтовані та слідчим суддею встановленні ризики, які вказують на те, що підозрюваний може ухилитись від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 10 років, крім цього, дане правопорушення можливо вчинено ним, як особою, який раніше судимий 09.05.2022 року Дніпровським районним судом м.Києва за п.3 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146 КК України до 12 років позбавлення волі.
Усвідомлюючи реальність можливого покарання, яке передбачене за вчинення інкримінованого йому злочину, він може умисно переховуватись від суду, з метою уникнення покарання.
Також підозрюваний може вчиняти новий злочин, оскільки не працевлаштований та не має постійного місця роботи та засобів для власного забезпечення.
Інший ризик, зазначений у клопотанні слідчим, а саме незаконний вплив на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вцілому не обгрунтований.
Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів слідчий суддя визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування, та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування, або продовження застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років, та згідно ст.12 КК України є тяжким злочином.
Застосовуючи найсуворіший запобіжний захід при його обранні, слідчий суддя вважає доведеним слідчим існування ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування підозрюваним від органу досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити вказані ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні таким підозрюваним кримінального правопорушення, а також ризиків, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, й ці ризики виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що є підставою для обраного щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Підозрюваний може бути причетний до вчинення тяжкого злочину за ч.2 ст.194 КК України, а саме умисне пошкодження чужого майна, шляхом підпалу.
Щодо питання уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з тримання особи під вартою (більш м'якого), серед яких й пропонованого підозрюваним та його захисником у виді особистого зобов"язання, домашнього арешту, то у світлі факторів пов'язаних з особою підозрюваного, який раніше судимий 09.05.2022 року Дніпровським районним судом м.Києва за п.3 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146 КК України до 12 років позбавлення волі, його моральність, рід занять, майновий стан, сімейні зв'язкаки, злочин та його роль у такому злочину, вважає недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів, й у тому числі, домашнього арешту, особостого зобов"язання, для запобігання обгрунтованим ризикам.
Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують.
Підстави, які б свідчили про неможливість утримання підозрюваного в установах попереднього ув'язнення за станом здоров'я, не встановлені, доказами не забезпечено.
З урахування сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, тяжкого злочину, який ним вчинений, в силу характеру вчиненого нею діяння та одночасної потереби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків у межах строку досудового розслідування на даному етапі, слідчий суддя приходить до висновку про те, що наявні підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу, а саме тримання під вартою, проте з правом на внесення застави, й вважає, що лише такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку вказаного підозрюваного з урахуванням обставин правопорушення та його особи, адже підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, зважаючи на вчинений ним злочин, усвідомлення наслідків покарання, може вплинути на його процесуальну поведінку - переховування від органів досудового розслідування та/або суду, й з урахуванням відсутності працевлаштування й законних джерел доходів, вчинення інших кримінальних правопорушень.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Обговорюючи питання наявності ризиків щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування й суду, то існування такого ризику є цілком ймовірним, а відсутності у підозрюваного працевлаштування й законних джерел доходів, є фактором до спонукання вчинення інших кримінальних правопорушень, й, зважаючи на те, що рініше він судимий.
Згідно п.5 ч.2 ст. 183 КПК Українизапобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Строк тримання під вартою підозрюваного не виходить за межі, визначені КПК України, та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході розгляду було встановлено наявність передумов, регламентованих ст.194 даного Кодексу, тобто строк утримання під вартою відповідає критерію розумності згідно ст. 197 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч.1 ст. 197 КПК України).
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше (ч.2 ст. 197 КПК України).
Відповідно, зважаючи на вказані норми процесуального закону, строк дії цієї ухвали відраховувати з 15 год. 45 хв. 01.04.2026 року (моменту взяття під варту), дія якої завершиться 30.05.2026 року о 15 год. 45 хв., тобто в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на наявність обгрунтованих слідчим ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.149 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років, що згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином, раніше судимий 09.05.2022 року Дніпровським районним судом м.Києва за п.3 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146 КК України до 12 років позбавлення волі, слідчий суддя враховує особу такого підозрюваного, кваліфікацію злочину, вважає відповідно до п.2 ч.5 ст.183 КПК України надати право на заставу, з урахуванням його майнового стану, у розмірі для тяжких злочинів - двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн. 00 коп. (3 328 грн. х 20 прожиткових мінімумів = 66 560 грн. 00 коп.), адже розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч.4 ст. 182 КПК України).
Слідчий суддя вважає, що застосування тривання під вартою до такого підозрюваного, який раніше судимий, з визначеним розміром застави, має ознаку, як впливу на його правосвідомість, усвідомлення ним наслідків його злочинних дій, так й гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, адже визначений розмір застави не може бути завідомо непомірним для нього.
Норма статті 194 КПК України передбачає необхідність визначення обов'язків, з передбачених цією статтею, які будуть покладені на підозрюваного.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м.Києва ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 ,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100020000766 від 11.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 59 (п'ятдесят дев'ять) днів, в межах строку досудового розслідування, з визначенням застави у розмірі 20 (двацяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 (нуль) коп.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту взяття під варту 01 квітня 2026 року.
Ухвала слідчого судді про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 30 травня 2026 року.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власносності.
У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду, а також виконувати наступні обов'язки до 30 травня 2026 року:
-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками, у даному кримінальному провадженні,
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.