Справа №949/61/26
31 березня 2026 року м.Дубровиця
Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді: Оборонової І.В.,
за участю секретаря: Волкодав А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї четвертої частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше п'ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для особи відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення ним двадцяти трьох років за умови продовження навчання.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем, від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_3 . На даний час їх син є повнолітнім та навчається на першому курсі Національного університету водного господарства та природокористування на денній формі навчання, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги. Син проживає разом із нею, перебуває на її утриманні, не працює та самостійного доходу не має, у зв'язку з навчанням не має можливості забезпечувати себе самостійно. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання сина не надає. З цих підстав просить позов задоволити.
Від позивачки до початку розгляду справи надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, позов просить задоволити.
До початку розгляду справи від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить суд врахувати його матеріальний стан, відсутність стабільного доходу, наявність інших утриманців та визначити розмір аліментів у меншому розмірі, ніж просить позивачка, а саме у розмірі 1000-1500 гривень щомісячно. Вказує, що він є батьком ОСОБА_3 , який досяг повноліття та продовжує навчання, у зв'язку з чим визнає обов'язок щодо його утримання. Разом з тим зазначає, що не має постійного місця роботи та стабільного доходу, отримує нерегулярні доходи, у зв'язку з чим не має можливості сплачувати аліменти у розмірі, заявленому позивачкою. Зазначає, що має на утриманні іншу малолітню дитину - доньку 2019 року народження, яка потребує постійного матеріального забезпечення. Крім того, вказує, що його батьки є особами похилого віку та потребують матеріальної допомоги, зокрема батько переніс онкологічне захворювання, проходив лікування та потребує подальшого медичного забезпечення, у зв'язку з чим він змушений надавати їм матеріальну допомогу. Також зазначає, що не ухиляється від виконання батьківського обов'язку та надає матеріальну допомогу сину у межах своїх можливостей, що підтверджується наданими квитанціями про здійснення грошових переказів. Також від відповідача до початку розгляду справи надійшло клопотання, у якому просить розглянути справу без його участі.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частина 1 ст.4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим 05 липня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дубровицького районного управління юстиції Рівненської області, актовий запис №35 від 23 березня 2009 року (а.с. 3).
За період шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим 18 січня 2008 року виконавчим комітетом Бережницької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, актовий запис №1 (а.с. 15).
Як вбачається з довідки № 1179 від 12 грудня 2025 року, виданої Національним університетом водного господарства та природокористування, ОСОБА_3 навчається на 1 курсі навчально-наукового інституту охорони здоров'я за спеціальністю 17 «Терапія та реабілітація» на денній формі навчання, за платною формою, з 01 вересня 2025 року по 30 червня 2029 року (а.с. 5).
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів станом на 30 грудня 2025 року, виданих органом Державної податкової служби України, встановлено, що ОСОБА_3 у 2025 році отримував дохід лише у жовтні 2025 року у розмірі 100,00 грн, з якого утримано податок на доходи фізичних осіб у сумі 18,00 грн та військовий збір у сумі 5,00 грн (а.с. 4).
Згідно витягів з реєстру територіальної громади № 2025/018925422 від 18 грудня 2025 року та № 2025/011050640 від 07 серпня 2025 року, сформованих Дубровицькою міською радою, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9, 13).
Згідно відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 548/02 від 18 грудня 2025 року, виданих Дубровицькою міською радою Сарненського району Рівненської області, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).
Надані докази підтверджують, що повнолітній син сторін продовжує навчання, не має самостійного доходу та проживає разом із позивачкою, у зв'язку з чим перебуває на її утриманні і потребує матеріальної допомоги.
Згідно з вимогами ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо утримання дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Із аналізу положень зазначеної норми права вбачається, що обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують вчитися виникає лише при наявності в сукупності таких юридичних фактів: досягнення дитиною 18 років, але не більше 23 років; продовження навчання; потреба у матеріальній допомозі у зв'язку із навчанням; наявність можливості у батьків надавати допомогу.
При цьому суд враховує, що особи, які досягли 18 років є повнолітніми, отримують повну дієздатність і можуть самостійно піклуватися про себе, якщо це потрібно. Тому законодавець і передбачив, з одного боку, обов'язок батьків утримувати повнолітніх сина або доньку, які продовжують навчання, оскільки, це дозволить їм отримати освіту, але передбачив, що такий обов'язок виникає лише тоді, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу, так як було б нерозумним ставити в скрутне матеріальне становище одну повнолітню людину в цілях утримання іншої повнолітньої працездатної людини.
У правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 24.02.2016 року у справі № 6-1296цс15 зазначено, що при визначенні розміру даного виду аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження (аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.03.2018 року у справі №478/2108/16-ц та від 29.01.2018 року у справі №622/373/16-ц).
Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Згідно вимог ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд приймає до уваги обставини, що мають значення, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Так, Сімейний кодекс України дійсно виходить із принципу рівності прав та обов'язків батьків. Разом із цим, розмір аліментів визначений законом, як мінімально допустимий, призначений для мінімального матеріального забезпечення дитини, проте батьки повинні забезпечувати належний та достатній рівень життя своєї дитини, а не прожитковий мінімум. Виховування дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв'язку з чим, певним чином з'являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного.
Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства, передбаченого ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до норм ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частина 6 ст.81 ЦПК України передбачає, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Як вбачається з відзиву відповідача ОСОБА_2 , останній визнає обов'язок щодо утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, однак заперечує проти визначення розміру аліментів у заявленому позивачкою розмірі.
На підтвердження свого матеріального становища відповідачем надано докази, які досліджені судом.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 02 квітня 1981 року встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 ; його батьком є ОСОБА_6 , матір'ю - ОСОБА_7 (а.с. 29).
Так, відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 27 вересня 2019 року Рівненським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, встановлено, що відповідач є батьком малолітньої дитини - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 28).
Згідно копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_5 , виданого Пенсійним фондом України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є пенсіонеркою за віком (а.с. 30).
Також відповідно до копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_6 , виданого 05 січня 2005 року, ОСОБА_6 , 1950 року народження, є пенсіонером за віком (а.с. 31).
Крім того, згідно копії епікризу з медичної карти стаціонарного хворого № 3022, виданого Комунальним некомерційним підприємством «Дубровицька міська лікарня», ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні з 01 червня 2023 року по 20 червня 2023 року з клінічним діагнозом онкологічного захворювання (а.с. 33).
Також з наданих квитанцій про здійснення грошових переказів вбачається, що відповідач здійснював грошові перекази на користь повнолітнього сина (а.с. 32).
Оцінюючи вказані докази у їх сукупності та взаємному зв'язку, суд приходить до висновку, що ними підтверджується наявність у відповідача інших утриманців, обов'язок надання матеріальної допомоги батькам похилого віку, а також факт надання матеріальної допомоги повнолітньому сину, що відповідно до вимог ст.182 Сімейного кодексу України підлягає врахуванню при визначенні розміру аліментів.
Разом з тим, будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували відсутність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, суду не надано.
Виходячи з наведених норм Сімейного кодексу України, враховуючи, що повнолітній син сторін у зв'язку з навчанням на денній формі постійно потребує матеріальної допомоги, не має можливості працювати та отримувати стабільний дохід, а також беручи до уваги встановлені судом обставини щодо матеріального становища відповідача, наявність у нього іншої малолітньої дитини та обов'язок надання матеріальної допомоги батькам, керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне визначити розмір аліментів у частці від доходу відповідача, однак у меншому розмірі, ніж просить позивачка, а саме у розмірі однієї шостої частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно.
Такий розмір аліментів, на переконання суду, відповідатиме інтересам повнолітнього сина, який продовжує навчання, та водночас враховуватиме матеріальне становище відповідача і наявність у нього інших утриманців.
Відповідно до ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Згідно ч.1 п.3 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, пов'язаний з розглядом справи.
На підставі ст.ст. 180-183, 191, 199, 200 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 5 Закону України «Про судовий збір», 12, 13, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї шостої частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 19 січня 2026 року і до досягнення сином двадцяти трьох років за умови продовження навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_8 , виданий Дубровицьким РС УДМС України в Рівненській області.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків, а також серія та номер паспорта громадянина України не відомі.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області Оборонова І.В.