справа №369/4088/26 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/3074/2026 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
30 березня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 березня 2026 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111450000100 від 28 лютого 2026 року, за ознаками складу злочинів, передбачених частиною четвертою статті 296, частиною першою статті 263 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 березня 2026 року клопотання слідчого СВ ВП №1 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_8 , погоджене прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишено без задоволення.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Харків, маючого повну вищу освіту, розлученого, пенсіонера, статусу депутата не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці в межах строку досудового розслідування до 28 квітня 2026 року включно.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора та суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього, за винятком випадків слідування в укриття цивільного захисту населення під час повітряних тривог та необхідності надання підозрюваному невідкладної медичної допомоги;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до органів міграційної служби паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Роз'яснено підозрюваному, що відповідно до частини п'ятої статті 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передано для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Строк дії ухвали та термін дії обов'язків, покладених на ОСОБА_7 визначено на два місяці, в межах строку досудового розслідування, а саме до 28 квітня 2026 року включно.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою прокурор Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, у слідчому ізоляторі арештному домі «Київський слідчий ізолятор».
Вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У мотивування скарги зазначає, що під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею не враховано всі обставини кримінального провадження, належним чином не оцінено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також безпідставно зроблено висновок про можливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вказує, що стороною обвинувачення під час розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частиною першою статті 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також зазначає, що про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду свідчить про те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи невідворотність кримінальної відповідальності, може вжити заходів для ухилення від слідства та суду.
Крім того, підозрюваному відомі анкетні дані потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, що створює можливість незаконного впливу на них з метою зміни або спотворення їх показань.
Також вказує, що характер інкримінованих дій, пов'язаних із застосуванням предмета, схожого на вогнепальну зброю у громадському місці, а також виявлення у підозрюваного предмета, зовні схожого на бойову гранату, свідчить про підвищений рівень суспільної небезпеки особи та наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
На переконання сторони обвинувачення, інші запобіжні заходи, передбачені статтею 176 КПК України, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам.
Застосування особистого зобов'язання або особистої поруки у даному випадку не відповідатиме тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, а домашній арешт навіть у цілодобовому режимі не виключає можливості незаконного впливу підозрюваного на потерпілого та свідків.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення прокурора ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, а також думку підозрюваного ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, у провадженні СВ ВП №1 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження №12026111450000100 від 28 лютого 2026 року, за ознаками складу злочинів, передбачених частиною четвертою статті 296, частиною першою статті 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 27 лютого 2026 року близько 21 год. 10 хв. ОСОБА_7 , прийшов до торгівельного кіоску (мала архітектурна форма) «EVOS», де здійснюється швидке приготування та продаж їжі (фастфуд), який розташований у громадському місці, на ринку-ярмарку «Тарасівський», що за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Тарасівка, вул. Залізнична, 8-4. В подальшому, близько 21 год. 15 хв. ОСОБА_7 через відчинені вхідні двері зайшов до середини вищевказаного МАФу, де тримаючи у правій руці та демонструючи наявність у нього точно не встановлений слідством пристрій для відстрілу гумових куль, візуально схожий на пістолет «Форт-12Р» № НОМЕР_1 , калібру 9 мм., який він заздалегідь взяв із собою, вчинив словесний конфлікт з поваром-продавцем зазначеного вище торгівельного кіоску ОСОБА_9 . У цей час між останнім та ОСОБА_7 почалася сварка, яка переросла у штовханину, з боку останнього. Після якої, у ОСОБА_7 виник прямий умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку та нанесенні ОСОБА_10 тілесних ушкоджень. Після чого, ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні торгівельного кіоску, відвів затвор пістолету у заднє крайнє положення, відпустив його, таким чином дослав патрон в патронник, направив у бік ОСОБА_11 зазначений вище пістолет, погрожуючи його застосуванням, а саме здійсненням прицільних пострілів та погрожуючи фізичним насильством, та кулаком своєї лівої руки наніс ОСОБА_10 один удар в область скроневої ділянки голови справа, в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження.
В подальшому, 27 лютого 2026 року близько 21 год. 16 хв. ОСОБА_7 , знаходячись у громадському місці, а саме на ринку «Тарасівський», що за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Тарасівка, вул. Залізнична, 8-А у середині торгівельного кіоску (мала архітектурна форма) «EVOS», продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, з мотиву явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи загальноприйняті правила поведінки та моралі у суспільстві, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, використовуючи предмет, спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень - пристрій для відстрілу гумових куль, візуально схожий на пістолет «Форт-12Р» створюючи реальну загрозу для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_11 , з метою самоствердитися за рахунок приниження потерпілого , здійснив один постріл у підлогу неподалік потерпілого ОСОБА_12 .
Таким чином, ОСОБА_7 , керуючись мотивами явної неповаги до суспільства, що проявилась у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в ньому, протиставляючи себе іншим громадянам, нахабно виражаючи своє зневажливе ставлення до громадського порядку, реалізуючи прямий умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з особливою зухвалістю, по відношенню до потерпілого, спричинив ударом кулака лівої руки ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді забою скроневої ділянки справа та створив спеціально пристосованим для нанесення тілесних ушкоджень пристроєм для відстрілу гумових куль, візуально схожим на пістолет «Форт-12Р», реальну загрозу для життя та здоров'я останнього, а також порушив нормальну роботу торгівельного кіоску «EVOS», що знаходився у громадському місці.
28 лютого 2026 року відомості за вказаним фактом зареєстровано до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111450000100, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною четвертою статті 296 КК України, та розпочато досудове розслідування.
Проведеним досудовим розслідуванням та оперативними заходами встановлено, що до вчинення вказаного вище злочину причетний громадянин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець м. Харків, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
28 лютого 2026 року в період часу з 10 год. 32 хв. до 14 год. 45 хв. за місцем проживання ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_1 , проведено невідкладний обшук житла та іншого володіння особи, в ході якого працівниками поліції було затримано ОСОБА_7 , а також виявлено та вилучено:
13. магазин з набоями в кількості 4 шт. з гумовими кулями, які поміщені до спец. пакету
ICR0222440;
14. карабін марки «Sig Sauer M400», серійний номер 20L169179, калібру 5.56 мм., який поміщений до поліетиленового мішка;
15. патрони в кількості 4 шт. калібру 9мм. з різними маркуваннями, які поміщені до спец. пакету ICR 0222447;
16. патрони в кількості 44 шт., калібру 9мм. РА, зовні схожі на патрони з гумовими кулями, які поміщені до спец. пакету ICR 0222449;
17. патрони в кількості 60 шт. калібру 5.45 мм. які поміщені до спец. пакету WAR1558426;
18. карабін марки «Sig Sauer M400» серійний номер 20L173376, калібру 5.56 мм., який поміщено до поліетиленового мішка який скріплений стяжкою;
19. три магазини та 66 патронів калібру 5.56 мм., які поміщені до спец. пакету WAR1484268;
20. патрони в кількості 151 шт. калібру 9мм., які поміщено до спец. пакету WAR1558403;
21. предмет зовні схожий на ручну гранату «M-67» з маркуванням на корпусі «Сomp B DAZ21C022-014» та маркування на важелі «Fuze M213 NAMZOM 039-004», який поміщено до спец. пакет RIC2001092;
22. чоловічу курточку світло зеленого кольору з надписом «М-ТАС size М», яка поміщена до спец. пакету WAR 1826504;
23. рюкзак чорного кольору з маркуванням «MFH», який поміщено до спец. пакету WAR 1826503;
24. змиви з ручної гранати М-67, які поміщені до паперового конверту.
28 лютого 2026 року (фактичний час та місце затримання 28 лютого 2026 року о 14 год. 45 хв. АДРЕСА_1 ), в порядку статті 208 КПК України, за обґрунтованою підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 296 КК України, затримано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, ОСОБА_7 , в порушення вимог чинного законодавства, в березні 2022 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи на території Оболонського району м. Києва, більш точного місця в ході досудового розслідування не встановлено, знайшов на землі таким чином здійснив придбання ручної гранати М-67, на важелі підривача: FUZE M213 NAM20M 039-004, яка відноситься до бойового припасу промислового виготовлення, яку зберігав та переносив при собі вулицями міста без передбаченого законом дозволу із невстановленого досудовим розслідуванням місця до свого місця проживання: АДРЕСА_1 .
28 лютого 2026 року в період часу 10 год. 32 хв. до 14 год. 45 хв. за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук житла та іншого володіння особи, в ході якого працівниками поліції було виявлено та вилучено вищезазначену ручну гранату М-67, на важелі підривача: FUZE M213 NAM20M 039-004, яка відноситься до бойового припасу промислового виготовлення, який ОСОБА_7 за вищевказаних обставин незаконно придбав, зберігав при собі, та за місцем свого проживання, а також носив без передбаченого законом дозволу.
28 лютого 2026 року відомості за вказаним фактом зареєстровано до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111450000101, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною першою статті 263 КК України, та розпочато досудове розслідування.
28 лютого 2026 року матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111450000100 від 28 лютого 2026 року, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною четвертою статті 296 КК України та № 12026111450000001 від 28 лютого 2026 року, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною першою статті 263 КК України, об'єднано в одне кримінальне провадження за загальним № 12026111450000100, про що внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
28 лютого 2026 року слідчим за погодженням із прокурором, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених частиною четвертою статті 296, частиною першою статті 263 КК України.
02 березня 2026 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП №1 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_8 , погоджене прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111450000100 від 28 лютого 2026 року, за ознаками складу злочинів, передбачених частиною четвертою статті 296, частиною першою статті 263 КК України.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 березня 2026 року клопотання слідчого СВ ВП №1 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_8 , погоджене прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишено без задоволення.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Харків, маючого повну вищу освіту, розлученого, пенсіонера, статусу депутата не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці в межах строку досудового розслідування до 28 квітня 2026 року включно.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора та суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього, за винятком випадків слідування в укриття цивільного захисту населення під час повітряних тривог та необхідності надання підозрюваному невідкладної медичної допомоги;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до органів міграційної служби паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Роз'яснено підозрюваному, що відповідно до частини п'ятої статті 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передано для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Строк дії ухвали та термін дії обов'язків, покладених на ОСОБА_7 визначено на два місяці, в межах строку досудового розслідування, а саме до 28 квітня 2026 року включно.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Відповідно до статті 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За змістом частин першої-четвертої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
За змістом пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У справі «Маккей проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
Європейський суд з прав людини під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у «демократичному суспільстві» у значенні, передбаченому Конвенцією.
Відповідно до пункту «с» статті 5 Конвенції, законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
У той же час, Європейський суд зазначає, що національний суд, який вирішує питання про взяття особи під варту, повинен визначити, чи виправдовують інші підстави, наведені органом досудового розслідування, позбавлення особи свободи.
Суд у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею належним чином дотримані.
Дійшовши висновку про відсутність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та можливість застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 296, частиною першою статті 263 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 296, частиною першою статті 263 КК України, підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- повідомленням про вчинення злочинів;
- довідкою з КНП «Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради»;
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення;
- протоколом допиту потерпілого;
- протоколом пред'явлення потерпілому особи для впізнання за фотознімками;
- протоколами допиту свідків;
- протоколами пред'явлення свідкам особи для впізнання за фотознімками;
- протоколом огляду місця події;
- протоколом обшуку;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, та іншими доказами в своїй сукупності.
Водночас слідчим суддею встановлено, що ні в самому клопотанні, ні прокурором у судовому засіданні не було наведено індивідуальних підстав для підтвердження необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та даних, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_7 взято до уваги дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, інші обставини, а також його процесуальну поведінку.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, проте стороною обвинувачення не доведено обставин, які дають підстави для висновків, що з урахуванням даних про особу підозрюваного та конкретних обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, інші запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не зможуть запобігти ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу.
Слідчий суддя, оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 за інкримінованою статтею, конкретні обставини вчинення правопорушення, дані про особу підозрюваного, викладені в мотивувальній частині ухвали вище, а також його процесуальну поведінку до та після повідомлення про підозру, слідчий суддя дійшов висновку про можливість застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, зобов'язавши останнього не відлучатися зі свого місця проживання цілодобово без дозволу слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього, за винятком випадків слідування в укриття цивільного захисту населення під час повітряних тривог та необхідності надання підозрюваному невідкладної медичної допомоги; прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи; утримуватися від спілкування із свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до органів міграційної служби паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про недоведеність слідчим у клопотанні та прокурором під час розгляду клопотання тих обставин, що заявлені органом досудового розслідування ризики мають такий ступінь небезпеки, якому зможе запобігти лише винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою. Такі обставини не доведені і в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, дані про особу підозрюваного та інші обставини, передбачені статтею 178 КПК України, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Ураховуючи наведене, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дослідив всі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахував вимоги статті 194 КПК України та за відсутністю доведених обставин щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовано застосував щодо підозрюваного більш м'який запобіжний захід, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Перевіряючи доводи клопотання сторони обвинувачення на предмет наявності ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, колегія суддів уважає, що наявні у певній мірі вказані стороною обвинувачення ризики, проте клопотання органу досудового розслідування та додані до нього матеріали не містять достатніх даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання підозрюваному такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою.
Доводи сторони обвинувачення стосовно обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень та наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, враховані слідчим суддею при прийнятті рішення про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який, на думку колегії суддів, співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину, та підстав уважати його занадто м'яким колегія суддів не вбачає.
При цьому, апеляційна скарга не містить та прокурором не наведено обставин, які дають підстави для висновків, що з урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення та особи підозрюваного, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не зможе запобігти встановленим у кримінальному провадженні ризикам.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги прокурора.
Керуючись статтями 176-178, 181, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 березня 2026 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4