Справа 206/589/26
Провадження 2/206/1114/26
31 березня 2026 року м. Дніпро
Самарський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючої-судді Плінської А.В.,
при секретарі Габісоінї Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в місті Дніпрі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
встановив:
19 лютого 2026 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить:
- припинити стягнення з неї аліментів на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням Самарського районного суду міста Дніпра від 22.05.2025 року;
- стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення сином повноліття.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що у них в шлюбі з відповідачем народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб між нею та відповідачем розірваний. Рішенням суду від 22 травня 2025 року з неї стягнуто аліменти на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення перебуває на примусовому виконанні. В той час син тимчасово проживав із батьком, так як через скрутне становище вона змушена була виїхати за кордон на заробітки. В січні 2026 року, після закінчення трудового контракту, вона повернулася в Україну, і з цього часу син проживає з нею. Однак, аліменти досі продовжують стягуватися з неї на користь відповідача на утримання сина, який проживає з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає. У зв'язку з викладеним вона вимушена звернутися до суду з дійсним позовом.
Ухвалою суду від 24 лютого 2026 року по справі відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання позивачка не з'явилась, однак подала до суду заяву в якій позовні вимоги підтримує та просить справу розглядати без її участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність та про визнання позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Сторони є батьками неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення Самарського районного суду міста Дніпра від 10 квітня 2025 року, яке набрало законної сили 13 травня 2025 року.
Рішенням Самарського районного суду міста Дніпра від 22.05.2025 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку та доходів, щомісячно, але не менше ніж 50% відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 30.01.2025 року та до досягнення сином повноліття.
Вказане рішення перебуває на примусовому виконанні АП №78466173.
Як вбачається із ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Вимогами ч.4 ст. 273 ЦПК України визначено, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Як встановлено судом, аліменти у даній справі були присуджені на користь відповідача у зв'язку з тим, що з ним після припинення шлюбних відносин з позивачем залишився проживати їх спільний син ОСОБА_4 .
Однак, як встановлено судом та не заперечувалось сторонами на тепер син проживає разом з матір'ю ОСОБА_3 .
Таким чином, оскільки підставою для стягнення аліментів на користь відповідача на утримання сина було на той момент його проживання з батьком, то у зв'язку зі зміною цієї обставини у суду є всі підстави для ухвалення судового рішення про припинення стягнення з позивача аліментів за рішенням Самарського районного суду міста Дніпра від 22 травня 2025 року.
Згідно з частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з частиною другою та третьою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Отже, враховуючи, що відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані у рівній мірі утримувати дитину до досягнення нею повноліття, виходячи з того, що відповідач є працездатною особою, не має на утриманні інших дітей чи непрацездатних осіб, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача на утримання сина підлягають стягненню аліменти в розмірі 1/4 частини його доходу, щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 лютого 2026 року.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.141,206, 264-265,273, 430 ЦПК України, ст.ст. 180-184, 191 СК України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Припинити з 19 лютого 2026 року стягнення з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 січня 2025 року, до досягнення дитиною повноліття, які стягувалися на підставі рішення Самарського районного суду міста Дніпра від 10.04.2025 року у справі № 206/5341/24.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно в розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку (доходу), але не меншому, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 лютого 2026 року і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у сумі 1331,20 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення, позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: А.В. Плінська