Справа № 307/29/26
Провадження № 2/307/7/26
02 квітня 2026 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Рішко Павло Михайлович, звернувся до суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення аліментів. В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 09 грудня 2004 року між позивачем та відповідачкою було укладено шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Буштинської селищної ради за актовим записом №59. У шлюбі у позивача з відповідачкою народилося четверо дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є повнолітнім, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішенням Тячівського районного суду від 15 травня 2025 року шлюб між позивачем та відповідачкою було розірвано. Відповідно до довідки сільського комітету Руськополівського старостинського округу №9/01.6.1-05 від 05 січня 2026 року ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та має наступний склад сім'ї: син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до довідки сільського комітету Руськополівського старостинського округу №13/01.6.1-05 від 05 січня 2026 року ОСОБА_1 , мешканець АДРЕСА_1 проживає разом з дітьми, які знаходяться на його утриманні, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Станом на день звернення до суду відповідачка працює на сезонних роботах за межами України. Проте точний розмір отримуваного відповідачкою щомісячного доходу позивачу невідомий, і такий може бути різним у різні періоди, точно визначити який є неможливим. Самостійно позивач не має можливості забезпечити дітям належні умови для проживання, фізичного і духовного розвитку, а також утримати себе, оскільки на даний час не мас постійного місця праці та стабільного заробітку, та його матеріальне становище не надає можливості здійснювати належне утримання дитини та власне утримання. Матеріально-побутові умови проживання позивача характеризуються тим, що він проживає в будинку, що є спільною сумісною власністю сторін, при задовільних умовах, іншого цінного майна не має. Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї №12 від 05 січня 2026 року за результатами обстеження встановлено, що з вересня 2024 року неповнолітні діти ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , проживають разом з батьком та знаходяться на його утриманні. Майно, яке перебуває у власності, володінні чи користуванні сім'ї, не дає можливості отримання додаткових доходів. Сім'я також не має додаткових джерел для існування, які б надавали можливість отримання додаткових доходів. Мати дітей, відповідачка ОСОБА_2 із сім'єю не проживає, у вихованні дітей участі не бере, матеріально та фінансово не допомагає. У відповідачки відсутні аліментні зобов'язання щодо інших дітей. Відомостями щодо наявності у особистій власності відповідачки рухомого та нерухомого майна, грошових коштів позивач не володіє. Відомостями щодо витрат відповідачки, в тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, позивач не володіє. З огляду на викладене, враховуючи працездатний вік та нормальний стан здоров'я відповідачки розмір прожиткового мінімуму для дітей, віком від 6 до 18 років, розмір середньої заробітної плати, що мають тенденцію до збільшення, вважає, що з відповідачки слід стягувати аліменти на утримання дітей у частці від заробітку (доходу), що становить 1/2 всіх видів заробітку. Враховуючи наведене, просить стягувати з відповідачки на користь позивача аліменти, на утримання дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у частці від заробітку (доходу), що становить 1/2 всіх видів заробітку щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини, починаючи з дня подання позовної заяви до досягнення дітьми повноліття.
08 січня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
01 лютого 2026 року до суду від представника відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено наступне. Відповідачка не заперечує той факт, що у шлюбі у сторін народилось четверо дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти проживають у будинку, набутого за час шлюбу, за адресою АДРЕСА_1 . У зв'язку із конфліктними відносинами з позивачем, в тому числі щодо виховання дітей, відповідачка не проживає у їх спільному будинку, вимушена проживати у своїх батьків та тимчасово закордоном. Позивач зазначає, що мати дітей із сім'єю не проживає, у вихованні участі не бере, матеріально та фінансово не допомагає. З таким суб'єктивним та очевидно надуманим твердженням позивача відповідачка не згідна. Не проживання за однією адресою зумовлене непрязними відносинами з позивачем, як колишнім чоловіком, та жодним чином не впливає на бажання матері проживати разом з дітьми та виховувати їх. Дійсно, між сторонами, станом на сьогодні наявний спір щодо виховання дітей, який відповідачка намагається вирішити з позивачем в добровільному досудовому порядку. У випадку й подальшого перешкоджанню батьком в участі у вихованні дітей матір'ю, такий спір буде вирішуватись в судовому порядку. Відповідачка регулярно, з врахуванням свого матеріального становища, фінансово забезпечує дітей, шляхом передачі коштів повнолітньому сину - ОСОБА_3 . Відповідачка не заперечує сплачувати аліменти на дітей, протягом часу проживання дітей з батьком, у розмірі 1/3 всіх видів заробітку щомісячно. Такий розмір аліментів обумовлюється тим, що відповідачка немає регулярного доходу, не працевлаштована, за станом здоров'я не може повноцінно працювати, так як очікує народження дитини, допомагає в утриманні своїх непрацюючих батьків пенсійного віку. Звертає увагу, що фактично після розірвання шлюбу усім нерухомим та рухомим спільним майном подружжя заволодів позивач. Позивач має дохід з продажу транспортних засобів, які регулярно купує та продає, що підтверджується із відповіді РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 15 січня 2026 року, надано витяги із Єдиного державного реєстру транспортних засобів у якому наявна інформація про транспортні засоби, зареєстровані за громадянином ОСОБА_1 та інформація про транспортні засоби, що належали громадянину ОСОБА_1 та були перереєстровані на нових власників протягом періоду з 09 грудня 2004 по 12 січня 2026 року. Зокрема, позивач продає автомобіль CHEVROLET ORLANDO, 2012 року випуску, згідно відкритої інформації сайту AUTO.RIA та автомобіль Volkswagen Touran, 2012 року випуску. Окрім цього, відповідачці відомо, що позивач отримує матеріальну допомогу на дітей закордоном (Чеська Республіка). До розірвання шлюбу, такий вид допомоги був оформлений на ім'я матері. Із врахуванням рівності прав та обов'язків матері та батька, матеріального становища відповідачки та мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину відповідачка визнає частково позовні вимоги в частині сплати аліментів у розмірі 1/3 всіх видів заробітку щомісячно, в іншій частині просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, згідно поданої заяви, представник просив справу розглядати без його участі. Зазначив, що доводи відповідачки про те, що вона регулярно, з врахуванням свого матеріального становища, фінансово забезпечує дітей, шляхом передачі коштів повнолітньому сину - ОСОБА_3 , не відповідають дійсності і належними, допустимими та достовірними доказами не підтверджені. Доводи відповідачки про те, що після розірвання шлюбу позивач заволодів усім нерухомим та рухомим спільним майном подружжя є невірними, оскільки після припинення шлюбних відносин відповідачка покинула сім'ю та дітей, а відповідач залишився разом з дітьми проживати у спільному будинку сторін. Доводи відповідачки про наявність у позивача регулярного доходу з продажу транспортних засобів, належними, допустимими та достовірними доказами не підтверджені. Що стосується автомобіля CHEVROLET ORLANDO, 2012 року випуску, то такий транспортний засіб використовується позивачем для забезпечення потреб сім'ї, до якої, крім нього, входять ще троє дітей. Доводи відповідачки про те, що позивач отримує матеріальну допомогу на дітей закордоном (у Чеській Республіці) не відповідають дійсності і належними, допустимими та достовірними доказами не підтверджені. З огляду на викладені обставини, вважає, що позовні вимоги є підставними, підтвердженні належними, допустимими та достовірними доказами та відповідачкою не спростовані.
Відповідачка та її представник в судове засідання не з'явилися, згідно поданої заяви представник просила розгляд справи проводити у їх відсутності. Зазначила, що сторона відповідача частково визнає позовні вимоги та не заперечує сплачувати аліменти у розмірі 1/3 всіх видів заробітку щомісячно.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 09 грудня 2004 року, який рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 травня 2025 року розірвано (а.с.10-11).
Від даного шлюбу мають трьох дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір'ю яких згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , значиться відповідачка (а.с.4-6).
Відповідно до довідки №9/01.6.1-05 від 05 січня 2026 року виданої Руськополівським старостинським округом Тячівської ТГ Закарпатської області відомо, що згідно по-господарської книги 2024-2031 pp., № 4, № об. рах. 01-0262/1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та має наступний склад сім'ї: син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.12).
Згідно довідки №13/01.6.1-05 від 05 січня 2026 року виданої Руськополівським старостинським округом Тячівської ТГ Закарпатської області відомо, що згідно акту обстеження матеріально-побутових умов №12 від 05 січня 2026 року ОСОБА_1 , проживає разом з дітьми, які знаходяться на його утриманні: син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.13).
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї складеної депутатом Тячівської міської ради об'єднаної територіальної громади В.І. Патяник №12 від 05 січня 2026 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 , 1980 року народження, розлучений з дружиною ОСОБА_9 у 2025 року. З вересня 2024 року його неповнолітні діти: син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживають разом з батьком та знаходяться на його утриманні (а.с.14).
Згідно листа РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях №31/28/16/100-аз/05-2026-119-2026 від 15 січня 2026 року адресованого адвокату Л.Косик відомо, що надано витяг із Єдиного державного реєстру транспортних засобів, у якому наявна інформація про транспортні засоби, зареєстровані за громадянином ОСОБА_1 протягом періоду з 09 грудня 2004 по 12 січня 2026 року та витяг із Єдиного державного реєстру транспортних засобів, у якому наявна інформація про транспортні засоби, що належали громадянину ОСОБА_1 та були перереєстровані на нових власників протягом періоду з 09 грудня 2004 по 12 січня 2026 року в кількості 20 автомобілів (а.с.44-55).
Згідно відповіді на запит від 14 січня 2026 року №1305-2026-0000080 щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2025 року по листопад 2025 року відсутня інформація щодо ОСОБА_9 (а.с.57).
Із довідки КНП «Тячівська районна лікарня» №14 від 29 січня 2026 року виданої ОСОБА_9 вбачається, що остання з 26 січня 2026 року по даний час знаходиться на амбулаторному лікуванні в КНП «Тячівська районна лікарня» в жіночій консультації з приводу вагітності (а.с.58).
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 відповідачка ОСОБА_9 зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 07 січня 2026 року у Цифровому офісі державної реєстрації актів цивільного стану Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,про що зроблено актовий запис № 472. Прізвище відповідачки змінено з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 » (а.с.92).
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК. України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
При цьому суд враховує вимоги статті восьмої Закону України «Про охорону дитинства» щодо права кожної дитини на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
На підставі ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 11 ЗУ "Про охорону дитинства", батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст. 184 СК України).
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно до ст. 183 СК України суд погоджується зі способом визначення аліментів у частці від доходу, обраним позивачем.
Матеріали справи не містять доказів того, що на утриманні відповідачки перебувають інші особи, а саме батьки пенсійного віку, які потребують матеріальної допомоги.
Крім того, доводи представника відповідача щодо добровільного утримання неповнолітніх дітей не підтверджені належними та допустимим доказами.
Таким чином, при визначенні розміру аліментів, враховуючи всі вивченні судом обставини, а також положення ст. 180 СК України про те, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері так і батька, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь позивача аліментів на утримання дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 січня 2026 року, і до їх повноліття.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки позивач, відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, то з відповідачки необхідно стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 січня 2026 року, і до їх повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 1331 (одна тисяча триста тридцять один) грн. 20 коп. судового збору.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителька: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Повний текст рішення суду складено 03 квітня 2026 року.
Суддя М.Д.Стецюк