8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" квітня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/133/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості "Рестріелт" (61004, м. Харків, вул. Катерининська, буд. 46)
до Комунального підприємства "Котлярівське" Безлюдівської селищної ради (62491, Харківська обл., с. Котляри, вул. Миру, буд. 1) 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Безлюдівську селищну раду (62489, Харківська обл., селище Безлюдівка, вул. Зміївська, буд. 48)
про стягнення 93771,56 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості "Рестріелт" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Комунального підприємства "Котлярівське" Безлюдівської селищної ради про стягнення 93771,56 грн., з яких: безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 45331,36 грн., інфляційні втрати у розмірі 15663,60 грн., 3% річних у розмірі 4560,45 грн., збитки у розмірі 28216,15 грн., а також судові витрати.
Разом з тим, позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про залучення до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Безлюдівську селищну раду (62489, Україна, Харківський р-н, Харківська обл., селище Безлюдівка, вулиця Зміївська, будинок, 48; код ЄДРПОУ 04396555).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.01.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк у п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
27.01.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №2146) із доданими документами, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.02.2026 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Беручи до уваги те, що поданий позов за своїми ознаками є малозначним в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, розгляд справи ухвалено здійснювати в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи. Разом з тим, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Безлюдівську селищну раду (62489, Харківська обл., селище Безлюдівка, вул. Зміївська, буд. 48, код ЄДРПОУ 04396555).
Суд зазначає, що 18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам".
Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України усі юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Отже, учасники справи зобов'язані мати зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Таким чином, процесуальним законодавством передбачено спосіб належного повідомлення сторін про розгляд справи - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет".
Правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21.
Матеріали справи свідчать, що учасники справи зареєстрували Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, а тому копію ухвали суду про відкриття провадження у справі було надіслано до їх зареєстрованих Електронних кабінетів, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Також, ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.02.2026 по справі №922/133/26 оприлюднено в електронному вигляді в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
Отже, матеріали справи свідчать, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України від учасників справи на адресу суду не надходило.
Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, а тому справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України. При цьому залучена до участі у справі третя особа також не скористалася наданим процесуальним правом на подання письмових пояснень, відповідно до положень статті 168 ГПК України.
Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
З обставин справи та наданих позивачем обґрунтувань убачається, що ТОВ Агентство нерухомості "Рестріелт" є управителем та балансоутримувачем будинку (багатоквартирного житлового комплексу) за адресою: Харківська область, смт. Безлюдівка, вул. Перемоги, буд. 160, що підтверджується публічним договором про компенсацію витрат балансоутримувача з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, опублікованим 18.08.2021 у газеті "Харьковские Известия" №97 (2380).
01.11.2021 між Комунальним підприємством "Котлярівське" Безлюдівської селищної ради (далі - відповідач, виконавець послуг) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агентство нерухомості "Рестріелт" (далі - позивач, споживач) був укладений договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води №47/В-2021 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору предметом договору є надання послуг з централізованого постачання холодної води (надалі - постачання питної води, постачання води, водопостачання) за адресами: Харківська обл., Харківський р-н., смт. Безлюдівка, вул. Перемоги, 160 та 162 (перший під'їзд).
Відповідно до пункту 1.2. договору виконавець послуг зобов'язаний надавати споживачу послуги з централізованого постачання холодної води згідно з цим договором.
Згідно пункту 1.3. договору споживач зобов'язаний сплачувати вартість послуг з централізованого постачання холодної води згідно з договором.
Згідно пункту 2.1. договору виробник послуг постачає питну воду споживачу на об'єкти, що знаходяться на балансі, в експлуатації, обслуговуванні споживача відповідно до Додатку 1 "Перелік об'єктів та норм (ліміти) водоспоживання і водовідведення" у межах норм водоспоживання (лімітів).
Відповідно до умов пункту 3.1. договору всі розрахунки за спожиту питну воду здійснюються споживачем щомісяця на підставі актів виконаних робіт і затверджених тарифів за обсяги спожитої води і прийнятих стічних вод, що визначені за показниками засобів обліку вод, яких визначаються згідно п. 2.5. договору.
Згідно пункту 3.6. договору розрахунковим періодом є місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що наступає за розрахунковим.
Згідно пункту 8.1. договору договір набуває чинності з дати підписання і скріплення печатками сторонами і діє до 31.12.2021 включно, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення. Відповідно до ч. 3 статті 631 Цивільного кодексу України договір поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами до укладення цього договору з 15.05.2021 р.
Позивачем зазначено, що ТОВ Агентство нерухомості "Рестріелт" справно виконувало свої зобов'язання за договором №47/В-2021 від 01.11.2021 до вересня 2022 року. Наприкінці вересня 2022 року ТОВ "АН "Рестріелт" було отримано від Комунального підприємства "Котлярівське" Безлюдівської селищної ради додаткову угоду б/н та без дати щодо припинення дії договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води №47/В-2021 від 01.11.2021 з 06.04.2022 року у зв'язку з прийняттям Безлюдівською селищною радою відповідних рішень та розпоряджень.
Як з'ясовано позивачем, згідно рішення ХІХ сесії VІІI скликання Безлюдівської селищної ради від 23 лютого 2022 року "Про передачу майна служби водопостачання та водовідведення, дільниць теплопостачання, що обліковуються на балансі Комунального підприємства "Котлярівське" Безлюдівської селищної ради на баланс, у статутний фонд та господарське відання Комунальному підприємству Харківської районної ради "Комуненерго". Як було зазначено у додатковій угоді щодо припинення дії договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води, було розпорядження Безлюдівської селищної ради від 06.04.2022 р. №9-аг "Про визнання Комунального підприємства Харківської районної ради "Комуненерго" виконавцем комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для всіх категорій споживачів та встановлення тарифів на вказані послуги".
Однак, як було з'ясовано ТОВ "АН "Рестріелт" рішенням ХХ сесії VІІІ скликання Безлюдівської селищної ради від 09.11.2022 р. "Про визнання Комунального підприємства Харківської районної ради "Комуненерго" виконавцем послуг з централізованого постачання води, централізованого водовідведення та постачання теплової енергії для всіх категорій споживачів в межах території Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області" було визнано Комунальне підприємство Безлюдівської селищної ради "Комуненерго" виконавцем даних послуг.
Відтак, позивач вважав, що такі послуги на території Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області виконувало Комунальне підприємство "Котлярівське" Безлюдівської селищної ради, однак як з'ясувалось згодом, постачання холодної води здійснювалось Комунальним підприємством Безлюдівської селищної ради "Комуненерго".
Як зазначено позивачем в обґрунтування позовних вимог, ТОВ "АН "Рестріелт" не знаючи про те, що з 06.04.2022 р. Комунальне підприємства Харківської районної ради "Комуненерго", а не Комунальне підприємство "Котлярівське" Безлюдівської селищної ради було виконавцем комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення було помилково перераховано на рахунок Комунального підприємства "Котлярівське" Безлюдівської селищної ради грошові кошти за послуги з водопостачання у 2022 році у загальному розмірі 45331,36 грн., а саме згідно платіжною інструкцією №10388 від 08.09.2022 р. на суму 40001,73 грн. та платіжною інструкцією №772 від 08.09.2022 р. на суму 5329,63 грн.
Разом з тим, позивачем зазначено, що у подальшому між КП Харківської районної ради "Комуненерго" та ТОВ Агентство нерухомості "Рестріелт" був укладений договір №КЕ 56В-2022, за яким споживачем було справна сплачено кошти за послуги з централізованого постачання холодної води.
Крім того, обставини справи свідчать та позивачем зазначено, що ТОВ "АН "Рестріелт" після підписання договору №КЕ56В-2022, звернувся до Комунального підприємства "Котлярівське" Безлюдівської селищної ради із листами щодо перерахунку коштів у загальному розмірі 45331,36 грн., а саме згідно платіжною інструкцією №10388 від 08.09.2022 р. на суму 40001,73 грн. та платіжною інструкцією №772 від 08.09.2022 р. на суму 5329,63 грн. на рахунок Комунального підприємства Харківської районної ради "Комуненерго", однак відповідей на зазначені листи не отримувало.
Позивач зазначає, що про вказане також дізнався під час слухання справи №922/2330/25 за позовом Комунального підприємства Безлюдівської селищної ради "Комуненерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості "Рестріелт", треті особи: Комунальне підприємство "Котлярівське" Безлюдівської селищної ради та Безлюдівська селищна рада про стягнення заборгованості за надані послуги за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води №КЕ 56В-2022 від 06.04.2022 у загальній сумі 71125,11 грн.
Позивачем зазначено про звернення з заявою до Комунального підприємства Безлюдівської селищної ради "Комуненерго" щодо врегулювання даного спору та зарахування коштів у загальному розмірі 45331,36 грн., що відповідає основному боргу в рамках справи №922/2033/25, перераховані згідно платіжною інструкцією №10388 від 08.09.2022 р. на суму 40001,73 грн. та платіжною інструкцією №772 від 08.09.2022 р. на суму 5329,63 грн. на рахунок Комунального підприємства "Котлярівське" Безлюдівської селищної ради, в рахунок погашення заборгованості за договором №КЕ56В-2022, однак врегулювання не відбулось.
Враховуючи викладене позивач вважає, що КП "Котлярівське" Безлюдівської селищної ради безпідставно утримує грошові кошти у розмірі 45331,36 грн., у зв'язку з чим звертається з відповідним позовом.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як зазначено вище, 01.11.2021 між Комунальним підприємством "Котлярівське" Безлюдівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Агентство нерухомості "Рестріелт" був укладений договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води №47/В-2021.
Матеріали справи свідчать та позивачем зазначено про перерахування на рахунок Комунального підприємства "Котлярівське" Безлюдівської селищної ради грошові кошти за послуги з водопостачання у 2022 році у загальному розмірі 45331,36 грн., а саме згідно платіжною інструкцією №10388 від 08.09.2022 р. на суму 40001,73 грн. з призначенням платежу: "за послуги з водопостачання в лютому-квітні 2022 року в т.ч. ПДВ 20% 6666,96 грн." та платіжною інструкцією №772 від 08.09.2022 р. на суму 5329,63 грн. з призначенням платежу: "за послуги з водопостачання в липні 2022 р. згідно дог. №47/В-2021 від 01.11.2021 р. У сумі 4441,36 грн. ПДВ - 20% 888,27 грн."
Разом з тим, матеріали справи свідчать, що ТОВ "АН "Рестріелт" отримано від Комунального підприємства "Котлярівське" Безлюдівської селищної ради додаткову угоду б/н та без дати щодо припинення дії договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води з 06.04.2022 року у зв'язку з прийняттям Безлюдівською селищною радою відповідних рішень та розпоряджень.
Рішення ХІХ сесії VІІ скликання Безлюдівської селищної ради від 23.02.2022 р. "Про передачу майна служби водопостачання та водовідведення, дільниць теплопостачання, що обліковуються на балансі Комунального підприємства "Котлярівське" Безлюдівської селищної ради на баланс, у статутний фонд та господарське відання Комунальному підприємству Харківської районної ради "Комуненерго". Як зазначено у додатковій угоді щодо припинення дії договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води, було прийнято розпорядження Безлюдівської селищної ради від 06.04.2022 р. №9-аг "Про визнання Комунального підприємства Харківської районної ради "Комуненерго" виконавцем комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для всіх категорій споживачів та встановлення тарифів на вказані послуги".
З обставин справи та наведених позивачем обгрунтувань убачається, що у селищі Безлюдівка Харківської області та на території Безлюдівської селищної територіальної громади були активні бойові дії з 24.02.2022 року по 15.09.2022 року. Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1364 , якою визначено механізм формування єдиного переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Сам перелік був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004.
Як зазначено позивачем, згідно наказу №309 на території Безлюдівської селищної територіальної громади (UA63120010000021682) були активні бойові дії з 24.02.2022 по 15.09.2022, у зв'язку з чим ТОВ "Агентство нерухомості "Рестріелт" не було обізнано про вищезазначені зміни постачальника послуг з централізованого постачання холодної води на території Безлюдівської селищної територіальної громади. Як було з'ясовано ТОВ "АН "Рестріелт", рішенням ХХ сесії VІІІ скликання Безлюдівської селищної ради від 09.11.2022 р. "Про визнання Комунального підприємства Харківської районної ради "Комуненерго" виконавцем послуг з централізованого постачання води, централізованого водовідведення та постачання теплової енергії для всіх категорій споживачів в межах території Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області" було визнано Комунальне підприємство Безлюдівської селищної ради "Комуненерго" виконавцем даних послуг.
Відтак, позивач вважав, що такі послуги на території Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області виконувало Комунальне підприємство "Котлярівське" Безлюдівської селищної ради, однак як з'ясувалось згодом, постачання холодної води здійснювало Комунальне підприємство Безлюдівської селищної ради "Комуненерго".
Матеріали справи свідчать, що ТОВ "АН "Рестріелт" листом за вих. №76 від 24.11.2023, повторно зверталось до КП "Котлярівське" Безлюдівської селищної ради, в якому просило повернути помилково перераховані кошти у загальному розмірі 45331,36 грн., а саме згідно з платіжною інструкцією №10388 від 08.09.2022 р. на суму 40001,73 грн. та платіжною інструкцією №772 від 08.09.2022 р. на суму 5329,63 грн. або перерахувати кошти (здійснити залік по взаємовідносинам з КП ХРР "Комуненерго" код ЄДРПОУ 39402730). Повідомляло, що розрахунки з відповідачем проведені повністю. При цьому матеріали справи свідчать, що лист отримано відповідачем згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, однак залишено без відповіді та задоволення.
Як зазначено позивачем, про вказані вище обставини позивач також дізнався під час розгляду справи №922/2330/25 за позовом Комунального підприємства Безлюдівської селищної ради "Комуненерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості "Рестріелт", треті особи: Комунальне підприємство "Котлярівське" Безлюдівської селищної ради та Безлюдівська селищна рада про стягнення заборгованості за надані послуги за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води №КЕ 56В-2022 від 06.04.2022 у розмірі 45331,36 грн., пені у розмірі 16143,57 грн., 3% річних у розмірі 1739,97 грн., інфляційних витрат у розмірі 7910,21 грн., всього - 71125,11 грн.
Матеріали справи свідчать, що рішенням Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 по справі №922/2033/25 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості "Рестріелт" (61004, м. Харків, вул. Катерининська, 46, код ЄДРПОУ 24137933) на користь Комунального підприємства Безлюдівської селищної ради "Комуненерго" (62489, Харківська область, Харківський район, селище Безлюдівка, Мостобудівників в'їзд, буд. 13-А, код ЄДРПОУ 39402730) заборгованість за надані послуги у сумі 45331,36 грн., пеню у сумі 16143,57 грн., 3% річних у сумі 1739,97 грн., інфляційні витрати у сумі 7910,21 грн. та 2422,40 грн. судового збору.
Предметом дослідження та оцінки судом були, зокрема, спірна платіжна інструкція №10388 від 08.09.2022 р. на суму 40001,73 грн. та платіжна інструкція №772 від 08.09.2022 р. на суму 5329,63 грн. Судом встановлено, що ТОВ АН "Рестріелт" звернулось до КП "Котлярівське" Безлюдівської селищної ради з листом №76 від 24.11.2023 р. та повторно просило повернути помилково перераховані грошові кошти згідно вказаних платіжних інструкцій або зробити залік з Комунальним підприємством Безлюдівської селищної ради "Комуненерго". При цьому докази того, що КП "Котлярівське" Безлюдівської селищної ради перерахувало грошові кошти у розмірі 40001,73 грн. та 5329,63 грн. - Комунальному підприємству Безлюдівської селищної ради "Комуненерго", в матеріалах справи відсутні.
З матеріалів справи убачається, що рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 по справі №922/2033/25 набрало законної сили 08.12.2025 р.
Частиною 4 статті 75 ГПК України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Положення глави 83 ЦК України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно з частиною 1 статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з частиною 2 статті 1214 ЦК України об'єктом кондикції є не лише майно, а й грошові кошти, що безпідставно утримані чи набуті.
Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17).
Суд зазначає, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов'язання, передбачені статтею 1212 ЦК України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов'язаннях (правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №924/1338/19).
Враховуючи встановлені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно утримує грошові кошти у розмірі 45331,36 грн., що сплачено позивачем згідно з платіжною інструкцією №10388 від 08.09.2022 р. на суму 40001,73 грн. та платіжною інструкцією №772 від 08.09.2022 р. на суму 5329,63 грн.
Відтак, суд дійшов обґрунтовано висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 45331,36 грн., що сплачені позивачем, є цілком обґрунтованою, правомірною, жодним чином не спростованою відповідачем та підлягає задоволенню.
При цьому враховуючи порушення прав та інтересів позивача на володіння своїми коштами, які отримано відповідачем, позивачем реалізовано у активній та однозначній формі своє волевиявлення на судовий захист щодо стягнення коштів.
Щодо позовних вимог про стягнення інфляційні втрати у розмірі 15663,60 грн., 3% річних у розмірі 4560,45 грн., суд зазначає наступне.
Положеннями чинного законодавства України, а саме статтею 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 ЦК України).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17).
Суд зазначає, що вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 в справі №758/1303/15-ц та від 16.05.2018 в справі №686/21962/15-ц.
Отже, за змістом статей 625, 1212 ЦК України положення статті 625 ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов'язань, а тому в разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей нараховуються інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.
Як вказано в постанові Верховного Суду від 11.02.2025 у справі №910/14481/23 зобов'язання повернути безпідставно набуте майно виникає у особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Крім того, передбачений частиною 2 статті 625 ЦК України обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виникає, виходячи з наявності самого факту прострочення, який має місце з моменту безпідставного одержання відповідачем грошових коштів позивача (пункт 66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №910/3831/22).
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат у розмірі 15663,60 грн. та 3% річних у розмірі 4560,45 грн., враховуючи фактичні обставини справи та наведені положення законодавства, суд зазначає, що правомірними до стягнення є 3% річних у розмірі 4559,11 грн., інфляційні втрати у розмірі 15659,12 грн. У задоволенні іншої частини заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд вважає за необхідне відмовити.
Щодо позовної вимоги про стягнення збитки у розмірі 28216,15 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
В силу статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.
З аналізу вище викладеного слідує, що статтею 22 ЦК України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки й упущена вигода. Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала в зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі та втрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права. Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 ЦК України, адже частиною першою цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
При цьому, оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності)).
Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Окрім того, щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення слід зазначити, що законодавством України на позивача не покладається обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди. Саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах (висновок Верховного Суду у постанові від 21.04.2021 у справі №648/2035/17, постанові від 14.02.2018 у справі №686/10520/15-ц).
Матеріали справи свідчать та позивачем зазначено, що відповідачем своїми діями щодо безпідставного утримання коштів завдано збитків ТОВ "АН "Рестріелт", які стягнуто за рішенням Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 по справі №922/2033/25 за позовом Комунального підприємства Безлюдівської селищної ради "Комуненерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості "Рестріелт", треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальне підприємство "Котлярівське" Безлюдівської селищної ради, Безлюдівська селищна рада про стягнення заборгованості. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості "Рестріелт" на користь Комунального підприємства Безлюдівської селищної ради "Комуненерго" заборгованість за надані послуги у розмірі 45331,36 грн., пеню у розмірі 16143,57 грн., 3% річних у розмірі 1739,97 грн., інфляційні витрати у розмірі 7910,21 грн. та 2422,40 грн. судового збору.
З матеріалів справи убачається та відповідачем не спростовано, що ТОВ "АН "Рестріелт" зверталось до Комунального підприємства "Котлярівське" Безлюдівської селищної ради із листами щодо перерахунку коштів у загальному розмірі 45331,36 грн., а саме згідно платіжною інструкцією №10388 від 08.09.2022 р. на суму 40001,73 грн. та платіжною інструкцією №772 від 08.09.2022 р. на суму 5329,63 грн. на рахунок Комунального підприємства Харківської районної ради "Комуненерго", зокрема, повторне звернення з листом №76 від 24.11.2023 р., який відповідачем отримано.
Однак матеріали справи свідчать, що жодних відповідей з боку відповідача на звернення позивача не надано та жодних дій з боку відповідача щодо перерахунку коштів на рахунок позивача або здійснення інших передбачених законодавством дій з метою врегулювання спірного питання не було зроблено, що відповідачем при вирішенні судом даного спору також жодним чином не спростовано.
Разом з тим, як зазначено вище та свідчать матеріали справи, не здійснення перерахунку коштів у загальному розмірі 45331,36 грн. призвело до виникнення заборгованості за послуги з централізованого постачання води, централізованого водовідведення та постачання теплової енергії, у зв'язку з чим, спірне питання було доведено до суду та постановлено рішення Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 по справі №922/2033/25, яким було додатково (окрім основного боргу) стягнуто з позивача пеню у розмірі 16143,57 грн., 3% річних у розмірі 1739,97 грн., інфляційні витрати у розмірі 7910,21 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Всього - 28216,15 грн.
Отже, матеріали справи свідчать та відповідачем у розумінні вимог статей 13, 74 ГПК України не спростовано, що між протиправною бездіяльністю відповідача, яка полягає у безпідставному збереженні грошових коштів позивача у розмірі 45331,36 грн. та настанням для ТОВ "АН "Рестріелт" негативних майнових наслідків у вигляді додаткових фінансових втрат, існує прямий причинно-наслідковий зв'язок.
Відсутність відповіді на звернення позивача щодо врегулювання спірного питання, не повернення позивачу сплачених коштів або перерахунку безпідставно отриманих коштів призвело до виникнення заборгованості позивача перед іншим виконавцем комунальних послуг та, як наслідок, до стягнення з позивача додаткових витрат - пені, інфляційних втрат, 3% річних та судових витрат за рішенням суду.
Таким чином, матеріали справи свідчать та відповідачем жодним чином не спростовано, що у діях (бездіяльності) відповідача наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна бездіяльність, що полягає у відсутності відповіді на звернення позивача та не поверненні безпідставно набутого майна у вигляді сплачених грошових коштів; наявність реальних збитків у вигляді сум, що додатково стягнуто з позивача на користь КП "Комуненерго" по справі №922/2033/25; причинний зв'язок між такою бездіяльністю та заподіяними збитками; а також вина відповідача, яка презюмується та не була спростована.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача збитків у розмірі 28216,15 грн. є правомірною, обґрунтованою, жодним чином не спростованою, а тому підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності". Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.
Отже, встановлені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази дають підстави дійти висновку про наявність у позивача права на "законне очікування" про стягнення коштів. При цьому неповернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.02.2018 по справі №910/5444/17, від 30.10.2018 по справі №917/63/18).
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Однак, будучи обізнаним про розгляд справи, всупереч вимог наведених статей 13, 74 ГПК України, жодних доказів на спростування встановлених обставин справи та часткової обґрунтованості заявлених позовних вимог, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Котлярівське" Безлюдівської селищної ради (62491, Харківська обл., с. Котляри, вул. Миру, буд. 1, код ЄДРПОУ 32583459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості "Рестріелт" (61004, м. Харків, вул. Катерининська, буд. 46, код ЄДРПОУ 24137933) безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 45331,36 грн., 3% річних у розмірі 4559,11 грн., інфляційні втрати у розмірі 15659,12 грн., збитки у розмірі 28216,15 грн., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,23 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "02" квітня 2026 р.
СуддяГ.І. Сальнікова