8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" квітня 2026 р. м ХарківСправа № 922/1079/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.
розглянувши заяву (вх. № 1079/26 від 31.03.2026) фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), -
про неплатоспроможність, -
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства із заявою, в якій просить суд:
- відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність;
- затвердити кандидатуру Белінської Наталії Олександрівни та призначити керуючим реструктуризацією її боргів;
- оприлюднити оголошення про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність на офіційному сайті Верховного Суду;
- визнати її неплатоспроможною;
- прийняти запропонований План реструктуризації (проект пропозицій);
- зупинити всі штрафні санкції, пеню, комісію, проценти щодо ОСОБА_1 починаючи з дня винесення рішення (загальний мораторій).
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про неплатоспроможність та додані до неї документи суд встановив, що подана заява не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Кодекс України з процедур банкрутства сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог. Отже, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення його боргів.
Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду, отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів.
Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст. 76-77 ГПК України, що також передбачено п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
КУзПБ покладає на боржника обов'язки щодо надання повної і достовірної інформації про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (п. 4-11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ), тому у разі необхідності має надати і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.
Відносно вимог статті 115 КУзПБ.
Заявник визначає в якості підстави звернення із заявою п. 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ, а саме: боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Згідно із п. 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Суд зазначає, що заявник помилково посилається на висновки постанови Верховного Суду від 29.07.21 у справі № 909/1028/20 щодо статті 115 КУзПБ, адже висновки Верховний Судом зроблені за іншої редакції цієї статті.
Водночас, у відповідності до п. 33 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 серпня 2025 року у справі № 907/96/25 Верховний Суд зауважує, що з урахуванням чинної редакції частини 2 статті 115 КУзПБ визначений пунктами 2-4 вказаної норми перелік підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи застосовується як альтернативний без формули "інші обставини". При цьому закон не вимагає сукупності усіх трьох підстав як обов'язкової умови відкриття провадження, а при визначенні ознак неплатоспроможності слід виходити з визначення відповідного терміну, наданого у статті 1 КУзПБ.
Згідно із ст. 1 КУзПБ загроза неплатоспроможності - фінансово-господарський стан боржника, що характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов'язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями.
Звертаючись із заявою, підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявниця визначила перебування її під загрозою неплатоспроможності через наявність прострочених зобов'язань перед кредиторами ПРИБЛИЗНО на суму 453 610,53 грн. При цьому, у розділі «Щодо наявності загрози неплатоспроможності фізичної особи» заяви міститься лише загальні відомості про наявність заборгованості, без належного обґрунтування та підтвердження обставин, які б свідчили про неможливість виконання заявницею своїх грошових зобов'язань протягом наступних 12 місяців. Саме по собі посилання на наявність простроченої заборгованості не є достатнім для висновку про наявність загрози неплатоспроможності у розумінні статті 1 КУзПБ, оскільки така загроза має бути підтверджена комплексом об'єктивних фінансово-економічних показників та відповідними доказами (первинними документами).
Відносно надання до суду всіх документів, що стали підставою для звернення із заявою до суду.
Суд зауважує, що при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Отже, відсутність доказів наявності первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості позбавляє можливості суду надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Крім того, суд зауважує, що задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо.
У відповідності до п. 34 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 серпня 2025 року у справі № 907/96/25 системний аналіз статті 113, частин 1, 2 статті 116 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що про наявність наведених підстав у кожному конкретному випадку мають свідчити достатні фактичні обставини з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.
У заяві зазначено, що боржником, не надано належних доказів в частині (всіх копій договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором, через їх відсутність або втрату. Водночас, такі обставини не можуть бути підставою для звільнення заявника від надання до суду первинних документів, адже сам заявник є стороною цих договорів та може отримати їх у кредиторів на запит.
Крім того, надані заявницею докази не містять систематизованої інформації щодо кожного кредитора окремо, підстав виникнення зобов'язань, переуступки прав вимоги, та строків їх виконання відповідно до договору, періоду нарахування похідних вимог.
Як вбачається із наданої виписки з АТ «Акцепт-банк» (абанк), заявник не надає 1 сторінки такої виписки, що унеможливлює встановлення реквізитів відповідного документа, кого він стосується та за який період. Виписка по рахунку Бородіни І.В. за певні обмежені періоди, а не суцільно з 31.08.2025 по 20.11.2025, з 30.04.2025 по 30.06.2025, з 30.06.2025 по 31.08.2025, з 31.01.2025 по 30.04.2025, з 31.01.2025 по 30.04.2025, з 30.06.2025 по 31.08.2025, з 31.08.2025 по 20.11.2025, з 30.04.2025 по 30.06.2025, з 30.04.2025 по 30.06.2025, з 30.06.2025 по 31.08.2025, з 31.08.2025 по 20.11.2025, з 31.01.2025 по 30.04.2025.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
У відповідності до ч. 1, 4 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відносно конкретизованого списку кредиторів.
У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
До заяви представлено конкретизований список кредиторів. Водночас, судом встановлені наявні невідповідності вимогам п. 3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Так, у заяві про неплатоспроможність зазначено, що існує заборгованість, зокрема, перед ТОВ "ІННОВА-НОВА" та ТОВ "ФК "АБЕКОР". Водночас серед конкретизованого списку поточних кредиторів відомостей про цих кредиторів нема.
Також, п. 3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ визначено, що у цьому списку зазначається строк виконання зобов'язання згідно із законом або договором.
Водночас, у конкретизованому списку кредиторів заявником зазначено інформацію щодо «Строк кредиту».
Також, п. 3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ чітко визначає вимоги щодо зазначення суми заборгованості, а саме зазначається сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо).
Тобто, заявник має окремо зазначити загальну суму заборгованості, з них заборгованість за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені).
Натомість, заявник по певним кредитам не чітко виокремив суми по кожному із виду зобов'язань. Наприклад, відносно ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» зазначено сума нарахованої пені/штрафу: 888,40 грн. Тобто, є незрозумілим щодо правової природи заборгованість - пеня чи штраф. Відносно АТ «СЕНС БАНК» зазначено, що сума нарахованої неустойки складає 797,38 грн. Водночас, у відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ визначається вид неустойки.
Також, заявник надає у конкретизованому списку кредиторів інформацію щодо суми заборгованості, що не відповідає наданим документам, хоча у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ чітко зазначає, що у списку кредиторів має міститися суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо). Наприклад, по кредитному договору № 9958805 від 19.09.2024, виданий ТОВ «МІЛОАН», зазначається, що наявні заборгованість тільки по тілу кредиту у розмірі 5000,00 грн. В свою чергу, заявник надає до суду «Відомість про щоденні нарахування та погашення» по цьому кредиту з якої вбачається, що починаючи з 19.11.2024 відбувалися нарахування комісії за обслуговування кредиту та штрафу. Водночас, відповідні відомості у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ не знайшли своє відображення у конкретизованому списку кредиторів. Як зазначено у самому списку, в подальшому кредит був проданий ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ». Однак, серед переліку поточних кредитів ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» кредитного договору № 9958805 від 19.09.2024 немає.
Крім того, п. 3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ визначає обов'язкові реквізити щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи.
Заявником надано до суду договір про надання фінансового кредиту № 12057-10/2024 від 11.10.2024 з ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», однак серед конкретизованого переліку кредиторів відомостей про цього кредитора немає.
Також, згідно листа ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» вих. № 30.01.2026 від 30.01.2026 зазначено, що за договором № 103762324 від 21.10.2025 (первісний кредитор ТОВ «МІЛОАН») отримано право вимоги на суму 15 546,97 грн. Однак, інформація про цей кредит не відображена в конкретизованому списку.
Загалом, заявник має розмежувати види зобов'язань для розуміння їх правової природи, підстав виникнення, строків виконання тощо, а також такі відомості мають бути предметом пропозицій у проекті плану реструктуризації зобов'язань боржника перед кредиторами.
Відносно проєкту плану реструктуризації.
Відповідно до ч. 4 ст. 116 КУзПБ разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Також, відповідно до ч. 2 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства у плані реструктуризації боргів боржника обов'язково мають бути зазначені: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Отже, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Суд звертає увагу на те, що розроблення плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема щодо форми і змісту проекту плану, що надає можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Поданий заявницею проект плану реструктуризації боргів не відповідає передбаченим Кодексом України з процедур банкрутства вимогам до змісту зазначеного документа, оскільки не зазначено, яким чином вона сплачуватиме грошову винагороду арбітражному керуючому у справі про неплатоспроможність останньої; не зазначено вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів. Крім того, план не міститься пропозицій щодо порядку задоволення наявних зобов'язань перед кредиторами, не містить умов списання (прощення) залишків інших (невиконаних) зобов'язань тощо.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Згідно із ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Беручи до уваги, що заявницею - ОСОБА_1 не подано до суду, зокрема,
- доказів, які підтверджують наявність ознак загрози неплатоспроможності за визначенням у відповідності до ст. 1 КУзПБ з додаванням документів, що підтверджують відповідні підстави;
- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- первинні документи в підтвердження наявності боргу кредиторами, які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань;
- детальну інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від фінансових установ;
- проєкт плану реструктуризації боргів, оформлений з урахуванням вимог ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства,
тобто заяву про неплатоспроможність подано без додержання імперативних вимог Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов до висновку про наявність правових та фактичних підстав для залишення без руху заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про неплатоспроможність (вх. № 1079/26 від 31.03.2026) та надання заявниці строку для усунення відповідних недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 37, 113, 116 Кодексу України з питань банкрутства, ст. 174, 232-235 ГПК України, суд -
1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про неплатоспроможність (вх. № 1079/26 від 31.03.2026) залишити без руху.
2. Встановити заявнику для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до Господарського суду Харківської області:
- доказів, які підтверджують наявність ознак загрози неплатоспроможності за визначенням у відповідності до ст. 1 КУзПБ з додаванням документів, що підтверджують відповідні підстави;
- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- первинні документи в підтвердження наявності боргу кредиторами, які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань;
- детальну інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від фінансових установ;
- проєкт плану реструктуризації боргів, оформлений з урахуванням вимог ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства,
3. Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу складно та підписано 02.04.2026.
СуддяН.А. Новікова