Справа № 306/292/26
Провадження № 2-а/306/5/26
02 квітня 2026 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого-судді Жиганської Н.М.
за участю секретаря судового засідання Якубовської С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Головного управління національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови серії ЕНА №6617747 від 05.02.2026 року, складеної поліцейським ВП №1 (м.Свалява) Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області сержантом поліції Королевич Ю.М. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.Просить постанову скасувати та стягнути судові витрати з відповідача.
Суд своєю ухвалою від 05.02.2026 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив судове засідання. Сторонам направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі та відповідачу копія позовної заяви з доданими до позову документами з використанням послуг поштового зв'язку, які надаються АТ "Укрпошта". Інформація щодо справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua.
12.03.2026 року до суду надійшов відзив (вх.№2121) ГУНП в Закарпатській області відповідно до якого відповідач заявлений позов не визнав та просить відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ГУНП в Закарпатській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у повному обсязі. В обгрунтування доводів зазначає, що 05.02.2026 року о 07:13 годині водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки та перевозив пасажира, який був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3.В ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП. Постановою серії ЕНА №66177447 від 05.02.2026 року громадянина ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Вимоги мотивує тим, що оскаржувана постанова складена інспектором ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області сержантом поліції Королевич Ю.М. відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 року № 1395, посилання позивача на порушення ГУНП в Закарпатській області законодавства є безпідставними, необґрунтованими, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.
26.03.2026 року позивач подав до суду відповідь на відзив (вх.№2453), згідно яких позивач не погоджується із запереченнями відповідача на позовну заяву. В обгрунтування доводів посилається на те, що посилання на те, що правопорушення зафіксоване та доказом вини є якийсь відеозапис, який додано до відзиву не може бути доказом, оскільки ОСОБА_1 не надано копії такого відеозапису. Також в матеріалах справи немає підтвердження того, що відеофіксація здійснювалася на сертифікований пристрій, який виданий інспектору поліції для здійснення відеофіксації правопорушення. Крім цього, під час зупинки транспортного засобу інспектору поліції не назвав себе, свою посаду, а також не повідомив причину зупинки. Після запитань позивача щодо причин зупинки, поліцейський назвав ст. 32 НПУ та почав вчиняти на позивача тиск і випитувати, чи не перебуває ОСОБА_1 в СЗЧ або в розшуку. Вважає, що його вина у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КупАП не доведена. Притягнення до адміністративної відповідальності відбулося через особисту неприязнь. Просить задоволити позовні вимоги у повному обсязі.
Справа до розгляду призначена на 15:00 годину 02.04.2026 року.
Позивачподав до суду заяву (вх.№2736) про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити з підстав зазначених у позові та у відповіді на відзив.
Представник відповідача Олексій Василь Віталійович, який діє в інтересах ГУНП у Закарпатській області у судове засідання не з'явився. Просить відмовити у задоволенні позовної заяви з підстав зазначених у відзиві (вх.№2121 від 12.03.2026 року. ).
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «EASYCON» не здійснювалося (ч.4 ст. 229 КАС України).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ та ОБГРУНТУВАННЯ ВИСНОВКІВ СУДУ:
Відповідно до ст. 129 Конституції України - основною засадою судочинства є забезпечення права на перегляд справи, який гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Відповідно до ст. 287 КУпАП - постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України - місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України - визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 7 КУпАП).
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Суд встановив, що відповідно до постанови серії ЕНА №6617747 від 05.02.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.
У оскаржуваній постанові зазначено, що 05 лютого 2026 року о 13:13 годині в с.Драчино, вул.Драчинська водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "CHEVROLET" моделі NUBIRA, д.н.з. НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та перевозив пасажира, який був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 "в" ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст. 121 та КУпАП.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України за №580-VIII "ПроНаціональну поліцію" - поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КабінетуМіністрів України від 10.10.2001 року за №1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до статті 280 КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Суд зазначає таке.
Відповідно до ч.5 ст. 121 КУпАП - відповідальність наступає за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Відповідно до п. 2.3 "в" ПДР України - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що відеофіксація не є доказом його вини та не може бути доказом у справі, поскільки відповідно до дослідженого у судовому засіданні запису відеофіксації правопорушення, наданого до суду відповідачем суд встановив, що позивач 05.02.2026 року керував транспорнтим засобом "CHEVROLET" моделі NUBIRA, д.н.з. НОМЕР_1 та, у ньому перевозив пасажира, який був не пристебнутий ремнями безпеки.
Зокрема, під час перегляду відеозапису встановлено, що поліцейський при винесенні постанови роз'яснив ОСОБА_1 права, передбачені ст.268 КУпАП, порядок та строк оскарження постанови. Сам позивач під час складання та отримання постанови щодо вчиненого правопорушення не заперечував.
Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України - електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Долучений відповідачем в якості доказу диск з відеозаписом обставин події був виготовлений у зв'язку із необхідністю надання інформації, яка має значення для розгляду справи, та є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації, що зберігається на комп'ютері в електронному вигляді у виді файлів.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України - за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням вищезазначених обставин та досліджених доказів, враховуючи, що при винесенні постанови відповідач діяв в межах чинного законодавства, що підтверджується дослідженими судом доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Суд не вирішує питання щодо судових витрат у відповідності до ч. 1 ст.143 КАС України, ч.1 ст.139 КАС України.
Статтею 129 - 1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.
Відповідно до ч.2 ст. 14 КАС України - судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Керуючись ст. 132, 139, 143, 286, 2936, 295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕНА №6617747 від 05.02.2026 року, складеної поліцейським ВП №1 (м.Свалява) Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області сержантом поліції Королевич Ю.М. -залишити без задоволення, постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6617747 від 05.02.2026 рокупро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.- без змін.
Рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ГОЛОВУЮЧИЙ - СУДДЯ Н.М.ЖИГАНСЬКА