Дата документу 25.03.2026 Справа № 336/2888/25
Єдиний унікальний № 336/2888/25 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/807/472/26 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія: ч. 4 ст. 187 КК України
25 березня 2026 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 , прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_9 на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 грудня 2025 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, громадянин України, має середню освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований, не зареєстрований, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
1) 22 червня 1994 року Запорізьким обласним судом за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст. 17, ч. 3 ст. 81, ч. 4 ст. 117, ст. 42 КК України до покарання у виді 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 19 травня 2003 року по відбуттю строку покарання;
2) 5 лютого 2004 року Люботинським міським судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 296, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі. Звільнений 12 березня 2007 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 місяць 28 днів;
3) 23 липня 2007 року Московським районним судом м. Харків за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. Звільнений 26 березня 2012 року умовно-достроково на невідбутий строк 27 днів;
4) 4 квітня 2013 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років 27 днів позбавлення;
5) 19 квітня 2019 року Запорізьким районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 15 п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді 10 років позбавлення волі. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомир від 10 квітня 2024 року невідбуту частину покарання замінено на покарання у виді 5 місяців 6 днів пробаційного нагляду. 25 листопада 2024 року знятий з пробаційного обліку по відбуттю покарання,
визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та йому призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання постановлено рахувати з моменту фактичного затримання - з 18 лютого 2025 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 18 лютого 2025 року по 29 грудня 2025 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України, -
Вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за наступних обставин.
17 лютого 2025 року, приблизно о 22.45 годині, ОСОБА_7 , у період дії воєнного стану, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, знаходячись на пішохідній доріжці біля залізничного мосту на перехресті вулиці Героїв 55-ї бригади та проспекту Моторобудівників в місті Запоріжжі, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, та погрозою застосування такого насильства, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, підійшов ззаду до потерпілої ОСОБА_10 , яка йшла по вказаній пішохідній доріжці та тримала у руках пакет з продуктами харчування, гострим кінцем леза приставив до шиї ОСОБА_10 ножа, який був при ньому, та став погрожувати потерпілій ОСОБА_10 фізичною розправою, на що потерпіла почала кричати, кликати на допомогу, тобто чинити опір.
ОСОБА_7 , продовжуючи протиправні дії, штовхнув потерпілу ОСОБА_10 на землю, чим спричинив їй тілесні ушкодження, а саме: рани ділянки шиї праворуч, садно правої ділянки очної ямки, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_7 заволодів пакетом з продуктами харчування, який випав з рук потерпілої ОСОБА_10 , в якому знаходилися:
- ковбаса 300 гр. «Ковбасний ряд/Розумний вибір/ Куряча вар. п/амід, вартістю 28 гривень 50 копійок;
- цукерки 100 гр, Elvan жувальні ібон Тоффі Мікс м/уп Туреччина, вартістю 22 гривні 50 копійок;
- соус 180 г, Gusto Часниковий 30%, д/пак, вартістю 20 гривень 70 копійок;
- батончик 50 г, Sante Go On Vitamin кокосовий з Л- карнітіном, магнієм та вітамінами глазурований м/уп, вартістю 17 гривень 50 копійок;
- арахіс 70 г, Свою Лінія смажений солоний в хрусткій оболонці зі смаком бекону м/уп, вартістю 15 гривень 50 копійок;
- хлібці 100 г, для Вас Ржані м/уп, вартістю 13 гривень 80 копійок;
- один банан 1 гат, вартістю 13 гривень 75 копійок;
- локшина 85 г Своя Лінія швидкого приготування зі смаком сиру та трав м/уп, вартістю 12 гривень 90 копійок;
- кекс 40 г, Papita з кремом з банановою начинкою та кольоровим джемом м/уп Туреччина, вартістю 12 гривень 50 копійок;
- картопляне пюре 37 г, Своя лінія швидкого приготування з ароматом курки м/уп, вартістю 11 гривень 40 копійок;
- батон 225 г, Катеринославхліб Гірчичний нарізаний половинка в/г п/ет, вартістю 10 гривень 90 копійок;
- пакет п/е 34 х 55 без уп, вартістю 4 гривні 40 копійок, а всього на загальну суму 184 гривні 35 копійок.
Після цього ОСОБА_7 зник з місця скоєння злочину та у подальшому розпорядився вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 184 гривні 35 копійок.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції взяв до уваги сумнівні показання потерпілої та зацікавлених свідків, а матеріали кримінального провадження не містять переконливих доказів того, що він взагалі був на місці вчинення злочину.
Так, потерпіла ОСОБА_11 показала, що впізнала його не як чоловіка, який скоїв напад, а як чоловіка, який ввечері перед нападом перебував біля магазину АТБ.
Разом з тим, немає жодних свідків та відеозаписів, на яких було б зафіксовано його зображення поряд з місцем злочину.
Вважає, що потерпіла вирішила, що це нібито він скоїв на неї напад, лише через те, що вона не бачила біля магазину нікого окрім нього.
Також суд першої інстанції не надав оцінки тому факту, що один із доказів по справі - упаковку хлібців, йому підкинули до рюкзаку працівники поліції під час затримання.
Звертає увагу, що вилучений у нього ніж не має ніякого відношення до цієї справи, оскільки цей ніж йому передав свідок ОСОБА_12 вже ввечері наступного дня. Вказаний свідок впевнено упізнав цей ніж як свій та підтвердив, що передав його у себе вдома 18 лютого 2025 року.
У свою чергу, свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 обмовили його, тому що він не давав їм вживати наркотичні засоби.
Крім того, суд першої інстанції грубо порушив його право на колегіальний розгляд, оскільки під час підготовчого судового засідання не роз'яснив право заявити відповідне клопотання.
Вказане свідчить про те, що склад суду, який розглянув вказане кримінальне провадження, є незаконним.
Просить вирок скасувати, а кримінальне провадження закрити у зв'язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи, доведеність вини ОСОБА_7 та кваліфікацію судом його дій, вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, а також дані про особу обвинуваченого, який раніше 5 разів судимий, має не зняті та не погашені судимості.
Крім того, ОСОБА_7 у вчиненому злочині не розкаявся, намагався ввести суд в оману щодо фактичних обставин справи, будь-яких заходів по відшкодуванню заподіяної потерпілій шкодив не вжив.
Просить вирок в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 187 КК України покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
У зміненій апеляційній скарзі прокурор зазначає, що суд першої інстанції не роз'яснив обвинуваченому право на колегіальний розгляд справи, що є істотним порушення вимог КПК України.
Крім того, призначене обвинуваченому покарання не вимогам закону з огляду на м'якість.
Просить вирок скасувати та призначити новий розгляд провадження в суді першої інстанції.
У судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений підтримав свою апеляційну скаргу, просив закрити кримінальне провадження, оскільки не вчиняв злочину. Проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечував, сторона обвинувачення не довела його винуватість.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні апеляційного суду підтримав позицію обвинуваченого та зазначив, що вирок підлягає скасуванню у зв'язку з недоведеністю вини обвинуваченого.
Прокурор у судовому засіданні апеляційного суду зазначила, що призначене покарання є м'яким, вина обвинуваченого повністю доведена. Разом з тим, обвинуваченому не роз'яснили право на колегіальний розгляд, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Просила вирок скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді по справі, обвинуваченого та його захисника, прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційних скаргах, провівши судові дебати і надавши обвинуваченому останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, тобто, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права та з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого КПК України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
З огляду на ст. 409 КПК України, підставами для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є, окрім іншого, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Частиною 1 статті 412 КПК України до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону віднесені порушення цього Кодексу, які перешкоджали чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
При вивченні матеріалів кримінального провадження та перевірці доводів апеляційних скарг колегією суддів було встановлено, що судом першої інстанції під час розгляду провадження було допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме: не роз'яснено обвинуваченому його право на розгляд кримінального провадження за вчинення особливо тяжкого злочину колегіально у складі трьох суддів.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК, яке, з огляду на положення ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 КПК України, кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років.
За ч. 4 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд роз'яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.
Таким чином, залежно від волевиявлення обвинуваченого у справах цієї категорії може застосовуватись одна з двох альтернативних судових процедур: загальний порядок судового розгляду суддею одноособово та колегією у складі трьох професійних суддів. Така альтернативність покликана сприяти дотриманню балансу між економією процесуальних засобів і гарантіями дотримання прав особи у кримінальному судочинстві.
Можливість вибору між одноособовим та колегіальним складом розгляду кримінального провадження передбачає обов'язок держави в особі її уповноважених органів та службових осіб забезпечити свободу цього вибору та його практичну реалізацію. Розгляд кримінального провадження судом першої інстанції колегіально у складі трьох суддів покликаний забезпечити додаткові гарантії особам, обвинуваченим у вчиненні особливо тяжких злочинів.
Визначений ч. 4 ст. 315 КПК України обов'язок суду під час підготовчого судового засідання роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів, надає обвинуваченому можливість підготуватись до реалізації такого права, щоб його рішення з цього питання було виваженим та обґрунтованим. Тільки в такому випадку будуть дотримані засади кримінального провадження, в тому числі й забезпечення права на захист, а судовий розгляд буде справедливим.
Право на розгляд кримінального провадження колегіальним складом суду є додатковою гарантією неупередженого та справедливого судового розгляду, та невід'ємною складовою права обвинуваченої особи на захист. Недотримання зазначених вимог закону є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки може перешкодити суду постановити законне та обґрунтоване судове рішення.
З журналу та технічного запису судового засідання від 16 квітня 2025 року вбачається, що під час підготовчого судового засідання суд першої інстанції не виконав імперативної вимоги, визначеної у ч. 4 ст. 315 КПК України та не роз'яснив обвинуваченому ОСОБА_7 його право на розгляд провадження колегіальним складом суду.
Отже, не роз'яснивши обвинуваченому ОСОБА_7 його право на здійснення розгляду кримінального провадження колегіальним складом суду, суд першої інстанції істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.
Частиною 1 ст. 415 КПК України визначено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкоджають чи можуть перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Статтею 7 КПК України передбачені загальні засади кримінального провадження, зокрема те, що під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадку, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вирок, як постановлений з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, не може бути визнаний законним та підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, що відповідає вимогам ст.ст. 409, 412, 415 КПК України.
Під час нового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції необхідно повно, всебічно з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону, ретельно перевірити усі докази кримінального провадження, з належною їх мотивацією, в тому числі, взяти до уваги інші доводи, які зазначалися в апеляційних скаргах, та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення у відповідності до приписів, передбачених ст. 370, 374 КПК України.
Відповідно до ст. 415 КПК України, при скасуванні ухвали суду внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, суд апеляційної інстанції призначає новий судовий розгляд, не вирішуючи питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
Вирішуючи у відповідності до ч. 1 ст. 197, ст. 331, п. 3 ч. 1 ст. 419 КПК України питання щодо запобіжного заходу, колегія суддів виходить із наступного.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_7 тримається під вартою до набрання вироком законної сили, у зв'язку з тим, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, і під час апеляційного розгляду не встановлені підстави для зміни зазначеного запобіжного заходу на більш м'який, колегія суддів вважає за необхідне строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 продовжити на 60 днів.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_9 задовольнити.
Вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 грудня 2025 року у відношенні ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України скасувати.
Призначити новий розгляд провадження в тому ж суді в іншому складі суду.
Продовжити застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів до 23 травня 2026 року включно.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4