31 березня 2026 року
м. Київ
справа № 204/15394/23
провадження № 61-3407ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Довженко Олександр Вадимович, на постанову Дніпровського апеляційного суду
від 17 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_1 , Приватного підприємства фірма «Антоніо і К»
про стягнення заборгованості за договором позики,
У листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Приватного підприємства фірма «Антоніо і К» (далі - ПП фірма «Антоніо і К»), у якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ПП фірма «Антоніо і К» заборгованість
за договором позики від 06 березня 2018 року № 06/03-1 у розмірі 7 825 519,39 грн, що еквівалентно 216 413,7 доларів США, та 3 % річних у розмірі 629 771,60 грн.
Рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 30 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду
від 25 червня 2025 року, в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 12 листопада 2025 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2025 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 30 січня 2025 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено повністю.
Стягнуто солідарно з з ОСОБА_1 та ПП фірма «Антоніо і К» заборгованість
за договором позики від 06 березня 2018 року № 06/03-1 у розмірі 7 825 519,39 грн, що еквівалентно 216 413,7 доларів США, та 3 % річних у розмірі 629 771,60 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
16 березня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Довженко О. В., через підсистему «Електронний суд», звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року
у цій справі, у якій представник заявника, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року в частині задоволених позовних вимог
і в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів
у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження
(про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставами касаційного оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року представник заявника зазначає:
- пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми:
статей 545, 1047 ЦК України без урахування висновків щодо застосування цих норм без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16 та постановах Верховного Суду
від 01 червня 2022 року у справі № 752/983;4/17, від 27 листопада 2024 року у справі № 757/128/23;
статей 76-79, 81,95 ЦПК України без урахування висновків щодо застосування цих норм без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 червня
2019 року у справі № 910/4473/17, від 18 вересня 2024 року у справі № 751/1620/23, від 12 березня 2025 року у справі № 910/20940/21;
- пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України та вказує, що судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів).
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами
1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Крім того, у касаційній скарзі заявлено клопотання про зупинення дії постанови Дніпровського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Клопотання мотивоване тим, що оскаржувана постанова набрала законної сили
та підлягає примусовому виконанню, у зв'язку із чим позивач вживатиме дії щодо ініціювання відкриття виконавчого провадження та звернення стягнення на кошти відповідача. Тому з метою недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних інтересів відповідача, на сьогодні існує об'єктивна необхідність у зупиненні
дії оскаржуваного судового рішення. При цьому, відповідні заходи не порушать прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки мають тимчасовий характер.
Водночас захист прав, свобод та інтересів скаржника може стати неможливим
без вжиття таких заходів, оскільки немає впевненості у можливості реалізації повороту виконання рішення у випадку його подальшого скасування. Крім того,
для відновлення порушених прав скаржнику необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Невжиття відповідних заходів щодо зупинення може призвести
до передчасного виконання судового рішення до моменту вирішення справи судом касаційної інстанції.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання
про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Відповідно до частини першої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції
за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вивчивши зміст оскаржуваного судового рішення, касаційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання з огляду на таке.
Верховний Суд виходить з того, що клопотання (заява) про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені доказами.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання
про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду може бути надано копію такої постанови.
Клопотання про зупинення дії оскаржуваного судового рішення не містить доказів вчинення ОСОБА_2 дій щодо звернення до виконання вказаного судового рішення.
Факт оскарження судового рішення у касаційному порядку не є безумовною підставою для зупинення його дії судом касаційної інстанції.
Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Дніпровського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року, яка підлягає примусовому виконанню, касаційний суд відмовляє, оскільки воно ґрунтується
на припущеннях заявника щодо можливого стягнення зазначеної заборгованості з нього без надання відповідних доказів про це.
У зв'язку із набранням 25 квітня 2025 року чинності Закону України
від 26 лютого 2025 року № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих
загальних судів найменування Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська змінено на Чечелівський районний суд міста Дніпра, тому матеріали справи № 204/15394/23 підлягають витребуванню з Чечелівського районного суду міста Дніпра.
Керуючись статтями 390, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
Відкрити касаційне провадження у цій справі.
Витребувати з Чечелівського районного суду міста Дніпра матеріали справи
№ 204/15394/23.
Відмовити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Довженко Олександр Вадимович, у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Дніпровського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Роз'яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції
з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу
в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара