про залишення касаційної скарги без руху
02 квітня 2026 року
м. Київ
справа №260/5885/24
адміністративне провадження №К/990/11682/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі №260/5885/24 за позовом Міжнародної благодійної організації "Екологія - Право - Людина" до Тур'я-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітряний Парк Турянський", на стороні позивача - ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", про визнання протиправним та скасування рішення,
Міжнародна благодійна організація "Екологія-Право-Людина" звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Тур'я-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітряний Парк Турянський", на стороні позивача - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , третя особа), третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Тур'є-Реметівської сільської ради 23.05.2024 №1242 "Про затвердження детального плану території ур. "Полонина Руна".
Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.08.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025, у задоволенні позову відмовлено.
На адресу Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" 16.03.2026 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.08.2025, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлено, що останню подано без додержання норм процесуального закону, що діяв на час її подання, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частинами 2 та 3 статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 5 статті 333 цього Кодексу.
Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень, Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалив оскаржувану постанову 27.11.2025, повний текст судового рішення виготовлено 03.12.2025 а отже, передбачений процесуальним законом тридцятиденний строк закінчився 02.01.2026.
Згідно з інформацією, наявною в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", ОСОБА_1 двічі реалізовувала своє право на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, проте:
- ухвалою Верховного Суду від 26.01.2026 її первісно подану (05.01.2026) касаційну скаргу повернуто як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Вказану ухвалу від 26.01.2026 отримано скаржницею 27.01.2026 (26.01.2026 о 21 год. 55 хв);
- повторно із касаційною скаргою третя особа звернулася 09.02.2026 (через 14 днів після отримання ухвали суду від 26.01.2026), водночас ухвалою Верховного Суду від 24.02.2026 визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження, відмовлено у задоволенні її клопотання про поновлення цього строку та касаційну скаргу залишено без руху для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції: 1) обгрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із зазначенням інших поважних причин його пропуску; 2)документу про сплату судового збору;
- ухвалою Верховного Суду від 13.03.2026 касаційну скаргу повернуто скаржниці у зв'язку з неусуненням недоліків касаційної скарги. При цьому судом наголошено, що оскільки касаційну скаргу повернуто, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не вирішується.
В подальшому, 16.03.2026 ОСОБА_1 втретє звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою у справі №260/5885/24.
Одночасно із касаційною скаргою ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обгрунтовано тим, що касаційна скарга подана з доказами дат отримання оскаржуваних судових рішень, процесуальних ухвал про повернення судом касаційної інстанції раніше поданих касаційних скарг, строків тимчасової втрати працездатності з урахуванням періоду від прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до звернення до Верховного Суду втретє та іншими доказами існування об'єктивних перешкод для вчасного подання цієї касаційної скарги.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.
Колегія суддів враховує, що право на касаційний перегляд судових рішень нерозривно пов'язане з обов'язком дотримання процесуального закону щодо порядку, строків та умов реалізації цього права. Процесуальні обов'язки в цій частині є однаковими для всіх учасників судового процесу, що відповідає принципу рівності сторін та забезпечує дотримання засад адміністративного судочинства.
Згідно статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Верховним Судом встановлено, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду із касаційною скаргою тричі, при подачі кожної скарги змінювала (доповнювала) підстави касаційного оскарження.
З цього приводу варто зауважити, що звертаючись 09.02.2026 повторно із касаційної скаргою, ОСОБА_1 на підтвердження поважності пропуску строку касаційного оскарження зазначала про перебуванні її у різдвяній відпустці до 26.12.2025, отримання повного тексту оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції 04.12.2025 та копії ухвали про повернення первісної касаційної скарги 27.01.2026. Інших причин пропуску строку скаржниця не наводила. При цьому підстави касаційного оскарження судових рішень зазначала інші, ніж у попередній касаційній скарзі.
Водночас, усуваючи недоліки касаційної скарги, яку ухвалою Верховного Суду від 24.02.2026 залишено без руху, та обгрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з інших причин, ОСОБА_1 зазначає, що протягом 03.02.2026 - 05.02.2026 у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності, вона об'єктивно за станом здоров'я не могла виконувати свої процесуальні обов'язки.
Разом з цим, на виконання вимог ухвали від 24.02.2026 про залишення повторної касаційної скарги без руху, ОСОБА_1 документа про сплату судового збору не надає.
Колегія суддів зауважує, що приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України як в частині сплати судового збору, так і в частині належного обгрунтування підстав касаційного оскарження, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання (зокрема, в частині визначення підстав касаційного оскарження) процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
При цьому необхідність сплати судового збору при поданні касаційної скарги встановлена законом, а тому ОСОБА_1 , подаючи касаційну скаргу повторно та усуваючи недоліки повторної касаційної скарги без надання документа про сплату судового збору, достеменно розуміла про допущення нею порушень норм процесуального права.
Щодо тверджень ОСОБА_1 про те, що вона помилково не прикріпила до касаційної скарги документ про сплату судового збору, то колегія суддів звертає увагу на те, що вказаний недолік (як стверджує третя особа - «помилка»), скаржниця вчиняла двічі: при зверненні повторно із касаційною скаргою (09.02.2026) та направляючи до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги (05.03.2026), що не свідчить про добросовісне ставлення ОСОБА_1 до виконання своїх процесуальних обов'язків.
До того ж, як вбачається із комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», ОСОБА_1 , звертаючись втретє із касаційною скаргою 16.03.2026 через підсистему «Електронний суд», долучає до неї ту ж саму квитанцію про сплату судового збору (ID: 0910-5722-1864-6455 від 06.01.2026), яку вона надавала до Верховного Суду при зверненні до суду вперше.
Колегія суддів також враховує, що у скаржниці було достатньо часу для сплати судового збору за подання касаційної скарги повторно, проте, судовий збір не було сплачено і станом на момент постановлення ухвали Верховного Суду від 13.03.2026 про повернення повторної касаційної скарги.
До того ж загальний строк, що минув з дати ухвалення постанови апеляційного суду і до моменту подачі касаційної скарги втретє, становить майже 3,5 місяці, що виходить за межі встановленого КАС України строку для оскарження судового рішення, а Верховний Суд неодноразово надавав ОСОБА_1 вичерпні роз'яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати з огляду на вимоги статті 330 КАС України.
У цій справі у ОСОБА_1 було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України, натомість внаслідок недотримання саме скаржницею вимог процесуального закону, касаційні скарги були повернуті, відповідно, негативні наслідки, які настали у зв'язку з такими причинами, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
За таких обставин, посилання скаржниці на те, що вона вперше подала касаційну скаргу у встановлений тридцятиденний строк, не зволікала з поданням касаційної скарги втретє, а також перебування у короткостроковій різдвяній відпустці та триденному періоді непрацездатності у зв'язку з хворобою, не мають ключового значення для вирішення питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, оскільки не доводять наявність поважних причин його пропуску з огляду на його тривалість.
Отже, наведені скаржницею доводи не можуть бути свідченням того, що остання скористалася своїм правом на подання касаційної скарги втрете, а також належним підтвердженням поважності причин пропущення строку на касаційне оскарження.
Колегія суддів ще раз зазначає, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Також Верховний Суд ще раз наголошує, що недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги, у зв'язку з чим вперше та вдруге подані касаційні скарги ухвалами Верховного Суду від 26.01.2026 та від 13.03.2026 були повернуті, за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.
Обгрунтовуючи поважність пропуску строку на касаційне оскарження, третя особа також посилається на існування об'єктивних перешкод на повторне (чергове) подання касаційної скарги, проте Верховний Суд акцентує увагу на тому, що підставою для повернення попередніх касаційних скарг стало недотримання ОСОБА_1 вимог статей 328 та 330 КАС України щодо належного викладення підстав касаційного оскарження (при подачі первісної касаційної скарги) та сплати судового збору (звертаючись із касаційною скаргою вдруге), тобто, саме проявлений скаржницею підхід до оформлення касаційних скарг став причиною для їх повернення.
Разом з тим, Верховний Суд вважає, що систематичне недотримання скаржником при зверненні до суду з касаційною скаргою, зокрема, положень статей 328, 330 КАС України, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження.
Як зазначалось вище, відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Посилання скаржника на обставини, які пов'язані з неодноразовим поданням касаційної скарги у цій справі, недостатні для підтвердження поважності причин пропуску строку, оскільки скаржниця, маючи намір реалізації наданого їй права на касаційне оскарження судового рішення, повинна діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов'язків, у тому числі, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту (враховуючи зазначення підстав касаційного оскарження та сплати судового збору)
Отже, суд не вбачає підстав для визнання викладених ОСОБА_1 причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними.
У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом, скаржник має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою.
Таким чином, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, якщо такі є, та надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Приписами частини 1 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржниці необхідно надати обгрунтоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із зазначенням інших поважних причин його пропуску та долученням відповідних доказів.
Керуючись статтями 44, 169, 329, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі №260/5885/24 та відмовити у задоволенні її клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження у цій справі.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі №260/5885/24 за позовом Міжнародної благодійної організації "Екологія - Право - Людина" до Тур'я-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітряний Парк Турянський", на стороні позивача - ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді Я.О. Берназюк
В.М. Кравчук