31 березня 2026 р. № 400/3876/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В. С., розглянувши адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
проСт. 379 заміна сторони виконавчого провадження,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі № 400/3876/24 позов ОСОБА_1 задоволено частковою: визнано протиправною бездіяльність Військової частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_3 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 р. по 28.02.2018 р.; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 р. по 28.02.2018 р.; визнано протиправними дії Військової частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_3 ) грошового забезпечення за період служби з 29.01.2020-19.06.2020 рр. та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 р. з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлених законом на 1 січня 2020 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_3 ) за період з 29.01.2020 р. по 19.06.2020 р., та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 р. шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, із урахуванням раніше виплачених сум.
02 березня 2026 року на адресу Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3 про заміну стягувача у справі №400/3876/24.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що ОСОБА_3 є спадкоємцем після свого батька - ОСОБА_1 . З огляду на зазначене, просить замінити стягувача у адміністративній справі №400/3876/24 - ОСОБА_1 на ОСОБА_3 , як спадкоємицю за законом.
Суд розглянувши подану заяву, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, зазначає наступне.
В силу вимог статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України).
За приписами статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 Цивільного кодексу України).
Статтею 1219 Цивільного кодексу України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Положеннями статті 52 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Цивільний кодекс України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми соціальних виплат (у даному випадку пенсії) передаються членам сім'ї спадкодавця.
При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав судове рішення, яке набрало законної сили.
Однак, заявником не надано суду доказів що ОСОБА_3 є єдиною спадкоємицею померлого ОСОБА_1 .
Отже, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_3 є єдиною спадкоємицею ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні по справі №400/3876/24.
Керуючись статтями 52, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження у адміністративній справі №400/3876/24 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена в апеляційному порядку в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. С. Брагар