апеляційне провадження №22-ц/824/1436/2026
справа №754/5667/25
31 березня 2026 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Грегуля О.В., дата складення повного рішення не зазначена,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
У квітні 2025 року ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернулося із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вимоги позову мотивує тим, що 11 листопада 2021 року між ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" та ОСОБА_1 укладено договір №435991-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Відповідно до пункту 1 договору кредиту ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" надало позичальнику грошові кошти у розмірі 27 000,00 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил надання грошових коштів у кредит.
Сторони визначили, що оплата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,86587038 процентів за кожен день користування кредитом.
Позивач свої зобов'язання за договором кредиту виконав, надав позичальнику грошові кошти у розмірі 27 000,00 гривень шляхом перерахування на банківську карту позичальника
№ НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про видачу коштів.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №435991-КС-001 відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за договором №435991-КС-001 на загальну суму 33 650,00 гривень.
Отже, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
У зв'язку із неналежним виконанням умов договору станом на 31 березня 2024 року утворилась заборгованість за договором №435991-КС-001 у розмірі 36 095,29 гривень, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 7 452,97 гривень; суми прострочених платежів по процентах - 28 642,32 гривень.
Мотивуючи наведеним, просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" заборгованість за договором №435991-КС-001 про надання кредиту від 11 листопада 2021 року, що становить 36 095,29 гривень, з яких: 7 452,97 гривень - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 28 642,32 гривень - сума прострочених платежів по процентах.
Стягнути судові витрати, що включають витрати із сплати судового збору у розмірі 2 422,40 гривень.
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» за договором № 435991-КС-001 про надання кредиту від 11 листопада 2021 року 36 095,29 грн - кредиту, процентів та 2 422,40 грн - судового збору.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції вказав, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором позики в повній мірі не виконав, відтак вимоги позивача обґрунтовані.
Суд зазначив, що відповідач будь-яких доказів про повне або часткове спростування позовних вимог по суті спору суду не надав
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що на момент подання апеляційної скарги скаржником частково погашено заборгованість за договором № 43 5991-КС-001 від 11 листопада 2021 року на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» у сумі 7 000,00 грн, у зв'язку з чим фактичний розмір боргу становить 29 095,29 грн, що не відповідає сумі, визначеній рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 19 травня 2025 року, а отже у цій частині рішення є необґрунтованим та підлягає зміні.
Просить рішення Деснянського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року в частині суми боргу 36 095,29 гривень частково скасувати, та ухвалити в цій частині нове судове рішення про стягнення заборгованості в сумі 29 095,29 гривень.
До апеляційної скарги скаржником, зокрема, долучено копію платіжної інструкції від 17 червня 2025 року на суму 5 000,00 гривень, відподно до якої ОСОБА_1 на рахунок ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" сплачено 5 000,00 гривень. У графі призначення платежу вказано "оплата кредиту згідно договору №435991-КС-001, ОСОБА_1 ", скрін шот із мобільного застосунку інтернет-банкінгу про вчинення переказу на суму 2 000,00 гривень.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
31 липня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" на апеляційну скаргу.
ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" уважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки факт укладення кредитного договору №435991-КС-001 від 11.11.2021 та наявність заборгованості відповідачем не заперечуються. За умовами договору відповідач отримав 27 000,00 грн, однак через невиконання зобов'язань утворилась заборгованість у розмірі 36 095,29 грн.
Вказує, що доводи апеляційної скарги щодо іншого розміру заборгованості у розмірі 29 095,29 грн є необґрунтованими. Відповідач не навів жодного розрахунку, не обґрунтував джерела цієї суми, не зазначив періоди чи порядок нарахування, а також не розкрив, які саме висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Відсутність належної аргументації та доказів свідчить про безпідставність апеляційної скарги.
Натомість позивачем подано детальний розрахунок заборгованості, який містить усі необхідні дані: інформацію про договір, суму кредиту, відсоткову ставку, щоденні нарахування, платежі відповідача та залишок заборгованості з розподілом на тіло кредиту, проценти та комісію. Цей розрахунок ґрунтується на умовах договору, узгоджується з матеріалами справи та враховує всі здійснені відповідачем платежі.
Відповідач не скористався правом надати альтернативний розрахунок чи належні докази на спростування наведених даних, а тому підстави уважати розрахунок позивача неправильним відсутні. За таких обставин апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Мотивуючи наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року залишити без змін.
5. Позиція учасників справи.
16 вересня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів до матеріалів справи.
В обґрунтування поданого клопотання вказує, що ним додатково в рахунок погашення заборгованості сплачено 5000,00 гривень.
До поданого клопотання скаржником долучено копію квитанцій TS210337 від 14 вересня 2025 року, із даних якої убачається, що на рахунок ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" сплачено 5 000,00 гривень. У графі призначення платежу вказано "оплата кредиту згідно договору №435991-КС-001, ОСОБА_1 ".
За таких обставин скаржник вказує, що розмір заборгованості становить 24 095,00 гривень.
Просить скасувати частково рішення Деснянського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року в частині суми боргу 36 095,29 гривень, та ухвалити в цій частині нове судове рішення про стягнення заборгованості 24 095,00 гривень.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
З матеріалів справи убачається, що 11 листопада 2021 року між ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №435991-КС-001.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 27 000,00 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та правилами надання споживчих кредитів.
Пунктом 2 визначено такі умови:
- строк кредитування - 24 тижні;
- термін дії договору до 28 квітня 2022 року;
- процентна ставка в день 0,86587038, фіксована;
- комісія за надання кредиту - 4 050,00 грн;
- орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 59 400,00 грн;
- орієнтовна річна процентна ставка - 3 599,19%.
Відповідно до пункту 2 договору протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом, нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів (а.с. 25-26).
З даних платіжного доручення №32959 від 11 листопада 2021 року убачається, що ТОВ "БІЗПОЗИКА" перераховано 27 000,00 гривень. У графі призначення платежу вказано "#НОМЕР_3 ІПН НОМЕР_2 Перерах. коштів ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 зг. до дог. №435991-КС-001 від 11.11.2021 Без ПДВ (а.с. 34).
З даних довідки про стан заборгованості ОСОБА_1 , складеної директором ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА", станом на 31 березня 2025 року загальна заборгованість за договором становить 36 095,29 гривень; заборгованість за кредитом 7 452,97 гривень; заборгованість по відсотках 28 642,32 гривень (а.с. 24).
З даних розрахунку заборгованості за кредитним договором №435991-КС-001 від 11 листопада 2021 року убачається, що станом на 31 березня 2025 року заборгованість відповідача становить 36 095,29 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 7 452,97 гривень; заборгованість по відсотках 28 642,32 гривень. Крім цього, із даних вказаного розрахунку убачається, що за період з 11 листопада 2021 року по 28 квітня 2022 року видано кредиту 27 000,00 гривень, нараховано процентів 38 695,29 гривень, нараховано комісії 4 050,00 гривень. Всього сплачено 33 650,00 гривень за кредитом 19 547,03 гривень; за процентами 10 052,97 гривень, за комісією 4 050,00 гривень (а.с.14-20 зворот).
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно частини 1 статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Вирішуючи питання щодо клопотання апелянта про долучення додаткових доказів, колегія суддів враховує положення частини 3 статті 367 ЦПК України, відповідно до яких докази, що не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у випадку, якщо особа обґрунтує неможливість їх подання раніше з причин, що не залежали від неї.
Як убачається із матеріалів справи, на підтвердження доводів апеляційної скарги та поданого клопотання скаржник долучає докази часткового погашення заборгованості (платіжні документи від 17 червня 2025 року та 14 вересня 2025 року), які виникли після ухвалення рішення судом першої інстанції 19 травня 2025 року.
Отже, зазначені докази не існували на момент розгляду справи судом першої інстанції та не можуть свідчити про неправильність висновків суду щодо встановлених на той час обставин справи.
Суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення саме станом на момент його ухвалення, а тому подальші дії сторін щодо виконання чи часткового виконання зобов'язань не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.
При цьому колегія суддів враховує, що відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, а у разі їх невиконання або неналежного виконання кредитор має право на захист свого права, зокрема шляхом звернення до суду.
З огляду на викладене, здійснені відповідачем після ухвалення рішення суду першої інстанції платежі можуть бути враховані під час виконання судового рішення, зокрема у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", і не свідчать про наявність підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.
Таким чином, підстав для прийняття додаткових доказів та їх оцінки судом апеляційної інстанції у контексті перевірки законності рішення суду першої інстанції не встановлено, у зв'язку з чим клопотання скаржника про долучення доказів задоволенню не підлягає.
Щодо доводів апеляційної скарги про неправильне визначення судом першої інстанції розміру заборгованості, колегія суддів зазначає, що такі доводи ґрунтуються виключно на обставинах часткового погашення боргу після ухвалення рішення суду, не спростовують встановленого судом першої інстанції розміру заборгованості станом на час розгляду справи та не містять належного альтернативного розрахунку заборгованості.
Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про неправильність розрахунку заборгованості, поданого позивачем, або про повне чи часткове виконання зобов'язання на момент ухвалення рішення судом першої інстанції.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку доказам та дійшов обґрунтованого висновку про наявність заборгованості у розмірі 36 095,29 грн, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не убачає.
Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування рішення суду першої інстанції, колегією суддів не установлено.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепа
В.В. Соколова