справа № 759/19689/25 головуючий у суді І інстанції Горбенко О.Н.
провадження № 22-ц/824/5921/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
31 березня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді Березовенко Р.В.,
суддів Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
з участю секретаря Щавлінського С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
у серпні 2025 року ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Басараб Н.В. звернулась до Святошинського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Посилалася на те, що 26 жовтня 2013 року між сторонами було укладено шлюб, від якого вони мають двох спільних дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За твердженням позивача, сімейне життя у подружжя не склалось. Як подружжя сторони мають різні погляди на сімейне життя, на взаємні права та обов'язки, ведення домашнього господарства. Зазначає, що наміру зберегти сім'ю не має, оскільки сім'я розпалась остаточно через зраду відповідача. ОСОБА_2 також вказала, що із відповідачем подружніх стосунків не підтримує та не бажає підтримувати, примирення неможливе. Сторони остаточно припинили шлюбно-сімейні стосунки і позивач категорично заперечує проти примирення, вважає, що подальше спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам, як одного, так і другого з подружжя.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено. Шлюб між сторонами, зареєстрований 26 жовтня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1622 розірвано. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, 18 грудня 2025 року ОСОБА_1 до Київського апеляційного суду подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 березня 2026 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.
06 березня 2026 року адвокат Басараб Н.В., діючи в інтересах ОСОБА_2 подала заяву про відмову від позову, у якій зазначила, що позивачка бажає відмовитися від позову з огляду на примирення сторін та відновлення подружніх відносин. Наслідки відмови від позову позивачці роз'яснені та зрозумілі.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, належним чином повідомлені про місце, час і дату розгляду справи в апеляційній інстанції, заяв та клопотань щодо неможливості розгляду справи без їх участі не надходило, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та заяву про відмову від позову, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Згідно вимог ст. 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Оскільки відмова від позову відповідає вимогам статі 206 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим прийняти відмову позивача ОСОБА_2 від позову до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, визнати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 року нечинним та закрити провадження у даній справі.
Керуючись ст. ст. 207, 268, 373, 374 ЦПК України, Київський апеляційний суд
Прийняти відмову ОСОБА_2 від позову до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 року визнати нечинним.
Провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 01 квітня 2026 року.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова