справа № 752/3145/17
провадження № 22-з/824/135/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
31 березня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді Березовенко Р.В.,
суддів Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
з участю секретаря Щавлінського С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в особі виконуючого обов'язки начальника Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві Задерейко Ірини Сергіївни, головного спеціаліста з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Потурнак Олени Миколаївни, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета позову: ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої бездіяльністю, незаконними та злочинними діями службових осіб; за позовом ОСОБА_1 , як законного представника третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 , третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в особі виконуючого обов'язків начальника Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві Задерейко Ірини Сергіївни та головного спеціаліста з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Потурнак Олени Миколаївни, про стягнення моральної шкоди; за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову, ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в особі виконуючого обов'язки начальника Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві Задерейко Ірини Сергіївни, головного спеціаліста з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Потурнак Олени Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головне управління пенсійного фонду України в місті Києві, про відшкодування моральної шкоди, заподіяної створенням та використанням недостовірної інформації службовими особами органу державної влади щодо невідновлення та невиплати пенсії по інвалідності,
постановою Київського апеляційного суду від 06 березня 2023 року апеляційну скаргу начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Дзядевич Л.В. на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 червня 2022 року задоволено частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 червня 2022 року в частині задоволення позовної вимоги про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в особі виконуючого обов'язки начальника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Задерейко І.С. та головного спеціаліста з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Потурнак О.М. на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальних збитків 275 (двісті сімдесят п'ять гривень) 98 копійок - скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні позовної вимоги відмовлено.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 червня 2022 року в частині солідарного стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в особі виконуючого обов'язки начальника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Задерейко І.С. та головного спеціаліста з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Потурнак О.М.:
на користь ОСОБА_1 відшкодування моральних збитків 4 000 (чотири тисячі) гривень;
на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральних збитків 7 000 (сім тисяч) гривень;
на користь держави судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок
- змінено, викладено резолютивну частину рішення в цій частині у такій редакції: «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (040053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська,будинок №16) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на відшкодування моральних збитків 4 000 (чотири тисячі) гривень.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (040053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська,16) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на відшкодування моральних збитків 7 000 (сім тисяч) гривень.».
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (040053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська,16) на користь держави судовий збір у розмірі 616 (шістсот шістнадцять) гривень 48 копійок.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 червня 2022 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , як законного представника третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 , третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в особі виконуючого обов'язків начальника Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві Задерейко І.С. та головного спеціаліста з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Потурнак О.М., про відшкодування моральних збитків - залишено без змін.
30 грудня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву про роз'яснення судового рішення, у якій просив роз'яснити, що саме суд прийняв до уваги та вклав в суть судового рішення, як з'ясовані і встановлені обставини, зміст таких слів:
-« ОСОБА_4 визнана інвалідом третьої групи загального захворювання довічно, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 10 ААА №799736, проведеного повторно 28.08.2013 року»;
-«з 16 березня 2015 року службова особа відділу поштового зв'язку №03118 м. Києва ОСОБА_5 , у порушення вимог Конституції України, ст. 86 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 4, 244, 245 ЦК України безпідставно відмовилася видавати належну їй адресну пенсію по інвалідності її чоловіку, як представнику на підставі належно оформленої нотаріально виданої довіреності»;
-«з 16 березня 2015 року службова особа відділу поштового зв'язку №03118 м. Києва ЦАП Н.В., безпідставно відмовилася видавати її адресну пенсію по інвалідності її чоловіку, як представнику на підставі належно оформленої нотаріально виданої довіреності, а з 17 березня 2015 року відмовилася видавати пенсію і їй з приводу чого вони звернулися до правоохоронних органів. 16 вересня 2015 року повідомила і Управління ПФ України в Голосіївському районі м. Києва, звертаючись до якого просила: надати їй інформацію про розмір її пенсії та розмір не отриманої пенсії з березня 2015 року; виплатні пенсійні кошти перераховувати на особовий рахунок відкритий в державній установі з зазначенням реквізитів»;
-«нарахування і виплата пенсії по інвалідності не відновлені, а у відповіді за 06.11.2015 р. надано завідомо неправдиві відомості, що станом на 05.11.2015 р. заяви на поновлення виплати пенсії не надавалися, незважаючи на те, що така заява була подана 15.10.2015 р.»;
-«відповідачі *(посадові особи ГУ ПФ України у м. Києві), під час розгляду заяви за 15.10.2015 р. створили недостовірну інформацію»;
-«що є недостовірною інформацію та створено відповідачами *(посадовими особами ГУ ПФ України у м. Києві) за наслідками якої не було відновлено виплату пенсії знайшли своє підтвердження за результатами судового розгляду справи»;
-та чи були на момент ухвалення судового рішення 15.06.2022 р. з'ясовані і встановлені обставини підставами добровільно відновити порушені права людини з інвалідністю щодо якої настали тяжкі трагічні наслідки для неї особисто і членів її родини, спричинених бездіяльністю та протиправними діями стороною суб'єктів публічної влади ГУ ПФ України в м. Києві?.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 березня 2026 року матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, призначено до розгляду. Учасникам справи встановлено строк для можливості надання своїх пояснень чи заперечень щодо заяви про роз'яснення судового рішення.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, належним чином повідомлені про місце, час і дату розгляду справи в апеляційній інстанції, заяв та клопотань не надходило, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, зокрема, заяву про роз'яснення судового рішення, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу.
Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
При цьому не підлягають роз'ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.
Порядок роз'яснення судового рішення визначений статтею 271 ЦПК України, за змістом якої за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі №904/2526/18 зазначено, що роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України «Про виконавче провадження».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі №233/3676/19 вказано, що необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів звертає увагу, що правовий механізм роз'яснення судового рішення впроваджений з метою виправлення недоліків судового акту та полягає в усуненні його незрозумілості, викладенні судового рішення у більш зрозумілій формі, при цьому суд не роз'яснює мотиви прийняття судового рішення та не змінює його зміст.
Таким чином, суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення з метою наступного його виконання.
За обставин цієї справи, постанова Київського апеляційного суду від 06 березня 2023 року, про роз'яснення якої подано заяву, не допускає кількох варіантів тлумачення, ця постанова є мотивованою, чіткою і зрозумілою, тому відсутні підстави для роз'яснення цього судового рішення.
Заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення фактично зводиться до того, щоб суд роз'яснив заявнику мотиви ухвалення оскаржуваного рішення, у тому числі, які обставини суд з'ясував та встановив, проте у розумінні ст. 271 ЦПК України вказане не підлягає роз'ясненню. При цьому, заява про роз'яснення судового рішення не містять інших визначених процесуальним законом підстав для його додаткового роз'яснення.
За таких обставин у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 06 березня 2023 року необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 260, 271 ЦПК України, Київський апеляційний суд
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 01 квітня 2026 року.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова