Провадження 33/824/4542/2025 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
ЄУН: 366/1546/25 Суддя у І інстанції: Мовчан В.В.
29 вересня 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.
за участю:
захисника Харчука О.П.
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності, ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника Харчука Олександра Петровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Іванківського районного суду Київської області від 24 липня 2025 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Цією ж постановою відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Харчука О.П.
За змістом постанови згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 334947 від 19 травня 2025 року, складеного поліцейським відділення поліції № 3 (м. Чорнобиль) Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області старшим сержантом поліції І.Чекерланом: 19 травня 2025 року близько 08 год. 35 хв. в м. Чорнобиль по вул. Кірова поблизу будинку 38, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Дачія Логан р/н НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився за допомогою приладу алкотестер Драгер. Проба позитивна - 0, 40 ‰ (проміле), чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Харчук О.П. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Іванківського районного суду Київської області від 24 липня 2025 року, провадження у справі закрити на підставі ст. 247 КУпАП, або ж вирішити питання щодо можливості застосувати аналогію закону та призначити більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилаючись на положення ст.ст. 7, 9, 10, 11, 17, 18, 245, 252, 280 КУпАП, ст.ст. 19, 62 Конституції України, рішення Конституційного суду України від 26 лютого 2019 року у справі № 1-р/2019, судову практику Європейського суду з прав людини, ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 19 лютого 2020 року у справі № 204/8036/16-а, від 15 травня 2019 року у справі № 537/2088/17, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», судову практику різних апеляційних судів України, захисник вважає, що судом першої інстанції поверхневого розглянуто дану справу, не було здійснено повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи, у зв'язку з чим постанова Іванківського районного суду Київської області від 24 липня 2025 року підлягає скасуванню, а справа - закриттю.
Захисник зазначає, що з пояснень ОСОБА_1 слідує, що йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», на що він ( ОСОБА_1 ), будучи абсолютно тверезий, погодився. Проте, ОСОБА_1 висловив свою незгоду з результатами проведеного огляду на стан сп'яніння, вказуючи співробітникам поліції, що це «Багато». Вказані вище пояснення ОСОБА_1 повністю підтверджуються наявними в матеріалах справи відеозаписами (час відеозапису 29 хв. 20 сек.). Проте, не зважаючи на вищевикладене, працівники патрульної поліції, почувши незгоду ОСОБА_1 із результатами приладу «Драгер», не направили його на огляд на стан сп'яніння до закладу охорони здоров'я та не забезпечили проведення такого огляду в закладі охорони здоров'я протягом 2 (двох) годин з моменту висловлення незгоди ОСОБА_1 з результатами огляду та встановленням підстав вважати, що він, нібито, знаходиться в стані сп'яніння.
Вищевикладені обставини, на чому акцентує увагу апелянт, а саме не направлення ОСОБА_1 для проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я після його незгоди з результатами огляду за допомогою приладу «Драгер» свідчать про недотримання встановленого законом порядку огляду, а саме порушення ч. 3 ст. 266 КУпАП, п. 6 Порядку 1103, п. 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735 та недійсність огляду в силу приписів ч. 5 ст. 266 КУпАП, що, у свою чергу, безпосередньо вказує на відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Апелянт звертає увагу, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді старшого офіцера протиповітряної оборони, і станом на час досліджуваних подій - 19 травня 2025 року в момент зупинки транспортного засобу виконував обов'язки військової служби, оскільки отримав наказ терміново прибути на пункт управління протиповітряної оборони для організації управління підрозділами протиповітряної оборони по недопущенню прольотів ворожих літальних апаратів у повітряному просторі міста Києва та Київської області. Вказані вище обставини, як зазначає сторона захисту, підтверджуються довідкою від 22 травня 2025 року за підписом начальника протиповітряної оборони військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_2 .
Таким чином, як зазначає захисник, вищевикладені обставини вказують, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, а саме виконував наказ щодо забезпечення оборони України, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності, що, у свою чергу, кореспондується з приписами ст. 17 Конституції України, якою визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
При цьому, апелянт звертає увагу, що за не виконання наказу настає кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 403 КК України, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Окрім того, захисник звертає увагу на положення до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до яких військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі, у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Апелянт вказує, що статтею 266-1 КУпАП врегульовано порядок огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 2 статті 266-1 КУпАП огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів (ч. 3 ст.266 КУпАП).
Отже, апелянт зауважує, що направлення та проведення огляду на стан сп'яніння військовослужбовців, які виконують обов'язки військової служби, не належить до повноважень працівників поліції. А тому, на переконання апелянта, зважаючи на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та в момент зупинки співробітниками поліції виконував обов'язки військової служби, огляд на стан сп'яніння мав бути проведений виключно посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, а не інспектором поліції, через що вимога до ОСОБА_1 щодо проходження огляду є безпідставною та протиправною, а результати проведеного огляду є недійсними, що свідчить про неприпустимість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Щодо недопустимості результатів приладу «Драгер 6810», то апелянт зазначає, що порядок огляду водіїв на стан сп'яніння встановлено Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом від 9 листопада 2015 року №1452/735 та ст. 266 КУпАП.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).
Приписами ч. 6 ст. 266 КУпАП також визначено, що направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 3-5 Розділу 2 Інструкції, поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби,які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Як вбачається з чеку приладу «Drager Alcotest 6810» за допомогою, якого 19 травня 2025 року було проведено огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 результат тесту склав 0,40 %о. При цьому, із чеку приладу «Drager Alcotest 6810» та сервісної книжки на вказаний прилад Драгер вбачається, що останнє градуювання приладу було здійснено 11 червня 2024 року, з огляду на що, як зазначає апелянт, на день проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 пройшов 6 (шести) місячний строк з моменту останнього сервісного технічного обслуговування та «Регулювання» («Градуювання»). Вказані обставини, на переконання апелянта, у своїй сукупності ставлять під сумнів достовірність результату огляду з використанням «Drager Alcotest 6810».
Посилаючись на лист ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», отриманий на адвокатський запит, відповідно до якого Товариство надало відповідь щодо того, що останні операції «Сервісне технічне обслуговування» та «Регулювання» («Градуювання») газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» серійний заводський № АRВL-0616 були проведені в уповноваженому сертифікованому сервісному центрі Компанії 11 червня 2024 року, а з 11 грудня 2024 року до цього часу газоаналізатор «Drager Alcotest 6810» серійний заводський № АRВL-0616 до уповноваженого сертифікованого сервісного центру Компанії не надходив та, відповідно, не обслуговувався, необхідно зробити висновки, що результати огляду ОСОБА_1 за 19 травня 2025 року отримані з порушенням правил експлуатації приладу, що, у свою чергу, є порушенням Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» № 1314-VII від 5 червня 2014 року та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом карських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним тазом МВС/МОЗ № 1452/735 від 9 листопада 2015 року.
Вказані обставини, на переконання апелянта, у своїй сукупностіставлять під сумнів достовірність результатуогляду з використанням «Drager Alcotest 6810», оскільки з моменту останнього Сервісного технічного обслуговування» та «Регулювання» («Градуювання») пройшло більше 6 (шести) місяців, огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння було проведено з порушенням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та ч. 6 ст. 266 КУпАП, через що Роздруківка результатів тесту є очевидно недопустимим доказом, а сам огляд слід вважати недійсним.
Що стосується призначеного судом першої інстанції покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, то захисник просить врахувати положення ст.ст. 2, 23, 33 КУпАП, рішення Конституційного Суду від 15 червня 2022 року N 4-р (ІІ)/2022, приписи ст. 65 КК України, ст. 485 МК України, практику Європейського суду з прав людини, та вирішити питання щодо можливості застосування аналогії закону та призначити ОСОБА_1 більш м'яке стягнення, ніж призначене законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
Під час апеляційного розгляду захисник підтримав доводи апеляційної скарги, вказавши про те, що працівниками поліції порушена процедура проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , оскільки: ОСОБА_1 висловив свою незгоду з результатами приладу «Драгер», зазначивши «багато», проте працівники поліції, у порушення приписів ст. 266 КУпАП, не доставили останнього до закладу охорони здоров'я; працівники поліції повідомляли ОСОБА_1 , що він має право відмовитись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння; порушені міжповіречні строки градуювання приладу «Драгер», які мають становити 6 місяців з дня останньої перевірки, а у даному випадку градуювання приладу відбулось ще 11 червня 2024 року, що свідчить про порушення строків і результати такого тестування можуть бути неточними та некоректними; огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 мав бути проведений посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, а не працівниками поліції у загальному порядку.
ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги, вказавши про те, що у день досліджуваних подій алкоголь не вживав, оскільки, будучи військовослужбовцем, займався безпосередньою свою роботою, півночі їздив «по точкам», а вранці треба було доповісти командиру, при цьому спати він так і не лягав. При зупинці працівниками поліції був у військовій формі з таким ж військовослужбовцем, як і він. Був втомлений. Голова була «забита» думками про доповідь керівництву. Про ВСП також не здогадався, бо думав зовсім про інше.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Харчука О.П. на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, дослідивши відеозапис подій, перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, слід дійти такого висновку.
Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 , місцевий суд в оскаржуваній постанові вказав про те, що у судовому засіданні досліджені докази по справі:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 334947 від 19 травня 2025 року, в якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, пункт ПДР, вимоги якого порушено, стаття КУпАП, якою передбачена відповідальність за адміністративне правопорушення;
- рапорт поліцейського СРПП ВП № 3 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, ст. сержанта поліції І.Чекерлана;
- водійське посвідчення ОСОБА_3 (мовою оригіналу);
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, за результатами дослідження проба позитивна 0,40 ‰ (проміле);
- роздруківку результату тестування на алкоголь до протоколу;
- свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П51 QМ078508324, чинне до 11 червня 2025 року;
- оптичний диск із матеріалом відеозапису із нагрудної камери поліцейського;
- матеріали, які підтверджують правомірність долучення до протоколу про адміністративне правопорушення оптичного диску із відеозаписом,
які, відповідно до ст. 252 КУпАП, вважав належними, допустимими, достовірними і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та визнання її винуватості.
Суд зазначив, що з долученого відеозапису встановлено, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб Дачія Логан державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм працівниками поліції в останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а тому ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та роз'яснено про можливість проведення відповідного огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я або на місці зупинки працівником поліції.
Спочатку ОСОБА_1 уникав проходження огляду та розповідав працівникам поліції про те, що він не має часу на проходження огляду, адже перебуває на військовій службі і поспішає, потім просив працівників поліції поговорити по мобільному телефону з невстановленою особою. Однак у подальшому погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки.
Огляд проводився на місці зупинки за допомогою приладу Драгер. Проба позитивна 0,40 проміле.
Під час розгляду справи судом не встановлено будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що працівники патрульної поліції були упереджені при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 та при складанні щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як і не встановлено будь-яких даних про застосування щодо нього незаконних методів примусу чи інших дій, які призвели до примусової згоди на проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судом першої інстанції перевірялись твердження захисника про те, що на день проведення огляду на стан сп'яніння пройшов шестимісячний строк з моменту останнього «Сервісно-технічного обслуговування» та «Регулювання» приладу Драгер, що ставить під сумнів достовірності результату огляду, проте суд дійшов висновку, що такі твердження є безпідставними, оскільки Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить 1 рік. Відповідно до наказу Міністерства Економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13 жовтня 2016 року із наступними змінами «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено, що газоаналізатори підлягають періодичній повірці міжповірочним інтервалом терміном в 1 рік. У пам'яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування). Як вбачається з роздруківки приладу «Drager» та свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання, останнє його градуювання проводилось 11 червня 2024 року, в той час як огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився 19 травня 2025 року, тобто в межах дванадцятимісячного строку.
Перевіряючи доводи захисника у частині підстав закриття провадження у справі з огляду на те, що направлення та проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння військовослужбовців, які виконують обов'язки військової служби не належить до повноважень працівників поліції, а отже працівники поліції порушили процедуру проведення огляд на стан алкогольного сп'яніння, суд першої інстанції зазначив, що положеннями ст. 266-1 КУпАП визначений порядок огляду, зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях. Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб1єкту - водій транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.
Однак ОСОБА_1 , як заначив суд першої інстанції, під час керування транспортним засобом, як учасник дорожнього руху, підлягав огляду на стан алкогольного сп'яніння за інших обставин, ніж визначені в ст. 266-1 КУпАП, а тому огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводився у загальному порядку, визначеному ст. 266 КУпАП, та вищезазначеною Інструкцією, поліцейськими уповноваженого підрозділу Національної поліції.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
Однак, апеляційний суд частково погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній постанові, та вважає, що висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи, на що обґрунтовано послався захисник в апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи.
Згідно з п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно з п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 9 листопада 2015 року № 1452/735, а також відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Зокрема, відповідно до вимог ч.ч. 2 - 4 ст. 266 КУпАП, вищезазначених Інструкції і Порядку, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
У суді апеляційної інстанції повторно досліджений відеозапис досліджуваних подій (розпочинається 19 травня 2025 року о 08:33:25 год. та закінчується 19 травня 2025 року о 09:03:34 год.), з якого вбачається, що працівник поліції підійшов до зупиненого ним автомобіля, представився, повідомив, що відповідно до ст. 40 Закону ведеться відео фіксація, та висунув вимогу надати посвідчення водія. В автомобілі знаходяться у військовій формі водій та пасажир, який перебував на передньому пасажирському сидінні. Водій повідомив, що вони запізнюються. Поліцейський повідомив, що це не займе багато часу. Водій повідомив, що як на зло в хаті залишив (документи), а в «Дія» посвідчення не має, оскільки у нього книжечка. Поліцейський повернувся до службового автомобіля, сказав напарнику дати планшет, оскільки водій каже, що забув посвідчення. Після повернення до зупиненого автомобіля поліцейський запитав: «Десь на службу?», на що отримав від водія відповідь: «до ВСП». Поліцейський сказав надати документи, що посвідчують особу, як-то: паспорт, посвідчення УБД. Водій, шукаючи документи, зазначив, що «нема ж коли..». Коли ОСОБА_1 надав документи, поліцейський одразу запитав: « ОСОБА_1 . Алкогольні напої вживали?», на що від ОСОБА_1 отримав відповідь, що «ні, я ж на службу їду.» На запитання поліцейського: «А якщо я запропоную пройти тест за допомогою тесту Драгера?», ОСОБА_1 , відповів, що немає часу. Поліцейський повідомив, що це не займе багато часу, та запропонував пройти огляд на місці за допомогою Драгера, або проїхати в Іванківську лікарню, або «Ваше право відмовитись». ОСОБА_1 озвучив: «Хлопці, Ви що, не розумієте, що мені на службу?» У цей час пасажир автомобіля вийшов з автомобіля та, звертаючись до поліцейського, сказав: «Товаришу старший сержант, ми - протиповітряна оборона, замучені вдень бумажками, у ночі - шахедами». Поліцейський знову запропонував ОСОБА_1 або пройти на місці за допомогою Драгера, або прохати в Іванківську лікарню, або «Ваше право - відмовитись», з ремаркою, що при відмові буде винесено протокол за статтею 130. ОСОБА_1 запитав, чи може він здійснити дзвінок, поліцейський сказав, що він може телефонувати, оскільки він (поліцейський) не може заборонити телефонувати. ОСОБА_1 комусь телефонує, запитує, чи може та особа (звертаючись на ім'я ОСОБА_5 ) поговорити з поліцейським. Під час розмови ОСОБА_1 по мобільному телефону його пасажир повідомив, що він (пасажир) вживав, а він ( ОСОБА_1 ) - ні. Поліцейський відмовився спілкуватися по мобільному телефону, зазначивши, що скоріше буде пройти тест та їхати на роботу. Потім учасники події підійшли до службового автомобіля, другий поліцейський сказав, що ОСОБА_1 може відмовитись від проходження, якщо не хоче, а перший поліцейський сказав, що заставити це робити ОСОБА_1 вони не можуть. ОСОБА_1 запитав, а якщо він відмовиться, то може їхати, на що поліцейський озвучив, що спочатку буде винесений протокол, і лише тоді ОСОБА_1 може їхати. За часом це займе хвилин 10. У ОСОБА_1 є право відмовитись, проте все рівно буде складений протокол за статтею 130 частина перша. На запитання ОСОБА_1 , що це означає, поліцейський відповів, що: «Суд. Будете надавати пояснення у суді». ОСОБА_1 зазначив, що йому на службу. Другий поліцейський запитав, чи буде ОСОБА_1 проходити, чи відмовиться, заставляти його ніхто не буде. Перший поліцейський запитав у ОСОБА_1 : «Я так розумію, що у Вас було щось вчора? Бо є ознаки алкогольного сп'яніння». У цей час ОСОБА_1 розпакував трубку, надану поліцейським, яку вставили у прилад, поліцейський озвучив, що йде контрольний забір повітря. З дисплея приладу ОСОБА_1 прочитав, що алкоголю немає. Поліцейський сказав легенько дути, прилад сам потім виключиться. З першого разу тест пройти не вдалось, на що поліцейський сказав дути до клацання». Після проходження тестування, коли пройшов аналіз, результат показав «виклик перервано». ОСОБА_1 знову дали цей же прилад, сказали дути, «нічого не надурите, якщо є, то є, якщо немає, то його не буде». Поліцейський озвучив, що «три чарочки не покаже». За результатами тестування поліцейський повідомив, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, результат - 0,40, на місці буде складено адміністративний протокол за ст. 130 ч. 1, що займе 10 хвилин. Поліцейський сказав надати документи для посвідчення особи, в іншому разі буде складена постанова за ст. 126. ОСОБА_1 попросив пасажира свого автомобіля піти і у квартирі взяти документи. Надалі поліцейські займались оформленням матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Повернувся знайомий ОСОБА_1 та приніс документи останнього. На запитання ОСОБА_1 , що йому загрожує, поліцейський відповів, що вирішує суд. Поліцейські встановили анкетні дані ОСОБА_1 . Після оформлення та складання матеріалів, поліцейський озвучив, що його ( ОСОБА_1 ) викличуть за викликом по телефону, який вказаний, ОСОБА_1 проставив підписи у місцях, запропонованих поліцейським. Поліцейський озвучив, що ОСОБА_1 може написати, що пояснення надасть в суді, або написати, що вживав вчора. ОСОБА_1 зазначив, що пояснення надасть в суді. Поліцейський надав копію протоколу, результат проходження. На запитання ОСОБА_1 «А скільки там получилось», отримав відповідь, що «0,40», на що ОСОБА_1 зазначив «багато». Поліцейський повідомив, що «перевищує допустиму норму; норма - 0,2». ОСОБА_1 наданий тимчасовий талон на право керування транспортним засобом до рішення суду. Відео припиняється (ас. 11).
Тобто, за змістом відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 висловивнезгоду з результатами проведеного огляду з використанням спеціального технічного приладу «Драгер».
Відповідно до п.п. 5, 6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Разом з тим, працівники поліції в порушення передбаченої ст. 266 КУпАП та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, встановивши, що фактично ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», не забезпечили огляд ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я і взагалі не запропонували проведення такого огляду водію.
З огляду на встановлені обставини, апеляційний суд доходить висновку, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, а, відтак, такий огляд вважається недійсним. Окрім того, наявними у справі доказами не підтверджено відсторонення ОСОБА_1 від подальшого керування транспортним засобом.
Окремо апеляційний суд звертає увагу, що згідно з наявними у справі даними огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортними засобами здійснювався за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810» серійний заводський № АRВL-0616.
З роздруківки чеку приладу «Drager Alcotest 6810» та сервісної книжки на вказаний прилад встановлено, що дата остання повірка приладу здійснена 11 червня 2024 року. Даними сервісної книжки підтверджується, що у графі «Дата наступних обов'язкових градуювання та державної повірки» - 11 грудня 2024 року. На титульній сторінці Сервісної книжки зазначено, що сервіс, градуювання та повірка проводиться не менше ніж 1 раз на 6 місяців.
Водночас згідно з даними Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, а саме, Газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alcotest 6810» зав. № АRВL-0616, повірка проведена 11 червня 2024 року, чинне - до 11 червня 2025 року.
При зверненні захисника з запитом до офіційного дистриб'ютора концерну Drager Safety AG&Co. KGaAв Україні - Компанії «Сатурн Дейта Інтернешенл», яка є уповноваженим офіційним представником (ексклюзивним дистриб'ютором), надана відповідь за № 559-06 від 2 червня 2025 року, за змістом якої встановлено, що «…експлуатаційним документом на газоаналізатори Drager Alcotest 6810 є його Настанова (Інструкція) з експлуатації, якою визначено умови використання зазначеного приладу. …Вказаною Інструкцією передбачено, що «Інтервали технічного обслуговування. Кожні шість місяців: Перевірка градуювання». … Вказане узгоджується з листом ДП «Укрметрртестстандарт» № 12-12/186 від 15 грудня 2009 року, в якому зазначено що «Інтервал часу між градуюванням, встановлений виробником, становить 6 місяців». Цю характеристику наведено в експлуатаційній документації газоаналізатора. Таким чином, відповідно до вимог Керівництва з експлуатації приладів для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Drager Alcotest 6810, для вказаної моделі приладів максимальний інтервал між операціями «Сервісне технічне обслуговування» та «Регулювання («Градуювання») становить не більше 6 місяців.»
Водночас, у вказаному листі вказано, що «…під терміном «Регулювання» («Градуювання») …слід розуміти операцію з регулювання, налаштування, коригування показань газоаналізатора Drager Alcotest 6810 з метою отримання допустимої похибки вимірювання, яка виконується сумісно з операцією «Сервісне технічне обслуговування». … Операції «Сервісне технічне обслуговування» та «Регулювання» («Градуювання») нерозривно пов'язані між собою та проводяться одночасно перед операцією «Повірка»…. «Повірка» - верифікування - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам…Операція «Повірка» - це процес випробування, метою якого є перевірити, чи працює прилад у межах заданої максимально допустимої похибки і відтворюваності на момент проведення перевірки. ..Таким чином, операцію «Повірка» законодавчо регульованих засобів вимірюваної техніки приладів для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Drager Alcotest 6810 необхідно проводити один раз у 6 місяців, тобто 2 рази на рік після проведення операцій «Сервісне технічне обслуговування» та «Регулювання («Градуювання»).
Виконання операції «Калібрування» стосовно газоаналізаторів для вимірювання вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Drager Alcotest 6810 … не вимагається жодним нормативним документом…
Газоаналізатори Drager Alcotest 6810 інтенсивно експлуатуються у підрозділах МВС України більше 10 років. З однієї сторони це підтверджує їхню надійність, а з іншої сторони ресурс цих приладів істотно вичерпаний, що може впливати значною мірою на точність цих засобів вимірювальної техніки… Відповідно до листа виробника концерну Drager Safety AG&Co. KGaA від 22 вересня 2020 року виробник рекомендує заміну електрохімічних сенсорів в газоаналізаторах Drager Alcotest 6810 через 5 років для підтримки максимальної ефективності роботи приладів…Між тим, в газоаналізаторах Drager Alcotest 6810, якими користуються працівники Національної поліції, на жаль, не здійснювалось заміни електрохімічних сенсорів з моменту їх ввезення на митну територію України та введення в обіг. Враховуючи , що прилади більш ніж вдвічі перевищили ремонтовані виробником терміни заміни електрохімічних сенсорів…. Результати вимірювань даних засобів вимірювальної техніки внаслідок старіння можуть бути не прогнозовано нестабільними…».
Щодо газоаналізатору Drager Alcotest 6810серійний заводський № АRВL-0616, на яке було посилання у запиті захисника, то у листі вказано, що «його було завезено на митну територію України та передано 17 листопада 2010 року на адресу Департаменту ДАІ МВС України. Станом на 19 травня 2025 року для газоаналізатора Drager Alcotest 6810серійний заводський № АRВL-0616 останні операції:….були проведені 11 червня 2024 року…., що було чинним до 11 грудня 2024 року через необхідність здійснення операції «Сервісне технічне обслуговування», «Регулювання («Градуювання») та відповідно «Повірка» газоаналізатора через 6 місяців. .. З 11 грудня 2024 року до цього часу газоаналізатор Drager Alcotest 6810серійний заводський № АRВL-0616 до уповноваженого сертифікованого сервісного центру не надходив та, відповідно, не обслуговувався, що є порушенням Керівництва з експлуатації. …необхідно зробити наступні висновки: …Компанія, як уповноважений представник виробника Drager в Україні, повідомляє, що за таких обставин прилад Drager Alcotest 6810 серійний заводський № АRВL-0616 не має законних підстав використовуватись з 11 грудня 2024 року до цього часу…., а його результати у зазначений період, зокрема, 19 травня 2025 року, отримані з порушенням правил експлуатації приладу, що є порушенням Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобі ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції…
У зв'язку з тим, що з 11 грудня 2024 року до цього часу прилад Drager Alcotest 6810 серійний заводський № АRВL-0616 до уповноваженого сертифікованого сервісного центру Drager в Україні на надходив та, відповідно, не обслуговувався, а також через вік приладу (більше 14 років) не здійснено заміну сенсору …, у такому стані прилад може давати похибки, що суттєво можуть перевищувати нормативні, а цей процес може мати випадковий характер…»
З урахуванням наведеного, результати проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 на газоаналізаторі Drager Alcotest 6810 серійний заводський № АRВL-0616 не можуть бути визнані беззаперечним доказом перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
З огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, враховуючи приписи ст. 62 Конституції України, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, з огляду на те, що доводи, викладені в апеляційній скарзі адвоката Харчука О.П., підтриманими ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, не спростовуються доказами у справі, слід дійти висновку, що відомості, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та в оскаржуваній постанови, не можуть бути покладені в основу рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з положеннями п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки під час розгляду справи в апеляційному суді встановлено, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні, слід дійти висновку, що за встановлених обставин апеляційна скарга адвоката Харчука О.П. підлягає до задоволення, а постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу вказаного правопорушення.
Інші доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не перевіряються з огляду на встановлення підстав, зазначених у мотивувальній частині цієї постанови, для скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу захисника Харчука Олександра Петровича - задовольнити.
Постанову Іванківського районного суду Київської області від 24 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 334947 від 19 травня 2025 року - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А. Васильєва