18 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 лютого 2026 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.02.2026 задоволено частково клопотання слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 22-00 год. до 05-00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту під час оголошення повітряної тривоги, на строк до 09.04.2026.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатися за межі Вишгородського р-ну., Київської обл., без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Справа № 757/9475/26-к Слідчий суддя - ОСОБА_9
Апеляційне провадження № 11-сс/824/2660/2026 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
- утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, за винятком участі у слідчих та судових діях;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали та покладених слідчим суддею обов'язків визначено в межах строку досудового розслідування до 09.04.2026.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що клопотання слідчого та викладене у ньому обґрунтування у вигляді посилання на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Стороною обвинувачення не зібрано та не надано слідчому судді належних та допустимих доказів, які вказували б на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
ОСОБА_7 , як директору ТОВ «СОБІ», не підпорядковані працівники ПрАТ "КИЇВПОРТ", які здійснювали видобування піску, і у нього відсутні повноваження щодо здійснення за ними виробничого контролю.
Крім того, у ОСОБА_7 відсутня реальна можливість щоденно контролювати межі ділянки видобутку піску та вимірювати глибину видобування.
На думку апелянта, саме підрядник ПрАТ "КИЇВПОРТ" зобов'язаний під час виконання робіт неухильно дотримуватись меж родовища, зазначених координат і встановлених обмежень глибин.
Стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом, які конкретні дії та у якій послідовності директор ТОВ «СОБІ» ОСОБА_7 повинен був виконати для упередження видобування корисних копалин за межами ділянки надр наданої у користування та нижче відмітки глибини використання, в обстановці, яка існувала на той час.
Також апелянт зазначав, що долучені до клопотання докази жодним чином не підтверджують наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зазначаючи про існування цих ризиків, слідчий у клопотанні та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі обмежилися лише формальним їх переліком, без наведення жодного документального підтвердження.
Сам по собі факт повідомлення про підозру у вчиненні нетяжкого злочину, не може вважатися самостійною та достатньою підставою для висновків про існування ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду.
Крім того, апелянт зазначав, що ОСОБА_7 є пенсіонером, якому 67 років, він раніше не судимий та не притягувався до кримінальної відповідальності, має проблеми зі здоров'ям, офіційно працевлаштований, має міцні соціальні зв'язки, одружений, постійно проживає в місті Києві та Київській області.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000371 від 20.05.2022, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 240 КК України.
Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , будучи директором ТОВ «СОБІ», достовірно знаючи умови Договору підряду № 2021 від 08.07.2023, вимоги укладеної 15.04.2019 Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, яка є невід'ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 5310 від 13.01.2011, в порушення норм чинних нормативно - правових актів, в період здійснення працівниками ПрАТ «КИЇВПОРТ» виймання корисних копалин (руслових пісків) з «Деснянського-верхнього родовища», яке розташоване 1,5 км на південь від с. Новосілки, на території Броварського та Вишгородського районів Київської області - відповідно до проекту та дозвільної документації, наданої ТОВ «СОБІ», а саме 08, 09 серпня 2023 року, діючи із злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачати, маючи реальну можливість виконати належним чином свої службові обов'язки, проте, неналежно їх виконуючи в частині здійснення виробничого контролю, контролю за виконанням та якістю робіт, які проводить залучений виконавець, не дотримуючись покладених на нього обов'язків щодо упередження незаконного (самовільного) видобування корисних копалин за межами ділянки надр наданої у користування, що призвело до незаконного видобування піску за межами ліцензійної площі «Деснянського - верхнього родовища», зазначених у спеціальному дозволі на користування надрами № 5310 від 13.01.2011, а саме:
08.08.2023 у період часу з 09 години 13 хвилин до 18 годин 40 хвилин працівники ПрАТ «КИЇВПОРТ», усвідомлюючи, що ГПП «КИЙ» перебуває в акваторії річки Десна на території Зазимської сільської ради Броварського району Київської області за координатами 50.5858897, 30.6030986, тобто за межами «Деснянського-верхнього родовища», координати якого визначені у спеціальному дозволі на користування надрами № 5310, незаконно (самовільно) видобули корисну копалину - пісок в обсязі 4 651,438 тони на загальну суму 3 490 440 гривен 58 копійок; також, 08.08.2023 у період часу з 16 години 10 хвилин до 16 години 40 хвилин, слідчо-оперативною групою Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проведено огляд ГПП «КИЙ», та зафіксовано, що на момент огляду судно знаходилось за координатами 50.58536, 30.60498, тобто за межами «Деснянського-верхнього родовища», координати якого визначені у спеціальному дозволі на користування надрами № 5310.
Крім цього, 09.08.2023 у період часу з 09 години 10 хвилин до 10 години 28 хвилин працівники ПрАТ «КИЇВПОРТ», усвідомлюючи, що ГПП «КИЙ» перебуває в акваторії річки Десна на території Зазимської сільської ради Броварського району Київської області за координатами 50.5853150, 30.6049383, тобто за межами «Деснянського-верхнього родовища», координати якого визначені у спеціальному дозволі на користування надрами № 5310, незаконно (самовільно) видобули корисну копалину - пісок в обсязі 3 310,033 тони на загальну суму 2 483 852 гривень 51 копійка.
Також 09.08.2023, у період часу з 10 годин 29 хвилин до 14 годин 48 хвилин, під час проведення обшуку на ГПП «КИЙ» працівниками правоохоронного органу встановлено, що на момент проведення даної слідчої дії судно перебувало в акваторії річки Десна на території Зазимської сільської ради Броварського району Київської області за координатами № 1 - 50°35'06,9" 30°36'18,3" (відстань до найближчої точки до лінії спецдозволу 35,98 м), № 2 - 50°35'07,1" 30°36'18,5" (відстань до найближчої точки до лінії спецдозволу 29,83 м), № 3 - 50°35'07,3" 30°36'17,4" (відстань до найближчої точки до лінії спецдозволу 36,78 м), № 4 - 50°35'07,4" 30°36'17,6" (відстань до найближчої точки до лінії спецдозволу 30,59 м), тобто за межами «Деснянського-верхнього родовища», координати якого визначені у спеціальному дозволі на користування надрами № 5310.
Разом з цим, ОСОБА_7 , будучи директором ТОВ «СОБІ», в ході виконання своїх службових обов'язків, достовірно знаючи умови Договору підряду № 2021 від 08.07.2023, вимоги укладеної 15.04.2019 Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, яка є невід'ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 5310 від 13.01.2011, в період часу з червня 2023 року по вересень 2023 року, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 19.09.2023, в період здійснення працівниками ПрАТ «КИЇВПОРТ» виймання корисних копалин (руслових пісків) з «Деснянського-верхнього родовища» відповідно до проекту та дозвільної документації, наданої ТОВ «СОБІ», маючи реальну можливість виконати належним чином свої службові обов'язки, проте, неналежно їх виконуючи в частині здійснення виробничого контролю, контролю за виконанням та якістю робіт, які проводить залучений виконавець, нагляду та відповідності проведення робіт наданій документації, через несумлінне ставлення до них, не дотримуючись покладених на нього обов'язків щодо упередження видобування корисних копалин нижче відмітки глибини використання, своїми діями призвів до незаконного (самовільного) видобутку піску нижче відмітки глибини використання, зазначених у спеціальному дозволі на користування надрами № 5310 від 13.01.2011, в обсязі 30 927, 93 тонни на загальну суму 16 592 834 гривні 44 копійки.
Таким чином, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «СОБІ», будучи службовою особою Товариства, який відповідно до статуту підприємства несе повну відповідальність за стан і діяльність підприємства, дотримання фінансової, договірної та трудової дисципліни відповідно до чинного законодавства, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, в порушення статті 19, пункту 6 частини 1 статті 24, частини 3 статті 24, статей 56, 65 Кодексу України про надра, статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», пункту 6.2 Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, яка є невід'ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 5310, у період часу з червня 2023 року по вересень 2023 року, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 19.09.2023, належним чином не проконтролював та не забезпечив виконання робіт згідно з укладеним договором підряду від 08.07.2023 № 2021, в результаті чого державним інтересам спричинені збитки на загальну суму 22 567 127 гривень 53 копійки, тобто спричинені тяжкі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
У межах вказаного кримінального провадження 09.02.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у службовій недбалості, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 367 КК України.
13.02.2026 слідчий Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 звернулася до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, тобто до 09.04.2026, із покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, за винятком участі у слідчих та судових діях;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.02.2026 задоволено частково клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 22-00 год. до 05-00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту під час оголошення повітряної тривоги, на строк до 09.04.2026.
Цією ж ухвалою покладено на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатися за межі Вишгородського р-ну., Київської обл., без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, за винятком участі у слідчих та судових діях;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали та покладених слідчим суддею обов'язків визначено в межах строку досудового розслідування, до 09.04.2026.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.
На переконання колегії суддів, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби, слідчим суддею встановлено наявність достатньої сукупності даних, що наведені у клопотанні та доданих матеріалах, які підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні на даному етапі досудового розслідування достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Крім того, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про доведеність існування зазначених у клопотанні слідчого ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження.
Разом з тим, враховуючи вік підозрюваного, якому 67 років та його стан здоров'я, слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що вказані обставини мінімізують ступінь ймовірності реалізації встановлених ризиків, у зв'язку з чим застосував до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби.
Враховуючи тяжкість та конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , суворість покарання, що загрожує у разі доведення його винуватості, та дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, працевлаштований, вік та стан здоров'я підозрюваного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про можливість застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та його наслідками, у повній мірі здатен забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 під час досудового розслідування для встановлення всіх обставин у даному кримінальному провадженні та запобігти встановленим в ході судового розгляду ризикам.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про необґрунтованість підозри, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про можливу причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності в діях особи об'єктивної сторони інкримінованого йому кримінального правопорушення, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення або нездійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З наведених підстав, посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що працівники ПрАТ "КИЇВПОРТ", які здійснювали видобування піску, не підпорядковані ОСОБА_7 , і у нього, як директора ТОВ «СОБІ», відсутні повноваження щодо здійснення за ними виробничого контролю, а також відсутня реальна можливість щоденно контролювати межі ділянки видобутку піску та вимірювати глибину видобування, а отже в його діях відсутній склад інкримінованого йому кримінального правопорушення, є передчасними, оскільки ці обставини підлягають дослідженню та вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі досудового розслідування до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про те що, у клопотанні відсутні посилання на конкретні докази, які б підтверджували наявність заявлених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є безпідставними.
При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.
Отже, ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
На переконання колегії суддів, з огляду на тяжкість та конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність зазначених у клопотанні ризиків, зокрема можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_7 є пенсіонером, якому 67 років, він раніше не судимий та не притягувався до кримінальної відповідальності, має проблеми зі здоров'ям, офіційно працевлаштований, має міцні соціальні зв'язки, одружений, постійно проживає в місті Києві та Київській області, були враховані слідчим суддею при вирішенні питання щодо виду та умов застосованого до підозрюваного запобіжного заходу.
Разом з тим, ці обставини не спростовують висновки слідчого судді про існування ризиків у кримінальному провадженні та не є достатньою підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді також не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст. 372 КПК України та містить у собі відомості, передбачені ст. 196 КПК України.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування, та задоволення апеляційної скарги.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 181, 194, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 лютого 2026 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3