справа №381/574/26 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1 апеляційне провадження №11-сс/824/2817/2026 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
16 березня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2026 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 КК України, у кримінальному провадженні №42025112310000069, відомості про яке внесено до ЄРДР 07 травня 2025 року,-
Ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2026 року клопотання начальника відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Фастівського районного управління поліції головного управління Національної поліції в Київській обалсті старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , погодженого з прокурором ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42025112310000069, відомості про яке внесено до ЄРДР 07 травня 2025 року, про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Васильків, Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, з його слів працюючого в LEIPURIN OY FINLAND, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 13 квітня 2026 року.
У порядку передбаченого пунктом 5 частиною четвертою статті 183 КПК України, розмін застави не визначено.
Взято негайно під варту в залі судового засідання підозрюваного ОСОБА_7 .
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 здійснювати в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Не погоджуючись з указаною ухвалою захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати більш м'який запобіжний захід відносно підозрюваного, не пов'язаний з триманням під вартою.
Вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді не відповідає фактичним обставинам справи та суд не застосував належним чином всі норм права.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Однак зазначає, що для досягнення мети запобіжного заходу та виконання покладених на ОСОБА_7 обов'язків, немає необхідності у застосуванні такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, оскільки відповідно до КПК України мету запобіжного заходу можна досягти застосувавши будь-який більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження посилається на те, що 13 лютого 2026 року у судовому засіданні Фастівського міськрайонного суду Київської областібуло оголошено лише вступну та резолютивну частини оскаржуваної ухвали, проте повний текст ухвали не оголошувався та був отриманий 19 лютого 2026 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_8 , яка підтримала вимоги апеляційної скарги, підозрюваного ОСОБА_7 , який підтримав свого захисника, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно статей 7, 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 1 частини третьої статті 395 КПК України для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
За змістом частини першої статті 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до вимог частини другої статті 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження належать об'єктивні обставини, що перешкодили поданню апеляційної скарги у визначені законом строки.
Матеріалами судової справи встановлено, що 13 лютого 2026 року слідчим суддею проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Як зазначає захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 в апеляційній скарзі, 13 лютого 2026 року у судовому засіданні Фастівського міськрайонного суду Київської області було оголошено лише вступну та резолютивну частини оскаржуваної ухвали, проте повний текст ухвали не оголошувався та був отриманий 19 лютого 2026 року.
З урахуванням наведеного, колегія суддів уважає обґрунтованими доводи захисника про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, а відтак пропущений апелянтом процесуальний строк підлягає поновленню.
Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом Фастівського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025112310000069 від 07 травня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 КК України.
В невстановлений досудовим розслідуванням чac, в невстановленому місці, за невстановлених обставин, але не пізніше ніж 27 червня 2025 року ОСОБА_7 , придбав з метою збуту психотропну речовину, обіг якої обмежений - амфетамін, яку в подальшому зберігав з метою збуту.
З метою реалізації умислу, спрямованого на незаконний збут психотропної речовини, обіг якої обмежений - амфетамін, ОСОБА_7 домовився із особою, яка діяла під контролем правоохоронних органів, про незаконний збут останньому психотропної речовини, обіг якої обмежений - амфетаміну в кількості 100 г, вартість якої оцінив в сумі 15 000 гривень.
Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_7 27 червня 2025 року о 19 год. 35 хв. з метою збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, зустрівся із особою яка діяла під контролем правоохоронних органів у заздалегідь обумовленому місці, а саме залізнична станція «Васильків-1», що за адресою: Київська область, Фастівський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 43, та в подальшому разом перемістилися за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Багрин, вул. Стуса, буд. 6.
В ході зустрічі особа, діючи під контролем правоохоронних органів, згідно із попередньою домовленістю, передала ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 15 000 гривень, після цього ОСОБА_7 збув (передав) поліетиленовий пакунок чорного кольору з вмістом психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін вагою в речовині - 18,372 г.
Того ж дня під час огляду особи яка діяла під контролем правоохоронних органів виявлено та вилучено поліетиленовий пакунок чорного кольору з вмістом психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін вагою в речовині - 18,372 г.
Амфетамін згідно із «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Списку № 2 психотропні речовини обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, зі змінами, є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.
Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я № 188 від 01 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» маса амфетаміну від 15,0 г. і більше складає особливо великий розмір, тобто становить розмір психотропної речовини, за придбання, перевезення, зберігання та збут якої настає кримінальна відповідальність за частиною третьою статті 307 КК України.
11 лютого 2026 року слідчим за погодженням з прокурором повідомлено про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 КК України.
12 лютого 2026 року до слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 42025112310000069, відомості про яке внесено до ЄРДР 07 травня 2025 року, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2026 року клопотання начальника відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Фастівського районного управління поліції головного управління Національної поліції в Київській обалсті старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , погодженого з прокурором ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42025112310000069, відомості про яке внесено до ЄРДР 07 травня 2025 року, про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Васильків, Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, з його слів працюючого в LEIPURIN OY FINLAND, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 13 квітня 2026 року.
У порядку передбаченого пунктом 5 частиною четвертою статті 183 КПК України, розмін застави не визначено.
Взято негайно під варту в залі судового засідання підозрюваного ОСОБА_7 .
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 здійснювати в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор».
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно частин першої, другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 07 травня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 26 травня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 27 травня 2025 року; протоколом огляду особи від 27 червня 2025 року; протоколом огляду та вручення грошових коштів 27 червня 2025 року; протоколом огляду та вилучення від 27 червня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 27 червня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 27 червня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 27 червня 2025 року; висновком експерта №CE-19/111-25/40889-НЗПРАП від 14 серпня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 21 липня 2025 року; протокол за результатами виконання постанови про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 28 червня 2025 року; протоколом аудіоконтролю особи від 30 червня 2025 року; протоколом відеоконтролю особи від 30 червня 2025 року; інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Окрім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Так, враховуючи дані про особу ОСОБА_7 , його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зав'язків, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів та за які передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, враховуючи стадію кримінального провадження (досудове розслідування), слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду і незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Місцевим судом обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави з посиланням на пункт 5 частини четвертої статті 183 КПК України, згідно якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, у сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення та його наслідками, є обґрунтованим та підстав для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу колегія суддів не вбачає.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про недоведеність наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, колегія суддів уважає безпідставними.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Зважаючи на викладене, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 в їх сукупності, колегія суддів доходить висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризиків можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
При цьому, посилання захисника на те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується; для досягнення мети запобіжного заходу та виконання покладених на ОСОБА_7 обов'язків, немає необхідності у застосуванні такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, оскільки відповідно до КПК України мету запобіжного заходу можна досягти застосувавши будь-який більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, не є достатньою підставою для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2026 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2026 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4